Рішення № 4224384, 21.07.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

21 липня 2009 р. Справа 11/151-09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МП Юлія», м. Вінниця

до закритого акціонерного товариства «Ремонтно-будівельне управління

№ 5», м. Вінниця

про стягнення 32 211,22 грн..

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:

від позивача - І. Сеньків керівник, Ю. Коломієць за довіреністю б/н. від 22.05.2009р.;

від відповідача - В. Захаревич за довіреністю б/н. від 15.05.2009р..

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з закритого акціонерного товариства «Ремонтно-будівельне управління № 5»заборгованості за договором субпідряду на виконання ремонтних робіт за № 37-06/08 в загальному розмірі 32 211,22 грн., з яких 30 669,72 грн. –борг з урахуванням індексу інфляції та 3% річних і 1 541,50 грн. –пеня.

Позов мотивовано тим, що відповідно до умов договору субпідряду на виконання ремонтних робіт за № 37-06/08 позивачем виконано ремонтні роботи на загальну суму 28 245,60 грн.. Пунктом 2.3. договору визначено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються щомісячно на підставі підписаних обома сторонами актів виконаних робіт протягом 5-ти банківських днів з моменту їх підписання. В порушення взятих на себе зобов‘язань за договором, відповідачем не проведено розрахунків за виконані роботи.

Відповідач в поясненнях за № 46 від 15.07.2009р. вказує, що позивачем за договором субпідряду № 37-06/08 дійсно були виконані ремонтні роботи на загальну суму 28 245,60 грн.. До того ж зауважує, що не володіє інформацією щодо правильності нарахування позивачем індексу інфляції, 3% річних та пені.

Вказані зауваження не заслуговують на увагу, оскільки правильність нарахування штрафних санкцій перевіряється судом.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

01 жовтня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «МП Юлія»(позивач, за договором Субпідрядник) та закритим акціонерним товариством «Ремонтно-будівельне управління № 5»(відповідач, за договором Генпідрядник) укладено договір субпідряду на виконання ремонтних робіт за № 37-06/08 за умовами якого відповідач доручає, а позивач бере на себе зобов‘язання з власних матеріалів виконати ремонтні роботи в м. Вінниці з жовтня 2008 року по грудень 2008 року.

На виконання умов договору позивачем були виконані ремонтні роботи з улаштування паркану по вул. Папаніна, 3 у м. Вінниці на суму 25 768,80 грн. та поточний ремонт огорожі школи № 6 по вул. Червоноармійській у м. Вінниці на суму 2 476,80 грн., що підтверджується обопільно підписаними актами приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року.

Пунктом 2.3. договору визначено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються щомісячно на підставі підписаних обома сторонами актів виконаних робіт протягом 5-ти банківських днів з моменту їх підписання.

Проте, відповідачем порушено даний пункт договору та не проведено розрахунків за виконані роботи.

21.05.2009р. позивач звернувся до відповідача з претензією в якій просив провести розрахунки за договором до 01.06.2009р..

Відповідач листом за № 22 від 25.05.2009р. визнав суму заборгованості та просив надати відстрочку на оплату заборгованості через важке фінансове становище підприємства.

Матеріали справи не містять доказів проведення відповідачем розрахунків. Отже, станом на момент розгляду справи, заборгованість за договором становить 28 245,60 грн..

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 838 цього Кодексу визначено, що Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, позовна вимога про стягнення боргу в розмірі 28 245,60 грн. за виконані роботи підлягає задоволенню.

Судом також розглянуто вимоги позивача про стягнення 1 541,50 грн. пені.

Частиною 3 статті 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ч.6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Розділом 6 договору субпідряду сторони визначили відповідальність за порушення умов даного договору. Зокрема пунктом 6.1. договору встановлена відповідальність за затримку постачання, розвантажування і реалізації матеріалів, за перевищення передбачених договором термінів ремонтних робіт, при відсутності в цьому перешкод з боку Генпідрядника, у вигляді сплати Субпідрядником Генпідряднику пені в розмірі 0,5% від вартості ремонтних робіт за кожен день прострочення. Разом з тим, в договорі не передбачено сплати пені за порушення термінів проведення розрахунків за виконані роботи.

За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 1 541,50 грн.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Отже, позивачем правомірно нараховано 2 033,68 грн. інфляційних втрат за період з 01.01.2009р. по 15.06.2009р..

Вказаною нормою встановлена також відповідальність за порушення зобов‘язань у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, розмір яких за період з 01.01.2009р. по 15.06.2009р. становить 383,06 грн.. Тоді як позивачем заявлено до стягнення 390,44 грн. 3% річних. Таким чином, в позові в частині стягнення 7,38 грн. 3% річних слід відмовити, як безпідставно заявлених.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а в силу статей 32, 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень шляхом подання доказів.

Враховуючи, що відповідач визнає наявність заборгованості за договором, а вказані вище позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а отже позов підлягає частковому задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Ремонтно-будівельне управління № 5»(21022, м. Вінниця, вул. Станіславського, 20, код 03329309) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МП Юлія»(21050, м. Вінниця, вул. Театральна, 1, код 13317261) 28 245 (двадцять вісім тисяч двісті сорок п‘ять) грн.. 60 коп. боргу; 2 033(дві тисячі тридцять три) грн. 68 коп. –індексу інфляції; 383 (триста вісімдесят три) грн. 06 коп. –3% річних; 306 (триста шість) грн. 62 коп. - відшкодування витрат зі сплати державного мита та 297 (двісті дев’яносто сім) грн. 47 коп. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В позові в частині стягнення 1 541,50 грн. пені та 7,38 грн. 3% річних відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

Рішення оформлено та підписано 23.07.2009р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (21050, м. Вінниця. вул. Театральна, 1)

3 - відповідачу (21022, м. Вінниця, вул. Станіславського, 20)