Постанова № 42226162, 20.11.2014, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/7549/14-а

н\п 2-а/490/1333/2014

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2014 року Центральний районний суд м.Миколаєва

у складі: головуючого - судді Чулуп О.С.

при секретарі - Гречко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаїв адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації

про визнання дій неправомірними, стягнення вихідної допомоги, середнього заробітку

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації про визнання дій відповідача неправомірними, стягнення вихідної допомоги в розмірі 6479,55грн., середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні в розмірі 15118,95грн.Позовні вимоги обґрунтовує нормами ст.ст.44,117 КЗпП України. Позивач вказує на те, що працював у відповідача інженером з нагляду за будівництвом в період з квітня 2012р. по жовтень 2013р. та 25.10.2013р. був звільнений з роботи з підстав, передбачених п.1ст.36 КЗпП України, тобто за згодою сторін. Позивач вказує, що при звільненні з роботи йому не виплатили компенсацію за невикористану відпустку та компенсацію коштів на відрядження, тому просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, та оскільки при його звільненні, на його думку, було допущено порушення законодавства про працю, то згідно ст.44 КЗпП України йому слід виплатити вихідну допомогу в розмірі не менше ніж трьохмісячного заробітку. В судовому засіданні позивач вимоги підтримав, наполягав на задоволенні своїх вимог.

Відповідач позов визнав не визнав з підстав, вказаних в письмовому запереченні. Представник відповідача в судовому засіданні вказав, що оскільки підставою виплати звільненому працівникові вихідної допомоги є саме підстава звільнення працівника з роботи, яка зазначена в нормі ст.44 КЗпПУ, а позивач звільнений за п.1ст.36 КЗпПУ і такої підстави в даній нормі не зазначено, то вимоги позивача задоволені бути не можуть. Щодо вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, то представник відповідача вказав, що відповідач діяв у спосіб визначений законом, оскільки відповідач є бюджетною установою, готівкових котів відповідач не має, каси у відповідача не має і розрахунки по заробітній платі відповідач здійснює зі своїми працівниками шляхом перерахування коштів на їх карткові рахунки в банківських установах. Представник відповідача вказав, що відповідач як бюджетна установа здійснює свої розрахунки через установи Казначейської служби України. Представник відповідача вказує, що належні до виплати позивачу суми були вчасно нараховані бухгалтерською службою відповідача та відповідні бухгалтерські документи були вчасно передані установам казначейської служби, проте профінансовані були такі виплати пізніше. Представник відповідача вказаві, що вини відповідача у затримці виплати належних позивачу при звільнені сум не має, а тому на них не може бути покладено відповідальність за таку затримку.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом досліджено трудову книжку серії НОМЕР_1 видана на ім'я позивача згідно якої позивач прийнятий на роботу до відповідача 17.10.2011р., звільнений з роботи на підставі ст.38 КЗпП України 25.10.2013р.

Судом досліджено наказ по Управлінню капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації № 127-к від 25.10.2013р. згідно якого позивача звільнено з посади інженера з нагляду за будівництвом з 25.10.2013р. за угодою сторін з підстав визначених п.1ст.36 КЗпПУ. Наказ містить вказівку на виплату компенсації за невикористану відпустку тривалістю 38 календарних днів.

Судом досліджено договір №115 від 03.01.2012р. згідно якого Головне управління Державної казначейської служби України в м.Миколаїв та відповідач уклали договір про здійснення розрахунково-касового обслуговування, зокрема про здійснення операцій щодо відкриття/закриття рахунків, перерахування платежів.

Судом досліджено платіжну відомість для зарахування на платіжні картки від 28.10.2013р., згідно договору про розрахунково-касове обслуговування по зарахуванню та виплаті заробітної плати між відповідачем та Миколаївського РУ "Приватбанк" м.Миколаїв згідно якої вказані до зарахування позивачу грошові кошти в сумі 3479,87грн. значаться в даній відомості, загальна сума по відомості складає 47319,31грн.

Судом досліджено платіжне доручення №580 від 28.10.2013р. згідно якого відповідач перераховує 47319,31грн. Миколаївському РУ"Приватбанк" м.Миколаїв вказані кошти для зарахування їх на карткові рахунки для винплати заробітної плати для УКБ ОДА., відомість від 28.10.2013р. Згідно листа-роз?яснення ГУ ДКСУ від 24.11.2014р. дата подання платіжного доручення казначейству - 28.10.2013р. Позивача звільнено 25.01.2013р., а отже затримка розрахунку з позивачем зі сторони відповідача мала місце на 1 робочий день.

Згідно наказу №37 від 22.04.2014р. відповідача та довідки-виписки від 07.08.2014р. № 019651ПАТ "Приват Банк" позивачу виплачено кошти в сумі 102,85грн. як компенсацію за один день затримки по виплаті належних працівникові при звільненні сум.(а.с.33,52).

Судом досліджено звіт про використання коштів на відрядження згідно якого позивач здав такий відповідачу 26.09.2013р. на суму 104,00грн.(а.с.46)

Судом досліджено реєстр авансових звітів за вересень №18 від 26.09.2013р. відповідача згідно якої вказані до зарахування позивачу грошові кошти в сумі 104,00грн. значаться в даній відомості, загальна сума по реєстру складає 587,67грн.(а.с.45)

Судом досліджено платіжне доручення №525 від 26.09.2013р. згідно якого відповідач перераховує 587,67грн. Миколаївському РУ"Приватбанк" м.Миколаїв вказані кошти для зарахування їх на карткові рахунки для виплати на відрядження для УКБ ОДА. за реєстром авансових звітів №18 від 26.09.2013р.(а.с.64).

Судом досліджено платіжне доручення №30 від 27.01.2014р., здане в казначейство - 30.01.2014р., згідно якого відповідач перераховує 587,67грн. Миколаївському РУ"Приватбанк" м.Миколаїв вказані кошти для зарахування їх на карткові рахунки для виплати на відрядження для УКБ ОДА, реєстр авансових звітів №18 від 26.09.2013р.(а.с.45 )

Судом досліджено звіт про використання коштів на відрядження згідно якого позивач здав такий відповідачу 22.08.2013р. на суму 90,00грн.(а.с.47).

Судом досліджено реєстр авансових звітів за серпень №16 від 28.08.2013р. відповідача згідно якого вказані до зарахування позивачу грошові кошти в сумі 90,00грн. значаться в даній відомості, загальна сума по реєстру складає 610,00грн.(а.с.49).

Судом досліджено платіжне доручення №478 від 28.08.2013р. згідно якого відповідач перераховує 610,00грн. Миколаївському РУ"Приватбанк" м.Миколаїв вказані кошти для зарахування їх на карткові рахунки для виплати на відрядження для УКБ ОДА за реєстром авансових звітів №16 від 28.08.2013р.(а.с.64).

Судом досліджено платіжне доручення №29 від 27.01.2014р., здане в казначейство - 30.01.2014р., згідно якого відповідач перераховує 610,00грн. Миколаївському РУ"Приватбанк"м.Миколаїв вказані кошти для зарахування їх на карткові рахунки для виплати на відрядження для УКБ ОДА., реєстр авансових звітів №16 від 28.08.2013р.(а.с.49)

Судом досліджено лист №09.2-08/13636 від 31.12.2013р.Головне управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області згідно якого казначейська служба повернула відповідачу у зв?язку із закінченням бюджетного періоду платіжні доручення за 2013р. у кількості 70 штук.(а.с.64)

Отже, суд приходить до висновку, що оскільки вихідна допомога згідно ст.44 КЗпП України може бути виплачена працівникові у випадку його звільнення з підстав визначених нормою статті 44 КЗпП України, і оскільки позивач звільнений з роботи з підстав визначених п.1 ст.36 КЗпП України - за згодою сторін, яка не є такою, що встановлена нормою ст.44 КЗпП України, то підстав для виплати позивачу вихідної допомоги в даному випадку не має, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст.117 КЗпП України підставою для покладення відповідальності на власника за невчасний розрахунок з працівником при звільненні такого є невиплата власником працівникові всіх належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір та вина власника установи в такій затримці та невиплаті. В даному випадку судом встановлено, що відповідач є бюджетною установою, що фінансується із бюджету, та здійснює виплату коштів по оплаті праці, як і інші платежі, - через установи Казначейства України. Судом встановлено, що відповідач зі своєї сторони виконав всі достатні та необхідні дії для виплати позивачу належних йому до виплати сум, та прострочив таку виплату на один робочий день, і при цьому вчинив дії для компенсації позивачу середнього заробітку за затримку виплат за період в один робочий день, а тому підстав для задоволення вимог позивача в цій частині позову не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9,11,71,162 КАС України, ст.ст.44,116,117 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог про стягнення з Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 вихідної допомоги в розмірі 6479,55грн. та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні в сумі 15118,95 грн., - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Одеського апеляційного адміністративного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва.

Суддя