Постанова № 42231766, 25.12.2014, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/8152/14-а

Провадження № 2-а/234/294/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2014 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі: головуючого - судді Кравченко О.Ю.

при секретарі Каліберді А.О.

за участю позивача ОСОБА_1

третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_2, про визнання неправомірними дій державного виконавця та акту опису і арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області та ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій державного виконавця та акту опису і арешту майна.

Ухвалою Краматорського міського суду від 25.12.2014 року провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_2 було закрито.

Ухвалою Краматорського міського суду від 25.12.2014 року ОСОБА_2 притягнуто до участі у справі у якості третьої особи.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 19 грудня 2013 року він перебував на обліку як безробітний в Краматорському МЦЗ, знався з обліку 05.08.2014 року. Оскільки у Донецькій області і у місті Краматорськ проводилась антитерористична операція, він не міг знайти роботи та виплачувати борг ОСОБА_2 Натомість, починаючи з 19 грудня 2013 року він неодноразово звертався до відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції з проханням надати йому розстрочку виконання рішення су4ду, призупинити виконання рішення суду у зв'язку з поданою ним заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. 14 серпня 2014 року державний виконавець Горошенко Я.А. здійснила примусове проникнення до його житла шляхом вибивання двері. Також було складено акт опису та арешту майна, яке було віддано на зберігання ОСОБА_2 Коли 14 серпня 2014 року він прийшов додому, то побачив, що замок у дверях квартири зламано, двері квартири, де він мешкає разом з матір'ю, прикриті і що з квартири зникла побутова техніка, яка належить його матері. Жодним встановленим законом способом державний виконавець Горошенко Я.А. не повідомила його, що буде проводити виконавчі дії 14.08.2014 року за адресою його проживання, складати акти опису та арешту майна. Внаслідок цього він не мав змоги вказати на те майно, що належить йому, чим було порушено його право, гарантоване ч.5 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження".

Позивач просить суд визнати неправомірними дії державного виконавця Горошенкао Я.А. та акт опису і арешту майна №4-16-14427 від 15.08.2014 року.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Суду пояснив, що діями державного виконавця при проведенні опису майна, порушені його права та законні інтереси.

Представник ВДВС Краматорського МУЮ Горошенко Я.А. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала та суду пояснила, що на виконанні у ВДВС перебуває виконавче провадження за виконавчим листом №1/0528/40/12, виданим Краматорським міським судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 62000 грн. Державним виконавцем проводяться виконавчі дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" .

30 квітня 2014 року було отримано ухвали Краматорського міського суду від 27.0.2014 року щодо задоволення подання державного виконавця про примусове проникнення до житла згідно виконавчого листа №1/0528/40/12 від 08.06.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 62 000 грн.

27.05.2014 року державним виконавцем вручено боржнику ОСОБА_4 копію ухвали Краматорського міського суду від 27.03.2014 року щодо задоволення подання державного виконавця про примусове проникнення до житла боржника за адресою АДРЕСА_1.

12.08.2014 року державним виконавцем було боржнику повідомлення про проведення виконавчих дій з опису й арешту майна, а саме - про складання акту опису й арешту майна в рахунок виконання рішення суду з вказаною датою та часом проведення виконавчих дій державним виконавцем. Окрім того вона особисто телефонувала боржникові 14.08.2014 р. та просила забезпечити безперешкодний доступ до майна, але боржник ОСОБА_1 в котрий раз відмовив.

14.08.2014 року у присутності понятих та дільничного інспектора, нею проведені виконавчі дії щодо примусового входження до квартири боржника ОСОБА_1 Складено акт про проникнення до квартири шляхом вибивання дверей у зв'язку з тим, що боржник відмовився добровільно надати доступ до свого майна.

14.08.2014р. було описано майно боржника та складено акт опису та арешту майна, в присутності двох понятих, дільничного інспектора та стягувача - ОСОБА_2 Усе описане майно прийняте на відповідальне зберігання - ОСОБА_2 Оскільки на період проведення опису позивача не було, то вона не знала яке майно належить особисто боржникові, а яке належить іншім особам.

Після проведення виконавчих дій державним виконавцем двері в квартиру забито та опечатано. Копії ату опису майна боржника були направлені сторонам виконавчого провадження.

Третя особа - ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та суду пояснив, що вироком суду позивач був визнаний винним за ст.135 ч.1, ст.286 ч.2 КК України. Позивач, як боржник по виконавчому листу вже два роки не виконує рішення суду, не відшкодовує шкоду, та умисно перешкоджає державному виконавцю, за що притягувався до відповідальності. В день проведення опису майна коли усі учасники опису зібралися біля квартири боржника, йому телефонував державний виконавець, але позивач він знов не з'явився.

Вислухав пояснення сторін, перевірив надані докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;

4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;

5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна;

8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення;

9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа;

10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ;

12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;

13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку;

15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення;

16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження;

18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням;

19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження мають право брати участь у провадженні виконавчих дій.

Відповідно до ч.6 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" боржник зобов'язаний, у тому числі утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону "Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця ВДВС Краматорського МУЮ від 16.11.2012 року ВП №35263014 відкрито виконавче провадження по виконавчому листу № 1/0528/40/12, видного Краматорським міським судом Донецької області, відповідно до якого стягнуто з позивача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у сумі 62 000 грн. (А.с.72).

Ухвалою Краматорського міського суду від 27.03.2014 року, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 18.06.2014 року, задоволено подання державного виконавця про примусове проникнення до житла боржника - ОСОБА_1 (а.с.74-75, 77-79).

12.08.2014року боржнику було направлено повідомлення, про те що 14.08.2014 року державним виконавцем буде проведено виконавчі дії з опису й арешту майна боржника (а.с.80, 90-92). Окрім того державний виконавець особисто зателефонувала боржникові 14.08.2014 р. та просила забезпечити безперешкодний доступ до майна,що було підтверджено у судовому засіданні поясненнями ОСОБА_2

Постановою державного виконавця від 12.08.2014 року до проведення виконавчої дії з виконання ухвали від 27.03.2014 року про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 було залучено представників Краматорського МВ ГУМВС України у Донецькій області (а.с.83-84).

14.08.2014р. було описано майно боржника та складено акт опису та арешту майна, в присутності двох понятих, дільничного інспектора та стягувача - ОСОБА_4 Усе описане майно прийняте на відповідальне зберігання - ОСОБА_2 Акт опису і арешту майна було направлено поштою боржнику (а.с.85-89).

Суд не бере до уваги доводи позивача про те, що діями державного виконавця було порушені права не тільки його, а його матері, який належить описане майно, оскільки ч.1 ст.60 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено право звернення до суду власника описаного майна.

Як вбачається з рішення Краматорського міського суду Донецької області від 31.10.2014 року, позовні вимоги ОСОБА_5 до ВДВС Краматорського міського управління юстиції, Горошенко Я.А., ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання прав власності, виключення майна з акту опису та зняття арешту були частково задоволені. Виключено з акту опису та арешту від 14.08.2014 року монітор "LG", системний блок Нs?, акустичні колонки "Trаust", сканер-принтер "ЕPSОN", телевізор марки " SАМSUNG", пральну машину марки "LG" (а.с.56-57).

Таким чином, дії державного виконавця при проведенні опису та арешту майна позивача відповідають вимогам закону.

У відповідності до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненні суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Також юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Рішення суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України це нормативно-правові акти і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правові акти - це рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо кола осіб.

Правові акти індивідуальної дії - це рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації. Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер.

Акт опису та арешту майна від 14.08.2014 року, який просить визнати неправомірним позивач, не є правовим актом індивідуальної дії, оскільки не встановлює прав та обов'язків для позивача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями ст.ст.3, 4, 6-11, 14, 23,71, 94, 158-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_2, про визнання неправомірними дій державного виконавця та акту опису і арешту майна - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Краматорський міський суд Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О. Ю. Кравченко