Постанова № 42234994, 06.01.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" січня 2015 р. Справа № 917/1207/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Івакіна В.О. , суддя Тихий П.В.

при секретарі Монастирській Є.С.

за участю представників:

ВДВС - з’явився;

позивача – не з’явився ;

відповідача - не з’явився;

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх. №4405П/1-43) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.11.2014 року за скаргою Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" на дії органів Державної виконавчої служби України (№40-21/379 від 09.10.2014 р.)

За позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці, Полтавська область, м. Кременчук,

до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", Полтавська область, м. Кременчук,

про стягнення 2067,24 грн.

за участю ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 04.11.2014 року у справі № 917/1207/14 (суддя Гетя Н.Г.) скаргу Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" відхилено.

Відповідач з оскаржуваною ухвалою не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.11.2014 року у справі № 917/1207/14, та прийняти нове рішення, яким визнати неправомірним рішення старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Полтавській області, викладене в постанові про відкриття виконавчого провадження №44881698 від 29.09.2014 року та скасувати дану постанову повністю. Просить також направити матеріали виконавчого провадження за підвідомчістю до Крюківського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 року апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 05.01.2015 року.

Представник ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№12979 від 29.12.2014 року), в якому вважає ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.11.2014 року №917/1207/14 законною та обґрунтованою та просить залишити її без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити. Також просить розглядати справу без участі представника ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області.

В судове засідання представники сторін не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать відмітки на повідомленнях про вручення поштового відправлення. (а.с.64-66).

Від відповідача надійшло клопотання (вх.№03 від 05.01.2014 року) про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю направити представника в судове засідання.

Колегія суддів відхилила клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки згідно з вимогами статті 102 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу господарського суду розглядається протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, крім того відповідач не позбавляється права і можливості забезпечити для участі у судовому засіданні іншого представника згідно вимогами частин першої-четвертої статті 28 ГПК України.

Згідно із пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що явка представників сторін та ВДВС не була визнана обов’язковою, а також те, що їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначених представників за наявними матеріалами у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Господарським судом Полтавської області по справі № 917/1207/14 прийнято рішення від 19.08.2014 року про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці 2067,24 грн. переплати пенсії (а.с. 39-40)

Дане рішення сторонами не оскаржувалося та набрало законної сили.

На виконання вказаного рішення судом виданий відповідний наказ від 08.09.2014 року № 917/1207/14 (а.с. 43), який було пред'явлено до виконання.

У зв'язку з наявністю у відділі примусового виконання рішень зведеного виконавчого провадження ЗВП 44045717 щодо проведення стягнень з Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод",18.09.2014 р. стягувачем до відділу ПВР направлено наказ господарського суду Полтавської області від 08.09.2014 р. та заяву про відкриття виконавчого провадження (а.с.-74-75), які були прийняті виконавцем та 29.09.2014 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження(а.с. 74)

Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2014 року ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області направив сторонам постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження. (а.с. 76).

06.10.2014 року до ВПВР УДВС ГУЮ Полтавської області надійшла заява скаржника стосовно несвоєчасного отримання постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с. 78), внаслідок чого постановою державного виконавця від 07.10.2014 року було відкладено провадження виконавчих дій до 10.10.2014 року (а.с. 79).

06.10.2014 року від боржника на депозитний рахунок ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області надійшли кошти у сумі 2067,00 для перерахування стягувачу (а.с. 80,81).

20.10.2014 року державний виконавець виніс постанову ВП № 44881698 про закінчення виконавчого провадження по наказу № 917/1207/14 від 08.09.2014 року.

Боржник, не погоджуючись з даними діями державного виконавця, звернувся до суду із скаргою, в якій посилається на те, що Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод" територіально знаходиться в межах підвідомчості Крюківського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції, тому виконавчі дії повинні проводитися державною виконавчою службою Крюківського району м. Кременчука. Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області не мав процесуальних підстав для прийняття до виконання наказу № 917/1207/14 від 08.09.2014 року (а.с. 42).

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відхилення скарги Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у провадженні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавської області перебувало виконавче провадження № 44881698 з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області № 917/1207/14 від 08.09.2014 про стягнення з ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області (далі - УПФУ в м. Кременчуці Полтавської області) заборгованості у сумі 2 067, 24 грн.

Вказане виконавче провадження відкрито 29.09.2014 постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області та надано боржнику строк для самостійного виконання вищевказаного судового наказу до 06.10.2014.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу. Державний виконавець відкриває виконавче провадження на передбачених чинним законодавством підставах, зокрема, на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 Закону та інших підставах, визначених статтею 19 Закону.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 21 Закону на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Згідно з ч. 3 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» інші виконавчі провадження, які не зазначені у частинах першій та другій вказаної статті та перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби, можуть передаватися до відділів примусового виконання рішень в установленому Міністерством юстиції України порядку. Так, Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, (далі - Інструкція) більш детально регламентує порядок передачі та прийняття виконавчого провадження від територіального органу державної виконавчої служби (далі - орган ДВС) до регіонального органу ДВС.

До того ж, відповідно до п. 3.8.4 Інструкції державний виконавець перевіряє за даними Єдиного реєстру при відкритті виконавчого провадження наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника.

Відповідно до 3.8.6 Інструкції якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншому органі державної виконавчої служби в межах регіону, начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, звертається до керівника органу державної виконавчої служби (далі -ДВС) вищого рівня щодо прийняття рішення стосовно об'єднання виконавчих проваджень у зведене чи приєднання виконавчого документа до зведеного та визначення органу державної виконавчої служби, який буде здійснювати виконання зведеного виконавчого провадження.

Частиною 7 ст. 20 Закону передбачено, що виконавче провадження може бути передано від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Відповідно до п. 6.1. Інструкції виконавче провадження може бути передано від одного органу ДВС до іншого, від одного державного виконавця до іншого у випадках, визначених Законом та Інструкцією.

Також, відповідно до підпункту В пункту 6.3 Інструкції передача виконавчих проваджень на виконання до відділу примусового виконання рішень регіонального органу ДВС, територіальний орган ДВС та виконавчих груп, утворених при цих органах, може здійснюватися за рішенням начальника регіонального органу ДВС щодо виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні у територіальних органах ДВС.

З урахуванням вимог чинного законодавства України про виконавче провадження, що покладає на державного виконавця особливі завдання, пов'язані з дотриманням та забезпеченням прав та гарантій стягувачів, начальником Крюківського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції направлено подання від 13.05.2014 № 13516 до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області щодо вирішення питання про передачу виконавчого провадження до ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області для його подальшого виконання. Розглянувши вищевказане подання та заяву стягувача від 28.04.2014 № 268, начальником управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області винесено постанову про передачу виконавчого провадження від 13.05.2014.

Дана постанова є вмотивованою, оскільки частиною 3 ст. 21 Закону передбачено інші випадки передачі виконавчого провадження, окрім вказаних апелянтом у скарзі, зокрема, частинами 1, 2 статті 21 Закону. До того ж, обставини та підстави для вирішення питання про передачу виконавчого провадження та, як наслідок, позитивного його вирішення є досить вагомими.

Крім того, як вбачається з відзиву ВДВС та встановлено судовою колегією, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 17.09.2014 року у справі №917/2364/13, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 року, скаргу ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» на дії ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області відхилено в повному обсязі. Так, вказаними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій визнано правомірною постанову начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 13.05.2014 про передачу виконавчого провадження. Відтак, виконавчі провадження щодо стягнення з ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» веде відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області у рамках зведеного виконавчого провадження № 44045717.

Відповідно до ст. 33 Закону у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

У зв'язку з наявністю у відділі ПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області зведеного виконавчого провадження № 44045717 про стягнення з боржника ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» відповідно до ст. 20 Закону ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області є належним органом ДВС щодо прийняття та подальшого виконання судового наказу Господарського суду № 917/1207/14, виданого 08.09.2014, про стягнення з ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» на користь УПФУ в м. Кременчуці Полтавської області заборгованості у сумі 2 067, 24 грн.

Вказаний судовий наказ - виконавчий документ разом із заявою про відкриття виконавчого провадження від 18.09.2014 № 16450/06-21, надісланими стягувачем на адресу ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області, отримано відділом 26.09.2014 року. Так, положенням ст. 25 Закону визначено підстави та умови щодо прийняття виконавчого документа до провадження, а саме: державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим даним Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Таким чином, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області правомірно винесено 29.09.2014 року постанову про відкриття виконавчого провадження.

Крім того, колегією суддів встановлено, що ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області 06.10.2014 року отримано заяву боржника від 06.10.2014 року № 40-21/371 щодо несвоєчасного отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, а саме - 06.10.2014 року.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами виконавчих документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або за власною ініціативою на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам у передбаченому законодавством порядку. Згідно з ч. 2 вказаної статті Закону постанова державного виконавця про відкладення провадження виконавчих дій може бути оскаржена у триденний строк.

На виконання вимог Закону державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області винесено постанову відкладення провадження виконавчих дій від 07.10.2014 року строком до 10.10.2014 року.

Постанову про відкладення провадження виконавчих дій винесено державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області з дотриманням вимог чинного законодавства про виконавче провадження. Зокрема, державним виконавцем дотримано вимоги ст. 35 Закону, оскільки дана норма встановлює відкладення провадження до десяти робочих днів, тобто максимальний строк, на який може бути відкладено провадження, а не конкретний встановлений термін.

На депозитний рахунок ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області 06.10.2014 року від боржника надійшли кошти у сумі 2 067, 00 грн. для перерахування стягувачу. Вказану суму боргу перераховано стягувачу УПФУ у м. Кременчуці Полтавської області платіжним дорученням від 08.10.2014 року № 2116.

На підставі п. 8 ст. 49 Закону у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду боржником у самостійному порядку державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області 20.10.2014 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, державний виконавець ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області діяв у відповідності нормам чинного законодавства України про виконавче провадження.

Доводи апеляційної скарги відповідача жодним чином не спростовують висновків, викладених в ухвалі господарського суду першої інстанції, та не підтверджуються документально.

У відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов’язковим.

Таким чином, місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали додержані норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування ухвали господарського суду Полтавської області від 04.11.2014 року у справі № 917/1207/14 відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.11.2014 року у справі №917/1207/14 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 06.01.2015 року.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Тихий П.В.