номер провадження справи 7/102/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.12.2014 Справа № 908/4917/14
За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького району електричних мереж, м. Запоріжжя.
до відповідача: Державного підприємства "Підприємство Біленьківської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№99)", с.Біленьке,Запорізький район, Запорізька область.
Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет
Представники сторін:
Від позивача: Ковальчук О.С., дов. № 41 від 31.12.2013р.
Від відповідача: не з'явився.
До господарського суду Запорізької області звернувся позивач з позовною заявою про стягнення суми 431656 грн. 28 коп. боргу за активну, реактивну електроенергію та штрафні санкції.
Ухвалою суду від 17.11.2014р. порушено провадження по справі, судове засідання призначено на 08.12.2014р. Судове засідання відкладалось на 22.12.2014р.
Ухвали суду були направлені на адреси сторін, в установленому законом порядку та в строк.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК (1798-12 ).
Відповідно до п. п. 3.9.2, 3.9.3 Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у справі матеріалами.
Крім того, неявка в судове засідання представників сторін не звільняє сторони від обов'язку і не позбавляє можливості надати необхідні матеріали, які судом витребувані чи сторони хотіли б надати до справи.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.
Відповідач чи його представник в судові засідання не з'явились, про причини неявки, відповідач належним чином суд не повідомив. Відзив на позовну заяву не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався.
До суду 06.12.2014р. від відповідача надійшов лист, в якому відповідач визнав позовні вимоги та просить суд розстрочити суму позовних вимог на 36 місяців рівними частинами платежів щомісячно.
Клопотання подано згідно зі ст. 22 ГПК України, судом прийнято до розгляду.
До суду 17.12.2014р. від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд, стосовно стягнення заборгованості за активну електричну енергію за зазначений період позовні вимоги залишите без змін, відносно стягнення заборгованості за реактивну електричну енергії за січень 2014 року в сумі 3694,42 грн. до суду були надані докази сплати такої заборгованості в березні 2014 року, тобто ще до пред'явлення позову до суду, а тому така заборгованість була заявлена позивачем помилково. Щодо заявлених нарахувань штрафних санкцій, позивач вважає за необхідне уточнити такі нарахування в межах (відносно) періоду заявлених вимог про стягнення основного боргу відносно несплачених рахунків за активну електричну енергію, які є предметом розгляду даної справи та виконати такий розрахунок до дня розгляду справи в суді, а саме: сума пені становить 28 741 грн. 51 коп., сума 3 % річних становить 9 247 грн. 39 коп., сума індексу інфляції становить 68 414 грн. 46 коп. (розрахунки додані до матеріалів справи).
Заява подана згідно зі ст. 22 ГПК України, судом прийнято до розгляду та задоволена.
Спір розглядається в сумі 453 568 грн. 54 коп.
Судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за клопотанням представника позивача.
Спір розглянуто згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.
Розгляд справи закінчено 22.12.2014р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі в присутності представника позивача.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до положень статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Згідно статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються в тому числі шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Відповідно до частини 3 статті 15 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПКУ), справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.
Між Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго" (далі позивач) і Державним підприємством «Підприємство Біленьківської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№ 99)» (далі відповідач), укладено договір № 250 від 01.07.2008 р. про постачання електричної енергії (далі договір № 250).
Згідно договору, позивач здійснює постачання електричної енергії, а відповідач, на підставі договору № 250, повинен своєчасно проводити оплату за спожиту електроенергію, а також вносити інші платежі за розрахунковий період.
Згідно з п. 2.3.4. договору, споживач зобов'язується оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» та додатка № 5 «Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії».
Згідно з п . 7.4. договору, розрахунок за активну електричну енергію здійснюється згідно додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію» з урахуванням умов додатка № 7 «Порядок визначення вартості мінімального обсягу електричної енергії в точці обліку». Розрахунки за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії обумовлюються додатком № 6 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії».
Починаючи з вересня 2013р. відповідач сплачував виставлені позивачем рахунки за спожиту активну електричну енергії частково, з простроченням термінів сплати, передбачених п. 11 додатку № 4 до договору.
Згідно ст. 903 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно п. 5 додатка № 4 до договору № 250 споживач не пізніше 14 годин 2 робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою Споживача та скріплених його печаткою» «Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію», за формою, встановленою додатком 5.1 до договору № 250 та «Акта про обсяги перетікання реактивної енергії» за формою, встановлено додатком 6.3 до договору № 250.
Згідно з п. 11 додатка № 4 до договору № 250 про «Порядок розрахунків за активну електричну енергію», та п. 5 додатка № 6 до договору № 250 - «споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому постачальником електричної енергії.
Згідно з п. 12 додатка № 4 до договору № 250 передбачено наступне: якщо споживач не надав «Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» в обумовлений термін, Постачальник електричної енергії самостійно визначає обсяги спожитої електричної енергії та надає споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для сплати. Сума платежу розраховується виходячи із середньодобового обсягу споживання електричної енергії за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання споживачем даних про використану електричну енергію протягом наступного розрахункового періоду. Аналогічний порядок нарахування і реактивної електроенергії, визначено п. 5.10 Методики «Обчислення плати за перетікання реактивної ел. енергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої Наказом міністерства палива та енергетики 17.01.2002 року № 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 01.02.2002 року за № 93/6381.
Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії не перевищує один розрахунковий період, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струймоприймачів та кількістю годин їх використання визначених згідно п.3 додатку № 5 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» без подальшого перерахунку.
Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, стосовно стягнення заборгованості за активну електричну енергії, за зазначений період, позовні вимоги залишаються без змін.
Відповідачем не виконано свого зобов'язання по договору № 250 відносно оплати виставлених позивачем та фактично отриманих відповідачем рахунків (п. 2.3.4. 2.3.5 договору), в результаті чого в бухгалтерському обліку позивача значиться дебіторська заборгованість.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язанням, в свою чергу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 ЦК України).
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, сума боргу за активну електричну енергію складає 347 165 грн. 18 коп., підтверджується матеріалами справи, визнана відповідачем та підлягає задоволенню. ( розрахунок доданий до матеріалів справи).
Позивачем, на підставі п. 4.2.1. договору, пред'явлена до стягнення сума пені в розмірі 28 741 грн. 51 коп.
Розрахунок пені:
- по рахунку № 250/11а від 30.11.2013 року розрахована за 6 місяців з моменту виникнення права вимоги, становить 9 857,07 грн.
- по рахунку № 250/12а від 31.12.2013 року розрахована за 6 місяців з моменту виникнення права вимоги, становить 10 894,24 грн.
- по рахунку № 250/1а від 31.01.2014 року розрахована за 6 місяців з моменту виникнення права вимоги, становить 7 990,20 грн.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).
Згідно з п. 4.2.1. договору № 250, за недотримання термінів сполати рахунків за активну та реактивну електроенергію відповідач повинен сплачувати пеню в розмірі 0,5 % від суми платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. З Закону України „Про відповідальність про несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань обчислюється від простроченої суми та не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 28 741 грн. 51 коп. пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача 68 414 грн. 46 коп. грн. втрат від інфляції та 9 247грн. 39 коп. 3 % річних.(розрахунок суми індексу інфляції та 3 % річних доданий до матеріалів справи).
Розрахунок З % річних:
- по рахунку № 250/11а від 30.11.2013 року розрахунок проведено з моменту виникнення права вимоги до 30.11.2014 року, становить 3 742,02 грн.
- по рахунку № 250/12а від 31.12.2013 року розрахунок проведено з моменту виникнення права вимоги до 30.11.2014 року, становить 3 467,21 грн.
- по рахунку № 250/1 а від 31.01.2014 року розрахунок проведено з моменту виникнення права вимоги до 30.11.2014 року, становить 2 038,09 грн.
Розрахунок втрат від інфляції:
- по рахункам № 250/11а від 30.11.2013 року, № 250/12а від 31.12.2013 року, № 250/1а від 31.01.2014 року проведено розрахунок з моменту виникнення права вимоги, з врахуванням здійснених відповідачем оплат до 30.11.2014 року.
