Справа № 229/27/14-а
Номер провадження 2-а/229/5/2014
Категорія 101
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2014 року Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого-судді- Гонтар А.Л.
при секретарі Костенко В.М.
за участю представника відповідача Шевцова Є.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської Ради про визнання незаконними дій ,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_2 09.01.2014 року звернувся до Дружківського міського суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської Ради про визнання незаконними дій, в якій вказав, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. Відповідно до висновку МСЕК йому було встановлено 3-тю групу інвалідності, пов'язану з наслідками Чорнобильської катастрофи, а з 09 квітня 2012 року йому встановлена друга група інвалідності.
Згідно частини 1 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" він набув право на отримання одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, які стали інвалідами, так як йому була встановлена 2-я група інвалідності 24 жовтня 2013р., у розмірі 45 мінімальних заробітних плат. Раніше йому була встановлена 3-тя група інвалідності, але компенсацію він не отримував. Відповідно до ст..48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у разі встановлення інвалідності вищої групи, інвалідам виплачується різниця у компенсації. Тобто відповідач повинен виплатити йому 45 мінімальних заробітних плат. Ця компенсація йому не була виплачена взагалі.
Таким чином, позивач вважає дії відповідача незаконними, так як при нарахуванні одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, які стали інвалідами, відповідач користувався не законами, а лише підзаконними нормативно-правовими актами, і тому ці виплати були нараховані в набагато меншому розмірі аніж це передбачено законодавством.
Позивач просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дружківської міської ради щодо відмови в перерахунку та виплаті одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, які стали інвалідами, незаконними. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дружківської міської ради на його користь недоплачену суму одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, які стали інвалідами у розмірі 45 мінімальних заробітних плат із врахуванням встановленої величини мінімальної заробітної плати на день сплати.
В судове засідання позивач не з'явився, надав заяву з клопотанням розглядати справу у його відсутності, наполягає на своїх позовних вимогах.
В судове засідання представник відповідача Шевцов Є.С. з'явився, позовні вимоги не визнав та пояснив, що усі виплати здійснені відповідно до постанови Кабінету Міністрів "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи" , позивачу, як особі якій встановлено 2 групу інвалідності нарахована в червні 2012 року компенсація у розмірі 94,80 гривень, яка сплачена 12 грудня 2012 року. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд вважає, що позовні вимоги позивача задоволенню підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЄС 1 категорії, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 від 11.10.2000р. (а.с.11)
Позивачу була встановлена третя група інвалідності, а з 09.04.2012р. - друга група інвалідності. Причина інвалідності пов'язана з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначені Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Цей Закон відповідає статті 50 Конституції України, де вказано, що кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати конкретні суми виплат.
Тому суд вважає постанову Кабінету Міністрів України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.1996 року № 836 такою, що не відповідає Конституції України, і ним користуватися при виплаті допомоги на оздоровлення не можливо.
Згідно частини 1 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації Чорнобильської катастрофи, які стали інвалідами внаслідок аварії на Чорнобильської АЕС виплачується одноразова компенсація: для інвалідів 3-ї групи у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, 2-ї групи у розмірі 45 мінімальних
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 набув статусу інваліда війни Ш групи. 09 квітня 2012 року йому була встановлена 2-а група інвалідності, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 від 10 квітня 2012 . (а.с.11)
Тобто відповідач повинен був виплатити йому 45 мінімальних заробітних плат.
Згідно листа начальника Дружківського управління праці та соціального захисту населення № 09/6055 від 24.10.2013 року була нарахована одноразова компенсація у сумі 94,80грн. (а.с.15)
В судовому засіданні було встановлено, що одноразова компенсація позивачу була виплачена 12 грудня 2012року.
Дії ст..48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до теперішнього часу не зупинені і не відмінені.
В зв'язку з тим, суд вважає дії Управління праці та соціального захисту населення щодо відмови в виплаті недоотриманої одноразової компенсації особі, яка стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи незаконними.
З урахуванням виплаченої позивачу одноразової компенсації в сумі 94,80грн. 12 грудня 2012 року та мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України „Про державний бюджет на 2012рік" станом на момент виплати 12.12.2012 року, ОСОБА_2 повинно бути виплачена одноразова допомога у сумі 45 мінімальних розмірів заробітної плати з відрахуванням виплаченої суми.
Відповідно до ч. 5 ст. 94 КАС України судові витрати відносяться за рахунок держави, оскільки сторони звільнені від їх сплати.
На підставі ст.ст. 6-12, 71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської Ради про визнання незаконними дій задовольнити.
Визнати дії Дружківського міського управління праці та соціального захисту населення виконкому Дружківської міської ради щодо відмови ОСОБА_2 у виплаті недоплаченої одноразової компенсації як інваліду 2-ї групи незаконними.
Стягнути з Дружківського міського управління праці та соціального захисту населення виконкому Дружківської міської ради (р/р 35210017001497 в УДК у Донецькій області, МФО 834016 ОКПО 26010987) на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер за рахунок коштів Державного бюджету недоплачену одноразову компенсацію за шкоду здоров'ю як інваліду 2-ї групи, відповідно до ч.1 ст.48 Закону України„Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 45 мінімальних заробітних плат за виключенням отриманной суми.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи Донецьким апеляційним адміністративним судом.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного адміністративного суду через Дружківський міський суд протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя: А. Л. Гонтар
Судове рішення № 42228375, Дружківський міський суд Донецької області було прийнято 13.02.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 229/27/14-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: