Рішення № 42241921, 22.12.2014, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/27713/13-ц

Провадження № 2/0202/344/2014

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 грудня 2014 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючої судді Слюсар Л.П.

при секретарі Фісун К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовною заявою Компанія ВАЛАРТІС ФІНАНС ЛІМІТЕД до ОСОБА_2, третя особа Товариство з обмеженою відповідальність "Маркет Стіл" про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у червні 2013 року звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ТОВ "Маркет Стіл" матеріальну шкоду в розмірі 35 196 372,87 грн. , та судові витрати по справі.

Позивач в обґрунтування своїх вимог зазначив, що 25.11.2011 року між ПАТ "КБ"Хрещатик" та ТОВ "Роял Люві Фінанс" було укладено договір кредитної лінії № 57-10-11/1, відповідно до умов якого Банк відкриває ТОВ "Роял Люві Фінанс", відкличну відновлювальну кредитну лінію з лімітом у сумі 57 000 000,00 грн. до 23.11.2012 року. Також Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, зазначив, що з метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Роял Люві Фінанс", що випливають з договору кредитної лінії № 57-10-11/1 від 25 листопада 2011 року, ТОВ "Маркет Стіл", від імені якого діяв Відповідач ОСОБА_2, уклав з Банком 29 листопада 2011 року договір застави товарів в обороті № 57-10-11/02, і передав в заставу майно, а саме: товари в обороті - труби (надалі предмет застави). Вартість предмета застави становила 97 000 000,00 грн.

08.05.2013 року між ПАТ "КБ"Хрещатик" та ТОВ "КРЕДО-СТОЛИЦЯ" укладено договір відступлення права вимоги № 1, відповідно до якого ПАТ "КБ"ХРЕЩАТИК" (первісний кредитор) передав ТОВ "КРЕДО-СТОЛИЦЯ" (новий кредитор) право вимоги за Договором кредитної лінії № 57-10-11/1 від 25 листопада 2011 року із змінами та доповненнями до нього, укладеного між Банком та ТОВ «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС», за Договором застави товарів в обороті № 57-10-11/02 від 29 листопада 2011 року, укладеного між БАНКОМ та ТОВ « Маркет Стіл», який виступає в якості забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з кредитного договору. Підтверджується актом прийому передачі до Договору відступлення права вимоги № 1 від 08 травня 2013 року. Таким чином, з 08.05.2013 року відбулася заміна кредитора у Договорі застави товарів в обороті №57-10-11/02 від 29.11.2011 року, та новим кредитором по зазначеному договору став ТОВ «КРЕДО-СТОЛИЦЯ».

Індустріальним районним суду м. Дніпропетровська 08 жовтня 2013 року в судовому засіданні в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркет Стіл".

Представник позивача в судовому засіданні в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в подальшому відповідно до заяви від 22.12.2014 року просив суд розглядати справу без його участі. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення. Про причини неявки суд не повідомив.

Представник Відповідача в судове засідання, яке відбувалося 14 березня 2014 року з'явився. В подальшому в судові засідання не з'явився. Про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Представник третьої особи ТОВ «Маркет Стіл» через канцелярію суду надав заперечення на позовну заяву. Просив суд відмовити в задоволені позовних вимог.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.11.2011 року між ПАТ "КБ"Хрещатик" та ТОВ "Роял Люві Фінанс" було укладено договір кредитної лінії № 57-10-11/1, відповідно до п.1.1, п.4.1 договору Банк відкрив ТОВ "Роял Люві Фінанс", відкличну відновлювальну кредитну лінію з лімітом у сумі 57 000 000,00 грн., та сплатою 16 % річних з терміном повернення до 23.11.2012 року.