Ч. 1, 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом, щодо окремих видів зобов'язань, може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Частина 2 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищезазначеного, вимога позивача про стягнення з відповідача 68 414 грн. 46 коп. грн. втрат від інфляції та 9 247грн. 39 коп. 3 % річних. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
За таких обставин, позов Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького району електричних мереж до Державного підприємства "Підприємство Біленьківської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№99)", підлягає задоволенню.
Відповідач заявив суду клопотання про розстрочку виконання рішення на 36 місяців рівними частинами, із щомісячною оплатою з огляду на наступне:
У зв'язку з тяжким фінансовим становищем та простроченої дебіторської заборгованості, та недофінансуванням установи по теплопостачанню і водопостачанню сплатити одноразово суми заборгованості перед позивачем не можливо. Позивач заперечень щодо клопотання відповідача суду не надав.
Враховуючи специфіку Державного підприємства відповідача та обставини справи, беручи до уваги матеріальні інтереси сторін, складні об'єктивні суспільні, фінансові та економічні обставини, суд визнав за можливе клопотання відповідача задовольнити та розстрочити виконання рішення суду щодо сплати суми основного боргу в розмірі основного боргу в розмірі 347 165 грн. 18 коп., 28 741 грн.51 коп. пені, 68 414 грн. 46 коп. суми інфляції та 9 247 грн. 39 коп. 3% річних, терміном на 36 місяців рівними частинами по 12 599 грн. 12 коп. щомісячно починаючи з січня 2015р. по січень 2018р. включно.
Згідно з ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача, поскільки спір доведено до судового розгляду з його вини.
Керуючись ст. ст. 509, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 175, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького району електричних мереж, м. Запоріжжя, до Державного підприємства "Підприємство Біленьківської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№99)", с. Біленьке, Запорізький район, Запорізька область задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Біленьківської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (70441, Запорізька область, Запорізький район, с. Біленьке, вул.. Запорізька, б.32, ЄДРПОУ 08680106), на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького району електричних мереж, м. Запоріжжя (69089, м. Запоріжжя, вул. Шушенська, 38, поточний рахунок із спеціальним режимом використання №2260373141420 в ЗОУ ВАТ "Державний Ощадний банк України" м. Запоріжжя, МФО 313957) 347 165 (триста сорок сім тисяч сто шістдесят п'ять) грн. 18 коп. боргу за активну електричну енергію.
Видати наказ.
Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Біленьківської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (70441, Запорізька область, Запорізький район, с. Біленьке, вул. Запорізька, б.32, ЄДРПОУ 08680106), на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького району електричних мереж, м. Запоріжжя. (69089, м. Запоріжжя, вул. Шушенська, 38, розрахунковий рахунок №2600208138522 в ПАТ АБ «Укргазбанк» ЄДРПОУ 00130926) 28 741 (двадцять вісім тисяч сімсот сорок одна) грн. 51 коп. пені, 9 247 (дев'ять тисяч двісті сорок сім) грн. 39 коп. 3% річних, 68 414 (шістдесят вісім тисяч чоториста чотирнадцять) грн. 46 коп. суми індексу інфляції, 9 072 (дев'ять тисяч сімдесят дві) грн. 00 коп. судового збору
Видати наказ.
Розстрочити виконання рішення суду щодо сплати суми основного боргу в розмірі 347 165 грн. 18 коп., 28 741 грн.51 коп. пені, 68 414 грн. 46 коп. суми інфляції та 9 247 грн. 39 коп. 3% річних, терміном на 36 місяців рівними частинами по 12 599 грн. 12 коп. щомісячно починаючи з січня 2015р. по січень 2018р. включно
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.
Присутньому в судовому засіданні представнику позивача судом роз'яснена ст. 87 ГПК України.
Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет
Судове рішення № 42239790, Господарський суд Запорізької області було прийнято 22.12.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 908/4917/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: