Рішення № 4224019, 07.07.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.09 Справа№ 32/150

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши матеріали справи

за позовом: Загону технічної служби Головного управління МНС України в Львівській області, м.Львів

до відповідача: закритого акціонерного товариства «Фірма «Львів-Петроль», м.Львів

про: стягнення 2 620,41 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Григоренко Н.Б. –представник (довіреність № 5/212 від 06.07.2009р.).

від відповідача: не з»явився

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Загін технічної служби Головного управління МНС України в Львівській області, м.Львів звернувся до закритого акціонерного товариства «Фірма «Львів-Петроль», м.Львів з позовом про стягнення 2 620,41 грн. заборгованості з яких 2 138,24 грн. основний борг, 391,3 грн. пені, 90,87 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 16.06.2009р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 07.07.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

В судове засідання відповідач участі повноважного представника не забезпечив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 4425660 від 23.06.2009р. вручено 26.06.2009р., відзиву на позовну заяву не скерував, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи від нього не надходили, відтак справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд встановив:

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.08.2000р. № 1214 «Про затвердження переліку об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами»та «Переліку об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами» від 22.12.2006р. затвердженого головою обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, Закрите акціонерне товариство «Фірма «Львів - Петроль»відноситься до «підприємств забезпечення нафтопродуктами».

У зв'язку з вищенаведеним, постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами підлягають підприємства хімічної та нафтохімічної промисловості, до складу яких входять підприємства забезпечення нафтопродуктами.

Згідно наказу МНС України від 17.11.2003 року № 440 «Про Порядок обслуговування об'єктів та окремих територій Державними аварійно-рятувальними службами», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.12.2003 року за № 1125/8446 (далі - Порядок), постійне та обов'язкове обслуговування об'єктів державними аварійно-рятувальними службами (формуваннями) здійснюється на підставі договору на постійне та обов'язкове обслуговування (п. 3.3. Порядку). Пунктом 4.1. Порядку передбачено, що підставою для укладення договорів на аварійно-рятувальне обслуговування об'єктів державними аварійно-рятувальними службами є наявність на об'єкті джерела потенційної небезпеки або ризику виникнення надзвичайної ситуації природного чи техногенного характеру.

Так, на виконання вищезгаданого Порядку, 27.06.2007р. між Загоном технічної служби ГУ МНС України в Львівській області та закритим акціонерним товариством «Фірма «Львів - Петроль»було укладено договір №76 на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій (далі - договір).

За умовами вищезгаданого договору вартість функціонування структурних підрозділів Загону технічної служби у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення у кількості 1-єї оперативної одиниці складає 25 658,88 грн. на рік. У відповідності до протоколу домовленості сторін про вартість обслуговування, який є невід'ємною частиною договору, щомісячний плата становить 1/12 річної суми договору, тобто 2 138, 24 грн., яка перераховується в строк до 10 числа місяця, що слідує за звітним. договір укладено на невизначений строк який вступив в силу з 27 червня 2007 року.

Як з»ясовано судом, 03.12.2007р. на адресу ЗТС ГУ МНС України в Львівській області від відповідача надійшов лист (вих.№350/1 від 29.10.2007), в якому останній повідомив про намір припинити дію договору з 30 листопада 2007 року та про відмову від послуг позивача посилаючись на те, що АЗС ЗАТ «Фірма Львів -Петроль» не входять до переліку об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами.

30.11.2007р. між сторонами було підписано додаткову угоду №1 до договору на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об»єктів та окремих територій № 76 від 27.06.2007р., за умовами якої, строк дії договору закінчився 30.11.2007р.

Проте, відповідач порушив виконання договірних зобов»язань та не сплатив за надані послуги за листопад 2007 року і його заборгованість перед позивачем на момент звернення з позовом становила 2138,24 грн.

Крім того, позивач, посилаючись на норми чинного законодавства та умови договору нарахував відповідачу пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми оплати за кожен день прострочення в розмірі 391,3 грн., а також 3% річних в сумі 90,87 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Факт невиконання відповідачем зобов’язань по договору підтверджується доданими до матеріалів справи доказами.

Строк дії договору на постійне та обов»язкове обслуговування державними аварійно-рятівними службами об»єктів та окремих територій № 76 від 27.06.2007р. закінчився 30.11.2007р., але відповідач за послуги надані в листопаді місяці 2007р. не сплатив.

Суд, враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, прийшов до висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 2 138,24 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов”язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов”язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов”язання мало бути виконано.

У відповідності до п.2 статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, так як позивачем пропущено строк позовної давності визначений чинним законодавством.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, з відповідача на користь позивача правомірно підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 90,87 грн. - три відсотки річних.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.11,258,525, 526, 530, 610, 612,625 ЦК України, ст.ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-84,115,116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Фірма «Львів-Петроль», вул.Чоловського, 2 м.Львів (р/р 26009276600003 у ЗГРУ КБ «Приватбанк», МФО 325321, код ЄДРПОУ 03482596) на користь Загону технічної служби ГУ МНС України у Львівській області, вул.Земельна, 19 м.Львів (р/р 35220001000414 в УДК у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 08588837) 2 138,24 грн. основного боргу, 90,87 грн. 3 % річних, 86,77 грн. держмита, 265,84 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення пені в розмірі 391,3 грн. відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Суддя