Рішення № 42240459, 29.12.2014, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1266/14-ц

Провадження № 2/355/477/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2014 року Баришівський районний суд Київської області в складі

головуючого судді Литвиненко О.Л.

секретаря Лунгул Т.А.

за участю представника позивачів ОСОБА_1

за участю представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Баришівка Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 до Баришівського районного сектору УДМС України в Київській області про позбавлення права на користування житловим приміщенням та знаття з реєстрації.

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду з даним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.07.1990 року позивачі є спадкоємницями майна батька ОСОБА_7 і кожна з них успадкувала по 1\2 частині житлового будинку по АДРЕСА_2. Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 10.08.2007 року на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належить 1\2 частина вказаного будинок. З 18.08.2004 року в даному будинку зареєстрований відповідач ОСОБА_5, який на той час був співмешканцем ОСОБА_3 Але з жовтня місяця 2012 року він не проживає в даному будинку, має іншу сім'ю і проживає за АДРЕСА_1. На прохання позивачів знятись з реєстрації в будинку він ігнорує, будь-яких документів які б підтверджували його право на проживання не надає, тим самим створює для ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перешкоди в повноцінному користуванні власністю. Вважають, що дії відповідача по відмові знятись з реєстрації в будинку, який являється спільною частковою власністю позивачів є незаконними. В заявленому позові просять суд позбавити ОСОБА_5 права на користування житловим будинком, що знаходиться за АДРЕСА_2 та зобов'язати ОСОБА_6 районний сектор УДМС України в Київській області зняти з реєстрації ОСОБА_5 у будинку, що знаходиться за АДРЕСА_2, який являється приватною власністю позивачів.

Позивачка ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала заявлений позов в повному обсязі та пояснила суду, що її співмешканець ОСОБА_5 проживав по АДРЕСА_2 з 2004 року. У 2011 році ОСОБА_5 забрав всі свої речі та виїхав в АДРЕСА_1, де на даний час там і проживає. Позивачка ОСОБА_3 неодноразово пропонувала ОСОБА_5 знятись з реєстрації, але він так і не знявся з реєстрації.

Позивачка ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала заявлений позов в повному обсязі та пояснила суду, що вона з сестрою ОСОБА_3 є співвласниками житлового будинку по АДРЕСА_2. Згоду на реєстрацію ОСОБА_5 в будинку по АДРЕСА_2 вона як співвласник не давала. Більше як 2,5 роки відповідач виїхав з будинку. Коли ОСОБА_5 проживав у вказаному будинку, він вчиняв їй перешкоди у користуванні власністю. Відповідачу не пропонувала знятись з реєстрації.

Представник позивачки ОСОБА_3 - ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заявлений позов в повному обсязі та пояснив суду, що з 2004 року позивачі проживали з ОСОБА_5. На даний час відповідач більше двох років проживає окремо, перешкод у користуванні будинком в нього не було. ОСОБА_3 пропонувала ОСОБА_5 знятись з реєстрації. Відповідач не бажає зробити це добровільно.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні не визнав заявлений позов та пояснив суду, що з 2004 року ОСОБА_5 та ОСОБА_3 перебували у фактичних шлюбних відносинах. ОСОБА_5 проживав по АДРЕСА_2 Баришівського району до березня 2014 року. У березні 2014 року відповідач повернувся з відрядження та побачив, що його речі спаковані та стоять надворі, позивачка ОСОБА_3 відмовилась його впустити в будинок. Вимог про виселення чи зняття з реєстрації позивачка ОСОБА_4 не заявляла. Іншого місця для реєстрації у відповідача ОСОБА_5 немає, свого житла також відповідач не має. Відсутні підстави для задоволення позову.

Представник відповідача Баришівського районного сектору УДМС України в Київській області у судове засідання не з'явився, про день та місце розгляду справи увідомлений своєчасно та належним чином. До суду від начальника Баришівського районного сектору УДМС України в Київській області надійшов лист з проханням розглядати справу у відсутність представника Баришівського районного сектору УДМС України в Київській області, що дає суду підстави для розгляду справи та ухвалення рішення у відсутність представника відповідача.

Заслухавши пояснення позивачів, представника позивачки, представника відповідача, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає заявлений позов необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.07.1990 року ОСОБА_3, отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі за № 1664, згідно якого спадкоємицею зазначеного в заповіті майна ОСОБА_7 є його дочка ОСОБА_3, яка успадковує 1/2 частину спадкового майна. Спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається з житлового будинку, розташованого в с. Морозівка Баришівського району Київської області на присадибній земельній ділянці птахофабрики «Морозівська», яка належала померлому ОСОБА_7 на підставі довідки, виданої виконкомом Морозівської сільської ради народних депутатів 24.04.1990 року за №281 і зареєстрованого в господарській книзі виконкому за №371.Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, серії ССЕ № 483328 ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 28.07.1990 року на праві приватної спільної часткової власності належить 1/2 частина житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_2

Суду не надано правовстановлюючих документів про право власності позивачки ОСОБА_4 на житловий будинок АДРЕСА_2. В матеріалах справи мається лише довідка виконавчого комітету Морозівської сільської ради Баришівського району Київської області № 432 від 17.07.2014 року, в якій зазначено, що будинок АДРЕСА_2 належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних долях.

У відповідності із статтею 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана доказати ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень.

Позивачкою ОСОБА_4 не доведено належність їй як власнику ? частини будинку за АДРЕСА_2 і відповідно не доведено якими діями відповідачем ОСОБА_5 порушені права позивачки.

На підтвердження заявлених позовних вимог про позбавлення права на користування житловим приміщенням та знаття з реєстрації позивачами надано лише акт обстеження будинку АДРЕСА_2 від 17.04.2014 року, складеного депутатом Морозівської сільської ради ОСОБА_9 в присутності сусіда ОСОБА_10 про те, що о 20 годині ОСОБА_5 був відсутній в помешканні за АДРЕСА_2. Особистих речей як то одягу, предметів особистої гігієни, документів і т.п. на момент перевірки не виявлено, зі слів ОСОБА_3, ОСОБА_5, не проживає за даною адресою і не веде спільне господарство, не оплачує комунальні послуги два роки та акт обстеження житлових умов від 14.07.2014 року, складений депутатом Морозівської сільської ради ОСОБА_9 в присутності жителів с. Морозівка ОСОБА_3, ОСОБА_10 про те, що на момент перевірки в 20 годині 00 хвилин ОСОБА_5 за АДРЕСА_2 відсутній, особистих речей і засобів гігієни в помешканні не виявлено, за словами ОСОБА_3, ОСОБА_5 в будинку не проживає майже 2 роки, спільне господарство не веде, комунальні рахунки не сплачує.

В даних актах обстеження будинку АДРЕСА_2 від 17.04.2014 року та від 14.07.2014 року встановлено, що на момент перевірки 17.04.2014 року та 14.07.2014 року відповідач ОСОБА_5 був відсутній. В даних актах зазначено, що зі слів позивачки ОСОБА_3 відповідач ОСОБА_5 не проживає у вказаному будинку більше двох років. Дані акти підтверджують лише відсутність відповідача ОСОБА_5 у спірному будинку станом на дати складання актів.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 зазначив, що ОСОБА_5 не проживає в будинку АДРЕСА_2 з березня 2014 року. В судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 зазначила, що відповідач ОСОБА_5 не проживає у вказаному будинку 3 роки, а позивачка ОСОБА_4 зазначила, що відповідач не проживає 2,5 роки. На підтвердження факту не проживання відповідача ОСОБА_5 протягом останніх 2,5 років чи 3 років суду не надано жодних доказів. В актах обстеження будинку АДРЕСА_2 від 17.04.2014 року та від 14.07.2014 року зазначено не проживання ОСОБА_5 більше 2 років, однак даний факт записано зі слів ОСОБА_3.

Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не зазначили конкретні обставини, які вказують на те, що ОСОБА_5 порушує їхні права як власників будинку АДРЕСА_2 перебуванням на реєстрації у вказаному будинку.

Посилання позивачів, що коли ОСОБА_5 проживав у вказаному будинку, він вчиняв їм перешкоди у користуванні власністю, не знайшло свого підтвердження.

Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Суду не надано доказів, які б підтверджували доводи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стосовно непроживання відповідача ОСОБА_5 понад один рік в будинку АДРЕСА_2 Баришівсьокого району Київської області без поважних причин, що могло б стати підставою для позбавлення його права на користування житловим приміщенням та знаття з реєстрації.

З урахуванням викладених обстави, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 до Баришівського районного сектору УДМС України в Київській області про позбавлення права на користування житловим приміщенням.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Позивачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заявлено позовну вимогу про зняття з реєстрації ОСОБА_5 у будинку, що знаходиться за АДРЕСА_2. Оскільки судом не встановлено підстави про позбавлення ОСОБА_5 права на користування житловим приміщенням, суд не вбачає підстав для зняття з реєстрації ОСОБА_5 у будинку, що знаходиться за АДРЕСА_2.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Баришівського районного сектору УДМС України в Київській області про позбавлення права на користування житловим приміщенням та знаття з реєстрації.

Встановлені судом обставини підтверджуються:

показами свідка ОСОБА_11, який у судовому засіданні пояснив , що є сусідом позивачів , протягом двох років ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 не бачив, на момент складання акту особистих речей ОСОБА_5, не бачив, про що і зазначив в акті обстеження житлових умов; копією паспорта ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, серії НОМЕР_3 копією ідентифікаційного номера ОСОБА_3 № НОМЕР_1; копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.07.1990 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1664, згідно якого спадкоємицею зазначеного в заповіті майна ОСОБА_7 є його дочка ОСОБА_3, яка успадковує 1/2 частину спадкового майна, спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається з житлового будинку, розташованого в с. Морозівка Баришівського району Київської області на присадибній земельній ділянці птахофабрики «Морозівська», яка належала померлому ОСОБА_7 на підставі довідки, виданої виконкомом Морозівської сільської ради народних депутатів 24.04.1990 року за №281 і зареєстрованого в господарській книзі виконкому за №371; копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, серії ССЕ № 483328, згідно якого ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 28.07.1990 року на праві приватної спільної часткової власності належить 1/2 частина житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_2 копією технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_2 копією рішення виконавчого комітету Морозівської сільської ради Баришівського району Київської області від 26.07.2007 року, згідно якого розмір житлової площі будинку АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_3 та ОСОБА_12 становить згідно обмірів Баришівського БТІ 43,70 кв.м.; актом обстеження житлових умов від 14.07.2014 року, складеного депутатом Морозівської сільської ради ОСОБА_9 в присутності жителів с. Морозівка ОСОБА_3, ОСОБА_10 про те, що на момент перевірки в 20 годині 00 хвилин ОСОБА_5 за АДРЕСА_2 відсутній, особистих речей і засобів гігієни в помешканні не виявлено, за словами ОСОБА_3, ОСОБА_5 в будинку не проживає майже 2 роки, спільне господарство не веде, комунальні рахунки не сплачує; актом обстеження будинку АДРЕСА_2 від 17.04.2014 року, складеного депутатом Морозівської сільської ради ОСОБА_9 в присутності сусіда ОСОБА_10 про те, що о 20 годині ОСОБА_5 був відсутній в помешканні за АДРЕСА_2. Особистих речей як то одягу, предметів особистої гігієни, документів і т.п. на момент перевірки не виявлено . Зі слів ОСОБА_3, ОСОБА_5, не проживає за даною адресою і не веде спільне господарство і не оплачує комунальні послуги два роки; довідкою виконавчого комітету Морозівської сільської ради Баришівського району Київської області № 213 від 26.02.2013 року про те, що будинок по АДРЕСА_2 належить ОСОБА_13 та ОСОБА_4, по 1/2 частині кожній, в даному будинку зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_5; довідкою виконавчого комітету Морозівської сільської ради Баришівського району Київської області № 432 від 17.07.2014 року про те, що ОСОБА_5 дійсно проживає в АДРЕСА_2 з 18.08.2004 року і по даний час, але за даною адресою не проживає, будинок належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних долях; копією повторного свідоцтва про смерть ОСОБА_12, серії НОМЕР_4 від 13.11.2012 року, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 ; копією паспорту ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, серії НОМЕР_5; копією ідентифікаційного номеру ОСОБА_4 № НОМЕР_2.

Керуючись 15, 30, 62, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, ст. 316, 319, 405 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд,

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 до Баришівського районного сектору УДМС України в Київській області про позбавлення права на користування житловим приміщенням та знаття з реєстрації.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Баришівського районного суду О. Л. Литвиненко