П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02.12.2014 Справа №607/17593/14-а
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Гуменного П.П.
при секретарі Гніданику А.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови серії АА2 №535675 від 09.10.2014 року в справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що порушення правил дорожного руху він не вчиняв, вважає дану постанову незаконною, винесену з порушенням норм КУпАП, а тому просить її скасувати.
В судове засідання позивач не з'явився, проте надав суду заяву, у якій просить розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Заперечення до суду не направив.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України суд вважає за можливе проводити розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив наступне.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Постановою серії АА2 №535675 від 09.10.2014 року в справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
З матеріалів справи слідує, що оскаржувану постанову винесено на підставі наявних доказів - протоколу про адміністративну відповідальність.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії АБ2 №165182 від 09.10.2014 р. ОСОБА_1 09 жовтня 2014 року о 07 год. 39 хв. в м.Тернополі по вул.Микулинецькій, керуючи автомобілем марки "Фольксваген", д.н.з. НОМЕР_1, проїхав на заборонений сигнал світлофора - "жовте світло", чим порушив п. 8.7.3 "ґ" ПДР України.
Відповідно до п. 8.7.3 "ґ" ПДР України сигнали світлофора мають такі значення: жовтий забороняє рух і попереджує про наступну зміну сигналів.
Пунктом 8.10 ПДР України встановлено, що у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Однак, п.8.11 ПДР передбачає, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому п.8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Судом встановлено, що гр. ОСОБА_1 розпочав рух автомобілем на дозволений сигнал світлофора - зелене світло, і не міг зупинитися, коли включився жовтий сигнал світлофора, не зазстосовуючи екстрене гальмування. Враховуючи, що гр. ОСОБА_1 було забезпечено безпеку дорожнього руху, він, дотримуючись вимог п.8.11 ПДР України, продовжив рух на жовтий сигнал світлофора.
Таким чином, враховуючи п. 8.10, п.8.11 ПДР України, ОСОБА_1 не було порушино п.8.7.3 ґ ПДР України, а тому підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення та постановлення оскаржуваної постанови не було.
Нормами ч.2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, беручи до уваги те, що у діях гр. ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, у відповідача відсутні інші докази, передбачені ст.251 КУпАП: з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається відсутність свідків, відсутні показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, суд вважає, що оскаржувана постанова винесена суб'єктом владних повноважень не містить достатніх та беззаперечних доказів порушенння гр. ОСОБА_1 вимог п. 8.7.3 "ґ" ПДР України, а тому, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення підлягає до задоволення, а постанову серії АА2 №535675 від 09.10.2014 року в справі про адміністративне правопорушення слід скасувати.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 7, 251, 252, 278 КУпАП, ст. 94, 105 КАС України, п.п. 8.7.3, 8.10, 8.11 ПДР України, -
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АА2 №535675 від 09.10.2014 року - скасувати, провадження у справі закрити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
головуючий суддя - підпис
з оригіналом згідно:
Головуючий суддя П.П.Гуменний
Судове рішення № 42233235, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 02.12.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 607/17593/14-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: