Рішення № 42232329, 30.12.2014, Василівський районний суд Запорізької області

Провадження № 2/311/1218/2014 311/3699/14-ц

2/311/1218/2014

30.12.2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2014 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого - судді: Сидоренко Ю.В.

при секретарі Яблонській Я.Л.,

за участю представника позивача Крамчаніна О.М.,

представника відповідачів ОСОБА_2,

представника ОСОБА_2 ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Василівка цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Дніпрорудненські теплові мережі" до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство "Дніпрорудненські теплові мережі" звернулося до Василівського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що відповідно до рішення виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області від 18.05.2010 року №118 КП "Дніпрорудненські теплові мережі" є виконавцем житлово-комунальні послуг у житловому фонді м.Дніпрорудне з централізованого опалення, технічного обслуговування та поточному ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання та надає вказані послуги населенню міста Дніпрорудне. Тарифи на послуги теплопостачання для підприємства затверджені рішеннями виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області. В квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які отримують житлово-комунальні послуги з централізованого опалення, технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання від КП "Дніпрорудненські теплові мережі" та є споживачами житлово-комунальних послуг. Відповідачі займають квартиру, загальна площа опалювального приміщення якої складає 40,73 кв.м. В КП "Дніпрорудненські теплові мережі" відкрито особовий рахунок за № НОМЕР_1 на ім"я ОСОБА_5 Договір про надання житлово-комунальних послуг з централізованого опалення, технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання з КП "Дніпрорудненські теплові мережі" та відповідачами ОСОБА_5 не укладений, незважаючи на неодноразові пропозиції щодо цього з боку позивача. Плата за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення, технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання відповідачами своєчасно та у повному обсязі протягом тривалого періоду часу не проводиться, тому в квітні 2014 року КП "Дніпрорудненські теплові мережі" зверталося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_5 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 6296,90 грн. за період з 01.05.2011 року по 01.03.2014 року та 02.04.2014 року Василівським районним судом було видано судовий наказ про стягнення з боржника ОСОБА_5 вказаної заборгованості. Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 16.04.2014 року за заявою ОСОБА_5 судовий наказ від 02.04.2014 року судом скасований. Із застосуванням положень ч.2 ст.264 ЦК України про переривання перебігу позовної давності, сума заборгованості за надані житлово-комунальні послуги за період з 01.05.2011 року по 01.08.2014 року становить 6906,56 грн., яку відповідачі у добровільному порядку не погашають, тому позивач КП "Дніпрорудненські теплові мережі" вимушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просить стягнути в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на свою користь заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення, технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання в розмірі 6906,56 грн. та судовий збір за подання позовної заяви в сумі 243,60 грн.

Представник позивача КП "Дніпрорудненські теплові мережі" Крамчанін О.М. в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягає на їх задоволенні за підставами, викладеними у

позовній заяві та просить позов задовольнити та стягнути в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь КП "Дніпрорудненські теплові мережі" заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення, технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання в розмірі 6906,56 грн. та судовий збір в сумі 243,60 грн.

В судове засідання відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не з'явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені судом своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомили, уповноважили представляти свої інтереси відповідачу ОСОБА_2, надавши відповідні довіреності, які посвідчені директором КУП "Наш дім" за місцем їх проживання (а.с.83,84,86).

Відповідач ОСОБА_2, який також є представником співвідповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, заявлені позовні вимоги не визнав, надав суду свої письмові заперечення, на обґрунтування яких зазначає, що на неодноразові його звернення до КП "Дніпрорудненські теплові мережі" з протоколами розбіжностей до редакції договору з метою виключення з проектів договорів умов, які у відповідності до ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" являються несправедливими та допускають істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу, позивач відповідає категоричною відмовою та до теперішнього часу Договір на надання послуг з централізованого опалення, технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання між сторонами не укладений, а неукладення Договору свідчить про відсутність з його сторони будь-яких зобов'язань по відношенню до позивача КП "Дніпрорудненські теплові мережі". Зазначений позивачем перелік актів цивільного законодавства не дає підстав для виникнення з його сторони конкретних боргових зобов'язань перед позивачем. Також вибірки нарахувань по особовому рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_5 не відповідають вимогам Закону про нарахування оплати за надані житлово - комунальні послуги, так як будинок АДРЕСА_1, в якому він проживає, не обладнаний засобом обліку - тепло лічильником, а тому у відповідності до ч.2 ст.32 Закону "Про житлово-комунальні послуги", послуги централізованого опалення повинні нараховуватись виключно у відповідності до кількісного споживання з застосуванням норм, затверджених в установленому порядку, тобто на підставі фактично спожитої кількості Гкал теплової енергії, визначеної питомою річною нормою споживання теплової енергії, яка використовується на опалення квартири. Крім того, затверджені рішенням виконкому Дніпрорудненської міської ради № 203 від 18.07.2010 року тарифи суд не може використовувати, оскільки позивач та орган місцевого самоврядування в особі виконкому міської ради використав показники питомого річного теплоспоживання на опалення не п'ятиповерхового будинку по АДРЕСА_1, а житлового одноквартирного одноповерхового будинку для кліматичної зони Василівського району Запорізької області. Також, і в рішенні виконкому міської ради № 201 від 31.10.2012 року позивач та виконком міської ради на свій розсуд проводить додаткове нормування затвердженої в установленому законом порядку річної норми споживання теплової енергії на опалення для п'ятиповерхових будинків. Тому вважає заявлені КП "Дніпрорудненські теплові мережі" позовні вимоги необґрунтованими та недоведеними належними доказами, надання позивачем житлово-комунальних послуг саме на суму 6906,56 грн. в суді не доведено та не підтверджено актами цивільного законодавства в сфері надання житлово-комунальних послуг, крім того сума заборгованості позивачем заявлена понад строки позовної давності, тому просить в задоволенні позовних вимог КП "Дніпрорудненські теплові мережі" відмовити повністю та судові витрати покласти на позивача.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 заявлені позовні вимоги не визнав та просить в задоволенні позову відмовити, оскільки вважає позов необґрунтованим, позовні вимоги недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають з тих підстав, що Договір про надання житлово-комунальних послуг, а саме послуг з централізованого опалення, технічного обслуговування та поточному ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання між сторонами не укладений, оскільки тарифи на ці послуги вважає затвердженими з порушенням вимог законодавства, виконані без використання кількісного показника послуги в Гкал. Наданий позивачем розрахунок суми боргу за особовим рахунком ОСОБА_5, вважає помилковим та вибірку нарахувань за запропонованою позивачем Методикою розрахунку суми боргу в розмірі 6906,56 грн. за 39 місяців такою, що не знайшла математичного підтвердження, тому є неналежними доказами у справі. Укласти договір про надання позивачем послуг з централізованого опалення відповідач не може, оскільки позивач не погоджується з наданим ним протоколом розбіжностей до проекту Договору, який отриманий від позивача. Нарахування оплати за послуги з централізованого опалення позивачем виконані не за затвердженими в установленому порядку умовно - змінним частинам двоставкового тарифу Виконкомом міськради в розмірності грн./Гкал, а по "плановим" чи по авансовим умовно - змінним частинам двоставкових тарифів в розмірності грн./кв.м, встановленим позивачем на свій розсуд, всупереч вимогам ч.2 ст.32 закону України "Про житлово - комунальні послуги" про застосування встановленої в установленому порядку норми споживання теплової енергії на опалення, яку позивач до матеріалів справи не надав, а з застосуванням своєї власної "Методики проведення перерахунків з населенням за послуги з централізованого опалення за підсумками опалювальних періодів", яку узгодив виконавчий комітет міської ради своїм рішенням від 15.05.2012 року № 97. Даним рішенням виконком дозволив позивачу не використовувати ці тарифи в

розмірності грн./кв.м. і на цій підставі позивач на свій розсуд нарахував заборгованість в сумі 6309,22 грн. фактично по умовно-змінній частині тарифу, що в свою чергу означає те, що виконком міськради разом з позивачем навмисно встановив економічно необґрунтовані тарифи в розмірності грн./кв.м. для споживачів, що проживають в будинках без теплових лічильників і таким чином порушив вимоги діючих актів цивільного законодавства в сфері житлово-комунальних послуг. Зазначаючи загальну суму заборгованості за послуги з централізованого опалення в сумі 6309,22 грн., позивач не вказує окремо умовно-змінну та умовно-постійну частину заборгованості по оплаті цієї послуги та на неодноразові запити на інформацію зі сторони відповідача, позивач не надав затверджені нормативним документом обов"язкові дві технічні норми, на підставі яких нарахована оплата послуги, відповідно до вимог ч.2 ст.32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". При нарахуванні оплати за послуги з централізованого опалення позивач не застосовує затверджені в установленому порядку нормативно - правовими документами центральних органів державного управління постійні норми / нормативи споживання теплової енергії на централізоване опалення для 5-ти та 9-ти поверхових будинків житлового фонду міста Дніпрорудного, а норми, які затверджені для одноповерхових одноквартирних будинків, як встановлено в обов'язковому Додатку № 25 СНіП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование" та які використані при встановленні умовно - змінної та умовно - постійної частин двоставкових тарифів виконкомом міськради, на свій розсуд та по свої власній Методиці позивач виконує перерахунок не всієї вартості послуги, а тільки умовно - змінної частини вартості послуги. Тому вважає заявлені позивачем КП "Дніпрорудненські теплові мережі" позовні вимоги необґрунтованими та не доведеними належними доказами позивачем, не підтвердженими актами цивільного законодавства в сфері надання житлово-комунальних послуг та просить відмовити позивачу в задоволенні позову повністю, судові витрати покласти на позивача та направити на адресу Дніпрорудненської міської ради окрему ухвалу про грубе порушення позивачем актів цивільного законодавства при встановленні оплати за фактично надані житлово-комунальні послуги та застосування при встановленні оплати не економічно обґрунтованих, а авансових тарифів в розмірності грн./кв.м. опалювальної площі, які позивач розраховує та використовує не відповідно до приписів діючого законодавства, а керуючись виключно власними переконаннями.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 суду пояснила, що вона працює начальником відділу збуту КП "Дніпрорудненські теплові мережі" та за затвердженою директором їх підприємства Методикою, яка погоджена виконавчим комітетом Дніпрорудненської міської ради, населенню міста Дніпрорудне здійснені перерахунки за недодане тепло, тобто тепло, яке надане населенню не у повному обсязі, згідно даних метеостанції Пришиб, оскільки за спірний період температура по виробничій програмі була напорядок вище - 4 о С та відповідно тепла потрібно було виробляти менше і будинки, які не обладнані приладами обліку, отримали його менше, ніж по виробничий програмі, тому відповідно і було здійснено грошове повернення населенню. Методика за 2012 рік була продовжена та діє зараз. Коли розраховується тариф для виробничої програми, береться теплове навантаження усього міста та нормативна температура - 4 о С за СНІПом. Безпосередньо нею виконується перерахунок один раз на квартал. Коли же вони видають по температурному графіку теплоносій по подачі, то він видається вже згідно температури зовнішнього повітря. Та згідно даних по метеостанції Пришиб, температура зовнішнього повітря у цьому році була напорядок вище, тобто середньорічна була не 0,4, а була 2,34, тобто подавати тепла необхідно менше, і тому населення, яке не має приладів обліку, наприклад квартира ОСОБА_5, отримувала тепла менше, тому і був виконаний перерахунок за недодане тепло. Населенню, які не мають приладу обліку, нарахування йде за 1 кв.м., а якщо видається менша кількість тепла, то здійснюється перерахунок. Прилад обліку тепла за місцем проживання відповідачів за адресою: АДРЕСА_1, відсутній. Населення від здійснення перерахунку жодним чином не постраждало, а навпаки, заплатило менше. Існують 2 метода розрахунку виробничої програми: один розраховується від теплового навантаження і СНІПу температури (у даному випадку це - 4 о С) та 2-й метод: коли здійснюється розрахунок по середній температурі за п'ять років. Внаслідок чого населенню, у тому числі і відповідачам, були здійснені відповідні перерахунки, а саме: здійснений перерахунок у травні 2011 року (за період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року); був здійснений перерахунок також в травні 2012 року (за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року); перерахунок здійснений в грудні 2012 року за IV квартал 2012 року; здійснений перерахунок в березні 2013 року за I квартал 2013 року; здійснений перерахунок в грудні 2013 року за IV квартал 2013 року; здійснений перерахунок в березні 2014 року за 1 квартал 2014 року; здійснений перерахунок в червні 2014 року за квітень 2014 року. Всього населенню було здійснено шість перерахунків в сторону зменшення оплати за послуги з централізованого опалення. З приводу розшифровки здійснення перерахунків, звернень від споживачів, у тому числі від ОСОБА_5, чи її представників, до неї не надходило. З протоколом розбіжностей вона незнайома, у її відділ протокол розбіжностей до проекту договору між їх підприємством та споживачем ОСОБА_5 не надходив. Всі розрахунки по особовому рахунку ОСОБА_5 відповідають дійсності. Нарахування КП "Дніпрорудненські тепломережі" виконують згідно затвердженим тарифам, а економічно обґрунтовані тарифи розраховуються з нормативної температури середньорічної опалювального сезону. Згідно СНІПу це температура - 4 о С, а фактично за опалювальний сезон у їх регіоні складається: коли - 2 о С, коли - 3 о С, але температури - 4 о С за опалювальний сезон не досягала. Ця різниця в температурах і повертається населенню. Нарахування населенню здійснюються згідно тарифного платежу, за 1 кв.м. опалювального житла. Всі питання, які стосувалися

формуванню тарифів, були предметом інших судових розглядів. Споживач отримує реалізацію тепла та отримує послугу централізованого опалення. Підприємство виробляє теплову енергію, а до цієї теплової енергії додається послуга централізованого опалення. Існує поняття виработки та реалізації тепла. Коли населенню здійснюється перерахунок, то до уваги приймається саме реалізація тепла. Централізоване опалення - це абонентський відділ, який займається нарахуванням та випискою корінців. Тепловий лічильник, який стоїть на котельній, він враховує теплову енергію, яку виробило підприємство КП "Дніпрорудненські тепломережі". Споживач отримує лише реалізацію тепла за мінусом втрат тепла (11,3 % - нормативні втрати). Компенсація втрати тепла у тарифи закладена. Споживачам не нараховуються втрати тепла. В тарифі закладені втрати не у кількості Гкал., і не в нормі, яка йде на обігрів квартири, а втрати закладені саме у собівартість товару. Не треба плутати два економічних поняття. А відповідач плутає технічні та економічні поняття. 5,81 грн. - це собівартість товару і в цю собівартість утечки та втрати входять. На підприємстві КП "Дніпрорудненські тепломережі" діє двоставочний тариф. Існує умовно-постійна та умовно-змінна частина. Теплове навантаження житлового будинку, в якому мешкає відповідач, взята з технічних паспортів, які їм надано балансоутримувачем КУП "Наш дім" за підписом директора ОСОБА_9 Після реконструкції котельної в 2013-2014 роках був перерахований тариф в сторону зменшення (з 6,12 грн. на 5,81 грн.), знизилася собівартість тепла завдяки реконструкції. Весь розрахунок був затверджений в НКРЄ в м.Києві. Розрахунок виконується наступний чином: щомісячно метеостанція надає дані про температуру зовнішнього повітря. Ця температура розраховується в середньому за опалювальний сезон. Якщо температура зовнішнього повітря тепліше, відповідно менше використовується газу, відповідно менше виробляється тепла та, відповідно, лічильник, який стоїть на виході з котельної комерційного обліку підприємства, виробляє менше тепла ніж необхідно по виробничій програмі з розрахованими тарифами. Та відповідно, будинки отримують +18 о С - це якісний показник. Єдиний норматив у споживачів ОСОБА_5 - це надання послуги + 18 о С. Але те тепло, яке виработано менше, - ця різниця і повертається споживачам, - це той газ, який не використовується порівняно з тим, який врахований в тарифі. І це економічна діяльність підприємства. Ні для одного розрахунку норматив їй не потрібний, тому він нею не виводиться, норма ніде не використовується, у Типовому договорі норми не відображаються.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила суду, що вона працює начальником планово-виробничого відділу КП "Дніпрорудненські тепломережі" та єдина норма, яка існує, це надання послуги централізованого опалення при температурі + 18 оС у кімнатах. Якщо температура менше, на об'єкт виходить контролер, який здійснює заміри температури та робить в цьому випадку перерахунок по Методиці, яка узгоджена в Постанові КМУ № 151. Норма затверджена в тарифах, які затверджені рішенням виконкому № 201 від 31.10.2012 року (додаток). Середня норма тепла для опалення в їх місцевості становить 0,133, а 0,142 - це норма, отримана розрахунковим шляхом. Споживач повинен також бути зацікавлений в укладенні Договору між ним та підприємством. Відповідач кожний день, місяць отримує послугу, яка становить +18 о С, але оплату за надані послуги взагалі не здійснює. Норматив споживача - це +18 о С. Середня норма по місту - це 0,142 Гігокалорій - тариф на теплову енергію.Приєднане теплове навантаження поділене на загальну площу опалювання, яку вони обслуговують - це є норма, по якій розрахунковується тариф. Лічильник показує фактичні дані, але не норматив. Будинку у місті однотипні, різниця незначна. Норма тепла зазначена у технічних паспортах будинків. Абонентська плата - це умовно - постійні витрати, поділені на квадратні метри усього міста, що дорівнює вартість 1 кв.м. (2,19 грн.) - це затверджений тариф. Вони застосували норми 0,142 та визначили вартість на 1 кв.м. Метри квадратні - це постійна величина. ЇЇ плановий відділ не здійснює перерахунків. Тариф завжди залишається незмінним, він затверджений рішеннями виконкому. Прямо пропорційно змінюється тільки умовно-змінна частина тарифу. Якщо вони виробляють більше або менше тепла,, це газ та електроенергія, і то прямо пропорційно змінюється лише газ, електроенергія змінюється не зовсім прямо пропорційно. Усі інші витрати не змінюються прямо пропорційно відпущеної теплової енергії, тому і робиться перерахунок умовно-змінної частини у разі, якщо підприємство виробило теплової енергії менше, ніж поставлено в план чи тарифі. І для того, щоб урівноважити будинки, які без лічильника, і будинки з лічильниками, дотриматися соціальної справедливості, і здійснюється перерахунок в будинках, які не обладнані лічильниками, на ту кількість тепла, яке дійсно не було надане. Умовно-змінні - це витрати газу, електроенергії у місті Дніпрорудне, і тарифі у місті були найнижчими, ніж у м.Києві. Міська рада навіть надавала дотації населенню. Тариф ВДО - це послуга з утримання будинків внутрішньо-будинкового обслуговування, РВДС означає ремонт внутрішньо-будинкових систем теплопостачання.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснила, що вона працює провідним спеціалістом - економістом з питань житлово-комунального господарства виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради та в розробці Методики проведення перерахунків з населенням участі не приймала. Дана методика була погоджена органом місцевого самоврядування з метою захисту інтересів споживачів для того, щоб вони не переплачували за послуги. Та в цій Методиці є норма, в якій зазначено, що у випадку, якщо у споживачів є борг (п.3.3 Методики), то цей борг може бути навіть зменшений і перерахунок платежів здійснюється незалежно від наявності чи відсутності заборгованості за послуги з централізованого опалення. За вказаною Методикою тариф не змінюється, змінюється лише кількість тепла. 6,12 грн. - це плата за спожите тепло та ця плата є умовно-переміною і залежить від кількості спожитого тепла. Авансова плата - це оплата наперед, по затвердженим тарифам. Абонентська плата - не перераховується. Перерахунок населенню здійснюється за спожите тепло.

Умовно-постійна частина - це абонентська плата, яка не перераховується і вона не залежить від обсягів тепла.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що він працює директором КП "Дніпрорудненські теплові мережі" В особових рахунках споживачів зазначений саме тариф, а норматив, про який каже відповідач, являється складовою частиною тарифу, який був розрахований та затверджений рішенням виконкому. При формуванні тарифів, згідно постанові КМУ № 862, який регламентує механізм їх формування, приєднане теплове навантаження - це розрахункова величина, яка визначається розрахунковим шляхом. При будівництві будинку визначається маса показників, у тому числі тепла, яке необхідне подати в будинок для того, що дотримувалася друга законодавча норма - санітарна норма проживання, це +18 о С та у проекті будинку прописується ця норма. Коли формувався тариф, ці дані були взяті з технічних паспортів будинків. Можна цю норму розрахувати і іншим способом - пройтися по кожній квартирі будинку та порахувати кількість батарей, які в ньому знаходяться за фактом. Кожна батарея має тепловиділяючі параметри та по цім параметрам можливо здійснити розрахунок. Норма тепла, яку необхідно подавати в будинок для того, щоб дотриматися санітарної норми житла +18 оС, вона також збільшується, оскільки старіють огороджуючи конструкції будинку. Норма приєднаного теплового навантаження взята з проекту будинку, де прописана кількість квартир, їх квадратні метри та норма на будинок, при цьому теплове навантаження на квартиру не виділяється. Коли всі будинки по місту склалися, то отримане певне теплове навантаження по місту всього, від якої і відраховуються різні показники, наприклад, виробнича програма, тощо. Норма за якісним показником складає +18 о С (санітарна норма). В місті Дніпрорудне є теплоносій - котельня, яка безпристрасно показує кількість виработаного тепла. В залежності від температури зовнішнього повітря, кількість регенерується, та таким образом, це плаваюча (мінлива) складова, яка може бути чи менше, чи більше. По будинкам, в яких є лічильники, існують затверджені тарифи - це пряма лінія, за весь опалювальний період. В останні роки кількість тепла, що виробляється, виходить менше, ніж заявлено в тарифі, оскільки зими теплі, тому розрахунок простий: певна кількість тепла, що виробила котельня, певну кількість тепла, що прийняли будинки з лічильниками, - різниця між всім виработаним теплом та будинками з лічильниками - це те тепло, яке було віддано будинкам без лічильникам. Логіка проста. Розділив різницю кількості виработаного тепла котельної на кількість тепла, прийнятого будинками з лічильниками, ми отримуємо певну суму. Та поділив цю суму на квадратні метри, ми визначаємо скільки тепла видано на 1 кв.м. Отримана певна грошова сума. І тому орган місцевого самоврядування вправі встановити соціальну справедливість, КП "Дніпрорудненські теплові мережі" здійснюють перерахунок кількісного показника. Річна норма споживання - це розрахункова величина. Авансовий платіж - це авансування підприємства наперед. Стосовно договору з відповідачем наголосив, що Типовий договір, як прописав законодавець, це певний визначений обсяг інформації, яку повинен отримати споживач послуги. Сторони договору можуть щось дописати додатково, лише убирати з нього нічого не можна. І це нормально. Тобто в типовому договорі прописаний мінімальний обсяг інформації. Цей договір - це Договір приєднання, за яким споживач повинен підкорятися цим нормам та який передбачає, що якщо споживач мешкає в багатоквартирному будинку, то немає поняття хочу підписую, хочу не підписую Типовий договір, він повинен підкорятися певним правилам. Якщо споживач не підписав цей Договір, то це не значить, що він звільняєшся від відповідальності за несплату цих послуг.

Вислухавши пояснення сторін та представників сторін, показання свідків ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_11, повно та всебічно дослідивши надані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ч.2 ст.16 ЦК України визначено загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги". Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого cамоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг (ст.1, ч.2 ст.3, ст.19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відносини з приводу надання фізичним особам житлово-комунальних послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, централізованого опалення, водопостачання регулюються положеннями ЖК України, Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 року, Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року

№572, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 зі змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України №1268 від 31.10.2007 року, №933 від 03.09.2009 року, № 151 від 17.02.2010 року, № 1135 від 31.10.2011 року (далі - Правила).

Відповідно до п.1 зазначених Правил, централізоване опалення - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання; - опалювальна площа (об'єм) квартири (будинку садибного типу) - це загальна площа (об'єм) квартири, а також будинку садибного типу без урахування площі лоджій, балконів, терас.

За визначенням ст.1 Закону України від 24.06.2004 року „Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги є результатом господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до ст.177 ЦК України речі та послуги є різними об'єктами цивільних прав. Послуга, як об'єкт цивільних правовідносин, є діяльністю, яка триває у часі і не має уречевленого результату або результат є невіддільним від самої діяльності.

В судовому засіданні встановлено та з матеріалів справи вбачається, що в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, що підтверджено відповідною довідкою від 14.08.2014 року № 926, виданою паспортистом Житсервіс №2 КУП "Наш дім" м.Дніпрорудне (а.с.6).

