Вирок № 42242689, 06.01.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/12509/14-к

Провадження №1-кп/639/573/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2015 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Курила В.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Боровської М.І.,

прокурора - Волнікова А.А.,

потерпілого - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12014220500001512 від 10.08.2014 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н.НОМЕР_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 раніше судимого: 09 червня 2004 року Московським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.115, ч.1 ст.185, 70 КК України до 7 років позбавлення волі, 10.02.2011 року звільнений з Диканівської виправної колонії №12 за відбуттям призначеного строку покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

09 серпня 2014 року приблизно о 17 год. 00 хв. ОСОБА_2 знаходився у квартирі АДРЕСА_1, де розпивав спиртні напої з ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 В ході розпиття спиртних напоїв, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, між ним та потерпілим ОСОБА_1 почався словесний конфлікт, який переріс в бійку, в ході якої ОСОБА_2 наніс ОСОБА_1 один удар кулаком лівої руки в область лівого ока, від якого той впав на підлогу. Після цього ОСОБА_2, маючи злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно наніс останньому один удар гострим предметом - кухонним ножем в область правої лопатки, після чого потерпілий втратив свідомість. Далі ОСОБА_2, з метою уникнення кримінальної відповідальності та приховування слідів скоєння злочину, спочатку змив під краном водою кров із використаного ним у якості знаряддя злочину ножа, а потім вклав його в руку співмешканки потерпілого ОСОБА_3, яка перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння спала в іншій кімнаті.

Таким чином, своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_1 різану рану м'яких тканин в області правої лопатки, при обстеженні (на підставі об'єктивних даних статусів і рентгенологічних методів обстеження) у нього було виявлено проникаюче колото-різане поранення задньої поверхні грудної клітини з правого боку, що супроводжувалось в своїй клінічній течії гемопневмотораксом з тотальним колабірованієм правої легені і підшкірною емфіземою, що згідно висновку експерта ХОБСМЕ №3806-ая/14 від 26.11.2014 року є тяжкими тілесними ушкодженнями, по критерію небезпеки для життя (к/п а.с.90-93).

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаюється, підтвердив суду, що вказаний злочин ним було вчинено при вищезазначених обставинах, надав пояснення щодо місця, часу, способу вчинення злочину так, як вони встановлені судом.

Під час допиту у суді ОСОБА_2 пояснив, що 09 серпня 2014 року в денний час йому зателефонувала його знайома ОСОБА_4 (як було встановлено ОСОБА_4.), яка запропонувала приїхати в гості до їх компанії. Обвинувачений приїхав в район Заводу Шевченка, де зустрівся із раніше не знайомим йому ОСОБА_1, після чого вони пішли до останнього додому, де їх вже чекали ОСОБА_4 та ОСОБА_1, щоб разом вживати алкогольні напої. Цього дня вони вчотирьох знаходились вдома у потерпілого, протягом однієї чи двох годин вживали алкогольні напої, всього випили приблизно 2 чи 3 пляшки горілки, потім ОСОБА_2 із ОСОБА_4 пішли та придбали ще одну пляшку горілки. Повернувшись до квартири вони продовжили випивати вже втрьох, оскільки дружина потерпілого лягла спати, пізніше із кухні вийшла і його знайома ОСОБА_4. Обвинувачений пояснив, що він та потерпілий знаходились у стані сильного алкогольного сп'яніння, між ним та потерпілим виник словесний конфлікт, після чого він наніс потерпілому один удар кулаком лівої руки в обличчя від якого той впав на підлогу. Потім обвинувачений взяв ніж та знаходячись позаду потерпілого наніс йому один удар кухонним ножем в область лопатки з правого боку, від якого потерпілий втратив свідомість. При цьому ОСОБА_2 підтвердив, що потерпілий йому ударів у відповідь не наносив, жодних предметів (ножа чи інших предметів) в його руках в момент конфлікту не було. Пізніше до кімнати зайшла ОСОБА_4, побачивши потерпілого на підлозі вона почала кричати, а потім вони разом викликали бригаду швидкої медичної допомоги. Обвинувачений зазначив, що після цього він змив із кухонного ножа кров водою, потім зазначений ніж викинув до іншої кімнати, де у стані алкогольного сп'яніння спала дружина потерпілого ОСОБА_5. ОСОБА_2 не заперечує обставин, що зазначений ніж він міг покласти у руку ОСОБА_3, однак достовірно цих обставин не пам'ятає, оскільки був сильно п'яним. Зі слів обвинуваченого умислу на вбивство потерпілого у нього не було, у вчиненому щиро розкаюється та просить суд суворо його не карати.

