Рішення № 4223492, 16.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.07.09 р. Справа № 29/190

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Джарти В.В.

При секретарі Косенко Ю.В.

за участю:

Представників сторін:

Від позивача: Горшкова О.В., Ясинецький І.О., довіреність

Від відповідача: Павленко І.В., довіреність

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” в особі Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Горлівка

До відповідача: Державного підприємства „Артемвугілля” м. Горлівка

Предмет спору: стягнення заборгованості в сумі 359 728,69 грн., в тому числі 352 165,28 грн. – основного боргу, 3 828,25 грн. – пені, 3 169,49 грн. – інфляційної складової, 565,37 грн. – 3% річних.

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу” в особі Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Горлівка (далі-Виробник) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства „Артемвугілля” м. Горлівка (далі - Споживач) про стягнення заборгованості в сумі 359 728,69 грн., в тому числі 352 165,28 грн. – основного боргу, 3 828,25 грн. – пені, 3 169,49 грн. – інфляційної складової, 565,37 грн. – 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 744/16а-9 від 01.01.2009 р. на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, акти-рахунки № 3 від 21.04.09, № 744/4 від 17.04.09, № 774/10 від 21.04.09, № 744/24 від 22.04.09, № 744/25 від 22.04.09, № 744/27 від 22.04.09, № 744/28 від 22.04.09, № 744/35 від 22.04.09, № 392 від 13.04.09, № 744 від 13.04.09, № 771 від 21.04.09, № 744/771, № 3 від 20.05.09, № 744/4 від 18.05.09, № 774/10 від 21.05.09, № 744/24 від 22.05.09, № 744/28 від 22.05.09, № 744/33 від 22.05.09, № 744/25 від 22.05.09, № 744/27 від 22.05.09, № 744/35 від 22.05.09, № 392, № 744 від 13.05.09, № 744/771 від 22.05.09, № 771 від 21.05.09, бухгалтерська довідка від 04.05.09, розрахунки заборгованості.

Клопотання щодо фіксації судового процесу представник позивача не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Представник відповідача надав відзив, яким визнає суму основного боргу в повному обсязі. В задоволенні пені, суми інфляції та 3% річних просить відмовити.

Вищевказані матеріали судом розглянуті та додані до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд встановив:

Між позивачем та відповідачем укладено договір № 744/16а-9 від 01.01.2009 р. на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, строком дії до 31.12.2009 р. Договір укладено без протоколу розбіжностей та додаткових угод.

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що на момент виникнення боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору позивач зобов’язується подавати відповідачу по своїм водопровідним мережам питну воду до водопровідного введення Споживача в межах узгоджених розрахункових об’ємів з урахуванням технічних можливостей, а відповідач, в свою чергу, зобов’язується оплачувати послуги з централізованого питного водопостачання. Також Виробник приймає та очищує господарські-побутові та близькі до них стічні води Споживача, в межах узгоджених розрахункових об’ємів в границях гранично-припустимих концентрацій забруднюючих речовин, в т.ч. додаткових об’ємів стічних вод, що попадають в період дощів та сніготанення в мережах водовідведення Споживача, а Споживач оплачує послуги з централізованого водовідведення Споживачу на умовах договору.

Пунктом 3.2 Договору узгоджений об’єм стічних вод

Згідно з п. 2.6 Договору кількість наданої води оформлюється двостороннім актом, завіреним підписами представників сторін та печаткою або штампом один раз на місяць, але не пізніше 24 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 5.6 Договору Споживач здійснює поточні платежі за послуги по договору на умовах 100% передплати в строк до 5 числа поточного місяця. При цьому, розмір платежу визначається виходячи з вартості об’єму споживання послуг за минулий місяць.

Остаточний розрахунок за надані послуги за минулий місяць Споживач здійснює самостійно на підставі підписаного сторонами акту платіжним дорученням, з урахуванням поточних оплат, не пізніше ніж через 3 банківських дні після підписання акту. (п. 5.7 договору).

Надані позивачем акти-рахунки № 3 від 21.04.09, № 744/4 від 17.04.09, № 774/10 від 21.04.09, № 744/24 від 22.04.09, № 744/25 від 22.04.09, № 744/27 від 22.04.09, № 744/28 від 22.04.09, № 744/35 від 22.04.09, № 392 від 13.04.09, № 744 від 13.04.09, № 771 від 21.04.09, № 744/771, № 3 від 20.05.09, № 744/4 від 18.05.09, № 774/10 від 21.05.09, № 744/24 від 22.05.09, № 744/28 від 22.05.09, № 744/33 від 22.05.09, № 744/25 від 22.05.09, № 744/27 від 22.05.09, № 744/35 від 22.05.09, № 392, № 744 від 13.05.09, № 744/771 від 22.05.09, № 771 від 21.05.09 з підписами про їх отримання містяться в матеріалах справи.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідач зобов’язання за договором в частині оплати порушив, у зв’язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 352 165,58 грн. за період з квітня 2009 р. по травень 2009 р., яка доведена позивачем, визнана відповідачем, підтверджена матеріалами справи і підлягає стягненню в повному обсязі.

За приписами ч. 5 ст. 78 ГПК України, в разі визнання позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що Виробник та Споживач несуть відповідальність за порушення умов договору у відповідності з умовами договору та діючим законодавством України.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за спірний період в сумі 565,37 грн.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, вважає його невірним, оскільки позивач невірно визначив період виникнення боргу та неправильно розрахував відповідно до чинного порядку суму 3% річних.

Таким чином, суд відмовляє позивачу у задоволенні 3% річних в сумі 149,79 грн. та задовольняє на суму 415,58 грн. за період з 16.04.2009 р. по 31.05.2009 р.

Також позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції в розмірі 3 169,49 грн. за спірний період, які нараховані вірно, відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.2 договору за несвоєчасну оплату (неоплату) послуг в строки, що передбачені п. 5.7 цього договору відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 3 828,25 грн. за період з 12.04.09 по 31.05.09.

Суд, перевіривши розрахунок пені, вважає його невірним, оскільки позивач невірно визначив період виникнення боргу та неправильно розрахував відповідно до чинного порядку суму пені.

Таким чином, пеня повинна бути заявлена до стягнення в розмірі 3 229,05 грн. за період з 16.04.09 по 31.05.09.

Згідно з п. 3 ст. 83 ГПК України передбачено, що Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи визнання відповідачем суми основного боргу в повному розмірі, а також той факт, що позивачем, окрім пені до стягнення з відповідача заявлено також 3% річних та сума інфляційної складової, які підлягають стягненню, суд вважає за можливе зменшити розмір штрафних санкцій (пені) на суму 1 614,53 грн., тобто на 50%, та стягнути з відповідача пеню в сумі 1 614,52 грн.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

Згідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі ст.ст. 526, 527, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” в особі Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Горлівка до Державного підприємства „Артемвугілля” м. Горлівка про стягнення заборгованості в сумі 359 728,69 грн., в тому числі 352 165,28 грн. – основного боргу, 3 828,25 грн. – пені, 3 169,49 грн. – інфляційної складової, 565,37 грн. – 3% річних - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Артемвугілля” (84601, м. Горлівка, донецької області, пр. Леніна, 13, р/р 26002002088000 в ЗАТ „Донгорбанка” м. Донецька, МФО 334970, код ЄДРПОУ 32270533) на користь Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” в особі Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (84601, м. Горлівка Донецької області, пр. Леніна, 21, р/р 2600830117394 в філії Горлівського міського відділення № 2864 „Ощадбанка”, МФО 394103, ЄДРПОУ 35397785) 352 165,28 грн. – основного боргу, 1 614,52 грн. – пені, 3 169,49 грн. – інфляційної складової, 415,58 грн. – 3% річних, 3 573,66 грн. - державного мита, 310,45 грн. – плати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У стягненні 3% річних в сумі 149,79 та пені в розмірі 2 213,73 грн. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.

Суддя