Власником вищевказаного житлового приміщення є ОСОБА_5, що підтверджено в судовому засіданні відповідачем ОСОБА_2 та ним не оспорюється.

Відповідачі займають квартиру, загальна площа опалювального приміщення якої складає 40,73 кв.м. Особовий рахунок відкрито в КП "Дніпрорудненські теплові мережі" на ім"я ОСОБА_5 за НОМЕР_2, що вбачається з вибірки нарахувань по особовому рахунку (а.с.7,161).

Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Частиною 4 ст.319 ЦК України встановлено, що власність зобов'язує.

Відповідно до вимог ст.322 Кодексу власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 2 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року №572 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2009 року №5) користування приміщеннями житлових будинків здійснюється згідно зі Свідоцтвом на право власності або договором найму (оренди), а згідно з пунктом 7 - власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до Типового договору та оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад, залежно від функціонального призначення, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до положень ст.ст. 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг із зобов'язанням оплачувати їх у строки, встановлені договором або законом, а виконавець зобов'язаний забезпечувати вчасно та відповідної якості надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог ст.ст.64,67,68 Житлового кодексу України повнолітні особи, які мешкають в квартирі, несуть усі зобов'язання, що випливають з договору найму, в тому числі зі сплати за встановленими тарифами спожитих комунальних послуг, також наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та

плату за комунальні послуги.

Згідно положень ст.162 ЖК України плата за комунальні послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Відповідно до ст.32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Пунктами 51, 52 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 визначено, що формування тарифів підприємствами, що надають послуги з централізованого опалення, здійснюється на підставі річних планів надання послуг з централізованого опалення, економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків, кошторисів, податків і зборів, цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді. Підприємства можуть застосовувати двоставкові тарифи на послуги з централізованого опалення, затверджені в установленому порядку.

Відповідно до п.68 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року № 869, одиницею калькулювання собівартості послуги з централізованого опалення є 1 Гкал теплової енергії, використаної балансоутримувачем (підприємством, яке надає послуги) для задоволення потреб споживачів у забезпеченні нормативної температури повітря у квартирі (будинку садибного типу). У разі відсутності приладів обліку вартість послуги з централізованого опалення визначається з розрахунку за 1 кв. метр опалюваної площі (1 куб. метр опалюваного об'єму).

Згідно п.95 Порядку формування тарифів, двоставковий тариф на послуги з централізованого опалення складається з:

- умовно-змінної частини тарифу, яка компенсує умовно-змінну частину витрат і визначається з розрахунку на 1 Гкал теплової енергії, використаної для централізованого опалення, або з розрахунку на 1 кв. метр загальної опалюваної площі відповідно до розрахункової норми витрат теплової енергії на опалення у відповідному населеному пункті для житлових будинків, не обладнаних лічильниками теплової енергії, та відповідної частини прибутку;

- річної (місячної) абонентської плати, яка компенсує умовно-постійну частину витрат на надання послуг з централізованого опалення і обчислюється з урахуванням теплового навантаження об'єкта теплоспоживання на 1 Гкал/год. для всіх категорій споживачів, а для населення за відсутності в житлових будинках приладів обліку - на 1 кв. метр загальної опалюваної площі відповідно до нормативної величини питомого теплового навантаження системи опалення у відповідному населеному пункті, та відповідної частини прибутку.

Відповідно до п.18 Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг за спожиті комунальні послуги є календарний місяць, плата за який вноситься не пізніше 20 числа наступного за рахунковим місяцем.

Згідно п.20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. У платіжному документі передбачаються графи для зазначення поточних і попередніх показань засобів обліку води, теплової енергії, різниці цих показань або затверджених нормативів (норм) споживання, тарифу на даний вид послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу.

Відповідно до ст.24 Закону України "Про теплопостачання" споживач теплової енергії має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачання, якщо це можливо за існуючими технічними умовами. Це право не є абсолютним, воно може бути реалізоване за певних умов.

Питання відключення від мережі централізованого опалення регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 в яких, з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків, передбачено відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку, а відключення цілих багатоквартирних будинків з

ініціативи споживачів.

Згідно п.25 "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року, відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води - забороняється.

Відповідно п.29 вказаних вище Правил, споживач має право на несплату вартості послуг лише в разі їх ненадання виконавцем або припинення надання у встановленому порядку за письмовою заявою споживача.

Відповідно до п.1.3 Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25 квітня 2005 року за №60, виконавцем житлово-комунальних послуг може бути суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних житлово-комунальних послуг та який може забезпечити виконання обов'язків, визначених у ч.2 ст.21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", якими, зокрема, є підготовка та укладення із споживачем договору на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з Типовим договором.

На підставі рішення виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області № 118 від 18.05.2010 року Комунальне підприємство "Дніпрорудненські теплові мережі" є виконавцем житлово-комунальних послуг у житловому фонді м. Дніпрорудне з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води; з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в частині надання послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання (а.с.14).

Розмір плати за комунальні послуги з централізованого опалення затверджені рішеннями виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, а саме:

- рішенням № 203 від 17 серпня 2010 року "Про затвердження КП "Дніпрорудненські теплові мережі" скоригованих базових тарифів на виробництво, транспортування теплової енергії та послуги з централізованого опалення для населення", яким затверджено двоставкові тарифи на послуги з централізованого опалення для житлових будинків, обладнаних приладами обліку теплової енергії: абонентська плата протягом календарного року в розмірі 2,19 грн. за 1 кв.м. опалювальної площі квартири, плата за спожиту теплову енергію протягом опалювального періоду в розмірі 225,77 за 1 Гкал; для житлових будинків при відсутності приладів обліку теплової енергії: абонентська плата протягом календарного року в розмірі 2,19 грн. за 1 кв.м. опалювальної площі квартири, плата за спожиту теплову енергію протягом опалювального періоду в розмірі 6,12 грн. за 1 кв.м. опалювальної площі квартири (термін дії з 15.10.2010 року) (а.с.15-16);

- рішенням № 201 від 31 жовтня 2012 року "Про встановлення КП "Дніпрорудненські теплові мережі" тарифів для населення на послуги централізованого опалення, для житлових будинків, обладнаних приладами обліку теплової енергії: плата за спожиту теплову енергію в розрахунку за 1 Гкал (протягом опалювального періоду) в розмірі 232,31 грн. (з урахуванням ПДВ), абонентська плата за обслуговування приєднаного теплового навантаження в розрахунку за 1 кв.м. опалювальної площі (протягом календарного року) в розмірі 1,69 грн. (з урахуванням ПДВ); для житлових будинків, не обладнаних приладами обліку теплової енергії: плата за спожиту теплову енергію в розрахунку за 1 кв.м. опалювальної площі (протягом опалювального періоду) в розмірі 5,81 грн. (з урахуванням ПДВ), абонентська плата за обслуговування приєднаного теплового навантаження в розрахунку за 1 кв.м. опалювальної площі (протягом календарного року) в розмірі 1,69 грн. (з урахуванням ПДВ) (термін дії з 01.12.2012 року) (а.с.17).

