Рішення № 4222595, 24.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/196

24.06.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічні системи"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "День печаті"

про стягнення 116296,41 грн.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:

від позивача Токаренко І.Г., за дов. б\н від 01.12.2008 р.

від відповідача Ніколаєв О.П., за дов. б\н від01.06.2009 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "День печаті" про стягнення 65 000 грн. основного боргу, 4 929,14 грн. пені, 1 159,49 грн. інфляційних витрат та 613,88 грн. відсотків річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань по оплаті товару, поставленого за договором № 05/06/2008 TV від 05.06.2008 р.

Ухвалою суду від 01.06.2009 р. порушено провадження у справі № 54/196, розгляд справи призначено на 24.06.2009 р.

У судовому засіданні 24.06.2009 року представником позивача подана заява про уточнення та збільшення позовних вимог на 44593,90 грн., з яких 40000,00 грн. сума основного боргу, 3231,10 грн. пеня, 408,90 грн. проценти річних та 953,90 грн. інфляційні втрати. Нова ціна позову згідно із розрахунком позивача становить 116296,41 грн. Заява прийнята судом до розгляду.

Відповідач позов визнав повністю у сумі 116296,41 грн. та просив розстрочити виконання судового рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

05.06.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліграфічні системи" та Товариством з обмеженою відповідальністю "День печаті" був укладений договір № 05/06/2008 TV, предметом якого є купівля-продаж товару згідно із специфікацією (п. 1.1. договору).

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

На виконання умов договору позивач 06.06.2009 року поставив відповідачу товар на загальну суму 187 362,00 грн. Факт передачі-приймання товару засвідчений накладною № 1244450/1 від 06.06.2008 р. та актом приймання-передачі обладнання від 06.06.2008 р. підписаними належним чином представниками сторін та скріпленими відбитками печаток обох сторін. Повноваження представника відповідача на отримання товару підтверджується наявною в матеріалах справи довіреністю суворої звітності серії ЯПГ № 966678 від 06.06.2008 року.

Як визначено п 2. Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16 травня 1996 р., сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі –цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Таким чином, факт передачі товару позивачем та її прийняття відповідачем вважається судом доведеним.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 3.1.1. договору передбачено зобов’язання відповідача перерахувати на поточний рахунок позивача платіж у розмірі 187 362,00 грн. в т.ч. ПДВ, шляхом сплати окремих та рівних щомісячних платежів протягом 7 календарних місяців, починаючи їх сплату з червня 2008 року. Щомісячні платежі сплачуються відповідачем не пізніше 25 числа кожного поточного місяця. Сума кожного платежу складає 26 766,00 грн.

10 листопада 2008 року шляхом укладення додаткової угоди № 1 до договору № 05/06/2008 TV від 05 червня 2008 року сторони змінили умови платежу, у зв’язку з чим виклали п. 3.1.1. договору в новій редакції.

Відповідно до зазначених змін відповідач повинен був перерахувати на поточний рахунок позивача платіж у розмірі 187 362,00 грн., шляхом сплати окремих та рівних щомісячних платежів згідно наступного графіку:

до 25.06.08 –29 000,00 грн.;

до 30.11.08 –20 000,00 грн.;

до 30.12.08 –20 000,00 грн.;

до 30.01.09 –20 000,00 грн.;

до 28.02.09 –20 000,00 грн.;

до 30.03.09 –20 000,00 грн.;

до 30.04.09 –20 000,00 грн.;

до 30.05.09 –20 000,00 грн.;

до 30.06.09 –18 362,00 грн.

Проте відповідач лише частково виконав свій обов’язок по оплаті придбаного у позивача товару, що підтверджується наданими суду виписками з рахунку позивача. Так, відповідачем були здійснені наступні платежі на загальну суму 64 000,00 грн.:

02.09.08 –20 000,00 грн.;

20.10.08 –9 000,00 грн.;

28.11.08 - 15 000,00 грн.;

08.01.09 –10 000,00 грн.;

20.01.09 - 1 000,00 грн.;

11.03.09 –4 000,00 грн.;

06.04.09 –5 000 грн.

З огляду на викладене в заяві про уточнення та збільшення позовних вимог, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у сумі 105 000,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач в заяві про уточнення та збільшення позовних вимог просить стягнути з відповідача за порушення строків оплати пеню у розмірі 8 160,24 грн., обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на п. 6.2. договору, яким передбачено, що у разі несвоєчасної сплати щомісячних платежів, передбачених п. 3.1.1. договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до положень п. 6.5. договору нарахування пені за прострочення виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором припиняється через 12 місяців від дня, коли зобов’язання повинно було бути виконано.

Враховуючи викладені вище обставини, та перевіривши правильність розрахунку, наданого позивачем у заяві про уточнення та збільшення розміру позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню в розмірі 8 160,24 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з зазначеного та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат у розмірі 2 113,39 грн. та 3 % річних в розмірі 1 022,78 грн. такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням викладених вище фактичних обставин, визнання відповідачем позовних вимог, суд, керуючись ст.78 ГПК України, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі в загальній сумі 116 296,41 грн.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. За таких обставин, суд застосовує розстрочку виконання рішення строком на 12 місяців, починаючи з липня 2009 року.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позові задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "День печаті" (02094, м. Київ, провулок Карельський, 8, код ЄДРПОУ 30184495, п/р № 26009537 в Дніпровській філії ВАТ "Піреус банк МКБ", МФО 320456, а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічні системи" (03151, м. Київ, вул. Очаківська, 5/6, код ЄДРПОУ 31604488, п/р 260043757501 у ЗАТ "Банк Петрокоммерц-Україна", МФО 300120) 105 000 (сто п’ять тисяч) гривень 00 коп. основного боргу, 8 160 (вісім тисяч сто шістдесят) гривень 24 коп. пені, 1 022 (одну тисячу двадцять дві) гривні 78 коп. процентів річних, 2 113 (дві тисячі сто тринадцять) гривень 39 коп. інфляційних витрат, 1162 (одну тисячу сто шістдесят дві) гривні 97 коп. державного мита, 312 (триста дванадцять) гривень 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розстрочивши сплату боргу за таким графіком:

Строк оплати

Сума (грн.)

Залишок боргу (грн.)

30 липня 2009 р.

1 475,47

116 296,41

30 липня 2009 р.

10 000,00

106 296,41

30 серпня 2009 р.

10 000,00

96 296,41

30 вересня 2009 р.

10 000,00

86 296,41

30 жовтня 2009 р.

10 000,00

76 296,41

30 листопада 2009 р.

10 000,00

66 296,41

30 грудня 2009 р.

10 000,00

56 296,41

30 січня 2010 р.

10 000,00

46 296,41

28.лютого 2010 р.

10 000,00

36 296,41

30 березня 2010 р.

10 000,00

26 296,41

30 квітня 2010 р.

10 000,00

16 296,41

30 травня 2010 р.

10 000,00

6 296,41

30 червня 2010 р.

6 296,41

0,00

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Т.С. Демченко