Ухвала суду № 42241102, 09.01.2015, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 6/759/43/15

ун. № 759/22405/14-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2015 року Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого Морозова М.О.

при секретарі Захарчук Ю.В.,

розглянувши подання Старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Владко Р.О. про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи у праві виїзду за межі України,

в с т а н о в и в:

Старший державний виконавець ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві Владко Р.О. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх майнових зобов'язань за виконавчим листом, виданим Святошинським районним судом м. Києва.

При цьому посилається на те, що на виконанні у ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві перебуває виконавче провадження №36840330-виконавчий лист №2-1617/11 від 20.02.2013 р., виданий Святошинським райсудом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу в розмірі 65063, 28 грн. В ході примусового виконання рішення суду державним виконавцем ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві 04.03.2013 р. було відкрито виконавче провадження на виконання виконавчого листа, але боржник ухиляється від виконання виконавчого листа, на виклики до державного виконавця не з'являється, заборгованість не оплачує, ухиляється від законних вимог державного виконавця. В ході примусового виконання рішення суду державним виконавцем здійснено виход за місцем проживання боржника для перевірки майнового стану, але боржника за місцем проживання застати не вдається. Державні органи на запити про майновий стан боржника ОСОБА_2 дали негативні відповіді. Наявність в особи невиконаних зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, є підставою для обмеження його у праві виїзду за межі України.

В судове засідання ніхто з учасників судового розгляду не з'явився й відповідно до ч.2 ст. 377-1 ЦПК України суд розглядає справу без їх участі.

Суд, дослідивши подання, матеріали справи, прийшов до висновку, що подання не підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Згідно ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Такі вимоги і порядок передбачені й п.18 ч.3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзд в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених Законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань.

Згідно з роз'ясненням Міністерства юстиції України та Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.05.2008 р. №25-32/463, №25-5347 наявність в особи невиконаних зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України, при чому питання щодо такого обмеження вирішується судом.

Згідно п.8 ст. 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» передбачено обов'язок військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України не пропускати через державний кордон України осіб, яким за мотивованим письмовим рішенням суду тимчасово обмежено право виїзду з України.

Наведені подавачем подання обставини можуть слугувати для заборони тимчасового виїзду за кордон України ОСОБА_2 у зв'язку з невиконанням рішення суду про стягнення боргу, між тим існують інші обставини, при наявності яких подання неможливо задовольнити.

Так, виконавчий лист №2-1617/11 виданий Святошинським районним судом м. Києва 20.02.2013 р. про стягнення боргу з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на загальну суму 120842, 78 грн. Але у постанові державного виконавця від 04.03.2013 р. про відкриття виконавчого провадження розмір боргу, що повинен стягуватись примусово, вказується у сумі 65063, 28 грн., що між собою не співвідноситься і має суттєве значення для з'ясування питання, яка ж сума боргу стягується по виконавчому провадженню, яку боржник не повертає.

Крім того, до матеріалів подання подана копія запиту державного виконавця від 04.03.2013 р. до ДАІ м. Києва на предмет виявлення автотранспортних засобів, зареєстрованих на праві власності за боржником ОСОБА_2, між тим відповіді чи інформації про наявність таких автотранспортних засобів не представлено у поданні, що не виключає можливості при отриманні позитивних даних продовжити виконавче провадження, звернувши стягнення на виявлений автотранспортний засіб.

Отже, невиконанням виконавчого листа про стягнення боргу з ОСОБА_3 на користь стягувача хоч і зачіпаються законні права стягувача ОСОБА_3, але вищевказані обставини унеможливлюють обмежити право виїзду за межі України боржника ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження", ст. 377-1 ЦПК України, суд-

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні подання Старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Владко Р.О. про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.

Суддя