Розмір плати за комунальні послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання затверджені рішеннями виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, зокрема:

- рішенням № 313 від 24 листопада 2009 року "Про затвердження КУП "Наш дім" тарифів для населення на послуги по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій" (зі змінами та доповненнями), відповідно до п.5.2.1 якого для КП "Дніпрорудненські теплові мережі" вартість послуги з технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання встановлено в розмірі 0,22 грн за 1 кв.м. загальної площі квартири в місяць; відповідно до п.5.2.2. цього рішення вартість послуги з поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання за підсумками проведених громадських слухань для кожного будинку окремо в розрахунку за 1 кв.м. загальної площі квартири, згідно додатку № 5 до рішення (термін дії з 01.01.2010 року) (а.с.19-21);

- рішенням № 120 від 18 травня 2010 року "Про внесення змін та доповнень до рішення виконкому від 24 листопада 2009 року № 313 "Про затвердження КУП "Наш дім" ДМР тарифів для населення на послуги по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій", відповідно до п.1.1 якого встановлено КП "Дніпрорудненські теплові мережі" для розрахунків з мешканцями житлових будинків, включених в додаток № 5 до рішення, тарифи на послуги з поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання в розмірі за 1 кв.м. загальної площі (з урахуванням ПДВ), зокрема: по житловому будинку АДРЕСА_1 з розрахунку за 1 кв.м. загальної площі в місяць (з урахуванням ПДВ) - 0,21 грн. (термін дії з 01.07.2010 року) (а.с.18);

- рішенням № 109 від 17 травня 2011 року "Про затвердження КП "Дніпрорудненські теплові мережі" тарифів для населення на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в частині надання послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання" та відповідно до додатку № 1 до даного рішення встановлено тарифи по житловому будинку АДРЕСА_1 з розрахунку за 1 кв.м. загальної площі в місяць (з урахуванням ПДВ) - 0,30 грн. (в тому числі: 0,21 грн. - надання послуг з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання та 0,09 грн. - надання послуг з поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання)(термін дії з 01.07.2011 року) (а.с.22-24);

- рішенням № 12 від 22 січня 2013 року "Про встановлення КП "Дніпрорудненські теплові мережі" тарифів для населення на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в частині надання послуг з поточного ремонту внутрішньобудинкових систем централізованого опалення" - для житлового будинку АДРЕСА_1 за 1 кв.м. загальної площі в місяць (з урахуванням ПДВ) - 0,26 грн. (термін дії з 01.03.2013 року (а.с.25);

- рішенням № 25 від 18 лютого 2014 року продовжено термі дії тарифів КП "Дніпрорудненські теплові мережі" на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в частині надання послуг з поточного ремонту внутрішньобудинкових систем централізованого опалення - на термін до 31 грудня 2014 року, встановлених рішенням № 12 від 22 січня 2013 року "Про встановлення КП "Дніпрорудненські теплові мережі" тарифів для населення на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в частині надання послуг з поточного ремонту внутрішньо будинкових систем централізованого опалення" (а.с.187).

Рішення виконавчого комітету Дніпрорудненської Запорізької міської ради про встановлення двоставкового тарифу на послуги з централізованого опалення та послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання були доведені до відома населення шляхом опублікування в засобах масової інформації, на теперішній час не скасовані та є обов'язковими для виконання, як для теплопостачальної організації, так і для споживачів.

Відповідно до ч.9 ст.31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" спори щодо формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вирішуються в судовому порядку. Проте, сторонами суду не надано жодних доказів про оскарження рішень щодо формування тарифів на послуги централізованого опалення та їх подальше скасування. Тому суд виходить з того, що затверджені тарифи на послуги з централізованого опалення, технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання є діючими.

Вказані рішення є законною підставою для нарахування плати позивачем відносно споживачів за надання передбачених вказаними рішеннями послуг, розмір заборгованості визначений позивачем, виходячи з затверджених вказаними рішеннями тарифів.

КП "Дніпрорудненські теплові мережі" проводило нарахування відповідачам оплати за послуги з централізованого опалення за тарифами для будинків, не обладнаних приладами обліку теплової енергії - за нормами споживання з розрахунку за 1 кв.м. опалювальної площі, відповідно до розрахункової норми витрат теплової енергії на опалення у відповідному населеному пункті.

Позивачем проведено розрахунок заборгованості за надані послуги з розрахунку загальної опалювальної площі квартири АДРЕСА_3 - 40,73 кв.м., що вбачається з вибірки нарахувань по особовому рахунку № НОМЕР_1 на ім"я ОСОБА_5 (а.с.7, 103-106).

Щомісяця відповідачами отримувалися від КП "Дніпрорудненські теплові мережі" рахунки за надані у звітному періоді послуги, в яких також відображається структура наданих послуг та нарахування окремо по кожній складовій послуги (а.с.103-106).

За період з 01 травня 2011 року по 01 серпня 2014 року загальна сума боргу відповідачів перед позивачем КП "Дніпрорудненські теплові мережі" за фактично надані послуги становить 6906,56 гривень, яка складається із: заборгованості за послуги з централізованого опалення в розмірі 6309,22 грн., заборгованості за послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж теплопостачання в сумі 334,27 грн., заборгованості за послуги з поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання - 263,07 грн., що підтверджується довідкою КП "Дніпрорудненські теплові мережі" про стан заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 на ім"я ОСОБА_5 за № 05/2431 від 01.12.2014 року, детальною вибіркою нарахувань по особовому рахунку ОСОБА_5, актами виконаних робіт по поточному ремонту внутрішньобудинкових мереж теплопостачання в період 2011-2014 роки (а.с.160-161, 162-166).

Вибірка нарахувань по особовому рахунку НОМЕР_2 на ім"я ОСОБА_5 (а.с.7) та розшифровка до вибірки нарахувань по особовому рахунку НОМЕР_2 ОСОБА_5 (а.с.161), які надані представником позивача на підтвердження суми заборгованості за надані послуги, не суперечать положенням чинного законодавства, якими не передбачено, як саме повинен бути оформлений розрахунок заборгованості. Відповідачам здійснювались нарахування на чотирьох осіб у відповідності з даними станом на 14.08.2014 року паспортиста Житсервіс №2 КУП "Наш дім" м.Дніпрорудне про кількість осіб, зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6).

Як вбачається з матеріалів справи, в квітні 2014 року КП "Дніпрорудненські теплові мережі" зверталося до Василівського районного суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_5

Л.П. заборгованості за надані житлово-комунальні послуги за період з 01.05.2011 року по 01.03.2014 року в розмірі 6296,90 грн. За поданою КП "Дніпрорудненські теплові мережі" заявою, 02.04.2014 року Василівським районним судом Запорізької області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_5 заборгованості за вказаний період в розмірі 6296,90 грн. Проте, ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 16.04.2014 року судовий наказ від 02.04.2014 року судом скасований за заявою ОСОБА_5 (а.с.26, 183-185).

Відповідно до положень ч.2 статті 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову, в даному випадку заяви про видачу судового наказу, до одного або кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Згідно ч.3 ст.264 ЦК України, після переривання перебіг позовної давності починається заново.

У разі скасування судового на наказу позивач має право заявити свої вимоги до відповідача у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову, згідно п.2 ч.8 ст.105-1 ЦПК України.

Позовні вимоги були перервані зверненням позивача КП "Дніпрорудненські теплові мережі" у квітні 2014 року до Василівського районного суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_5 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги (а.с.183-185).

Частиною 1 ст.95 ЦПК України визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 96 ЦПК України.

Пунктом 3 ч.1 ст.96 ЦПК України встановлено, що судовий наказ видається, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

У разі скасування судового наказу, позивач має право заявити свої вимоги до Відповідача у позовному проваджені з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову (п.2 ч.8 ст.105 ЦПК України).

Частиною 3 ст.118 ЦПК України визначено, що позовна заява щодо вимог, визначених у ч.1 ст.96 ЦПК України, може бути подана тільки в разі відмови у прийняті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

Тож, позивач своєчасно, в межах трирічного строку позовної давності, звернувся до суду за захистом свого порушеного права. Зокрема, у квітні 2014 року на підставі п.3 ч.1 ст.96 ЦПК України комунальне підприємство "Дніпрорудненські теплові мережі" зверталося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_5 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги за період з 01.05.2011 року по 01.03.2014 року в розмірі 6296,90 грн., який в подальшому було скасовано судом на підставі заяви ОСОБА_5 У зв'язку зі скасуванням судового наказу, позивач КП "Дніпрорудненські теплові мережі" звернувся до суду з позовною заявою у відповідності до п.2 ч.8 ст.105-1 ЦПК України.

Таким чином, зверненням позивача КП "Дніпрорудненські теплові мережі" до Василівського районного суду із заявою про видачу судового наказу відносно боржника ОСОБА_5 строки позовної давності були перервані в порядку, встановленому чинним законодавством України.

У зв"язку з вищенаведеним, доводи відповідачів з приводу пропуску позивачем строків позовної давності суд вважає безпідставними.

Крім того, з матеріалів справи вбачається та відповідачами не оспорюється, що послуги позивачем КП "Дніпрорудненські теплові мережі" протягом спірного періоду фактично надавалися. Будь-яких звернень, заперечень з боку відповідачів на неналежну якість надання послуг з централізованого опалення, технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання на адресу КП "Дніпрорудненські теплові мережі" не надходило. Відповідно до вимог ч.3 ст.10 ЦПК України будь-яких доказів щодо неотримання їх або отримання неналежної якості житлово-комунальних послуг за спірний період відповідачами суду не надано.

Відповідно до положень ч.1 ст.19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються на договірних засадах, а відповідно до частин 1-3 статті 32 зазначеного Закону плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно, відповідно до умов договору.

Статтями 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг; зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а виконавець зобов"язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору; підготувати та укласти із споживачем договір про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з Типовим договором.

Пунктом 1 частини 3 статті 20 вищевказаного Закону передбачений обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов'язок відповідає зустрічному обов'язку виконавця, визначеному п.3 ч.2 ст.21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Таким чином, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає Типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення Договору в такому разі суперечить вимогам ч.3 ст.6, ст.ст.627, 630 ЦК України та ст.19, 20 Закону "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875 - IV.

З аналізу змісту ч.3 ст.6, ч.1 ст.630 ЦК України, ст.19-21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року, постанови КМУ від 20.05.2009 року № 529 вбачається, що умови Типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Проте, сама по собі відсутність письмового договору між сторонами не може бути підставою для відмови в позові про стягнення заборгованості за фактично надані послуги.

Відповідно до ч.3 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства.

Таким чином, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення є обов'язком, а не правом споживача і виконавця послуг. Не укладення договору не звільняє відповідачів від обов'язку сплачувати за фактично отримані комунальні послуги з централізованого опалення, технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, а тому доводи відповідача ОСОБА_2 про відсутність договірних відносин, що звільняє його від сплати комунальних послуг, є помилковими, оскільки укладення такого договору входить і до обов'язку відповідача.

Така ж правова позиція викладена у постанові ВСУ від 10 жовтня 2012 року у справі № 6-110 цс 12, де зазначено, що свобода договору, закріплена у ст.ст.6,627 ЦК України, яка полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, при виборі контрагентів та при погодженні умов договору, не є безмежною.

Тому посилання відповідачів на те, що між сторонами не було укладено Договір про надання послуг з централізованого опалення, технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, у зв'язку з чим немає підстави для нарахування плати та застосування відповідальності за прострочення оплати послуг - є безпідставними.

Проте, сама по собі відсутність письмового договору між сторонами не може бути підставою для відмови в позові про стягнення заборгованості за фактично надані послуги, які надавались, оскільки згідно з ч.1 ст.10 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Отже, невиконання споживачами свого обов'язку укласти Договір про надання житлово-комунальних послуг не звільняє їх від обов'язку, передбаченого ст.ст.66,67 ЖК України, ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а заборгованість за фактично надані послуги підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до ст.ст.67,68 ЖК України, наймачі (власники) квартир зобов'язані своєчасно, не пізніше за 10 число наступного місяця вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.

Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов'язання, підстави виникнення яких були передбачені в ст.11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином, згідно умов договору, актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - згідно звичаям ділового обороту або інших вимог, які звичайно висуваються.

Приймаючи до уваги, що відповідачі, будучи зобов'язаними своєчасно вносити оплату за отриманні послуги, в односторонньому порядку припинили виконувати взяті на себе зобов'язання, заборгованість у добровільному порядку не погашають. Та порушуючи свої зобов'язання, відповідачі тривалий час не сплачували за отримані послуги, що призвело до утворення заборгованості.

Вищевказане підтверджується також судовим наказом, винесеним Василівським районним Запорізької області від 02.04.2014 року за заявою КП "Дніпрорудненські теплові мережі", за яким стягнуто з боржника ОСОБА_5 заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 6296,90 грн. за період з 01.05.2011 року по 01.03.2014 року.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що КП "Дніпрорудненські теплові мережі" фактично надавало відповідачам послуги з централізованого опалення, технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, відповідачі їх одержували і не відмовилися від них у встановленому законом порядку, тому у них виник обов'язок по сплаті цих послуг. Права позивача КП "Дніпрорудненські теплові мережі" порушені невиконанням зобов'язання відповідачами, а тому підлягають судовому захисту.

Оскільки відповідачка ОСОБА_5 є споживачем теплової енергії на підставі ст.ст. 64,67,68 ЖК України, ст.ст.18,20,21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", вона несе солідарний обов'язок з іншими членами сім'ї по оплаті житлово-комунальних услуг.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необхідним заявлені позивачем КП "Дніпрорудненські

теплові мережі" позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в солідарному порядку на користь КП "Дніпрорудненські теплові мережі" заборгованість за послуги з централізованого опалення, технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових мереж теплопостачання в загальному розмірі 6906,56 гривень, яка утворилася за період з 01 травня 2011 року по 01 серпня 2014 року, з урахуванням положень ч.2 ст.264 ЦК України, оскільки відповідачами сума заборгованості у добровільному порядку не погашається, зобов'язання належним чином не виконуються, оплата за надані позивачем послуги відповідачами своєчасно не здійснюється.

Крім того, доводи відповідачів, що послуги з централізованого опалення, технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання їм не надавалися, усупереч вимог ст.ст.10,60

ЦПК України, які зобов'язують відповідачів на засадах змагальності доводити свої заперечення належними доказами, відповідачами в судовому засіданні належними, допустимими та переконливими доказами не підтверджені та в суді не доведені. Надані позивачем письмові докази відповідачами не спростовані.

Обставини встановлення тарифів, визначення виконавця вказаних послуг, в силу ст. ст. 11, 179 ЦПК України, виходять за межі розгляду справи і не входять до предмету доказування у даній справі, оскільки цими доводами неможливо обґрунтовувати заперечення відповідачів проти вимог про стягнення заборгованості за надані позивачем послуги.

Згідно положень ст.ст.57-59, 64 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування, одержані з дотриманням встановленого законом порядку, а письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Доказів у розумінні вказаних норм процесуального права відповідачами не надано.

Доводи відповідачів на обґрунтування заперечень по суті стосуються їх незгоди із встановленими тарифами, які вони вважають економічно необґрунтованими, що судом до уваги не приймається, оскільки предметом спору не є економічне обґрунтування тарифів.

Нарахування оплати провадилося позивачем за тарифами для будинків, не обладнаних приладами обліку теплової енергії за нормами споживання, що відповідає п.15 Правил надання послуг з централізованого опалення постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року (зі змінами та доповненнями).

Зроблені відповідачами власні підрахунки в якості доказів є неприйнятними, оскільки такі підрахунки є запереченням відповідачів проти позову і мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Доводи відповідачів на обґрунтування заперечень проти заявлених позовних вимог, які містять у собі приклади ймовірної норми споживання різних видів будинків та обраховані ймовірні обсяги споживання теплової енергії з застосуванням формул визначення обсягів споживання за різними тарифами також не входять до предмету доказування у цій справі.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позовних вимог КП "Дніпрорудненські теплові мережі" до відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги та враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що заявлені КП "Дніпрорудненські теплові мережі" позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі та вважає необхідним позов задовольнити та стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача Комунального підприємства "Дніпрорудненські теплові мережі" заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 6309,22 грн., заборгованість за послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж теплопостачання в розмірі 334,27 грн., заборгованість за послуги з поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання в розмірі 263,07 грн., а всього стягнути з відповідачів заборгованість за вищезазначені житлово-комунальні послуги в загальному розмірі 6906,56 гривень, яка виникла за період з 01.05.2011 року по 01.08.2014 року.

Крім того, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 судові витрати на оплату судового збору в розмірі 243,60 грн. в рівних частинах - по 60 грн. 90 коп. з кожного, які понесені позивачем та документально ним підтверджені належним платіжним документом (а.с.1).

Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України "Про житлово-комунальні послуги", ст. ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст.ст.11, 264, 526, 530 ЦК України, ст.ст.7, 10,11,60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Комунального підприємства "Дніпрорудненські теплові мережі" до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_2

ОСОБА_16, ОСОБА_7 на користь Комунального підприємства "Дніпрорудненські теплові мережі" (71630, Запорізька область, Василівський район місто Дніпрорудне, вул. Комсомольська, буд. 11, код ЄДРПОУ 32597943, р/р № 26009059270001 АКБ "Індустріалбанк", м.Запоріжжя, МФО - 313849) заборгованість за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення, технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання в розмірі 6906 (шість тисяч дев'ятсот шість) гривень 56 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_6 на користь Комунального підприємства "Дніпрорудненські теплові мережі" судовий збір в сумі 243,60 грн. в рівних частинах, по 60 гривень 90 копійок з кожного.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дати проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО