Рішення № 4223592, 21.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.07.09 р. Справа № 21/113

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: Закрите акціонерне товариство “Макіївкокс” м. Макіївка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс” м. Донецьк

про стягнення 2'530,44грн.

В засіданні суду брали участь представники:

від позивача:Буланий М.С. - довіреність

від відповідача: Гнилицька К.Ю. - довіреність

Закрите акціонерне товариство “Макіївкокс” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс” вартості нестачі вантажу (вугілля-концентрат марки “Ж”), отриманого 26.07.07р. за залізничною накладною № 49458709 у сумі 2 530,44грн.

Господарським судом Донецької області по справі №21/113 від 20.10.2008р. було прийняте рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду по даній справі від 25.12.2008р. рішення господарського суду Донецької області від 20.10.2008 р. було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.03.2009р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.12.2008р. та рішення господарського суду Донецької області від 20.10.2008р. по справі №21/113 було скасовано і справа направлена на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Підставою скасування рішення господарського суду Донецької області від 20.10.2008р. та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 25.12.2008р. Вищим господарським судом України – є те, що суд першої та апеляційної інстанцій помилково дійшли висновку щодо неналежного визначення позивачем у даній справі особи – відповідача, не врахували приписи п.24 та п.37 Статуту, відповідно до яких у накладній, зокрема, зазначається маса вантажу, яка визначається відправником і саме він несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладних.

Ухвалою від 10.06.2009р. справа №21/113 була прийнята до провадження господарським судом Донецької області у складі судді Татенко В.М.

Позивач підтримав позовні вимоги, наполягає, що саме вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності, неповноти відомостей, вказаних ним у залізничній накладній, а акт про приймання продукції по кількості за №903 від 27.07.2007р. (підписаний обома сторонами з поміткою, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс” визнає недовантаження по спірній накладній з урахуванням норми недостачі 1% ) – є доказом вини відповідача у недостачі.

Відповідач проти позову заперечував, надав відзив, в якому наполягає на тому, що акт про приймання продукції по кількості за №903 від 27.07.2007р. – не є належним доказом підтверджуючим факт неправильного зазначення маси вантажу у спірній накладній, ним може бути тільки комерційний акт та стверджує, що стягнення повинно бути здійснено з ЗАТ “Донецьксталь – металургійний завод”, який є належним відповідачем у даній справі, з яким у позивача укладений договір щодо поставки (купівлі – продажу) вантажу.

Розгляд справи був закінчений 09.07.09р.. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 21.07.09р. –13.30хвл. для підготовки рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив:

23.07.07 ТОВ "Енергоімпекс" на адресу ЗАТ "Макіївкокс" у вагонах №№ 68700137, 68460542, 66132184 за залізничною накладною на групу вагонів № 49458709 зі станції Кривий Торець на станцію Харцизьк відвантажено концентрат вугілля марки "Ж" у вологому стані, із зазначенням загальної маси вантажу 205 тис.кг. (70 т + 69 т + 66 т, відповідно).

Станцію призначення Харцизьк Донецької залізниці вантаж прибув 25.07.08 в справних вагонах, без слідів втрати та розкрадання під час перевезення, та 26.07.07 був виданий залізницею ЗАТ "Макіївкокс" без перевірки маси та кількості місць, згідно ст. 52 Статуту залізниць України, про що свідчить відмітка на зворотньому боці залізничної накладної.

26.07.07 під час зважування вагонів з вугільним концентратом ЗАТ "Макіївкокс" була виявлена розбіжність з даними, зазначеними у перевізних документах, у зв'язку з чим приймання вантажу було зупинене для виклику представника вантажовідправника, та 27.07.07 о 9 год. 40 хв. за участю представника ЗФ "Дзержинська" ТОВ "Енергоімпекс" –майстра навантаження Хливняк О.Г., яка діяла на підставі довіреності № 13-796 від 27.07.07, приймання продукції було продовжено, за результатами чого складено акт № 903 від 27.07.07 про приймання продукції за кількістю, який затверджено заступником голови правління ЗАТ "Макіївкокс", та підписано представниками ЦЗФ "Дзержинська" із застереженням про те, що ними визнається недовантаження за накладною № 49458709 з врахуванням 1% природної втрати при наданні оформленого акту.

З акту вбачається, що у вагонах:

· № 66132184 – брутто 86750кг, тара 21050 кг, нетто 65700 кг;

· у вагоні № 68460542 – брутто 82600 кг, тара 19850 кг, нетто 62750 кг;

· у вагоні № 68700137 – брутто 90 200 кг, тара 19450 кг, нетто 70750 кг,

загальна вага зважування 3-х вагонів: брутто 259550 кг, тара 60350 кг, нетто 199200 кг.

