ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.07.09 Справа№ 32/146
Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Галка Маркет”, м.Львів.
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Максим”, м.Самбір Львівська область.
Про стягнення 6 177,50 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: не з»явився.
Від відповідача: не з’явився.
Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Галка Маркет”, м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю „Максим”, м.Самбір Львівська область про стягнення 6 177,50 грн., з яких 5 789,34 грн. сума основного боргу, 388,16 грн. пеня.
Ухвалою суду від 09.06.2009р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 30.06.2009р. Ухвалою суду від 30.06.2099р. розгляд справи відкладено з підстав вказаних в даній ухвалі.
Рішення прийнято 14.07.2009р.
Представником позивача в судовому засіданні 30.06.2009р. подано клопотання, яким він просить суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу, позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав вказаних у позовній заяві.
В судове засідання 14.07.2009р. представник позивача не з»явився.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду 09.06.2009р. та 30.06.2009р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про порушення провадження у справі, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень №4426012 від 23.06.2009р. –вручено 25.06.2009р. та №4426039 від 23.06.2009р. –вручено 25.06.2009р.
На вимогу ухвали суду від 09.06.2009р., позивач надав витяг з ЄДРПОУ від 02.07.2009р. №20-09/1390, наданий на його запит Головним управлінням статистики у Львівській області, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Максим” зареєстроване в ЄДРПОУ та знаходиться за адресою: 81400, Львівська область, м.Самбір, вул.Валова, 24.
На адресу суду повернувся поштовий конверт з рекомендованим відправленням відповідачу за адресою: 81400, Львівська область, м.Самбір, вул.Чорновола, 83, ухвали про відкладення розгляду справи з відміткою поштового відділення про те, що –причиною повернення є закінчення терміну зберігання. Хоча за такою адресою відповідачем було отримано попередню ухвалу про порушення провадження у справі, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №4426039 від 23.06.2009р. –вручено 25.06.2009р. Відтак дії відповідача свідчать про ухилення від виконання вимог ухвал суду.
Суд виконав вимоги щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності сторін по наявних у ній матеріалах.
Розглянувши матеріали справи суд, встановив:
01.01.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Галка Маркет” (продавець), в собі директора Побережного Б.П. та Товариством з обмеженою відповідальністю „Максим” (покупець), в особі директора Мурайко В.І. було укладено договір №118/08/ЛО відповідно до якого продавець зобов’язувався передати у власність покупцю для використання у підприємницькій діяльності (гуртова та роздрібна купівля-продаж) товар продавця (надалі –продукція) в діючому асортименті по вільній відпускній ціні, яка встановлюється кожний раз при відвантаженні продукції. Вільна відпускна ціна –ціна від виробника продукції, яка встановлюється при відвантаженні продукції і фіксується у товарно-транспортній накладній. А покупець зобов’язувався прийняти замовлену продукцію по кількості згідно товарно-транспортної накладної та забезпечити своєчасну оплату за отриману продукцію, згідно вимог п. 3.1. даного договору.
Згідно п.3.1. договору розрахунок за кожну поставлену партію продукції здійснюється покупцем в безготівковому порядку протягом 14 календарних днів з моменту її отримання. Момент отримання фіксується у товарно-транспортній накладній, що підписується уповноваженою матеріально-відповідальною особою покупця та скріплюється печаткою (у разі відсутності печатки –довіреністю на право отримання продукції).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю.
Факт виконання позивачем зобов’язань по договору підтверджується видатковою накладною №652 від 17.02.2009р., з якої вбачається що відповідачу був поставлений товар сіль виварна йодована та сіль виварна нейодована на загальну суму 924,00 грн. з ПДВ та товаро-транспортною накладною №343 від 29.01.2009р. на загальну суму 6 131,90 грн. з ПДВ. Вищенаведені видаткова накладна та товарно-транспортна накладна підписані та скріплені печатками повноважних представників сторін, зразки підписів яких відповідають додатку до договору поставки товару №118/08/ЛО від 01.01.2008р. про зразки підписів матеріально-відповідальних осіб, уповноважених одержувати продукцію та зразки відтиску печатки, якою покупець завіряє документи на отримання продукції (оригінали оглянуті в судовому засіданні). Всього поставлено товар на загальну суму 7 055,90 грн.
Відповідач за поставлений товар здійснив часткову оплату в сумі 1 266,56 грн.
Як вбачається з матеріалів справи сальдо відповідача станом на 01.01.2009р. становило 10 518,19 грн., поставлено товар на суму 7 055,90 грн., відтак загальна сума становила 17 574,09 грн. В підтвердження сплати боргу в сумі 11 784,75 позивач надав банківські виписки: №44 від 27.01.2009р. на суму 5 000,00 грн.; №83 від 13.02.2009р. на суму 2 000,00 грн.; №103 від 24.02.2009р. на суму 2 784,75 грн.; №169 від 30.03.2009р. на суму 1 000,00 грн.; №231 від 29.04.2009р. на суму 1 000,00 грн.
Враховуючи сплату відповідачем 11 784,75 грн. боргу ще до подання позовної заяви, станом на 28.05.2009р. борг становить 5 789,34 грн.
08.05.2009р. ТзОВ „Галка Маркет” звернулося до ТзОВ „Максим” з претензією, вих. № 142, проте відповідач залишив претензію без відповіді та задоволення.
Відтак, основний борг відповідача перед позивачем за поставлений товар станом на 28.05.2009р. складає 5 789,34 грн.
Позивач керуючись умовами договору, у зв’язку із простроченням оплати за отриманий товар нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 388,16 грн.
Відтак, загальна сума заборгованості становить 6 177,50 грн., з яких 5 789,34 грн. сума основного боргу, 388,16 грн. пеня.
При прийнятті рішення суд виходить із наступного:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Положеннями ст.ст.627,628,629 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Факт поставки відповідачу товару підтверджується видатковою накладною №652 від 17.02.2009р., та товаро-транспортною накладною №343 від 29.01.2009р. на загальну суму 7 055,90 грн., який був отриманий представником відповідача –Волошин І.З., згідно додатку до договору поставки товару №118/08/ЛО від 01.01.2009р.
Відповідач доказів погашення заборгованості не подав, проти позову не заперечив, суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України прийшов до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення залишку боргу в сумі 5 789,34 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення пені, суд зазначає наступне.
Щодо позовних вимог про стягнення пені за прострочення платежу, суд зазначає наступне:
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.
У відповідності до п.5.1. договору за несвоєчасну оплату за поставлену продукцію, передбачену у пункті 3.1. даного договору, продавець має право припинити постачання продукції та нарахувати пеню за кожний протермінований день від простроченої суми в розмірі 0,3% від вартості вчасно неоплаченої продукції, яка була доставлена покупцю, а покупець зобов’язаний сплатити її, згідно проведених розрахунків. Сплата пені не звільняє покупця від виконання договірних зобов’язань.
Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 388,16 грн. пені.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 6 177,50 грн., з яких 5 789,34 грн. основної заборгованості та 388,16 грн. –пені.
Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями №931 від 28.05.2009р. – 102,00 грн. держмита і №932 від 28.05.2009р. - 312,50 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 627-629, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Максим” (81400, Львівська область, м.Самбір, вул.Валова, 24; р/р 26002011148000 в ЛФ АКУБ „Укрсиббанк” м.Харків; МФО 351005; ЄДРПОУ 22394666) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Галка Маркет” (79039, м.Львів, вул.Юнаківа, 18; р/р 260000160810 в ВАТ „Державний Експортно Імпортний Банк України” в м.Львів; МФО 325718; ЄДРПОУ 30276203) 5 789,34 грн. основний борг, пеню в сумі 388,16 грн., держмито в сумі 102,00 грн. та 312,50 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя Сухович Ю.О.
Судове рішення № 4223307, Господарський суд Львівської області було прийнято 14.07.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 32/146. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: