Ухвала суду № 42232550, 10.12.2014, Михайлівський районний суд Запорізької області

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/2083/13-ц

Провадження № 8/321/1/2014

У х в а л а

10.12.2014 смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області,

у складі: головуючого судді Мовчана О.Г.

при секретареві Засядько Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні зали суду смт Михайлівка заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленними обставинами у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10007/0265 філії ЗОУ АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, третя особа приватне підприємство «Зернодар», про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення штрафів, -

В С Т А Н О В И В :

До Михайлівського районного суду Запорізької області надійшла заява від ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10007/0265 філії ЗОУ АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, третя особа приватне підприємство «Зернодар», про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення штрафів.

У вказаній справі 04 грудня 2013 року Михайлівським районним судом Запорізької області ухвалено рішення, яким задоволено позовні вимоги (т.2 а.с.132 136).

Так, відповідно до рішення суду звернуто стягнення на предмети іпотеки згідно іпотечних договорів № б/в від 27 липня 2007 року та № 10/2-ію від 05 вересня 2008 року, укладених в забезпечення договору відновлювальної кредитної лінії № 10 від 27 липня 2007 року шляхом продажу з прилюдних торгів за початковою ціною реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, а саме на: будівлю складу, загальною площею - 1064 кв.м., яка знаходиться за адресою: смт. Пришиб, Михайлівського району, Запорізької області, вул. Пролетарська, буд. 1-А, реєстраційний номер 4750980, та належить ОСОБА_1; будівлю овочесховища, загальною площею - 1365,75 кв.м„ яка знаходиться за адресою: смт. Пришиб, Михайлівського району, Запорізької області, вул. Пролетарська, буд. 1-Б (реєстраційний номер 19111328), та належить ОСОБА_1, та за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, що є предметом іпотеки, задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10007/0265 філії ЗОУ АТ «Ощадний банк України» (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 149), які пов'язані із стягненням боргу та нарахованих відсотків за кредитним договором в розмірі 379830 (триста сімдесят дев'ять тисяч вісімсот тридцять) грн. 66 коп. Крім того, відповідно до вказаного рішення стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі ТВБВ № 10007/0265 філії - Запорізького обласного управління «Державний ощадний банк України» штраф в розмірі 55354 (п'ятдесят пять тисяч триста пятдесят чотири) грн. 25 коп. та сплачені при подачі позовної заяви державне мито у розмірі 1700 (одну тисячу сімсот) грн. та сплачений збір за інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду в розмірі 120 (сто двадцять) грн.

Вказане рішення ОСОБА_1 було оскаржено до апеляційного суду Запорізької області.

14 травня 2014 року за результатами розгляду, ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області, апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 04 грудня 2013 року залишено без змін (т.2 а.с.232 237).

10 червня 2014 року суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 (т.3 а.с.47).

22 жовтня 2014 року ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 14 травня 2014 року залишено без змін (т.3 а.с.77 78).

В своїй заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами від 12.06.2014, заявник ОСОБА_1 посилається на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 19 березня 2014 року (т.2 а.с.224 226), яке 14.05.2014 залишено без змін ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області (т.2 а.с.232 237), у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10007/0265 філії Запорізького обласного управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа ОСОБА_1, про визнання договору іпотеки припиненим, та за позовом третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10007/0265 філії Запорізького обласного управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання договору іпотеки припиненим, яким вимоги ОСОБА_1 задоволено та визнано припиненим договір іпотеки на будівлі складу А-1, що знаходиться по вул. Пролетарській 1-а в смт Пришиб Михайлівського району Запорізької області, будівлі овочесховища А-1, що знаходиться по вул. Пролетарській 1-б в смт Пришиб Михайлівського району Запорізької області, що був укладений 27 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та посвідчений приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_4 за реєстровим номером 1358, скасовано записи з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію іпотеки та обтяження нерухомого майна будівлі складуА-1, що знаходиться по вул. Пролетарській 1-а в смт Пришиб Михайлівського району Запорізької області, будівлі овочесховища А-1, що знаходиться по вул. Пролетарській 1-б в смт Пришиб Михайлівського району Запорізької області, внесені на підставі договору іпотеки, укладеному 27 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та посвідчений приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_4 за реєстровим номером 1358.

Вказані обставини згідно тверджень заявника мають істотне значення для розгляду справи й віднесені законом до нововиявлених обставин.

В призначене судом судове засідання заявник не зявився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності та його представника, на заявлених вимогах наполягав. Крім того, заявником було надано суду завірену світлокопію ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 24 вересня 2014 року, якою касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» відхилено, а рішення Василівського районного суду Запорізької області від 19 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 13 травня 2014 року залишено без змін.

Представник позивача у справі - ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10007/0265 філії ЗОУ АТ «Ощадбанк», будучи сповіщеним у встановленому законом порядку про місце та час розгляду справи (в матеріалах справи міститься поштове повідомлення про вручення відправлення з відміткою про отримання), в судове засідання не зявився, надавши суду клопотання від 10.12.2014 про відкладення розгляду заяви через участь в іншому судовому засіданні. Відповідно до попередньої заяви від 01.09.2014 (т.3 а.с.42) представник позивача просив суд розглянути заяву за нововиявленими обставинами за його відсутності, заперечував проти задоволення вимог заяви надавши суду письмові заперечення (т.3 а.с.44 45). Згідно ч.1 ст.365 ЦПК України, за правилами якої розглядається заява, неявка представника не є перешкодою для розгляду заяви, в звязку з чим, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідно до заперечень, представник позивача просив суд відмовити у задоволенні заяви з підстав того, що рішення Василівського районного суду Запорізької області від 19.03.2014 про визнання договорів іпотеки недійсними, на яке посилається ОСОБА_1, прийнято судом після рішення Михайлівського районного суду яке просить переглянути заявник. Представник позивача вважає, що оскільки рішення Василівського районного суду не існувало на час розгляду справи Михайлівським районним судом, воно не може розцінюватися як нововиявлена обставина, а отже є новим доказом, новою обставиною і може бути підставою для предявлення нової вимоги.

На обґрунтування заперечень представник позивача надав суду:

Копію ухвали від 10.06.2014; Копію ухвали від 12.06.23014.

Дослідивши заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з доданими до неї матеріалами, заперечення представника позивача з доданими матеріалами, матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку про потребу задоволення вимог заяви, скасуванні рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 04 грудня 2013 року й ухваленні нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10007/0265 філії ЗОУ АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, третя особа приватне підприємство «Зернодар», про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення штрафів, виходячи з наступного:

відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: 1). Захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, с сімейних, трудових відносин, 3). інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства; відповідно до ч.3 ст.27 ЦПК України, особи які беруть учать у справі зобовязані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки; відповідно до положень ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню; відповідно до положень ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини; передбачений главою 4 розділу V ЦПК України перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у звязку з нововиявленими обставинами є самостійною стадією цивільного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення; відповідно до ч.1 ст.361 ЦПК Україниу в звязку з нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ; нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (ч.2 ст.361 ЦПК України). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п.1, 2 ч.2 ст.361 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обовязки осіб, які беруть участь у справі. Для визначених п.3, 4 ч.2 ст.361 ЦПК України нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами). Обставини, які відповідно до п.1 ч.2 ст.361 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили. Відповідно до вимог ч.2 ст.365 ЦПК за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення у звязку з нововиявленими обставинами суд приймає нове судове рішення або ухвалою залишає її без задоволення; при вивченні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення за нововиявленими обставинами, судом встановлено, що заявником при зверненні до суду дотримано положень ч.1 ст.362 ЦПК України, відповідно до яких заява має бути поданою протягом місяця з дня встановлення обставин. Так звертаючись до суду 12.06.2014, заявник як на підставу перегляду послався на обставини встановлені рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 19.03.2014 (т.2 а.с.224 226), яке 14.05.2014 залишено без змін ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області (т.2 а.с.232 237); при розгляді по суті заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та спору, судом встановлено, що під час ухвалення рішення 04.12.2013 про задоволення позовних вимог Михайлівський районний суд Запорізької області, виходив із існування між позивачем та відповідачем правовідносин встановлених умовами іпотечного договору № б/в від 27 липня 2007 року, стосовно будівлі складу А-1, що знаходиться по вул. Пролетарській 1-а смт Пришиб Михайлівського району Запорізької області, будівлі овочесховища А-1, що знаходиться по вул. Пролетарській 1-б смт Пришиб Михайлівського району Запорізької області. За результатами розгляду судом було звернуто стягнення на вище вказане майно. Як вбачається з мотивації ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 14 травня 2014 року залишено без змін (т.3 а.с.77 78), так згідно мотивації вказаного судового рішення, апеляційний суд залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, обґрунтовано виходив із того, що на час ухвалення судом першої інстанції рішення не було доказів припинення основного зобовязання; рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 19 березня 2014 року (яке залишено без змін за результатами перевірки в апеляційному та касаційному порядку) договір іпотеки № б/в від 27 липня 2007 року, стосовно будівлі складу А-1, що знаходиться по вул. Пролетарській 1-а смт Пришиб Михайлівського району Запорізької області, будівлі овочесховища А-1, що знаходиться по вул. Пролетарській 1-б смт Пришиб Михайлівського району Запорізької області, на який посилався у своєму рішенні Михайлівський районний суд, визнано припиненим; приймаючи рішення про припинення договору іпотеки, Василівський районний суд Запорізької області виходив із того, що 27 липня 2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є ПАТ ««Державний ощадний банк України» та Приватним підприємством «Зернодар» укладено договір відновлювальної кредитної лінії №10, відповідно до умов якого останньому було надано відновлювальну кредитну лінію окремими частинами (траншами) в розмірі 650 000 грн. зі сплатою 18 % річних та кінцевим строком повернення до 27 липня 2010 року; у забезпечення виконання зобов'язання за вищезазначеним договором відновлювальної кредитної лінії 27 липня 2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є ПАТ ««Державний ощадний банк України», та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав в іпотеку банку будівлю складу А-1, що знаходиться по вул. Пролетарській, 1а смт. Пришиб Михайлівського району Запорізької області, будівлю овочесховища А-1, що знаходиться по вул. Пролетарській 1б смт. Пришиб Михайлівського району Запорізької області, а ОСОБА_2, ОСОБА_3 передали в іпотеку банку належну їм квартиру АДРЕСА_1; постановою господарського суду Запорізької області від 10 травня 2011 року Приватне підприємство «Зернодар» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; як передбачено ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом; згідно до п.п.5, 6 ст.31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги кредиторів банкрута, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними; вимоги кредиторів, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними; з урахуванням наведеного, вбачається, що дія кредитного договору відновлювальної кредитної лінії №10 від 27 липня 2007 року, укладеного між ВАТ «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є ПАТ ««Державний ощадний банк України», та Приватним підприємством «Зернодар» припинилася, а вимоги банку або його правонаступника вважаються погашеними; ухвалою господарського суду Запорізької області від 11 грудня 2013 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12 лютого 2014 року, затверджено ліквідаційний баланс Приватного підприємства «Зернодар» та затверджений звіт ліквідатора. Банкрута - Приватне підприємство «Зернодар» ліквідовано; відповідно до ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави); іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч.1 ст.575 ЦК України); ч.5 ст.3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору; відповідно до ч.1 ст.609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; згідно із ч.1 ст.17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; відповідно до п.1 ч.1 ст.593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; ч.3 ст.6 ЦК України передбачає, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що у разі ліквідації боржника - сторони основного зобов'язання - право застави, що забезпечувало його виконання, також є припиненим. При цьому, враховуючи імперативний характер норми п.1 ч.1 ст.593 ЦК України, зазначення в договорі застави інших умов, за яких право застави у разі припинення основного зобов'язання залишається дійсним, слід вважати нікчемним; виходячи з однорідної юридичної природи поруки та застави як засобів забезпечення виконання зобов'язань, а також того факту, що як порука, так і застава припиняються у разі припинення основного зобов'язання відповідно до ч.1 ст.575, п.1 ч.1 ст.593, ч.1 ст.609 ЦК України, ч.1 ст.17 Закону України «Про іпотеку», іпотека як вид застави припиняється в разі припинення основного зобов'язання (кредитного договору); припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом, є підставою припинення іпотеки, оскільки зобов'язання за кредитним договором припиняється; відповідно до ч.1 ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України. Аналогічна правова позиція, щодо визнання договору іпотеки припиненим, викладена в постанові Верховного Суду України від 11 вересня 2013 року у справі №6-521цс13; відповідно до ч.1 ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації; згідно ст.111 ЦК України, ч.12 ст.36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи. На виконання ухвали господарського суду Запорізької області від 11 грудня 2013 року, державним реєстратором 16 грудня 2013 року було проведено реєстрацію припинення юридичної особи - Приватного підприємства «Зернодар» у зв'язку із визнанням банкрутом. за таких обставин, Василівський районний суд дійшов висновку, що основне зобовязання - кредитний договір №10 від 27 липня 2007 року, укладений між ВАТ «Державний ощадний банк України» і ПП «Зернодар» є припиненим, а, відтак, припинено і зобовязання, що забезпечує його виконання - договір іпотеки від 27 липня 2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 вказані обставини (підстави вважати договір іпотеки припиненим) існували на час розгляду справи Михайлівським районним судом 04.12.2013, проте не були відомі сторонам, оскільки не пройшли перевірку відповідним судовим рішенням, в наслідок чого обставини встановлені рішенням Василівського районного суду від 19.03.2014 слід визнати такими, що передбачені положеннями ч.2 ст.361 ЦПК України (це істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою), є підставою для скасування рішення Михайлівського районного суду від 04.12.2013 й ухвалення нового рішення. Доводи викладені у запереченнях представника ЗОУ АТ «Ощадбанк» про те, що рішення Василівського районного суду від 19.03.2014 слід розцінювати як нову обставину, суд вважає помилковими, оскільки нововиявленими обставинами є не рішення, а обставини встановлені судом й викладені в описовій частині рішення, й існували до його прийняття; приймаючи рішення стосовно позовних вимог за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10007/0265 філії ЗОУ АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, третя особа яка не заявляє самостійних вимог ПП «Зернодар», про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення штрафів, суд враховуючи докази надані сторонами під час розгляду справи Михайлівським районним судом 04.12.2013 й перелічені у рішенні суду (розрахунок заборгованості, розпорядження про видачу кредитних коштів, платіжне доручення, додаткову угоду № 3 до договору відновлюваної кредитної лінії № 10 від 27.07.2007, додаткову угоду №1, додаткову угоду №2, договір відновлюваної кредитної лінії №10, графік видачі та погашення кредиту, іпотечний договір №10/2-ію, договір іпотеки від 27 липня 2007 року, платіжне доручення про сплату судового збору та оплату за інформаційне технічне забезпечення розгляду справи, кредитний договір), обставини встановлені судовим рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 19.03.2014 у справі №311/5390/13-ц за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення №10007/0265 філії Запорізького обласного управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа ОСОБА_1 про визнання договору іпотеки припиненим, та за позовом третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення №10007/0265 філії Запорізького обласного управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання договору іпотеки припиненим, які відповідно до положень ч.3 ст.61 ЦПК України, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, та яким визнано припиненим договір іпотеки № б/в від 27 липня 2007 року, вважає за потрібне відмовити з вище наведених підстав.

Питання щодо судових витрат підлягає вирішенню у відповідності до положень ст.88 ЦПК України, -

Керуючись положеннями ст.ст.10, 60, 88, 209, 210, 212-215, п.1,3 ч.2 ст.361, 362 - 365 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 04.12.2013 за нововиявленими обставинами задовольнити.

Рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 04.12.2013 в цивільній справі за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10007/0265 філії ЗОУ АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, третя особа яка не заявляє самостійних вимог ПП «Зернодар», про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення штрафів скасувати за нововиявленими обставинами.

В задоволенні позову ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10007/0265 філії ЗОУ АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1, третя особа яка не заявляє самостійних вимог ПП «Зернодар», про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення штрафів відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10007/0265 філії ЗОУ АТ «Ощадбанк».

Сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обовязки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

Михайлівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_5