Також ОСОБА_2 пояснив, що під час досудового розслідування та допиту у суді він показання надає добровільно, заходи фізичного чи психологічного примусу до нього співробітниками міліції не застосовувались.

Показання ОСОБА_2 є послідовними, логічними та не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Під час судового засідання потерпілий ОСОБА_1 надав показання, що у серпні 2014 року він разом дружиною - ОСОБА_3 знаходились вдома та до них на квартиру приїхала знайома ОСОБА_4, яка запропонувала запросити в гості раніше не знайомого ОСОБА_2 В денний час він зустрів на зупинці вул. Кривомазова у м.Харкові ОСОБА_2 та провів його до себе на квартиру, де він зі своєю дружиною ОСОБА_3, знайомою ОСОБА_4 та ОСОБА_2 почали розпивали спиртні напої. Цього вечора вони разом випили приблизно 4 пляшки горілки, всі перебували у стані сильного алкогольного сп'яніння. Пізніше його дружина пішла до іншої кімнати спати, через деякий час із кухні також вийшла і ОСОБА_4. В ході розпиття спиртних напоїв між ним та ОСОБА_2, на ґрунті неприязних стосунків виникла сварка, під час якої останній наніс йому один удар кулаком руки в обличчя, від якого він впав на підлогу, потім відчув сильний біль в спині, від якого втратив свідомість. Потерпілий зазначив, що момент нанесення йому удару ножем він не бачив, оскільки удар було нанесено ззаду. З показань потерпілого, протягом 10 днів він знаходився на лікуванні в КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня - центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», на даний час виписаний із медичного закладу для продовження амбулаторного лікування, після отриманої травми відновився повністю та є працездатним.

Також потерпілий підтвердив, що ОСОБА_2 йому частково компенсовано матеріальні затрати на лікування на суму 600 грн., при призначенні покарання обвинуваченому потерпілий просив суд не призначати покарання, яке пов'язане з реальним позбавленням волі.

Враховуючи повне визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини у скоєному злочині та щире каяття, заслухавши думку учасників кримінального провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути вказану справу в порядку ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням матеріалів кримінального провадження. На виконання вимог ч.3 ст.349 КПК України, учасникам судового провадження роз'яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Крім повного визнання ОСОБА_2 своєї провини, а також показань потерпілого ОСОБА_1, вина підсудного підтверджується наступними доказами дослідженими та перевіреними судом, а саме:

- змістом протоколу огляду місця події від 09.08.2014 року, під час якого у квартирі АДРЕСА_1, у кухонному приміщенні на підлозі та рушнику виявлено сліди із речовиною бурого кольору, також було вилучено 2 кухонні ножі (к/п а.с.8-9);

- висновком судового експерта ХОБСМЕ №1366-ц від 08.12.2014 року, згідно якого при проведенні експертизи кухонного ножа, який було вилучено під час огляду місця події 09.08.2014 року, на ньому були встановлені сліди крові людини, походження якої від потерпілого ОСОБА_1 не виключається (к/п а.с.78-82);

- змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 13.11.2014 року за участі потерпілого ОСОБА_1, під час проведення якого він розповів, показав на місці механізм та відомі обставини спричинення йому тілесних ушкоджень - колото-різаного поранення (к/п а.с.83-88);

- змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 02.12.2014 року за участі підозрюваного ОСОБА_2, під час проведення якого він розповів та показав на місці механізм та обставини спричинення ним тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 (к/п а.с.149-153);

- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 09.12.2014 року, відповідно до якого ОСОБА_2 впізнав ніж із рукояткою сірого кольору, яким спричинив тілесні пошкодження потерпілому (к/п а.с.143-148);

- висновком експерта ХОБСМЕ №3806-ая/14 від 26.11.2014 року підтверджується, що при обстеженні (на підставі об'єктивних даних статусів і рентгенологічних методів обстеження) у ОСОБА_1 було виявлено проникаюче колото-різане поранення задньої поверхні грудної клітини з правого боку, що супроводжувалось в своїй клінічній течії гемопневмотораксом з тотальним колабірованієм правої легені і підшкірною емфіземою, що відносить до категорії тяжкого тілесного ушкодження, по критерію небезпеки для життя. Зазначені тілесні ушкодження утворились від дії гострого предмета та могли були спричинені у строк, спосіб та механізм, на який зазначає потерпілий ОСОБА_1 у протоколі проведення слідчого експерименту (к/п а.с.90-93).

Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази. Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій підсудного та визнання його винуватості.

Оцінюючи в сукупності досліджені по справі докази, які є достатніми, допустимими і достовірними, суд приходить до висновку про повну доведеність вини підсудного ОСОБА_2 та кваліфікує його дії за ч.1 ст.121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Вивченням особи підсудного ОСОБА_2 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, тяжких хронічних захворювань не має, не одружений, дітей чи інвалідів на утриманні не має, має постійне місце реєстрації та проживання, за яким проживає разом із матір'ю пенсійного віку, неофіційно працює зварювальником на будівництві, раніше судимий (к/п а.с.20-29).

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2, відповідно до ст.66 КК України, суд вважає щире каяття у вчиненому злочині, часткове відшкодування потерпілому спричиненої шкоди.

Згідно ст.67 КК України обставинами, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2, є вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння, рецидив злочинів.

Призначаючи покарання ОСОБА_2, у відповідності зі ст.65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого умисного злочину, наявність як пом'якшучих так і обтяжуючих покарання обставин, його відношення до скоєного злочину, дані про особу підсудного, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що для виправлення та попередження вчинення підсудним нових злочинів йому необхідно призначити покарання у виді реального позбавлення волі, однак в межах мінімальної санкції за ч.1 ст.121 КК України.

При призначенні остаточного покарання підсудному ОСОБА_2 судом було враховано його щире каяття у вчиненому злочині та факт спільного проживання разом із матір'ю, яка є особою пенсійного віку, думку потерпілого щодо можливого призначення покарання не пов'язаного з реальним позбавленням волі особи, однак оскільки підсудний має не зняту та не погашену судимість за вчинення особливо тяжкого злочину, враховуючи той факт, що новий злочин особою вчинено за аналогічних обставин, як і раніше вчинений злочин за ч.1 ст.115 КК України, наявність в діях ОСОБА_2 обтяжуючої покарання обставини (вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння), вчинення особою дій щодо приховування слідів вчиненого злочину, тому суд не знаходить достатніх підстав для застосування у відношенні нього положень ст.69 КК України (призначення покарання більш м'якого ніж передбачено законом) чи застосування вимог ст.75 КК України (звільнення від відбування покарання з випробуванням), оскільки виправлення підсудного не можливо без ізоляції від суспільства.

Оскільки ОСОБА_2 судом було призначено покарання у виді позбавлення волі, яке він повинен відбувати реально, клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою в умовах Харківського слідчого ізолятору підлягає задоволенню, з метою запобігти спробам підсудного переховуватись від відбування покарання, а також вчинення особою інших злочинів.

На підставі ст.124 КПК України процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого (підсудного) по справі.

Цивільний позов прокурора про відшкодування витрат на лікування потерпілого на суму 2188,89 грн. також підлягає задоволенню, з огляду на документальне підтвердження розміру фактичних витрат на проведення лікування потерпілого ОСОБА_1 (к/п а.с.57-61).

Потерпілим ОСОБА_1 цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди під час досудового розслідування та судового розгляду заявлено не було.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі положень ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.369-371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

До набрання вироком суду законної сили у відношенні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, змінити запобіжний захід з домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Харківському слідчому ізоляторі Управління державної пенітенціарної служби України в Харківській області, взявши його під варту в залі суду негайно.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 відраховувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 06.01.2015 року, зарахувавши в строк відбуття покарання час знаходження під вартою в порядку, визначеному ст.72 КК України.

Стягнути з ОСОБА_2 (і.п.н.НОМЕР_1) процесуальні витрати за проведені судові експертизи на загальну суму 978,00 грн. (дев'ятсот сімдесят вісім гривень 00 коп.) з перерахуванням коштів на користь держави (р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова), з призначенням виду платежу - «за експертні послуги» (к/п, а.с.46, 49).

Стягнути з ОСОБА_2 (і.п.н.НОМЕР_1) на користь держави (Головне фінансове управління ХОДА, р/р 31413544700001, Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37874947) витрати на лікування потерпілого в розмірі 2188,89 грн. (дві тисячі сто вісімдесят вісім гривень 89 коп.) (к/п а.с.57-61).

Речові докази по кримінальному провадженню згідно постанови слідчого від 09.12.2014 року: 1) кухонний ніж довжиною 242 мм., який є знаряддям вчинення злочину та знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, після набрання вироком законної сили - знищити, 2) два кухонні ножі, кухонний рушник та чоловічу сорочку - вважати повернутими потерпілому ОСОБА_1 як законному власнику (к/п а.с.123-124).

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя В.О. Курило