Рішення № 42235160, 06.01.2015, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.01.2015 Справа № 920/1992/14

Господарський суд Сумської області у складі: головуючого - судді Рунової В.В.,

при секретарі Осокіній А.М.

За позовом: публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми

про стягнення 39956,02 грн.,

Представники:

від позивача - Старовойтова О.О., довіреність № 3411 від 03.09.2009 р.

від відповідача - не з'явився

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 39956 грн. 02 коп. заборгованості, з яких: 9582 грн. 76 коп. - заборгованість за кредитом, 15248 грн. 42 коп. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 15124 грн. 84 коп. - пеня, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи у сумі 1827 грн. 00 коп.

Представник позивача у судовому засідання підтримала вимоги, викладені в позовній заяві у повному розмірі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, вимог ухвал суду від 02.12.2014 року та 18.12.2014 року не виконав, відзив на позовну заяву не подав.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача та відповідача, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

17.10.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір банківського рахунку № SU1ARQ.

13.12.2007 року до даного договору банківського рахунку було укладено додаток № 7, згідно з яким відповідачу було надано кредитний ліміт у розмірі 10000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт у розмірі 10000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, а саме - не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановлені договором строки.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено правило, згідно якого суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п.3 ч.1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Крім того, відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання до учасника господарських відносин застосовуються штрафні санкції, які відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України застосовуються у розмірі встановленому законом або договором.

Таким чином, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку, станом на 04.11.2014 року відповідач має заборгованість у сумі 7 939 грн. 57 коп. заборгованості, з яких: 2 773 грн. 77 коп. - заборгованість за кредитом, 3 038 грн. 42 коп. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 1 553 грн. 30 коп. - пеня, 574 грн. 08 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу у письмовій формі.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача не погашена на день пред'явлення позову та розгляду справи судом.

Таким чином, враховуючи наведене,зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 39956 грн. 02 коп. заборгованості, з яких: 9582 грн. 76 коп. - заборгованість за кредитом, 15248 грн. 42 коп. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 15124 грн. 84 коп. - пеня, є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно Закону України "Про судовий збір", ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по судовому збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (40002, АДРЕСА_1; ід. номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; код 14360570) 39956 грн. 02 коп. заборгованості, з яких: 9582 грн. 76 коп. - заборгованість за кредитом, 15248 грн. 42 коп. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 15124 грн. 84 коп. - пеня, 1827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 08.01.2015 року.

Суддя В.В. Рунова