Постанова № 42234809, 29.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

29 грудня 2014 року 10:30 справа №826/17403/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Аскоп-Україна”

до

1. Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві

2. Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві

про

визнання бездіяльності протиправною, стягнення коштів

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю “Аскоп-Україна” (далі по тексту – позивач, ТОВ “Аскоп-Україна”) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі по тексту – відповідач 1, ДПІ у Дніпровському районі) та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (далі по тексту – відповідач 2, ГУ ДКСУ у м. Києві), в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 1 865 439,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ “Аскоп-Україна”; 2) стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ у м. Києві на користь ТОВ “Аскоп-Україна” заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1 865 439,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/17403/14, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 24 листопада 2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, відповідачі своїх представників у судове засідання не направили.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представників відповідачів та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 24 листопада 2014 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Матеріали справи підтверджують, що 18 квітня 2014 року ТОВ “Аскоп-Україна” до ДПІ у Дніпровському районі подано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2014 року, відповідно до якої сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню з податку на додану вартість на рахунок платника у банку становить 1 865 439,00 грн. (рядок 23).

Разом з декларацією з податку на додану вартість за березень 2014 року позивачем подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 1 865 439,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ “Аскоп-Україна”, оскільки перевіркою правомірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість встановлено відсутність порушень при відображенні позивачем у податковій декларації суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав відповідності своїх дій нормам Податкового кодексу України посилаючись на висновки акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред’явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.8 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Згідно пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Судом встановлено, що ДПІ у Дніпровському районі на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України в період з 03 червня 2014 року по 17 червня 2014 року проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ “Аскоп-Україна”, за результатами якої складено акт від 18 червня 2014 року №3567/26-53-15-01/30579869 “Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “Аскоп-Україна” (код ЄДРПОУ 30579869) правомірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2014 року” (далі по тексту – акт перевірки).

У висновку акта перевірки встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.2 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, у зв’язку з чим підприємством завищено суму податкового кредиту та від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19) в розмірі 23 437,20 грн. за березень 2014 року; перевіркою неможливо підтвердити у декларації за березень 2014 року суму податкового кредиту та від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19) в розмірі 77 195,02 грн., що пов’язано з ненадходженням відповіді на проведення зустрічної звірки по ТОВ “Берта Грейн”.

Зі змісту акта перевірки вбачається, що податковим органом при перевірці достовірності декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість не виявлено невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, та підтверджено, що фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2014 року, із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг, загальна сума податку на додану вартість складає 1 865 439,00 грн.

У відповідності до пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов’язаний у п’ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Судом встановлено, що датою закінчення перевірки є 17 червня 2014 року, тобто відповідач зобов’язаний у п’ятиденний строк із вказаної дати подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів на підтвердження подання відповідачем 1 до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету ТОВ “Аскоп-Україна”.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що бездіяльність відповідача 1 щодо неподання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 1 865 439,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ “Аскоп-Україна” є протиправною, відповідно позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь ТОВ “Аскоп-Україна” заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1 865 439,00 грн., суд звертає увагу на наступне.

Пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість визначає Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року №39 (далі по тексту – Порядок).

Згідно пунктів 6-7 Порядку у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов’язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом п’яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Зміст вказаних правових норм визначає процедуру перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, яка передбачає отримання органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як встановлено вище, відповідачем 1 не подано до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 1 865 439,00 грн., яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ “Аскоп-Україна”, а тому на думку суду позовні вимоги в частині стягнення вказаної суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є передчасними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Дніпровському районі не доведено правомірність своєї бездіяльності щодо неподання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на користь позивача відповідно до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, однак, виходячи з формулювання позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ “Аскоп-Україна” підлягає частковому задоволенню.

Частина третя статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлює, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Матеріали справи підтверджують, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 560,28 грн.

Відповідно до частин першої-третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, решта суми судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, а саме 4 311,72 грн. (4 872,00 грн. – 560,28 грн.) має бути стягнута на корить Державного бюджету України з позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Аскоп-Україна” задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 1 865 439,00 грн., яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Аскоп-Україна”.

3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Аскоп-Україна” (код ЄДРПОУ 30579869, 02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 11, офіс 600) на користь Державного бюджету України (отримувач УДСКУ у Подільському районі, код 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, рахунок 31218206784007) решту суми судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 4 311,72 грн. (чотири тисячі триста одинадцять гривень сімдесят дві копійки).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко