Ухвала суду № 42232683, 31.12.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-ц/778/5562/14 Головуючий у 1 інстанції: Перекупка І.Г.

У Х В А Л А

31 грудня 2014 року м. Запоріжжя

Суддя апеляційного суду Запорізької області Пільщик Л.В., при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 04 жовтня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з ч.3 ст.297 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 294 ЦПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 04 жовтня 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 45 381 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 12 916 грн., за відсотки - 32 465 грн.

11 листопада 2014 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження зазначеного рішення суду з посиланням на те, що не був присутній при ухваленні рішення, повістки та копію оскаржуваного рішення не отримував, дізнався про існування рішення після звернення 10 листопада 2014 року до ВДВС Красноармійського МРУЮ, де отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 не була оплачена судовим збором.

Ухвалою судді апеляційного суду Запорізької області від 27 листопада 2014 року визнано зазначені в клопотанні апеляційної скарги ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Димитровського міського суду Донецької області від 04 жовтня 2012 року неповажними. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк тридцять днів з дня отримання ухвали для направлення до апеляційного суду Запорізької області заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Димитровського міського суду Донецької області від 04 жовтня 2012 року із зазначенням інших підстав для поновлення строку та оригіналу квитанції про сплату на належний розрахунковий рахунок судового збору у розмірі 226 грн. 91 коп.

26 грудня 2014 року до апеляційного суду Запорізької області надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, в якій представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 зазначив, що оскаржуване рішення суду ОСОБА_1 не отримував, замість нього лист отримала його дружина ОСОБА_5, яка лист йому не передала. Крім того, ОСОБА_5 проживала за адресою, на яку було направлено копію оскаржуваного рішення, без реєстрації, у зв'язку з чим листоноша не мав права вручати їй вказане поштове відправлення.

Із зазначених підстав просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення Димитровського міського суду Донецької області від 04 жовтня 2012 року.

Проте наведені в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Димитровського міського суду Донецької області від 04 жовтня 2012 року обставини не свідчать про наявність об'єктивних перешкод для звернення з апеляційною скаргою в передбачені законом строки.

У відповідності до ч.3 ст.222 ЦПК України особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні,копії повного судового рішення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Копія рішення суду була направлена судом ОСОБА_1 25.10.2012 р. на адресу: АДРЕСА_1, рекомендованим листом і згідно рекомендованого повідомлення вручено 30 жовтня 2012 року (а.с. 33,37)

Доводи ОСОБА_1 про те, що не він отримував копію рішення суду, а його дружина, не можуть бути прийняті до уваги.

За змістом ч.3 ст. 76 ЦПК України якщо особу не виявлено в місці проживання, кореспонденцію під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею.

Відповідно до п. 99 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, рекомендовані поштові відправлення під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.

Таким чином, копія оскаржуваного рішення була вручена ОСОБА_1 30 жовтня 2012 року відповідно до вимог чинного законодавства.

Доводи ОСОБА_1 про те, що він не знав про ухвалення судового рішення, спростовується і постановою державного виконавця державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції від 18.12.2013 р. про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанні виконавчого листа №2/0513/778, виданого 16.10.2012 р. Димитрівським міським судом Донецької області, на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з утриманням судового збору в сумі 214,60 грн. з заробітної плати ОСОБА_1 за місцем роботи ДП "ВК "Краснолиманська" ( а.с.53,53 звор.).

Згідно з ст.ст. 5,10,11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах рівності сторін, змагальності та диспозитивності.

У відповідності до ст.11, ч.3 ст.27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки і разом з тим, розпоряджаються процесуальними правами на свій розсуд.

З часу отримання повного тексту рішення, тобто 30 жовтня 2012 року, ОСОБА_1 мав реальну можливість визначитися зі своїми правами та в межах визначеного законом строку подати апеляційну скаргу на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 04 жовтня 2012 року

Втім, скарга подана лише 11 листопада 2014 р. і заяві не наведені обставини, які б виправдовували це та свідчили про наявність дійсних істотних труднощів для вчинення процесуальних дій з оскарженням судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.8 ЦПК України суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

У відповідності до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Із практики Європейського Суду випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного ст. 8 Конституції України.

Оскільки вказані в заяві причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Димитровського міського суду Донецької області від 04 жовтня 2012 року є неповажними, заява про поновлення строку задоволенню не підлягає.

За таких обставин у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 04 жовтня 2012 року необхідно відмовити на підставі ч. 3 ст. 297 ЦПК України.

Одночасно слід зазначити, що апелянтом до апеляційної скарги не додано належних доказів сплати судового збору у розмірі та порядку, передбаченому законом.

За Законом України "Про судовий збір" за подання заяв, скарг до суду на всій території України справляється судовий збір.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 6 Закону України "Про судовий збір" судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України (частина 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір").

Згідно преамбули Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), цей Закон визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України, а також встановлює відповідальність суб'єктів переказу.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, відносини у сфері переказу коштів регулюються Конституцією України, законами України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про поштовий зв'язок", цим Законом, іншими актами законодавства України та нормативно-правовими актами Національного банку України, а також Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів Міжнародної торгової палати, Уніфікованими правилами з інкасо Міжнародної торгової палати, Уніфікованими правилами по договірних гарантіях Міжнародної торгової палати та іншими міжнародно-правовими актами з питань переказу коштів.

У відповідності до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та відповідних нормативно-правових актів Національного банку України, платіжне доручення подається до суду тільки в оригіналі з відміткою банку про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ст.ст.2, 13 Закону України "Про поштовий зв'язок", Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270, про прийняття для пересилання поштового відправлення (поштового переказу) видається розрахунковий документ.

Втім, надана представником квитанція не відповідає вимогам чинного законодавства, вона не містить найменування об'єкту поштового зв'язку, де здійснювався прийом, відбитку печатки установи та підпис особи, яка приймала платіж, не зазначені відомості про те, яка саме скарга і по якій справі оплачується судовим збором .

Отже, надана представником квитанція не може вважатись належним доказом підтвердження сплати судового збору, а відтак не може бути вирішено питання про повернення судового збору.

Керуючись ст. 297 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Димитровського міського суду Донецької області від 04 жовтня 2012 року.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 04 жовтня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Суддя: Л.В. Пільщик