Рішення № 4224447, 27.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.07.09 р. Справа № 4/159

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю.

при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача – Мірошниченко О.Є. – довіреність від 30.06.09р.,

від відповідача – Бойко М.І. - довіреність від 16.03.09р.,

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю “ВБР Електрик” м. Київ

до відповідача - Відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ

про стягнення 122655,62грн. заборгованості, інфляції, 3%річних та пені

в с т а н о в и в :

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 122655,62грн., з яких: 98254,67грн. - заборгованість, 12423,41грн. – інфляційні, 2041,62грн. – 3%річних, 9935,92грн. - пеня.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір №15/1289 від 17.09.2007року зі специфікаціями, рахунки-фактури №2922 від 25.03.2008року на суму 23134,49грн., №4088 від 22.04.2008року на суму 1090,73грн., №7531 від 30.07.2008року на суму 91316,33грн., №8371 від 22.08.2008року на суму 2812,34грн., які виставлені відповідачу для оплати, видаткові накладні №3213 від 02.06.2008року на суму 23041,43грн., №5330 від 10.09.2008року на суму 1090,73грн., №5331 від 10.09.2008року на суму 90393,22грн., №5682 від 24.09.2008року на суму 2812,34грн., по яких поставлений товар відповідачу, вимогу, яка направлена відповідачу.

Також позивач для забезпечення позову просить накласти арешт на майно та грошові кошти, що належать відповідачу.

Відповідач заперечує проти вимог позову на тій підставі, що позивач не довів факт поставки за вказаними накладними конкретно за договором купівлі-продажу, на якій він посилається як на підставу своїх вимог.

На розсуд суду наданий договір поставки №15/1289 від 17.09.2007року зі специфікаціями, за яким виникла заборгованість за поставлений позивачем відповідачу товар.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що між сторонами підписаний договір поставки №15/1289 від 17.09.2007року зі специфікаціями, в яких передбачені предмет поставки, строк поставки та оплати, ціна, сума, тобто всі істотні умови, тому вказаний договір вважається судом укладеним.

За цим договором позивач взяв на себе зобов’язання поставляти товар, найменування, номенклатура, кількість, ціна, строки поставки якого узгоджуються сторонами у специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору (п. 1 договору), а покупець оплачувати товар протягом 10 календарних днів від дня поставки продукції та отримання рахунку на оплату, якщо інше не передбачене специфікацією (п. 9.3 договору).

Спір стосується заборгованості, яка виникла з поставок за специфікаціями №6,№7, №8, №9.

1. За специфікацією № 6 від 03.04.2008р. позивач повинен був поставити відповідачу обладнання на суму 3958,38грн. в термін 4-7 неділь після підписання специфікації, а відповідач одержати це обладнання та сплатити його вартість в термін 15 банківських днів.

По накладній № 3213 від 02.06.08р. позивач поставив відповідачу обладнання на суму 23041,43, яке сплачено відповідачем 23.06.2008р. частково сумі 19083,05грн. За цією поставкою, борг складає на час звернення з позовом – 3958,38грн.

2. За специфікацією № 7 від 24.06.2008р. позивач повинен був поставити відповідачу ел.двигун в кількості 1 шт., профільну шину в кількості 1 шт. та два модулі пам’яті на загальну суму 23638,62грн. з оплатою товару по факту поставки протягом 10 банківських днів.

2

За цією специфікацією позивач виставив відповідачу рахунок № 4088 від 22.04.08р. на суму 1090,73грн., і поставив обладнання по накладній № 5330 від 10.08.08р. на суму 1090,73грн., яку відповідач не сплатив на наступного часу.

3. За специфікацією № 8 позивач зобов’язався поставити товар на суму 91316,33грн. Виставив відповідачу рахунок № 7531 від 30.07.08р. на всю суму, але поставив по накладній товар на суму 90393,22грн. з оплатою товару по факту поставки протягом 15 банківських днів. Цей товар не оплачений відповідачем до наступного часу.

4. За специфікацією № 9 позивач зобов’язався поставити товар на суму 2812,34грн. з оплатою товару по факту поставки протягом 15 банківських днів.

Позивач виставив відповідачу рахунок № 8371 від 22.08.08р. на всю суму і поставив по накладній № 5682 від 24.09.08р. товар на суму 2812,34грн. Цей товар не оплачений відповідачем.

Заперечення відповідача стосовно того, що ним одержане обладнання поза договором, спростовується матеріалами справи, оскільки в довіреностях, які є бухгалтерським документом, підтверджуючим отримання товару є посилання на конкретний договір поставки, на якій посилається позивач як на підставу своїх вимог і обґрунтування підстав поставки.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Оскільки, отриманий від відповідачем товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі (специфікаціях) відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК України.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем на час звернення із позовом складає 98254,67грн.

Враховуючи, що позивачем доведений факт поставки товару та його часткової не оплати з боку відповідача, суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 98254,67грн. заборгованості в повному обсязі.

Крім заборгованості, позивач просить суду стягнути з боржника 12423,41грн. інфляційних, 2041,62грн. 3%річних, 9935,92грн. пені.

Вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного:

Відповідно до частини 2 статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов’язань у відносинах суб’єктів господарювання після 1 січня 2004року визначаються приписами статей 534,549-552 та статті 625 ЦК, статей 229-234 Господарського кодексу України та статей Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

З огляду на зміст статей 534,549 та частини 2 статті 625 ЦК правовими наслідками порушення грошового зобов’язання, тобто прострочення у виконанні зобов’язання сплатити гроші, є не лише обов’язок боржника повернути суму основного боргу, а й сплатити неустойку у формі пені, додаткову суму, що обраховується як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів –підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами –суб’єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобов’язання (специфікації); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов’язання; в) розмір пені (п. 10.5 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов’язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 9935,92грн. пені в повному обсязі, оскільки суми пені, яка нарахована позивачем розрахована у розмірі, що не суперечить вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання”, в якому зазначено, що якщо сторонами прямо передбачені в договорах відповідальність і її розмір за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, боржник зобов’язаний сплатити пеню з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та шестимісячного строку, тобто позивач нарахував суму пені без врахування шестимісячного строку, але загальна сума пені із розрахунку не перевищує встановленого законодавством максимального розміру.

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

3

Позивач просить стягнути з відповідача 12423,41грн. інфляційних, 2041,62грн. 3%річних, суд задовольняє ці вимоги в наступних розмірах: 3%річних в сумі 1876,86грн., оскільки позивачем річні нараховані без врахування термінів оплати товару, що визначені специфікаціями, інфляційні в повному обсязі, оскільки позивачем наданий обґрунтований розрахунок суми.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.

На підставі ст.ст.526,530,625,712 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ВБР Електрик” м. Київ до Відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ про стягнення 122655,62грн. заборгованості, інфляції, 3%річних та пені частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ-84306, ЄДРПОУ 00210602, р/ №26005301510738 у філії “Відділення ПІБ м. Краматорськ”, МФО 334141 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВБР Електрик” м. Київ-02175, вул. Харківське шосе, 55 (поштова адреса: 03040, м. Київ, вул. Деміївська, 41), ЄДРПОУ 32527242, р/р №26006367348701 у філії КРУ КБ “Фінанси та кредит”, МФО 300937 заборгованість в сумі 98254,67грн., 12423,41грн. - інфляції, 1876,86грн. - 3%річних, 9935,92грн. - пені, 1224,91грн. державного мита та 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Суддя