Рішення № 4222970, 29.07.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

29 липня 2009 р. Справа 2/133-09

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-енергетична компанія "Ітера Україна", 01042, м.Київ, вул.Чигоріна,2

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вендичанський цегельний завод", 24032, Вінницька область, смт.Вендичани, вул.50-річчя Жовтня, 17

про стягнення 5054,41 грн.заборгованості

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

позивача : Руденко Б.Б- за довіреністю;

відповідача : не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-енергетичної компанії «Ітера Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вендичанський цегельний завод» про стягнення 5054,41 грн. заборгованості за договором № 000-08-140 від 01 квітня 2008 р., з яких 4575,60 грн. –основного боргу, 416,38 грн. –інфляційних втрат за весь час прострочення та 62,43 грн. – три проценти річних від простроченої суми.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 04.06.09 р. порушено провадження у справі та призначено засідання на 29.07.09 р.

В судове засідання 29.07.2009 року з'явився представник позивача, який позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, та не направив свого представника, вимог ухвали суду від 04.06.2009р. не виконав, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений завчасно та належним чином. Таким чином, суд вважає, що вжив усіх можливих заходів щодо реалізації відповідачем у судовому процесі право на захист своїх прав, однак відповідач таким правом не скористався. Крім того, справа порушена господарським судом 04.06.2009р. тобто продовження строку вирішення спору не вдається за можливе, оскільки відсутня обопільна згода сторін, оформлена у вигляді клопотання про розгляд справи поза межами двохмісячного строку, як це передбачено ст. 69 ГПК України.

За таких обставин спір вирішується відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у справі доказами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку наданим доказам, в судовому засіданні встановлено наступне.

01 квітня 2008 року між ТОВ «ТЕК «Ітера Україна» (надалі іменується "Позивач") та ТОВ «Вендичанський цегельний завод» (надалі іменується "Відповідач") було укладено Договір № 000-08-140 (надалі іменується "Договір"), згідно з яким Позивач зобов'язувався забезпечити передачу Відповідачеві стисненого природного газу (надалі іменується - «Товар»), а Відповідач зобов'язувався приймати Товар, і сплачувати за нього грошові кошти шляхом здійснення авансових платежів (пп. 1.3, 2.1, 4,4 Договору).

Протягом періоду квітень-грудень 2008 року:

• Відповідачем на поточний рахунок Позивача усього було перераховано 114 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками. Останній платіж у розмірі 2 000,00 грн. було здійснено Відповідачем 16 грудня 2008 року, з яких 1 347,02 грн. було зараховано в якості погашення заборгованості за минулий період, і 652,98 грн. - в якості авансу у рахунок майбутніх розрахунків за Товар.

• Позивачем усього було передано Відповідачеві Товару на суму 118 575,60 грн. з ПДВ, що підтверджується Актами здачі-прийняття обсягів стиснутого природного газу. Товар, переданий протягом 15-19 грудня 2008 року на суму 4 575,60 грн. з ПДВ, Відповідач Позивачеві не сплатив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, станом на 29 липня 2009 року з урахуванням інфляційного збільшення сума боргу відповідача перед позивачем становить 5054,41 грн. за період прострочення з 15 грудня 2008 року по 29 травня 2009 року.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Доказів сплати заборгованості відповідач на день розгляду справи в суді не надав.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення боргу в розмірі 4575,60 грн., за надані поставлений позивачем товар підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу Кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на це, та враховуючи, що заявлені суми річних і втрат від інфляції нараховані відповідно до чинного законодавства, позовні вимоги про стягнення 4575,60 грн., 416,38 інфляційних втрат та 62,43 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Покласти на відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Вендичанський цегельний завод» понесені позивачем судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України, оскільки спір до суду доведено з його вини.

Керуючись ст.ст. 525,526,527, 612,625 ЦК України, ст. 193 ГК України, 12,43,82, 84, 116, ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою в відповідальністю "Вендичанський цегельний завод" (24032, Вінницька область, смт.Вендичани, вул.50-річчя Жовтня, 17, код 35558416, р/р 2603000472001 в АТ "Індекс-Банк", м.Київ, МФО 302537; р/р 26000155061700 в АКІБ "Укрсиббанк", м.Харків, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-енергетична компанія "Ітера Україна" (01042, м.Київ, вул.Чигоріна, 2, код 32668118, р/р 260010130820 у ВАТ "Сбербанк Росії" с.Києва, МФО 320627) 4575,60 грн. заборгованості, 416,38 грн. інфляційних, 62,43 грн.- три проценти річних, 102,00 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя Мельник П.А.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 30 липня 2009 р.

віддрук. прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу- Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-енергетична компанія "Ітера Україна" (01042, м.Київ, вул.Чигоріна,2); 3 - відповідачу- Товариству з обмеженою відповідальністю "Вендичанський цегельний завод" (24032, Вінницька область, смт.Вендичани, вул.50-річчя Жовтня, 17).