Рішення № 4222991, 15.07.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.09 Справа № 11/152

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Лисичанський гумово-технічний завод», м. Лисичанськ Луганської області

до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації «Луганськгаз», м. Луганськ

про стягнення 61641 грн. 76 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Рубан І.Є.

в присутності представників сторін:

від позивача – Іванова М.О., дов. № 5-1пр від 05.01.2009

від відповідача – Мажар З.В., дов. № 132 від 25.12.2008

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 61641 грн. 76 коп., що утворилася за укладеним між відповідачем та ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»договором № 438/1 від 30.12.2003 на транспортування природного газу для власних потреб та виробничо-технологічних витрат, право вимоги якої належить позивачу відповідно до договору поруки № 272ДКХ від 02.06.2005 та договору відступлення права вимоги № 47 від 06.09.2005, укладеного між позивачем у справі та ЗАТ «Фонд».

Під час судового розгляду справи позивачем позовні вимоги підтримані у повному обсязі.

В судовому засіданні 06.07.2009 на підставі приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 15.07.2009, 15 год. 00 хв.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем фактом невиконання відповідачем обов’язку щодо сплати позивачу як Новому кредитору за договором уступки права вимоги, до якого перейшло право вимоги від відповідача суми заборгованості за договором на транспортування природного газу. За доводами позивача, сума заборгованості відповідача після часткової сплати останнім суми боргу становить 61641 грн. 76 коп.

Письмовим відзивом № 13/1-1561 від 17.06.2009 (а.с. 57-59) на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечив з таких підстав:

- ЗАТ «Фонд»мало уступити позивачу за договором уступки права вимоги № 47 від 06.09.2005 право вимоги до ВАТ «Луганськгаз»виконання зобов’язання з оплати наданих послуг з транспортування природного газу за договором № 438/1 від 30.12.2003, а не за договором поруки № 272 ДХК від 02.06.2005, тому укладений позивачем договір уступки права вимоги суперечить вимогам ст. 514 Цивільного кодексу України;

- предметом договору № 438/1 від 30.12.2003 є надання оплачуваних послуг з транспортування природного газу протягом січня –грудня 2004 року, отже, останнім місяцем надання послуг є грудень 2004 року, а остаточний розрахунок повинен був бути здійснений до 15.01.2005, а тому з 16.01.20056 розпочався перебіг строку позовної давності для звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості за вказаний період;

- ст. 262 Цивільного кодексу України передбачає, що заміна сторони у зобов’язання не змінює порядку обчислення та перебігу строку позовної давності, тому доводи позивача щодо його своєчасного звернення до суду є безпідставними, оскільки строк позовної давності за такими вимогами скінчився 16.01.2008.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, вислухавши представників сторін, суд встановив таке.

30.12.2003 між дочірньою компанією «Укртрансгаз»національної акціонерного компанії «Нафтогаз України»та відкритим акціонерним товариством з газопостачання та газифікації «Луганськгаз»був укладений договір № 438/1, предметом якого було надання оплачуваних послуг з транспортування природного газу відповідачеві магістральними трубопроводами від пунктів прийому-передачі газу в системі магістральних трубопроводів до ГРС.

02.06.2005 між закритим акціонерним товариством «Фонд»як Поручником, Дочірньою компанією «Укртрансгаз»як Кредитором та ВАТ «Луганськгаз»як Боржником було укладено договір поруки № 272 ДКХ, відповідно до умов пункту 1.1 якого поручитель зобов’язався відповідати перед кредитором за виконання боржником зобов’язань по проведенню розрахунків за договором № 438/1 від 30.12.2003, укладеним між кредитором та боржником, у разі невиконання або неналежного виконання боржником цих зобов’язань. Передбачене договором зобов’язання Поручника перед кредитором умовами договору визначене у сумі 300000 грн. 00 коп.

Зобов’язання за договором поруки ЗАТ «Фонд»були виконані в сумі 300000 грн. 00 коп. шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог згідно з вимогами ст. 601 Цивільного кодексу України, про що відповідач у даній справі був повідомлений листом № 123 від 14.06.2005 (а.с.13).

06.09.2005 між позивачем у даній справ як Новим кредитором та закритим акціонерним товариством «Фонд»як Кредитором було укладено договір № 47 відступлення права вимоги (далі за текстом –договір відступлення права вимоги), відповідно до умов пункту 1 якого Кредитор передав, а Новий кредитор –прийняв право вимоги першого ат став кредитором за договором поруки № 272 ДХК від 02.06.2005, укладеним між Кредитором та ВАТ «Луганськгаз». За договором відступлення права вимоги Новий кредитор отримав право вимоги від Боржника (ВАТ «Луганськгаз») плати за виконання зобов’язань у частині оплати за договором поруки № 272 ДХК від 02.06.2005 у сумі 157869 грн. 70 коп.

19.09.2005 відповідачем у даній справі було отримане Повідомлення від 16.09.2005 про відступлення права вимоги за договором № 47 від 06.09.2005 (а.с. 10).

В подальшому позивачем у справі та ВАТ «Лисичанський завод РТВ» було укладено угоди про відступлення права вимоги за договором № 47 від 06.09.2005, а саме № 291 юр від 15.09.2005 на суму 3323 грн. 04 коп., № 113 від 16.10.2005 на суму 3946 грн. 00 коп., з ТОВ НВП «Луганськемаль»- № 128 від 23.11.2005 на суму 1445 грн. 89 коп., № 147 від 20.12.2005 на суму 1823 грн. 35 коп., № 5 від 10.01.2006 на суму 2313 грн. 61 коп.

Крім того, між сторонами у даній справі були складені акти заліку зустрічних однорідних зобов’язань від 16.09.2005 на суму 8287 грн. 59 коп., від 14.10.2005 на суму 2181 грн. 00 коп., від 22.11.2005 на суму 9897 грн. 64 коп., від 22.12.2005 на суму 7110 грн. 48 коп., від 18.01.2006 на суму 13473 грн. 49 коп., від 28.02.2006 на суму 1748 грн. 12 коп.

20.02.2006 відповідачем позивачеві було перераховано 20295 грн. 87 коп. з призначенням платежу «Опл. сог. дог № 47 уст от 06.09.2005 за тран-у газа ПДВ 20%-2258,37грн.», що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою (а.с. 16-17).

31.05.2006 відповідачем у даній справі на розрахунковий рахунок позивача було перераховано 20381 грн. 86 коп. за таким призначенням платежу: «Опл. сог. дог № 47 уст от 06.09.2005 за тран-у газа ПДВ 20% - 20667,99грн.», що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою (а.с. 8).

З урахуванням викладеного вище сума заборгованості відповідача перед позивачем склала 61641 грн. 76 коп., що також підтверджено Актом звірення взаємних розрахунків, складеним сторонами у даній справі станом на 01.11.2007, підписаним повноважними представниками сторін (а.с. 7).

З позовною заявою про стягнення вказаної уми заборгованості позивач звернувся до господарського суду 29.05.2009, що підтверджено підписом представника позивача на тексті позовної заяви.

Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази у їх сукупності, вислухавши присутніх в судових засіданнях представників сторін у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, з таких підстав.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 513 Цивільного кодексу України встановлено форму правочину щодо заміни кредитора у зобов’язанні.

Договір про відступлення права вимоги був укладений позивачем та закритим акціонерним товариством «Фонд»у письмовій формі, тобто відповідно до вимог ст. 512 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

На момент укладення договорів відступлення права вимоги строк виконання відповідачем зобов’язань за укладеним дочірньою компанією «Укртрансгаз»національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»та відповідачем договором № 438/1 від 30.12.2003 на транспортування природного газу настав, більше того, зобов’язання позивача за договором транспортування природного газу у розмірі 300000 грн. 00 коп. були виконані закритим акціонерним товариством «Фонд»відповідно до умов договору поруки.

Факт відступлення закритим акціонерним товариством «Фонд»права вимоги від відповідача сплати заборгованості саме відповідно до умов договору поруки, а не за договором про транспортування газу відповідає фактичним обставинам справи та не порушує приписи ст. ст. 512-514 Цивільного кодексу України, у зв’язку з чим заперечення відповідача у цій частині судом до уваги не приймаються.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 61641 грн. 76 коп., що відповідачем під час судового розгляду справи не спростовано.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

З урахуванням викладеного вище вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 61641 грн. 76 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача щодо пропуску встановленого законом строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи та її фактичними обставинами.

Так, відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з приписами ст. 257 Цивільного кодексу України позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Приписами ст. 262 Цивільного кодексу України встановлено, що заміна сторін у зобов’язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

В той же час статтею 264 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново; час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового часу не зараховується.

Як встановлено судом під час судового розгляду справи, відповідачем у даній справі вживалися заходи щодо погашення заборгованості із зазначенням підстав такого погашення, а саме договору відступлення права вимоги № 47 від 06.09.2005. Вказана обставина підтверджена наявними у матеріалах справи актами заліку зустрічних однорідних вимог, а також банківськими виписками. Останнє часткове погашення суми заборгованості відбулося 31.05.2006 у розмірі 20381 грн. 86 коп., що відповідачем у справ не спростовано.

З урахуванням викладеного вище з 01.06.2006 розпочався перебіг позовної давності, яка скінчилася 01.06.2009. З даним позовом позивач звернувся до суду 29.05.2009, тобто у межах встановленого законом трирічного строку позовної давності.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, такими, що підтверджені матеріалами справи та її фактичними обставинами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати на підставі у відповідності з приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», м. Луганськ, вул. Т.Г. Шевченка, буд. 1012, код 05451150, на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Лисичанський гумово-технічний завод», Луганська область, м. Лисичанськ, вул.. Орджонікідзе, код 31097984, заборгованість у розмірі 61641 грн. 76 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 616 грн. 42 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою присутніх у судовому засіданні представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення –20.07.2009.

Суддя М.О. Москаленко