Рішення № 42226416, 25.11.2014, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/14925/14-ц

Провадження №2/521/6261/14

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2014 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Поліщук І.О.,

при секретарі - Святецькій І.О.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», про стягнення суми страхового відшкодування та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія «Гарант-Авто», про стягнення суми страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу та супутніх ризиків та моральної шкоди в якому просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 30000 гривень, сплачений судовий збір у розмірі 302,65 гривень та моральну шкоду у розмірі 15000 гривень. Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 10.09.2013 року між нею (Страхувальником) з однієї сторони та ПАТ УСК «Гарант-Авто» в особі Одеської філії ПАТ УСК «Гарант-Авто» (Страховиком) з іншої сторони було укладено договір № 24-00/00045886/1.1.2.00 добровільного страхування транспортного засобу та супутніх ризиків, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки «Volkswagen Touran», державний номерний знак НОМЕР_1. В період страхування, тобто в період виникнення зобов'язань за договором за участю застрахованого транспортного засобу сталося дві дорожньо-транспортні пригоди, а саме 13.04.2014 року та 02.06.2014 року. Одразу після ДТП, позивачка за телефоном як вказано в п.23 Договору, повідомила сервісну службу страховика про настання подій, які мають ознаки страхових випадків. В ті ж дні, коли сталися ДТП позивачка подавала до страхової компанії документи підтверджуючи розмір шкоди заподіяної транспортному засобу з заявою про прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування, однак представник відповідача на її вимоги ніяким чином не відреагував, що стало причиною звернення з даним позовом до суду. В позовній заяві ОСОБА_1 також вказує, що до страхової компанії особисто зверталася письмово двічі, 16.07.2014 року та 03.06.2014 року про те ніяких відповідей не отримала. Транспортний засіб до наступного часу не відремонтований , згідно з документами наданими СТО офіційного дилера марки вартість відновлювального ремонту автомобілю по страховому випадку від 13.04.2014 року станом на 20.11.2014 року складає - 10412,64 гривні, а по страховому випадку від 02.06.2014 року складає - 11086,00 гривень, а всього - 21498,64 гривні, які вона просить стягнути з відповідача в якості страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу та супутніх ризиків від 10.09.2013 року. Позивачка також просить стягнути з відповідача моральну шкоду, розмір якої збільшивши в ході знаходження справи в суді визначила у сумі -15000 гривень. Моральну шкоду ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що відповідач безпідставно, умисно не виконує умови договору добровільного страхування, фактично не заперечуючи його виконання, не виплачує гроші, а позивачка не має можливості користуватися справним автомобілем на протязі шести місяців. Позивачка вказує, що працює дитячим лікарем, породу своєї роботи постійно відвідує малюків на дому, вимішена пересуватися по місту на автомобілі, який є несправним. Влітку в аномальну спеку, пересувалася по місту в автомобілі без кондиціонера, що погано впливало на стан її здоров'я, на якість обслуговування пацієнтів. З настанням зимового періоду ситуація погіршилася, із-за несправностей вона вимушена відмовитися від керування автомобілем, що примусило її нервувати, спричинило погіршення життєвих та виробничих стосунків з оточуючими людьми, вона вимушена вживати додаткових заходів для організації свого життя. Позивачка вказує, що вважає себе ошуканою, тому що заплатила за Договір чималі для неї гроші, вже трапилося два страхових випадків, але вона не отримала ні копійки на відновлення автомобілю. Враховуючи всі стреси, які вона перенесла та продовжує переносити внаслідок бездіяльності відповідача завдану їй моральну шкоду оцінює в розмірі 15000 гривень.

В судові засідання призначені до розгляду на 05.09.2014 року, на 22.10.2014 року , на 20.11.2014 року позивачка не з'явилася, про час та розгляд справи повідомлена належним чином, надавала до суду заяву, в якій вказувала що позовні вимоги підтримує, просить розглянути справу в її відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать відмітки на розписках про отримання судових повісток, ухвал та інших документів від суду. Представник страхової компанії не повідомив суд про причини своїх неявок, заяв про розгляд справи в його відсутність або заперечень проти позову до суду не подавав.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги щодо стягнення страхового відшкодування підлягають частковому задоволенню, щодо стягнення моральної шкоди повному задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 10.09.2013 року між ОСОБА_1 (Страхувальником) з однієї сторони та ПАТ УСК «Гарант-Авто» в особі Одеської філії ПАТ УСК «Гарант-Авто» (Страховиком) з іншої сторони було укладено договір № 24-00/00045886/1.1.2.00 добровільного страхування транспортного засобу та супутніх ризиків, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки «Volkswagen Touran» д.р.н. ВН9414ЕЕ (Застрахований транспортний засіб).В період страхування, тобто в період виникнення зобов'язань за договором за участю застрахованого транспортного засобу сталося дві дорожньо-транспортні пригоди, а саме 13.04.2014 року та 02.06.2014 року.

Відповідно до 27.1.1. Договору, ДТП - подія, що сталася під час руху застрахованого ТЗ або іншого транспортного засобу, внаслідок якої завдано матеріальні збитку страхувальнику.13.04.2014 року відбулась дорожньо-транспортна пригода, яка відповідно до п. 7.1. Договору є страховим випадком, внаслідок якої застрахований транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

Позивачка в позові вказує, а стороною відповідача не заперечується, що одразу після настання дорожньо-транспортної пригоди, за телефоном який вказано в п. 23 Договору, нею було повідомлено до сервісної служби страховика про настання події, що має ознаки страхового випадку.

Виконуючи вимоги п. 32.1. Договору, 15.04.2014 року ОСОБА_1, було подано до страховика заяву про виплату страхового відшкодування, до якої було додано всі необхідні документи, та надано на огляд транспортний засіб.

Відповідно до п. 31.1.2. Договору, страховик зобов'язаний, протягом 2 робочих днів після того як йому стало відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування страхувальнику.

Так, п. 34.2. Договору передбачає, що При пошкоджені ТЗ та (або) ДО страхове відшкодування розраховується відповідно до порядку, визначеного в п. 13 Договору у розмірі:

- вартості витрат на відновлювальний ремонт пошкодженого в наслідок настання страхового випадку застрахованого ТЗ та (або) ДО

- вартості придбання та доставки запасних частин та і матеріалів, що необхідні для ремонту пошкодженого застрахованого ТЗ та (або) ДО

- вартості витрат щодо усунення документально підтверджених прихованих пошкоджень, які були виявлені в процесі ремонту застрахованого ТЗ та (або) ДО та визнаних Страховиком.

Згідно п. 34.4. Договору, розмір збитку, завданий власнику застрахованого транспортного засобу визначається виходячи з вартості його відновлювального ремонту. Вартість відновлювального ремонту визначається за одним з обраних страхувальником та належним чином зазначеним у п. 13 Договору варіантів.

Під час укладення договору стороною було визначено Варіант №2, який передбачає, що вартість відновлювального ремонту визначається на сервісній (гарантійний) СТО офіційного дилера, про що вказано в п. 13 Договору.

В судовому засіданні вставлено, що 29.04.2014 року ОСОБА_1, відвідала СТО офіційного дилера марки «Volkswagen» у м. Одеса, де спочатку була встановлена сума відновлювального ремонту в розмірі 8 451,00 грн.. Позивачка в позові зазначала, що на СТО їй повідомили, що вони вже довгий час співпрацюють з страховиком та відправляють всі рахунки до страховика самостійно, оскільки покупцем деталей є саме страхова компанія. Крім того вона неодноразово телефонувала на гарячу лінію страховика з метою дізнатися про рух страхової справи та строку виплати страхового відшкодування, однак мені постійно повідомляли, що справа знаходиться в головному офісі страховика де вирішується питання про виплату.

16.07.2014 року позивачка звернулась до страховика із заявою, де просила повідомити на яких підставах не проведена виплата. Однак, всупереч вимогам закону, донині відповідь відсутня. Пункти 33.1.3 та 33.1.4. Договору вказують, що страховик забов'язаний при настанні страхового випадку виплатити страхувальнику суму страхового відшкодування у порядку та на умовах, що передбачені Договором та Правилами. У разі прийняття рішення про виплату або відмову у виплати, страховик зобов'язаний повідомити страхувальника протягом 10 робочих днів з дня прийняття такого рішення.

На сьогоднішній день страховик не здійснив страхову виплату та навіть не повідомив про прийняте ним рішення щодо її проведення. Вказані обставини вказують на те, що страховик умисно затягує проведення страхової виплати, що порушує права ОСОБА_1, як страхувальника та вимоги Договору.

Судом також встановлено, що 02.06.2014 року мала місце дорожньо-транспортна пригода, яка відповідно до п. 7.1. Договору є страховим випадком. Позивачка у позові вказує, що знову же, одразу після настання дорожньо-транспортної пригоди, за телефоном який вказано в п. 23 Договору, нею було повідомлено до сервісної служби страховика про настання події, що має ознаки страхового випадку. Цього ж дня до страховика було подано заяву про виплату страхового відшкодування, до якої додано всі необхідні документи, та надано на огляд транспортний засіб. Також, після надання страховику заяви та автомобіля на огляд, позивачка відвідала СТО офіційного дилера марки «Volkswagen» у м. Одеса, де була встановлена сума відновлювального ремонту. За цим страховим випадком позивачці представником відповідача повідомлялося, що справа знаходиться в головному офісі компанії, де вирішується питання про страхову виплату. Однак, на сьогоднішній день, ні страхової виплати, ні повідомлення про прийняте рішення, страховиком надано не було.

Судом після винесення ухвали про відкриття провадження по справі на адресу відповідача направлялися всі документи надані стороною позивача та документи прийняті судом в межах розгляду даної справи, ухвала про витребування доказів по справі. Представником відповідача відповіді або заперечень на зазначені документи до суду направлені не були, тому суд приймає рішення без врахування правової позиції представника відповідача по даному позову.

Позивачкою до суду надано рахунок АдСЧ0 6555 від 20 листопада 2014 року, складений Постачальником ТОВ «Автомобільний дім», згідно з яким у зв'язку з підвищенням цін на складові частини автомобілю позивачки, вартість відновлювального ремонту автомобілю, який зазнав ТЗ у ДТП від 13.04.2014 року, відповідно до даного рахунку складає 10412,64 гривень. Згідно з рахунком Ад СЧТ 06557 від 20 листопада 2014 року, у зв'язку з підвищенням цін на складові частини автомобілю позивачки, вартість відновлювального ремонту автомобілю за подіями ДТА від 02.06.2014 року відповідно до даного рахунку складає - 11086,00 гривень.

Відповідно до вимог ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Статтею 981 ЦК України визначено, що договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатися шляхом видачі страховиком страхувальнику страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Як вбачається з відповіді вихідний номер 1849 від 21.08.2014 року, надісланої Українською страховою компанією «Гарант-Авто» на адресу ОСОБА_1, директор ОФ ПАТ «УСК «Гарант-Авто» Гоцуленко Т.В. висловив позивачці свою повагу та у відповідь на її заяву повідомив наступне: що Вони щиро співчувають стосовно події, що сталася з її транспортним засобом та внаслідок якої вони понесли матеріальні збитки. Страхове відшкодування у розмірі 8208,00 гривень буде перераховане на розрахунковий рахунок ТОВ «Автомобільний Дім», вказаний нею в заяві про страхове відшкодування, найближчим часом.

Проаналізувавши вказану відповідь, суд приходить до висновку, що УСК «Гарант-Авто» не оспорює, що вказані позивачкою події є страховими випадками, не заперечують проти виплати страхового відшкодування передбаченого Договором про добровільне страхування, укладеного між сторонами по справі, але грошові кошти до теперішнього часу з незрозумілих причин не перераховані.

З зазначених вище підстав, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення суми страхового відшкодування за двома страховими подіями, які сталися 13.04.2014 року та 02.06.2014 року на загальну суму 21498 гривень 64 копійки (11086 + 10412,64), тому що саме ця сума підтверджується належними письмовими документами.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог статті 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом. В контексті даної правової норми у разі якщо спеціальними правилами про страхування не визначено конкретного розміру неустойки, тому можуть застосуватися загальні правила про невиконання зобов'язань ( статті 611,612,625).

Згідно до ч.1 п.4 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема : відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 3 Постанови Пленуму ВССУ "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (нематеріальної) шкоди від 31.03.1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У зв'язку з бездіяльністю страховика, які виражаються у ігноруванні обов'язку здійснити страхову виплату, позивачці завдана моральна шкода. Страховик, по першому страхову випадку, не проводить виплати вже більше семи місяців. В судовому засіданні вставлено, що позивачка працює дитячим лікарем, породу роботи вимішена постійно користуватися своїм автомобілем для обслуговування пацієнтів шляхом виїзду за місцем їх мешкання. Кожен день вона відвідує багато пацієнтів, в тому числі і немовлят. В літній період часу позивачка користувалася автомобілем, який є несправним, в аномальну спеку, пересувалася по місту в автомобілі без кондиціонера, відвідуючи хворих, що погано впливало на стан її здоров'я , на якість обслуговування пацієнтів. З настанням зимового періоду ситуація погіршилася, із-за несправностей вона вимушена відмовитися від керування автомобілем, що примусило її нервувати, спричинило погіршення життєвих та виробничих стосунків з оточуючими людьми, вона вимушена вживати додаткових заходів для організації свого життя. З зазначених вище підстав, суд визначає розмір моральної шкоди у сумі 15000 гривень, які присуджує до стягнення з відповідача.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Судові витрати на момент подання позову складають судовий збір у розмірі 302,65гривень, що підтверджуються квитанцією та підлягають стягненню з відповідача.

Таким чином, з урахуванням доводів, викладених у мотивувальній частині рішення, з відповідача по справі - ПАТ «УСК «Гарант-Авто» на користь позивача - ОСОБА_1 підлягає до стягнення сума страхового відшкодування у розмірі 21498,64 гривень, моральна шкода у розмірі 15000 гривень та сума сплаченого судового збору у розмірі 302, 65 гривень.

Керуючись ст.ст. 16, 79, 84, 88, 212-215,224 ЦПК України ст.ст. 15,16, 979, 981, 992, 1167, ЦК України, Законом України «Про страхування», суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», про стягнення суми страхового відшкодування шкоди, моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, п/р 26501562 в АТ «Райффайзен Банк Аваль м. Києва, МФО 300335, ЄДРПОУ 16467237) на користь ОСОБА_1 21498 (двадцять одну тисячу чотириста дев'яносто вісім) гривень 64 копійки - суму страхового відшкодування матеріальної шкоди, 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень - моральної шкоди, сплачений судовий збір в сумі - 302 (триста дві) гривні 65 копійок, в всього - 36801 (тридцять шість тисяч вісімсот одну) гривню 29 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що постановив його, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення до суду першої інстанції.

Позивачем рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області в загальному порядку на протязі десяти днів.

В разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржене сторонами до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги на протязі десяти днів.

Головуючий: