Ухвала суду № 42239889, 11.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 листопада 2014 року

справа № 804/969/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)

суддів: Кругового О.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 14.03.2014р. у справі №804/969/14

за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметалопрофіль»

до:

про:

Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

30.12.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрметалопрофіль» (далі – ТОВ «Укрметалопрофіль») за допомогою засобів поштового зв’язку звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі – ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, судом першої інстанції даний позов зареєстровано 13.01.2014р. /а.с. 4-7,39/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2014р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №804/969/14 та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1 /.

Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що в результаті проведеної відповідачем камеральної перевірки даних , задекларованих у податковій звітності з ПДВ ТОВ «Укрметалопрофіль» за жовтень 2013р., податковим органом було зроблено висновок безпідставне включення до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за жовтень 2013р. (рядок 21) залишку від’ємного значення податкової декларації з ПДВ за квітень, травень 2009р. у загальній сумі 1979928 грн., що призвело до залишку, що призвело до безпідставного збільшення залишку від ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) декларації за жовтень 2013р. на суму 1979928 грн., що було відображено у акті перевірки акт №141/22-04/33973187 від 27.11.2013р., та за результатами перевірки податковим органом (відповідачем) 16.12.2013р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0008282204, яким зменшено розмір від’ємного значення суми ПДВ за жовтень 2013р. на суму 1979928грн., позивач вважає висновки податкового органу у акті перевірки та прийняте за результатами перевірки рішення безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що норми податкового законодавства, які на думку відповідача були порушені позивачем, взагалі не регулюють питання формування від’ємного значення ПДВ, підприємством не було допущено жодних порушень норм чинного податкового законодавства під час складання податкової декларації за жовтень 2013р., дані які зазначені у цій декларації, базуються на правомірних, документально підтверджених даних податкових декларацій за попередні податкові періоди, які були своєчасно подані підприємством до податкового органу і законність яких підтверджена проведеними відповідачем відповідними перевірками цих податкових декларацій, тому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача №0008282204 від 16.12.2013р..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.03.2014р. у справі №804/969/14 позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська №0008282204 від 16.12.2013р. (суддя Конєва С.О.) / а.с. 137-140/.

Відповідач, не погодившись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.03.2014р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 144-146/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 14.03.2014р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Позивач, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу / а.с. 163-167/, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було повно з’ясовано усі обставини справи та постановлено рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення. постанову суду першої інстанції від 14.03.2014р. у даній справі залишити без змін.

Представник позивача у судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги, підтримав доводи викладені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу та просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 14.03.2014р. у даній справі залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про день, годину та місце розгляду даної адміністративної справи повідомлений належним чином /а.с. 154,156-157,159/, надав суду письмове клопотання /а.с. 169/ у якому просив суд розглянути дану справу у його відсутність. За таких обставин колегія су4ддів вважає можливим розглянути дану справу у відсутність представника відповідача.

Заслухавши у судовому засіданні представника позивач, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «Укрметалопрофіль», ідентифікаційний код 33973187, зареєстровано як юридичну особу 26.12.2005р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, підприємство перебуває на податковому обліку у відповідача та зареєстровано платником податку на додану вартість (далі - ПДВ) 20.01.2006р. /а.с. 9-30/.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем було проведено камеральну перевірку даних , задекларованих у податковій звітності з ПДВ ТОВ «Укрметалопрофіль» за жовтень 2013р., за результатами якої було складено акт №141/22-04/33973187 від 27.11.2013р. (далі – акт перевірки).

Як вбачається з наданої суду ксерокопії акту перевірки / а.с. 31-34/ податковим органом за результатами перевірки було зроблено висновки про порушення ТОВ «Укрметалопрофіль»:

- ч. 4 п. 56.18 ст. 56, п. 102.5 ст. 102, п.200.4 «б» ст. 200 Податкового кодексу України в результаті безпідставного включення до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за жовтень 2013р. (рядок 21) залишку від’ємного значення податкової декларації з ПДВ за квітень, травень 2009р. у сумі 1979928 грн., що призвело до безпідставного збільшення залишку від’ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) декларації за жовтень 2013р. на суму 1979928 грн.

За результатами перевірки, на підставі акту №141/22-04/33973187 від 27.11.2013р., податковим органом 16.12.2013р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0008282204, яким зменшено розмір від’ємного значення суми ПДВ за жовтень 2013р. у розмірі 1979928 грн. /а.с. 35/.

При цьому необхідно зазначити, що вищезазначений висновок за результатами проведеної перевірки позивача податковим органом (відповідачем у справі) було зроблено з урахуванням висновків акту позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Укрметалопроіль» з питань правомірності формування залишку від’ємного значення по декларації з ПДВ за жовтень 2012р. №5189/1503/33973187 від 28.12.2012р. щодо безпідставного віднесення до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за жовтень 2012р. (рядки 21 та 24) залишки від ємного значення податкових декларацій за березень, квітень, травень 2009р., що призвело до завищення залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на суму 5414958 грн., та наявності податкового повідомлення-рішення №0000051503 від 17.01.2013р., про зменшення суми від’ємного значення рядка 24 податкової декларації з ПДВ за жовтень 2012р., яке прийняте на підставі акту №5189/1503/33973187 від 28.12.2012р., і яке на момент прийняття податковим органом рішення, яке є предметом оскарження у даній адміністративній справі, було оскаржено ТОВ «Укрметалопрофівль» в порядку адміністративного судочинства, але рішення суму не набрало законної силу, тому на думку відповідача у підприємства підстави на використання цієї суми у наступних податкових періодах виникають лише після набрання законної сили рішенням суду, оскільки ця сума ПДВ не є до цього часу узгодженою.

Як вбачається з наданої суду ксерокопії декларації з ПДВ за жовтень №9073540578 з додатками 1,2,3,5, яка була подана позивачем до податкового органу (відповідача у справі) / а.с. 33,93/, підприємством задекларовано у залишок від’ємне значення попереднього податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - рядок 24 суму у розмірі 3591089 грн., що складається із сум рядка 24 декларації попереднього звітного періоду – вересня 2013р., а саме: за квітень 2009р. – 1636356 грн. за травень 2009р. – 343572 грн., всього 1979928,00 грн., що підтверджується змістом акту перевірки та копією додатку 2 до декларації.

Аналіз положень п. 102.1 , п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, які не регулюють порядок формування залишку від’ємного значення , а встановлюють певні строки та порядок визначення контролюючим органом податкових зобов’язань платника податків та строки подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або їх відшкодування у випадках передбачених Податковим Кодексом України, дає можливість зробити висновок про те, що ці норми податкового законодавства передбачають право платника податку на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування, а не встановлюють обов’язок подання такої заяви, що свідчить про необґрунтованість та безпідставність висновку податкового органу у акті перевірки та під час розгляду даної справи стосовно того, що позивач повинен був скористатися правом на бюджетне відшкодування спірної суми ПДВ у строк 1095 днів є протиправними.

Відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін , перерахунок у випадках повернення товарі/послуг особі, яка їх надала, або при повернення постачальником суми попередньої оплати товарі/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Відповідно п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено що, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від’ємне значення, то:а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України – сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від’ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 4.6.6 п. 4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. № 1492, залишок від’ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Аналіз вищенаведених норм Податкового кодексу України діє можливість зробити висновок про те, що чинне податкове законодавства надає платнику податків право на бюджетне відшкодування, яке може бути ним реалізовано або шляхом зарахування належної платнику податків суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, або шляхом повернення суми бюджетного відшкодування на свій рахунок у фінансовій установі, при цьому норми чинного податкового законодавства не встановлюють обов’язку платника податків щодо отримання бюджетного відшкодування у період, в якому виникло право на бюджетне відшкодування, при цьому спосіб отримання бюджетного відшкодування платників податків обирає самостійно.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська №0000051503 від 17.01.2013р., про зменшення суми від’ємного значення рядка 24 податкової декларації з ПДВ за жовтень 2012р., яке прийняте на підставі акту №5189/1503/33973187 від 28.12.2012р. , було оскаржено ТОВ «Укрметалопрофіль» в порядку адміністративного судочинства та постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2013р. у справі №804/1779/13-а, яка залишена без мін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду віл 22.07.2014р., визнано протиправним та скасовано / а.с. 104-109, 161-162/.

Як вбачається з наданої суду ксерокопії ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду віл 22.07.2014р. у справі №804/1779/13-а судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду даної справи встановлено факт правомірності визначення ТОВ «Укрметалопрофіль» залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в декларації за жовтень 2012р. з урахуванням сум ПДВ, які виникли в попередніх звітних періодах, у тому числі березні, квітні, травні 2009р. /а.с. 161-162/.

Отже приймаючи до уваги положення ч. 1 ст. 72 КАС України колегія суддів, враховуючи предмет оскарження, суб’єктний склад учасників спору та фактичні обставини в адміністративні справі №804/1779/13-а, вважає що під час розгляду даної адміністративної справи у якій предметом спору є визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача №0008282204 від 16.12.2013р. з урахуванням фактичних обставин справи не потребує повторного доказування (доведення) факт правомірності визначення ТОВ «Укрметалопрофіль» залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в декларації за жовтень 2013р. з урахуванням сум ПДВ, які виникли в попередніх звітних періодах, у тому числі квітні, травні 2009р. При цьому необхідно зазначити, що під час розгляду даної справи судом встановлено та підтверджено представником відповідача, що будь-яких інших податкових повідомлень-рішень щодо правомірності формування позивачем від’ємного значення у квітні, травні 2009р. за поданими ним до податкового органу податковими деклараціями за ці періоди не приймалося.

За таких обставин колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що дані податкової декларації з ПДВ за жовтень 2013р. базуються на правомірних, підтверджених документально даних податкових декларацій з ПДВ за попередні податкові періоди, а висновки акту перевірки №141/22-04/33973187 від 27.11.2013р., суперечать фактичним обставинам справи, прийняте податковим органом 16.12.2013р. на підставі вищезазначеного акту перевірки податкове повідомлення-рішення №0008282204 не відповідає нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі, і судом першої інстанції правомірно визнано протиправним та скасовано таке рішення суб’єкта владних повноважень та обґрунтовано задоволено заявлені позивачем у справі позовні вимоги.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення про задоволення заявлених позивачем у справі позовних вимог, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 14.03.2014р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі відповідача, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.03.2014р. у справі №804/969/14 – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено – 29.12.2014р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: О.М. Панченко