ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" липня 2009 р. Справа № 32-02-П-04-29/259-09 вх. № 4554/5-29
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - не з"явився;
відповідача - не з"явився;
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Наталка", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Інтермаркет", м. Харків про стягнення 275833,62 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 250538,00грн., пеню в розмірі 14130,48грн., інфляційні в розмірі 9406,72грн., 3% річних від простроченої суми невиконаного зобов"язання у розмірі 1758,42грн.; покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого державного мита у розмірі 2758,34 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.
Представник позивача у судове засідання 27.07.09 не з"явився, проте, 08.07.2009р. до суду надійшло клопотання позивача (вих. №Д-07-173/9 від 07.07.2009р.) про долучення документів до матеріалів справи.
Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.
Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Між позивачем та відповідачем було укладено договір № ТП-867 від 10.10.2007р. Відповідно до умов вказаного договору, Позивач поставив Відповідачеві, товар. Відповідач отримав товар, але його вартість у встановленому договором порядку не сплатив. Факт поставки та одержання товару Відповідачем підтвержується видатковими накладними та довіреностями, копії яких містяться в матеріалах справи.
Станом на момент розгляду справи, вартість неоплаченого товару складає 250538,00грн.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 250538,00 грн.
Пунктом 6.2. договору №ТП-867 за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань була встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 14130,48 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов*язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 9406,72грн. та 3% річних у розмірі 1758,42грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 2758,34 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 та Постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009р. №361 "Про внесення змін до розмірів витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов"язаних з розглядом цивільних та господарських справ", судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 5, 6, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовільнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Інтермаркет" (61001, м. Харків, проспект Гагаріна, 7, кімната 1, код 13827416) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Наталка" (02068, м. Київ, вул. Срібнокільська, 2-А, кв. 60, код 35315770) суму боргу в розмірі 250538,00грн., пеню в розмірі 14130,48грн., інфляційні в розмірі 9406,72грн., 3% річних у розмірі 1758,42грн; державного мита у розмірі 2758,34 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Судове рішення № 4223981, Господарський суд Харківської області було прийнято 27.07.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 32-02-п-04-29/259-09. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: