Ухвала суду № 42225926, 17.12.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/4942/14 Головуючий 1 інстанції: Богдан М.В.

Справа № 2020/12527/2012 Доповідач : Пшенічна Л.В.

Категорія: стягнення заборгованості

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 року

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого судді - Пшенічної Л.В.

суддів колегії - Бурлака І,В., Івах А.П.

за участю секретаря - Бабака О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2013 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізінг Аваль» до ОСОБА_2, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Пріорітет - ЮС» про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

ТОВ «Райффайзен Лізінг Аваль» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість в сумі 1 168 956,27 грн. та судові витрати.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2013 року позов ТОВ «Райффайзен Лізінг Аваль» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Райффайзен Лізінг Аваль» заборгованість за договором фінансового лізінгу № LС2529-05/08 від 09 червня 2009 року в розмірі 1 168 956 грн. 27 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 700 грн. та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього 1 170 776 грн. 27 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та відмовити ТОВ «Райффайзен Лізінг Аваль» в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що ОСОБА_2 не був стороною кредитного договору, а вступив у спірних правовідносинах лише та виключно поручителем, стягнення з якого у даному випадку було унеможливлено наступними обставинами та нормами права, які суд помилково не застосував.

Апеляційним судом неодноразово направлялися судові повістки ОСОБА_2та його представнику, які за отримання судових повісток не з'являються, також не з'являються в судове засідання

ОСОБА_2 відповідач по справі є особою, яка подала апеляційну скаргу на судове рішення, розглядом справи не цікавиться, в судове засідання не з'являється. Неявка осіб, які беруть у розгляді справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та їхніх процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції справи по суті.

Виходячи в вимог ч. 3 ст. 27 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання своїми процесуальними правами, статті 303-1 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної справи та ст. 67 вказаного Кодексу щодо строків процесуальних дій, а також зважаючи на вимоги ч.2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку відповідача в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи, оскільки судова колегія вимушена неодноразово відкладати розгляд справи через неявку ОСОБА_2

Клопотання ОСОБА_2. про відкладення розгляду справи 17 грудня 2014 року, у зв'язку з відсутністю його представника, та з урахуванням клопотання позивача про прискорення розгляду справи, судова колегія вважає таким що не підлягає задоволенню, оскільки довіреність представника є недійсною, строк дії якої сплинув ще 02 грудня 2014 року і це не перешкоджає самому ОСОБА_2 з'явитися в судове засідання і тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача ОСОБА_2

Cудова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлено, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що боржник за договором кредиту має заборгованість, а ОСОБА_2, на підставі договору поруки, взяв на себе зобов'язання по забезпеченню виконання вказаного договору.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони повністю відповідають обставинам справи, яким суд дав вірну оцінку.

Довід апеляційної скарги стосовно того,що суд першої інстанції безпідставно стягнув з поручителя заборгованість за договором лізингу, оскільки згідно постанови господарського суду Харківської області, у зв'язку з розглядом справи про банкрутство боржника ТОВ «Пріоріте2- ЮС, введено мораторій на грошові зобов'язання, судовою колегіє не приймається.

Дії мораторію на задоволення вимог кредиторів зупиняє виконання саме боржником грошових зобов'язань, а також забороняється здійснення стягнення з боржника на підставі виконавчих документів

Тобто дії мораторію стосуються лише боржника і не застосовуються до поручителя і не звільняють його від виконання взятого на себе зобов'язання.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що зобов'язання юридичної особи забезпечено заставо, а тому не має підстав для стягнення заборгованості з поручителя, не впливає на висновку суду першої інстанції, оскільки забезпечення зобов'язання декількома засобами, не позбавляє кредитора права обрати належний спосіб захисту свого права і звернутися до поручителя з позовом про стягнення заборгованості.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що в разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідач в апеляційній скарзі також посилається на те, що договір поруки має бути припиненим, оскільки до договору лізингу були внесені зміни без згоди поручителя.

Згідно з ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності

Матеріали справи не містять доказів, що до договору лізингу були внесені зміни, які збільшують обсяг відповідальності поручителя, а тому відсутні підстави для визнання договору поруки припиненою за умов зазначених ОСОБА_2 Крім цього, ОСОБА_2, як генеральний директор боржника ТОВ «Пріорітет-ЮС» підписав усі угоди та доповнення до них і був обізнаний щодо усіх умов договорів.

Відносно доводу апеляційної скарги про припинення договору поруки на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України то судова колегія зазначає, що а.2 п.4.1 договору поруки передбачено, що порука припиняється, якщо ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» в межах 3-х річного терміну з дня настання строку виконання зобов'язань Лізингоодержувачем пере Лізингодавцем не пред'явить вимоги до поручителя. Таким чином, відсутні підстави вважати договір поруки припиненим, оскільки позивач діє в межах строків, передбачених договором.

Щодо розміру заборгованості за договором лізингу, то він зазначений у постанові Харківського апеляційного господарського суду

Згідно зі ст. ст.. 10 і 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а ст. 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи на підставі доказів поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що позивач довів свій позов.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які привели до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія судової палати,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальний справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя

Судді колегії