Рішення № 4223031, 21.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/193

21.07.09

За позовом

Відкритого акціонерного товариства „Агентство Союздрук”

до

Відкритого акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Європейський ”

про

стягнення 889414,37 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача : Поштар П.С. (довіреність №10 від 13.05.2009);

від відповідача : Кострикіна Д.О. (довіреність від 16.06.2009).

В судовому засіданні 21 липня 2009 року за згоди представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство „Агентство Союздрук” (надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Європейський” (надалі –відповідач, Банк) про стягнення безпідставно одержаних коштів в сумі 830 851,00 грн. та пені в розмірі 34 988,80 грн.

В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та відмовився від стягнення пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконане зобов’язання щодо зарахування на його рахунок проінкасованих ним коштів.

Позивач звернувся до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача. Розглянувши подані на розгляд суду позовні матеріали суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову»у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Позивачем не представлено доказів, які б свідчили, що відповідач має намір приховати кошти чи майно.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував посилаючись на те, що постановою правління Національного банку України (надалі - НБУ) від 14.05.2009 № 293 було призначено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а тому Банк повинен виконувати кредиторські вимоги по своїх зобов’язаннях лише після припинення дії мораторію.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2008 року між позивачем (Клієнт) і відповідачем (Банк) було укладено Договір на збирання (інкасацію) валютних коштів № І/08/08/6110 (надалі –Договір), у відповідності до умов якого банк власними силами і засобами в погоджені дні та години проводить збирання валютних коштів Клієнта (готівкової валюти України) безпосередньо у приміщенні підприємства Клієнта за адресою, зазначеною у Додатку №1 до цього Договору, та доставляє її у касу Банку. Банк здійснює приймання валютних коштів від інкасаторів Банку, обробку та своєчасне їх зарахування на поточний рахунок Клієнта за реквізитами, вказаними Клієнтом у супровідній відомості (п. 1.2 Договору).

У відповідності до п 2.2 Договору збирання валютних коштів Банком проводиться шляхом приймання сумки з валютними коштами інкасаторами Банку безпосередньо в приміщенні Клієнта за адресою та встановленим у Додатку №1 до цього Договору графіком.

Згідно з Додатком №1 до Договору визначена адреса, за якою здійснюється інкасація коштів позивача, а саме вул. Дружківська, 10.

У відповідності до зазначених умов, 23 –24 лютого 2009 року відповідачем було проведено збирання грошових коштів позивача (проінкасовано) в сумі 1 019 546,00 грн., що підтверджується супровідними відомостями до сумок з грошовою виручкою № 33 від 24.02.2009 на суму 158525,00 грн., № 34 від 24.02.2009 на суму 131370,00 грн., № 23 від 23.02.2009 на суму 179230,00 грн., № 13 від 24.02.2009 на суму 136568,00 грн., № 19 від 23.02.2009 на суму 225158,00 грн., № 29 від 23.02.2009 на суму 188 695,00 грн., на яких містяться підписи інкасаторів відповідача та печатка Банку (належним чином засвідчені копії документів містяться в матеріалах справи).

Відповідно до п. 2.9 Договору Банку перераховує суму про інкасованих валютних коштів на рахунок Клієнта не пізніше 10:00 години наступного операційного дня Банка.

Як свідчать матеріали справи, на поточний рахунок позивача було відповідачем зараховані грошові кошти, про інкасовані 23-24 лютого 2009 року в сумі 188 695,00 грн, що підтверджується Довідкою АКБ „Укрсоцбанк” № 406-09/26-10040 від 01.04.2009 та не заперечується відповідачем. Кошти в сумі 830 851,00 грн. відповідачем не були перераховані на поточний рахунок позивача.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, відповідачем порушене зобов’язання за Договором щодо своєчасного перерахування на поточний рахунок позивача про інкасованих ним 23-24 лютого 2008 року грошових коштів на суму 830 851,00 грн.

У відповідності до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Зважаючи на те, що відповідачем не виконане зобов’язання перед позивачем щодо перерахування йому грошових коштів, що були ним про інкасовані згідно Договору, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на суму отриманих 23-24 лютого 2008 року коштів в сумі 830 851,00 грн.

Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

У відповідності до ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(надалі –Закон про банки) у разі істотної загрози платоспроможності банку Національний банк України призначає тимчасову адміністрацію.

Згідно із ст. 85 цього закону з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Постановою Правління НБУ № 293 від 14.05.2009 року «Про призначення тимчасової адміністрації в акціонерному комерційному банку «Європейський»у відповідача призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 15.05.2009 до 14.05.2010 та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 15.05.2009 року до 14.11.2009 року.

У відповідності до ст. 2 Закону про банки мораторій –це зупинення виконання банком майнових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно з ч.2 статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Частиною другою ст. 85 Закону про банки визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Відповідач визнає, що грошові кошти в сумі 830 851,00 грн. він повинен був перерахувати до введення мораторію, тобто до 15.05.2009, але порушив договірне зобов’язання, а після введення мораторію перерахування стало неможливим, оскільки мораторій поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасового адміністратора. Таким чином, зобов’язання за договором було порушене відповідачем до введення мораторію.

Однак дана обставина не впливає негативно на права позивача щодо судового захисту своїх прав. Так, згідно із частиною третьою ст. 85 Закону України про банки протягом дії мораторію: 1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Отже, мораторій не впливає на право кредитора (позивача) звернутися до суду із позовними вимогами та на право суду розглянути та задовольнити їх, оскільки стадія судового розгляду не є стягненням за виконавчими документами, позовні вимоги не стосуються стягнення неустойки чи фінансових санкцій.

Крім того, у відповідності до частини третьої ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача пропорційно сумі заявлених і задоволених вимог у розмірі 9143,01 грн. (8830,51 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного комерційного банку „Європейський” (ідентифікаційний код:19359904, адреса: 04070, м. Київ, вул. Почайнинська, буд.38/44) на користь Відкритого акціонерного товариства „Агентство Союздрук” (ідентифікаційний код 01191166, адреса: 03113, м. Київ, вул. Дружківська, 10, р/р 26000105987101 в ВАТ «КБ «Експобанк», МФО 322294) 830 851,00 грн. (вісімсот тридцять тисяч вісімсот п’ятдесят одну гривню) та 9143,01 (дев’ять тисяч сто сорок три гривні 1 копійку) грн.. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 27.07.2009р.