Водночас, встановлено, що за результатами зважування зроблено висновок, що нестача у 2-х вагонах складає 6550 кг, а надлишок у вагоні № 68700137 –750 кг; загальна маса нестачі – 5800 кг. При цьому, встановлено, що вага тари у акті зазначена з акту про вагу тари № 903 від 27.07.07, зважування за яким здійснювалось після закінчення приймання продукції за кількістю (зі зміною складу осіб, які брали участь у зважуванні: представник ТОВ "Енергоімпекс" участі у зважуванні тари не брав, ЗАТ "Макіївкокс" замінив його на іншу особу –помічника машиніста, якому була видана довіреність № 903а від 27.07.07). За результатами приймання продукції комісія дійшла до висновку, що недостача виникла в результаті недостатнього наповнення вагонів вантажовідправником та неправильного визначення ним маси вантажу.

Матеріалами справи підтверджено, що рахунком-фактурою № 27396 від 31.07.07 ЗАТ "Донецьксталь" –металургійний завод" оплатило продукцію в сумі 444 906,00 грн. (з врахуванням ПДВ), в тому числі ту, що надійшла у 3-х спірних вагонах, а платіжним дорученням № 3699 від 04.07.07 ЗАТ"Макіївкокс" оплатило суму 5 000 000,00 грн., із призначенням платежу: "Оплата за договором № 2080дс/292 від 01.10.03 за вугільну продукцію".

Згідно акту № 27396 приймання-передачі продукції по договору № 2080дс/292 від 01.10.03, складеного 23.07.07 представниками ЗАТ "Макіївкокс" та ЗАТ "Донецьксталь" – металургійний завод" визначено, що ЗАТ "Макіївкокс" прийняло від ЗАТ "Донецьксталь" – металургійний завод" продукцію: концентрат вугільний марки "Ж" масою 749 т, у тому числі загальною масою 205 т у вагонах №№ 68700137, 68460542, 66132184 за залізничною накладною на групу вагонів № 49458709. При цьому, встановлено, що даний акт з боку ЗАТ "Макіївкокс" підписаний головою правління із застереженням: "Цей акт зі сторони ЗАТ "Макіївкокс" підписаний на підставі даних на дату відвантаження, зазначених у залізничних квитанціях, без врахування недостачі, яка може бути зафіксована в актах, складених за "Інструкцією П-6".

Відповідно до акту приймання-передачі вугільної продукції від 31.07.07, підписаного представниками ТОВ "Енергоімпекс" та ЗАТ "Донецьксталь" - металургійний завод", ТОВ "Енергоімпекс" поставило на адресу ЗАТ "Макіївкокс", а ЗАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" – прийняло вугільний концентрат марки "Ж 0-100", відвантажений ТОВ "Енергоімпекс" у кількості 749 т, у тому числі 205 т у вагонах №№ 68700137, 68460542, 66132184 за залізничною накладною на групу вагонів № 49458709. При цьому, відповідно до вказаних актів приймання-передачі продукції недостача за спірними відправками відсутня.

Господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення вартості нестачі вантажу (концентрат вугільний - вологий) підлягають задоволенню у сумі 2'530,44 грн., з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну, фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Разом з тим, приписами частини другої зазначеної статті встановлено, що особа звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частина 2 ст. 9 Цивільного кодексу України встановлює, що особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання можуть бути передбачені спеціальним Законом.

Так, згідно ст. 306 Господарського кодексу України загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів, визначаються цим кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується із ст. 908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За змістом ст. 909 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ст. 307 Господарського кодексу та п. 22 Статуту залізниць України, встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента) або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до п. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 № 457 (далі Статут), цей Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Пунктом 129 Статуту регламентовано, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодежувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач.

Згідно п. 37 Статуту у накладній, зокрема, зазначається маса вантажу, яка визначається відправником, а п. 24 Статуту, передбачає, що саме вантажовідправник несе відповідальності за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладній.

Відповідно до ч. 2 п. 114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно пункту 27 Правил приймання вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0 - 6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м'ясо свіже; 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 1 % маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'ясні всякі; 0,5 % маси всіх інших вантажів.

Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 2'530,44грн. із розрахунку: 4'260кг (нестача вантажу, зданого до перевезення у вологому стані, з урахуванням норми недостачі 2%) х 495,00 грн. (вартість 1т. вугільного концентрату + ПДВ).

Судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс” (83028, м. Донецьк, вул. Майська, 66, р/р26005301559491 у ЦГО ПІБ м.Горлівки, МФО 334464, ЄДРПОУ 30962337) на користь Закрите акціонерне товариство “Макіївкокс” (86106, м.Макіївка Донецької області, вул. Горького, 1, р/р26004198061891 в Донбаській філії ВАТ “Кредитпромбанк”, МФО 335593, ЄДРПОУ 32598706) суму основного боргу (вартість нестачі) вантажу у розмірі 2'530,44грн.; на відшкодування сплаченого державне мита – 102,00 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 118,00 грн.

Суддя Татенко В.М.