Ухвала суду № 42239885, 23.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 грудня 2014 рокусправа № 804/17275/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року у справі №804/17275/14 за позовом державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Рекуперація свинцю» про накладення арешту на кошти,-

в с т а н о в и В :

Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила накласти арешт на кошти та інші цінності ТОВ «Рекуперація свинцю», що знаходяться у банках, у зв'язку з наявністю у підприємства податкового боргу.

В ході розгляду справи відповідач заявив клопотання про зупинення провадження по справі до набрання законної сили рішенням суду у справі №804/12037/14. Клопотання обґрунтовано тим, що підставою звернення ДПІ з позовом про накладення арешту є наявність у підприємства податкового боргу згідно податкової вимоги «Ю» № 2093-25 від 29.07.2014 року. У свою чергу, законність вказаної вимоги є предметом розгляду у справі №804/12037/14.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року клопотання відповідача задоволено, провадження в адміністративній справі зупинено, з підстав передбачених п.3 ч.1 ст.156 КАС України.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо пов'язаності зазначених справ і як наслідок, незгодою з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для зупинення провадження у справі.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що предметом спору у цій справі є накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ «Рекуперація свинцю», з огляду на наявність у відповідача податкового боргу, визначеного податковою вимогою «Ю» № 2093-25 від 29.07.2014 року, у зв'язку з чим вирішення спору у справі №804/12037/14, предметом розгляду якої є законність винесення податкової вимоги «Ю» № 2093-25 від 29.07.2014 року, може призвести до повного або часткового виключення предмету спору у цій справі.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Так, суд першої інстанції безпідставно зазначив те, що податковий борг підприємства, наявність якого стала підставою для звернення ДПІ з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності, визначений податковою вимогою «Ю» №2093-25 від 29.07.2014 року.

Згідно із пп..14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Отже, податкова вимога надсилається на суми вже наявного у платника податків податкового боргу, а не визначає податковий борг, як про те зазначив суд першої інстанції.

Податковий борг відповідача, у спірному випадку, виник внаслідок узгодження у судовому порядку грошового зобов'язання, яке визначене контролюючим органом шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення від 19.01.2009р. №0005662200.

Відповідно до пп..20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Отже, наявність у платника податкового боргу, за наявності інших умов визначених вказаною нормою права, є підставою для звернення контролюючим органом до суду з вимогою про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку. При цьому, вказана норма права не пов'язує таке право контролюючого органу з обов'язковим направленням платнику податків податкової вимоги.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням у справі №804/12037/14.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.199, 202, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року у справі №804/17275/14 - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 25.12.2014 р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк