Ухвала суду № 42239611, 17.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2014 року м. Київ К/9991/64553/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.,

за участю: секретаря Іванова К.Ю.,

представника відповідача Крилової Т.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гама» ЛТД на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20.07.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2011 по справі №0670/238/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гама» ЛТД до Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.07.2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2011, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Гама» ЛТД до Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гама» ЛТД 30.10.2011 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 06.10.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20.07.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2011, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 5.6.1 пункту 5.6 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпунктів 7.4.1, 7.4.4, пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», статті 42 Господарського кодексу України, статей 2, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Володарсько-Волинською міжрайонною державною податковою інспекцією Житомирської області проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Гама» ЛТД з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2010

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 5.6.1 пункту 5.6, підпункту 5.7.1 пункту 5.7 статті 5, підпунктів 8.1.2 та 8.1.3 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 59736,00грн.; підпунктів 7.4.1, 7.4.4, пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість (рядок 27), яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у сумі 60225,00грн., завищення від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду рядок 26 декларації за липень 2010 року від 22.09.2010 №12190 у сумі 118383,00грн.; пункти 8, 9 Постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин» від 26.03.2008 №264, в результаті чого занижено нарахування плати за користування надрами для видобування корисних копалин на 12675,07грн.

За наслідками перевірки Володарсько-Волинською міжрайонною державною податковою інспекцією Житомирської області складено акт від 22.10.2010 №48/5/23-07/13546568 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.11.2010 №0000432301/0, яким товариству визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 86821,00грн., у тому числі за основним платежем - 59736,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 27085,00грн.; від 04.11.2010 №0000422301/0, яким товариству визначено суму податкового зобов'язання по платежам за користування надрами загальнодержавного значення у сумі 17086,04грн., у тому числі за основним платежем - 12675,07грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 4410,97грн.; від 04.11.2010 №0000392301/0, яким товариству визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 90338,00грн., у тому числі за основним платежем - 60225,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 30113,00грн.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.6.1. пункту 5.6 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що під час проведення перевірки Товариством з обмеженою відповідальністю «Гама» ЛТД не надано документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності підприємства, за період, що перевірявся, товариством реалізовано готову продукцію за цінами нижчими за собівартість, до валових витрат товариства віднесено собівартість готової продукції в повному обсязі.

Окрім того, товариством завищено задекларовані показники з витрат на оплату праці на суму 4912,00грн., оскільки маркшейдер ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з позивачем в період з 01.07.2009 по 30.09.2009, а з 01.10.2009 по 30.06.2010 у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Гама» ЛТД не працював та заробітну плату не отримував.

За встановлених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 04.11.2010 №0000432301/0.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 04.11.2010 №0000392301/0 колегія суддів звертає увагу на наступне.

Для цілей податкового обліку господарська діяльність пунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначена як будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість по придбаним кам'яним блокам у Гацьківського та Кропивнянського родовищ, які в подальшому були реалізовані покупцям за ціною, яка нижче ціни їх придбання, тобто зазначені операції не були спрямовані на отримання доходу в майбутньому від використання у власній господарській діяльності позивача.

За встановлених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 04.11.2010 №0000392301/0.

Перевіркою також встановлено в порушення пунктів 8, 9 Постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин» від 26.03.2008 №264 занижено розрахункову вартість видобутих корисних копалин у розрахунку платежів за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі 327199,13грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що під час проведення перевірки Товариством з обмеженою відповідальністю «Гама» ЛТД не були надані документи видобування та обліку корисних копалин по Гацьківському та Кропивнянському родовищах. У зв'язку з цим Володарсько-Волинською міжрайонною державною податковою інспекцією Житомирської області було надіслано товариству запити про надання вимірювальної, обчислювальної та графічної документації родовищ (від 04.10.2010 №4741/7/23-112, від 05.10.2010 №4789/7/23-112, від 24.09.2010 №4595/7/23-112, від 11.10.2010 №4887/7/23-112). Проте, відповіді на запити не отримано та документів для перевірки не надано.

Таким чином, за встановлених обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 04.11.2010 №0000422301/0.

Враховуючи викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог є правильними.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 221, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гама» ЛТД залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20.07.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2011 по справі №0670/238/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв