Рішення № 4222563, 14.07.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2009 р. Справа № 42/123-09

вх. № 4077/1-42

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Шуригіна Н.В.(дов.)

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ВАТ "Карлівський машинобудівний завод", м. Карлівка Полтавської області

до ТОВ "Бікорм", пгт. Малинівка Чугуївського району Харківської області

про стягнення 606626,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ВАТ "Карлівський машинобудівний завод", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ТООВ "Бікорм", про стягнення заборгованості в сумі 606626,49 грн., в т.ч. основна заборгованість по договору № 04 від 04.04.2007р. в сумі 533947,31 грн., інфляційні втрати в сумі 31347,43 грн., 3% річних у сумі 4592,39 грн., пеня в сумі 36739,36 грн. Позивач також просить покласти судові витрати на відповідача.

У судовому засіданні 14.07.2009р. представник позивача зазначив, що 08.07.2009р. відповідач перерахував на його рахунок кошти в сумі 5000,00 грн. в якості оплати за виконані роботи по договору № 4 від 04.04.2007р. та додаткової угоди № 1 від 19.04.2007р., у зв'язку з чим в цій частині просить припинити провадження у справі, оскільки відсутній предмет спору, в іншій частині повністю підтримує позовні вимоги.

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлювався ухвалою суду.

З матеріалів справи вбачається, що 19.06.2009р. відповідач отримав ухвалу суду від 29.05.2009р. про призначення справи до розгляду на 23.06.09р., однак у судове засідання 23.06.2009р. не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

У зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання 23.06.2009р., розгляд справи був відкладений на 14.07.2009р., про що відповідач повідомлювався ухвалою суду.

У судове засідання 14.07.2009р. відповідач не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Враховуючи, що відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач був повідомлений про знаходження на розгляді в суді даної справи, однак відповідач у судові засідання не з'являється, суд вважає, що нез'явлення відповідача в дане судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

При цьому суд бере до уваги, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, отже суд вважає, що господарським судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, у зв’язку з чим справа розглядається згідно ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами у справі.

Суд, вислухавши пояснення уповноваженого представника позивача, дослідивши надані до матеріалів справи документи в їх сукупності, встановив наступне.

Між відповідачем - ТОВ "Бікорм" (замовник) та позивачем - ВАТ "Карлівський машинобудівний завод" (Генпідрядник) був укладений договір № 04 від 04.04.2007р. (далі - договір), відповідно до умов якого позивач прийняв на себе зобов'язання щодо виконання комплексу будівельних, монтажних робіт елеватора під ключ на території будівництва заводу, розташованого за адресою : Харківська область, Чугуївський район, cмт. Малинівка, а відповідач, відповідно, зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п.3.3 договору по закінченню строку виконання робіт на підставі кожної окремої додаткової угоди , замовник здійснює прийом виконаних робіт, про що складається відповідний акт.

Як вбачається з матеріалів справи, до договору укладалися додаткові угоди, в тому числі додаткова угода № 1 від 19.04.2007р., додаткова угода № 1/1 від 12.03.2008р., додаткова угода № 7 від 16.11.2007р., додаткова угода № 9 від 24.03.2009р., додаткова угода № 10/189 від 02.06.2009р., додаткова угода № 11/354 від 07.10.2008р.

Даними додатковими угодами сторони погоджували види робіт, вартість, строки виконання робіт та строки оплати робіт.

Копії вказаних додаткових угод надані до матеріалів справи.

Також сторонами по виконанню позивачем робіт складались акти виконаних робіт :

- № 4865 за грудень 2008р. на суму 141178,80 грн.;

- № 3625 від 29.08.2008р./1394 до додаткової угоди № 7 від 16.11.2007р. на суму 24284,40 грн.;

- № 3060 від 29.08.2008р./1401 до додаткової угоди № 7 від 16.11.2007р. на суму 4296,00 грн.;

- № 1831 від 29.08.2008р./1395 до додаткової угоди № 7 від 16.11.2007р. на суму 12179,40 грн.;

- № 1823 від 29.08.2008р./1396 до додаткової угоди № 7 від 16.11.2007р. на суму 12187,80 грн.;

- № 3739 від 22.09.2008р./1568 до додаткової угоди № 7 від 16.11.2007р. на суму 6310,20 грн.;

- № 3740 від 22.09.2008р./1569 до додаткової угоди № 7 від 16.11.2007р. на суму 5883,60 грн.;

- № 4024 від 22.09.2008р./1601 до додаткової угоди № 7 від 16.11.2007р. на суму 12189,60 грн.;

- № 4025 від 22.09.2008р./1570 до додаткової угоди № 7 від 16.11.2007р. на суму 9834,60 грн.;

- № 4026 від 22.09.2008р./1597 до додаткової угоди № 7 від 16.11.2007р. на суму 12324,00 грн.;

- № 4027 від 22.09.2008р./1598 до додаткової угоди № 7 від 16.11.2007р. на суму 13263,60 грн.;

- № 4028 від 22.09.2008р./1599 до додаткової угоди № 7 від 16.11.2007р. на суму 9229,20 грн.;

- № 4500 від 25.11.2008р./1851 до додаткової угоди № 7 від 16.11.2007р. на суму 19685,40 грн.;

- № 4531 від 26.11.2008р./1853 до додаткової угоди № 7 від 16.11.2007р. на суму 9513,20 грн.;

- № 4528 від 26.11.2008р./1852 до додаткової угоди № 7 від 16.11.2007р. на суму 2598,00 грн.;

- № 4821 від 08.12.2008р./1940 до додаткової угоди № 7 від 16.11.2007р. на суму 15376,20 грн.;

- № 4819 від 18.12.2008р./1939 до додаткової угоди № 7 від 16.11.2007р. на суму 10419,60 грн.;

- № 4820 від 19.12.2008р./1941 до додаткової угоди № 7 від 16.11.2007р. на суму 48300,00 грн.;

- № 4029 за вересень 2008р. на суму 62488,35 грн.;

- № 4862 від 08.12.2008р./1943 до додаткової угоди № 10 від 02.06.2008р. на суму 14600,00 грн.;

- № 4863 за грудень 2008р. на суму 79605,90 грн.;

- № 4956 за грудень 2008р. на суму 92943,60 грн.

У мовами додаткових угод були передбачені такі строки оплати виконаних робіт :

- по додатковій угоді № 1 від 19.04.2007р. - 50% попередньої вартості, подальша оплата - протягом 5 банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт;

- по додатковій угоді № 7 від 16.11.2007р. - 30% попередньої вартості, подальша оплата - протягом 10 банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт;

- по додатковій угоді № 1 від 19.04.2007р. - 50% попередньої вартості, подальша оплата - протягом 5 банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт;

- по додатковій угоді № 9 від 24.03.2008р. - 50% попередньої вартості, подальша оплата - після підписання актів виконаних робіт за формою КБ-2;

- по додатковій угоді № 10 від 02.06.2008р. - 40% попередньої вартості, 50% протягом 10 банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт, 10% протягом 10 банківських днів після підписання акту про ввід в експлуатацію;

- по додатковій угоді № 11 від 07.10.2008р. - 40% попередньої вартості, подальша оплата - 60% протягом 10 банківських днів після проведення комплексного опробовування обладнання та підписання акту про здачу обладнання в експлуатацію.

Таким чином строк оплати виконаних робіт за вищезазначеними актами виконаних робіт настав.

Як зазначає представник позивача в судовому засіданні та позивач вказує в позовній заяві, відповідачем частково була здійснена оплата за виконані роботи згідно вищезазначених актів.

На момент звернення позивача з даним позовом до суду заборгованість відповідача склала 533947,31 грн.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. (ч.1)

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). (ч.2)

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. (ч.3).

Суд зазначає, що відповідачем були прийняті виконані позивачем роботи без зауваження, що підтверджується копіями актів здачі-прийняття виконаних робіт, які підписані обома сторонами.

Суду також не надано доказів того, що відповідачем були виявлені приховані недоліки робіт.

Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Суд зазначає, що позивач розпочав виконувати роботи без перерахування відповідачем авансу, чим змінив умови Договору стосовно сплати за виконані роботи в частині внесення авансових платежів, однак кінцевий розрахунок повинен був бути здійснений в строки, що обумовлені договором та додатковими угодами до нього.

Обов'язок оплатити виконані роботи після здачі робіт встановлений також і статтею 854 ЦК України.

Відповідач також визнав наявність заборгованості перед позивачем за спірним договором та додатковими угодами до нього в акті звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2008р., який від імені відповідача підписаний головним бухгалтером.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення суму основної заборгованості в розмірі 533947,31 грн.

Однак після звернення позивача з даним позовом до суду відповідачем були перераховані кошти в сумі 5000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку позивача, тому суд припиняє провадження у справі в частині стягнення 5000,00 грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, а в частині стягнення основної заборгованості в сумі 528947,31 грн. задовольняє позовні вимоги.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Таким чином, поняття штрафних санкцій є більш широким, ніж поняття неустойки, і включає в себе також адміністративно-господарські санкції, які застосовуються за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Оскільки ГК України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у ЦК України. При цьому слід враховувати, що відповідно до частини першої статті 230 ГК України неустойка (штраф, пеня) може бути лише грошовою сумою і не може бути іншим майном. Крім того, штраф, який застосовується у разі порушення зобов'язання, слід відрізняти від штрафу як адміністративно-господарської санкції, визначення якого міститься у частині першій статті 241 ГК України.

Умовами договору, а саме п.5.6 договору передбачено, що у випадку порушення замовником (відповідачем) строків оплати, він сплачує Генпідряднику (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Як вбачається з розрахунку суми пені позивачем розрахована пеня, починаючи з першого дня прострочення, який визначений відповідно до умов додаткових угод, кінцевий строк нарахування - 27.03.2009р.

Загальна сума нарахованої позивачем пені складає 36739,36 грн.

Згідно ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з розрахунку пені по актам виконаних робіт від 29.08.2008р. до додаткової угоди № 7 від 16.11.2007р. позивачем розрахована пені за 194 дня прострочення платежу, тобто більше ніж 6 місяців, тому пеня на суму заборгованості в розмірі 39264,60 грн. за шість місяців прострочення платежу складає 4647,21 грн.

В іншій частині наданий позивачем розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору і додаткових угод до нього.

За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 36377,92 грн., в частині стягнення пені в сумі 361,44 грн. - відмовляє.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем зроблений розрахунок інфляційних втрат, згідно якого сума нарахованих інфляційних втрат складає 31347,43 грн., та 3% річних, сума яких складає 4592,39 грн.

Надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства, а тому ці суми підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення основної суми заборгованості 528947,31 грн., пені в сумі 36377,92 грн., інфляційних втрат у сумі 31347,43 грн., 3% річних у сумі 4592,39 грн., в частині стягнення пені в сумі 361,44 грн. суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 5000,00 грн. суд припиняє провадження у справі.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 6062,65 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44 - 49, 75, п.1-1 ч.1 ст.80, ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бікорм" (63525 Харківська область, Чугуївський район, смт. Малинівка, вул.Соїча, 5, п/р 26003001000320 у ТОВ КБ "Український фінансовий мир" м.Донецьк МФО 377777, код 33866995) на користь Відкритого акціонерного товариства "Карлівський машинобудівний завод" (39500 Полтавська область, м.Карлівка, вул.Пархоменка, 2, п/р 26004100272807 в ПОД "РайфайзенБанкАваль" МФО 331605, код 14311169) основну суму заборгованості 528947,31 грн., пеню в сумі 36377,92 грн., інфляційні втрати в сумі 31347,43 грн., 3% річних у сумі 4592,39 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 6062,65 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.

В частині стягнення пені в сумі 361,44 грн. відмовити в задоволенні позовних вимог.

В частині стягнення основної суми боргу в розмірі 5000,00 грн. припинити провадження у справі.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 20.07.2009р.