Відповідно до п. 6.2.3 умов Договору кредитної лінії, Позичальник відшкодовує Банку збитки, завдані невиконанням чи неналежним виконанням своїх зобов'язань, передбачених цим договором, якщо ці збитки не будуть відшкодовані сплатою пені та штрафу.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Роял Люві Фінанс", що випливають з договору кредитної лінії № 57-10-11/1 від 25 листопада 2011 року, ТОВ "Маркет Стіл", від імені якого діяв Відповідач ОСОБА_2, уклав з Банком 29 листопада 2011 року договір застави товарів в обороті № 57-10-11/02, і передав в заставу майно, а саме: товари в обороті - труби. Відповідно до п.1.5 договору застави товарів в обороті №57-10-11/02 від 29.11.2011 року предмет застави знаходиться в обороті з умовою підтримання ТОВ « Маркет Стіл» не знижувального залишку товарів, які є предметом застави. У випадку реалізації товарів чи їх частини, ТОВ « Маркет Стіл» замінює реалізовані товари іншими товарами такої ж або більшої вартості.

Згідно п.2.1 договору застави товарів в обороті №57-10-11/02 від 29.11.2011 року ТОВ «Маркет Стіл» зобов'язувався вживати заходів щодо збереження предмету застави, не допускати зменшення його вартості.

Предмет застави належав ТОВ "Маркет Стіл" знаходився за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, буд. 7; м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, буд. 1; м. Донецьк, вул. Залізнична, буд. 1 Б; м. Одеса, вул. Атамана Головатого, 73/1; м. Тернопіль, вул. Поліська, буд. 11; м. Бровари, вул. Щолківська, буд. 1; м. Новомосковськ, вул. Тургенєва, буд. 1. Вартість предмета застави становила 97 000 000,00 грн.

Відповідно до Додаткового Договору № 1 до Договору кредитної лінії № 57-10-11/1 від 25.11.2011 року, сторони домовились викласти п. 1.1 розділу 1 в наступній редакції: "1.1 Банк відкриває Позичальнику в порядку, передбаченому цим договором, не відновлювальну кредитну лінію з лімітом у сумі 57 000 000,00 гривень (п'ятдесят сім мільйонів гривень нуль копійок) терміном повернення до 23 листопада 2012 року". Також сторони домовились, що при кожному погашенні Позичальником кредиту, Банк вносить зміни до умов договорів застави № 57-10-11/02 від 29.11.2011 року з ТОВ "Маркет Стіл" та № 57-10-11-04 від 25.06.2012 року з ПАТ "Луганський трубний завод" предметом яких є товари в обороті (металопродукція), в частині пропорційного по питомій вазі застави зменшення обсягу застави у співвідношенні 2 до 1 (застава до кредиту).

Відповідно до Додаткового Договору № 2 до Договору кредитної лінії № 57-10-11/1 від 25.11.2011 року, сторони домовились викласти п. 1.1 в наступній редакції: "1.1 Банк відкриває Позичальнику в порядку, передбаченому цим договором, відкличну не відновлювальну кредитну лінію з лімітом у сумі 37 000 000,00 гривень (тридцять сім мільйонів гривень нуль копійок) терміном повернення до 21 грудня 2012 року". Також сторони домовились, що при кожному погашенні Позичальником кредиту, Банк вносить зміни до умов договору застави № 57-10-11/02 від 29.11.2011 року з ТОВ "Маркет Стіл" предметом яких є товари в обороті (труби металеві), в частині пропорційного зменшення обсягу застави у співвідношенні 2 до 1 (застава до кредиту).

Відповідно до п. 1.1 умов Договору застави, з метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "РОЯЛ ЛЮВІ ФІНАНС" (код ЄДРПОУ 37472001), що випливають з договору кредитної лінії № 57-10-11/1 від 25 листопада 2011 року, за умовами якого Боржник зобов'язаний повернути Заставодержателю в строк до 23 листопада 2012 року кредитні кошти в сумі 57 000 000,00 грн. сплатити відсотки за користування кредитом з розрахунку 16 % процентів річних, комісії, а у разі несвоєчасного повернення кредиту, повернути прострочену суму з урахуванням індексу інфляції та сплатою 16% річних від простроченої суми кредиту, а також сплатити можливі неустойки та збитки, що можуть наступити згідно з Кредитним договором та цим договором. Заставодавець передає Заставодержателю в заставу майно, а саме: товари в обороті згідно Додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 1.2 умов Договору застави, предмет застави належить Заставодавцю на підставі довідки від 28 листопада з балансового рахунку № 281 і знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, буд. 7; м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, буд. 1; м. Донецьк, вул. Залізнична, буд. 1 Б; м. Одеса, вул. Атамана Головатого, 73/1; м. Тернопіль, вул. Поліська, буд. 11; м. Бровари, вул. Щолківська, буд. 1; м. Новомосковськ, вул. Тургенєва, буд. 1.

08.05.2012 року між ПАТ "КБ"Хрещатик" та ТОВ "Маркет Стіл" було укладено Додаткову угоду № 1 до договору застави товарів в обороті № 57-10-11/02 від 29.11.2011 року, в якій сторони домовились викласти п. 1.2 договору застави в наступній редакції: "1.2 Предмет застави належить Заставодавцю на підставі балансової виписки про товари, що надані в заставу № 1618 від 08 травня 2012 року та знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, буд. 7; м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, буд. 1; м. Донецьк, вул. Залізнична, буд. 1 Б; м. Одеса, вул. Атамана Головатого, 73/1; м. Тернопіль, вул. Поліська, буд. 11; м. Бровари, вул. Щолківська, буд. 1; м. Луганськ, вул. 2-я Свєрдлова, буд. 5; м. Новомосковськ, вул. Тургенєва, буд. 1."

Відповідно до п. 1.5 умов Договору застави, предмет застави знаходиться в обороті з умовою підтримання Заставодавцем не знижувального залишку товарів, які є предметом застави. У випадку реалізації товарів чи їх частини, Заставодавець замінює реалізовані товари іншими товарами такої ж або більшої вартості.

Відповідно до п. 1.6 умов Договору застави, у випадку невиконання зобов'язань, забезпечених цією заставою, Заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги за рахунок предмету застави відповідно до Закону України "Про заставу", "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та у відповідності з цим договором.

Відповідно до п. 2.1 умов Договору застави, Заставодавець зобов'язується вживати заходів щодо збереження предмету застави, не допускати зменшення його вартості.

Як вказав в своїй позовній заяві позивач, згідно Додаткової угоди № 12 від 23.11.2012 року до договору застави станом на 23.11.2012 року загальна вартість предмету застави повинна була становити 70 000 000,00 грн. Відповідно до Балансової виписки про товари, що надані у заставу, складеної станом на23.11.2012 року, загальна балансова вартість майна, переданого у заставу, складала 34 803 627,13 грн., що менше визначеної договором застави вартості предмета застави на 35 196 372,87 грн.

08.05.2013 року між ПАТ « Комерційний банк» Хрещатик» та ТОВ « Кредо-Столиця" укладено договір відступлення права вимоги №1.

Отже з 08.05.2013 року відбулася заміна кредитора у Договорі застави товарів в обороті №57-10-11/02 від 29.11.2011 року та новим кредитором є ТОВ «Кредо-Столиця».

Компанія ВАЛАРТІС ФІНАНС ЛІМІТЕД в обґрунтування своїх вимог посилається на балансові виписки про товари які надавались ОСОБА_2, а саме балансова виписка від 10.09.2012 року, балансова виписка від 25.10.2012 року, балансова виписка від 23.11.2012 року та на лист від нового кредитора «Кредо-Столиця», як на належні та допустимі докази для застосування цивільно-правової відповідальності відповідача.

У відповідності до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Як передбачено ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд приходить до висновку, що балансові виписки про товари, які надавалися ОСОБА_2 як директором ТОВ «Маркет Стіл» не є достатнім доказом того, що ним вчинені дії які привело до збитків ТОВ «Маркет Стіл» в зв'язку з тим, що в подальшому вартість майна товарів в обороті яке знаходилось за адресами вказаними в договорі застави, могла перевищувати 70 000 000, грн. 00 коп. відповідно до додаткової угоди № 12 від 23.12.2012 року до Договору застави майна.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 136 КЗпП України встановлено, що стягнення з керівників підприємства установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу або за заявою прокурора.

Відповідно до ст. 132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середньомісячний заробіток допускається лише у випадках, визначених законодавством.

Згідно ст. 134 КЗпП України встановлено випадки повної матеріальної відповідальності та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 134 КЗпП України вказано, що працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадку, коли між працівником і підприємством, установою, організацією, відповідно до ст. 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому на зберігання або для інших цілей.

Відповідно до роз'яснення у п. 8 постанови пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 № «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» з наступними змінами зазначено, що розглядаючи справи про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником з підприємством, установою, організацією, про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому на зберігання або для інших цілей (п. 1 ст. 134 КЗпП України), суд зобов'язаний перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно зі ст. 135-1 КЗпП України може бути укладено такий договір, та чи був він укладений.

Крім того, суд у кожному випадку зобов'язаний вживати передбачених законом заходів для всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин, від яких згідно зі статтями 130, 135-3, 137 КЗпП України залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Суди повинні з'ясовувати наявність прямої дійсної шкоди та її розмір, якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди, в чому полягає його вина, в якій конкретній обстановці заподіяно шкоду, чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними, який майновий стан працівника.

Відповідно до вимог ст. 138 КЗпП України тягар доказування в суді наявності умов, передбачених ст. 130 КЗпП України, покладається на власника.

Відповідно до Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками, №12 від 03.12.1997 року, при вирішенні питання про покладення матеріальної відповідальності та розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню, суд повинен з'ясовувати наявність прямої дійсної шкоди та її розмір, якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функції працівника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди, в чому полягає його вина, в якій конкретній обстановці заподіяно шкоду, чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей.

Відповідно до ч.4 ст. 130 Кодексу Законів про працю України, на працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського риску, а також за неодержані підприємством прибутки.

В зв'язку з тим, що ОСОБА_2 був директором підприємства ТОВ «Маркет Стіл», то його дії були спрямовані на безперебійну роботу та отримання коштів, які були спрямовані на виплату заробітної плати та обов'язкових платежів до бюджету, і таким чином його дії повинні були бути направленні на виконання всіх трудових обов'язки, які були покладені на нього згідно Статуту, а також з метою отримання прибутку від господарської діяльності підприємства.

Основним видом діяльності ТОВ «Маркет Стіл» було саме реалізація металевих труб, тобто на момент подання балансових виписок, могла відбуватися реалізація труб контрагентам, в свою чергу також могли бути затримка пов'язанні з заміною реалізованого товару на інші товари такої же вартості або більшої вартості, як це встановлено в п. 1.5. договору застави майна. Також від продажу зазначених труб прибуток отримувало підприємство, а не особисто ОСОБА_2

В судовому засіданні встановлено, що позивач Компанія ВАЛАРТІС ФІНАНС ЛІМІТЕД володіє 24,99% статутного капіталу ТОВ « Маркет Стіл», однак договір застави товарів в обороті № 57-10-11/02 укладався між ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «Маркет Стіл» в зв'язку з чим зобов'язання за умовами цього договору повинна здійснювати юридична особа - ТОВ «Маркет Стіл». Якщо новий кредитор в особі ТОВ «Кредо-Столиця» вважає, що умови договору не виконуються і його права порушені то лише ТОВ «Кредо Столиця» має право звернутися до відповідного суду за захистом своїх порушених прав, а не позивач.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести т обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншим особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки, позивачем не було надано належних та допустимих доказів рахунок обґрунтування вимог щодо спричинення матеріальної шкоди ОСОБА_2, а тому суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог, у зв'язку із недоведеністю обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, оскільки позивачу відмовлено в позові то судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись: ст.ст. 130,138,132,134,137 КЗпП України, ст.ст.16,92, 1164 ЦК України, ст. ст. 11, 15, 27, 30, 60, 61, 88, 169, 212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог Компанії ВАЛАРТІС ФІНАНС ЛІМІТЕД до ОСОБА_2, третя особа Товариство з обмеженою відповідальність "Маркет Стіл" про відшкодування шкоди- відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.П.Слюсар