Рішення № 4223519, 31.07.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.07.09р.

Справа № 6/265-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛАНЛЕГПРОМ", м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг , Дніпропетровська область

про стягнення 31 627, 24 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Кириленко Н.В., представник, довіреність б/н від 19.01.2009р.

від відповідача - Лосєв Д.В., представник, довіреність №52-16/33 від 16.03.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛАНЛЕГПРОМ", м. Київ–далі по тексту–позивача до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область–далі по тексту–відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 27 630,31 грн. на підставі умов укладеного між позивачем і відповідачем договору поставки товару № 865д від 20.05.2008р.

Додатково, посилаючись на ст.625 ЦК України за порушення грошових зобов’язань по своєчасній оплаті отриманого товару, позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні у сумі 3 481,42 грн. та 515,51 грн. -3% річних.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 316,28 грн. держмита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Крім цього з метою забезпечення позову позивач просить суд накласти арешт розрахунковий рахунок відповідача.

Відповідач у судове засідання з`явився, відзив на позов надав та витребувані судом документи надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі і просить суд відмовити позивачеві в позові у повному обсязі посилаючись на те, що в порушення п.5.2 умов вищеназваного договору позивач на надав відповідачеві рахунків-фактур на оплату та податкових накладних.

02.07.2009р. на підставі ст.77 ГПК України в судовому засіданні слухання справи було відкладено до 23.07.2009р. у зв’язку з тим, що відповідач у судове засідання не з’явився, відзив та позов витребувані судом документи не надав.

23.07.2009р. справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару № 865д, у відповідності з п.1.1 умов якого позивач на підставі довіреності відповідача серії ЯОП № 451572, 30.09.2008р. по видатковій накладній № Т-RОМ01244 від 30.09.2008р. на суму 27 630,31 грн. передав відповідачеві обумовлений вищеназваним договором товар на загальну суму 27 630,31 грн., який відповідач отримав і відповідно до п.5.2 умов вищеназваного договору зобов’язався оплатити протягом 10 банківських днів з дати отримання товару, але в порушення умов вищеназваного договору не оплатив отриманий від позивача товару зв’язку з чим 18.11.2008р. позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату боргу у відповідь на яку відповідач 26.12.2008р. борг визнав у повному обсязі, але оплатити відмовився посилаючись на світовий фінансовий кризи, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою, у якій позивач просить господарський суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 27 630,31 грн. на підставі умов укладеного між позивачем і відповідачем договору поставки товару № 865д від 20.05.2008р.

Додатково, посилаючись на ст.625 ЦК України за порушення грошових зобов’язань по своєчасній оплаті отриманого товару, позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні у сумі 3 481,42 грн. та 515,51 грн. -3% річних.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 316,28 грн. держмита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Крім цього з метою забезпечення позову позивач просить суд накласти арешт розрахунковий рахунок відповідача.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних за весь час прострочення платежу.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 27 630,31 грн. повністю підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду та залучених у копіях до матеріалів справи, та не оспорюється відповідачем по сумі боргу.

Оскільки на день розгляду справи у суді матеріалами справи було доведено заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 27 630,31 грн., яку відповідач по суті спору не оспорює, то позовні вимоги позивача по сумі основного боргу, що становить 27 630,31 грн., слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача на підставі ст.625 ЦК України за порушення грошових зобов’язань по своєчасній оплаті отриманого товару інфляційних у сумі 3 481,42 грн. та 515,51 грн. -3% річних, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, не спростованими відповідачем і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 316,28 грн. держмита і 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, не спростованими відповідачем і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Клопотання відповідача про накладання арешту на розрахунковий рахунок відповідача, з метою забезпечення позову що знаходяться в КБ “Приватбанк” МФО 305299, не підлягають задоволенню, так як накладення господарським судом арешту на рахунки відповідача чинним законодавством не передбачене (п.6.1 Роз’яснення ВАСУ від 23.08.1994р. №02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Заперечення відповідача, що в порушення п.5.2 умов вищеназваного договору позивач на надав відповідачеві рахунків-фактур на оплату та податкових накладних, слід визнати необґрунтованими і такими, що протирічать матеріалам справи, та чинному законодавству України, так як в матеріалах справи є відповідь відповідача на претензію позивача, у якій відповідач суму боргу визнав у повному обсязі, а про ненадання позивачем рахунків-фактур на оплату та податкових накладних не посилається, більше того відповідно до п.п.6.1 та 6.2 умов вищеназваного договору відповідача разом з товаром та видатковою накладною отримав власноручно: рахунок-фактуру на товар, сертифікат якості, податкову накладну копію свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, тобто позивач виконав свої зобов’язання перед позивачем у повному обсязі відповідно до умов вищеназваного договору.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,625 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49, 82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50034, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000, 26008150593008 в КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровська, МФО 305299; р/р 26006150593001 в КФ КБ "Приватбанк", МФО 305750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛАНЛЕГПРОМ" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 77, код ЄДРПОУ 31862978, р/р 26002301013999 в Відділенні "Київська регіональна дирекція ВАТ "ВТБ Банк", МФО 321767) 27 630,31 грн. (двадцять сім тисяч шістсот тридцять гривень 31 коп.) - основного боргу, 3 481,42 грн. (три тисячі чотириста вісімдесят одна гривень 42 коп.) - інфляційних, 515,51 грн. (п’ятсот п'ятнадцять гривень 51 коп.) -3% річних, 316,28 грн. (триста шістнадцять гривень 28 коп.) - держмита, 312,50 грн. (триста дванадцять гривень 50 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

О.О. Коваленко

Рішення підписано 27.07.2009р.