ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" липня 2009 р. Справа № 26/0214-29/258-09 вх. № 4556/5-29
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Бондаренко О.П. за довіреністю б/н від 03.07.2009р.; відповідача - не з"явився;
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Онисс", с. Визирка до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Інтермаркет", м. Харків про стягнення 270255,80 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу 235385,8грн.; пеню у розмірі 14241,00грн., інфляційні нарахування в сумі 18153,00грн., 3% річних у розмірі 2476,00грн.; суму сплачених судових витрат.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.06.2009р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 06.07.2009р.
Ухвалою суду від 06.07.2009р. розгляд справи був відкладений на 27.07.2009р.
Представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.
Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Між позивачем та відповідачем були укладені договір №ТП-214 від 03.01.2007р., договір ТП-183 від 02.01.2008р. Відповідно до умов вказаних договорів Позивач поставив Відповідачеві, товар. Відповідач отримав товар, але його вартість у встановленому договорами порядку не сплатив. Факт поставки та одержання товару Відповідачем підтвержується накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.
Станом на момент розгляду справи, вартість неоплаченого товару складає 235385,8грн.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 235385,8 грн.
Пунктом 6.2. договору №ТП-183 за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань була встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 14241,00 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов*язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 18153,00грн. та 3% річних у розмірі 2476,00грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 2702,56 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 та Постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009р. №361 "Про внесення змін до розмірів витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов"язаних з розглядом цивільних та господарських справ", судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 5, 6, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовільнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Інтермаркет" (61001, м. Харків, проспект Гагаріна, 7, кімната 1, код 13827416) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ОНИСС" (67543, Одеська область, Комінтернівський район, с. Визирка, код 20955698) суму основного боргу 235385,80 грн.; пеню у розмірі 14241,00грн., інфляційні нарахування в сумі 18153,00грн., 3% річних у розмірі 2476,00грн.; державного мита у розмірі 2702,56 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Судове рішення № 4223979, Господарський суд Харківської області було прийнято 27.07.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 26/0214-29/258-09. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: