МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ
Справа №521/12232/14-ц
Пр.№2/521/5615/14
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2014 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Сегеди О.М.,
при секретарі - Бондаренко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
встановив:
У липні 2014р. представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі - ПрАТ «СК «ПЗУ Україна») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на те, що 19.08.2014р. між ОСОБА_3 (далі - Страхувальник) та ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» був укладений Договір страхування транспортних засобів №АЕ.000097, предметом якого є страхування автомобіля «BMW 2», д/н НОМЕР_3.
06 жовтня 2011р. в м.Одесі по вул. Малиновського сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «BMW 2», д/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Chevrolet», д/н НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_2
Постановою Суворовського районного суду м.Одеси ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України та притягнений до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
ПрАТ «СК «ПЗУ «Україна» за заявою страхувальника та на підставі страхового акту та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи із звіту про оцінку здійснило виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_3, в розмірі 24406,25грн.
Оскільки між відповідачем та ПАТ «УСК «Гарант-Авто» був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, остання здійснила відшкодування шкоди на користь ПрАТ «ПЗУ Україна» в розмірі 14554,22грн. При цьому не погашеною залишилася сума в розмірі 9852,03грн.
ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», керуючись ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. ст. 993, 1187, 1194 ЦК України звернулося до відповідача з регресною вимогою в якій запропонувало ОСОБА_2 в добровільному порядку відшкодувати залишок заборгованості в розмірі 9852,03грн., однак останній проігнорував її.
Посилаючись на вищевикладене, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь ПрАТ «СК ПЗУ Україна» у порядку регресу 9852,03грн. та суму сплаченого судового збору в сумі 243,60грн.
Представник позивача, діючий за довіреністю від 12.05.2014р., в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, якою позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити (а.с.5,42).
Крім того, представник позивача просив суд розглянути поданий позов в порядку заочного провадження, у зв'язку з систематичної неявкою відповідача в судові засідання, про що надав відповідну заяву (а.с.52).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відповідно до ст. 74 ЦПК України (а.с.56,57,65).
Згідно зі ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Згідно ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.
Суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються розділом третім главами 67 та 82 книги п'ятої ЦК України, тому при винесенні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими вказані правовідносини регулюються.
Судом встановлено, що 19.08.2014р. між ОСОБА_3 та ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» був укладений Договір страхування транспортних засобів №АЕ.000097, відповідно до умов якого станій застрахував транспортний засіб «BMW 2», д/н НОМЕР_3 (а.с.6).
Строк дії договору з 00год. 00хв. 28.08.2011р. по 24год. 00хв. 19.08.2012р.
06 жовтня 2011р. в м.Одесі по вул. Малиновського сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «BMW 2», д/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Chevrolet», д/н НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_2
Відповідно до довідки ДАІ від 07.10.2011р. в результаті ДТП автомобіль «BMW 2», д/н НОМЕР_3 отримав механічні пошкодження (а.с.13).
Постановою Суворовського районного суду м.Одеси ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України та притягнений до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (а.с.16).
Згідно ч. 3, 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Тому суд при винесенні рішення не з'ясовує обставин справи, які підтверджують вину відповідача у спричиненні механічних пошкоджень автомобілю марки «BMW 2», д/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3
Встановлено, що оскільки на момент ДТП автомобіль марки «BMW 2», д/н НОМЕР_3 був застрахований ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» ОСОБА_3, 07.10.2011р. звернувся до Страховика із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.8-12).
ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» визнала подію, яка мала місце 06.10.2011р. в м.Одесі із застрахованим автомобілем марки «BMW 2», д/н НОМЕР_3 страховим випадком, у зв'язку із чим 09.11.2011р., на підставі Страхового акту, розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи із звіту про оцінку, здійснила виплату страхового відшкодування ОСОБА_3 у розмірі 24406,25грн., що підтверджується платіжним дорученнями №11683 від 09.11.2011р. на суму 11543,97грн. та довідкою взаємозаліку №118146/3 від 23.06.2014р. (а.с.17-29, 34, 35, 44).
Розмір страхового відшкодування було визначено на підставі звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням транспортного засобу, страхового акту №UA2011100600032/L01/01, розрахунку страхового відшкодування до страхового акту №UA2011100600032/L01/01 (а.с.17-29, 33, 34).
Згідно ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій стороні, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем та ПАТ «УСК «Гарант-Авто» був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому остання здійснила відшкодування шкоди на користь ПрАТ «СК «ПЗУ«Україна» в розмірі 14554,22грн. При цьому не погашеною залишилася сума в розмірі 9852,03грн.
Позивач звертався до відповідача з регресною вимогою в якій запропонував ОСОБА_2 в добровільному порядку відшкодувати залишок заборгованості в розмірі 9852,03грн., однак останній проігнорував її.
Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Згідно зі ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Судом встановлено, що відповідач в добровільному порядку не відшкодував заподіяно шкоду, а тому з останнього на користь ПрАТ «СК «ПЗУ «Україна» слід стягнути 9852,03грн.
На підставі ч.ч.1 та 3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь в порядку регресу страхового відшкодування в розмірі 9852,03грн., підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд також вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Судовий збір у справі складає 243,60грн., які сплачені позивачем при зверненні до суду.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі ст. ст. 16, 979, 989, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 214, 218, 224-226 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Артема,40, код ЄДРПОУ 20782312, р/р 26503028334127 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528) страхове відшкодування в порядку регресу у сумі 9852 (дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят дві) гривні 03 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Артема,40, код ЄДРПОУ 20782312, р/р 26503028334127 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528) судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Іншими особами, які брали участь у справі, заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: О.М. Сегеда
30.10.2014
Судове рішення № 42226319, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси) було прийнято 30.10.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 521/12232/14-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: