Рішення № 4222493, 26.06.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"26" червня 2009 р. Справа № 11/094-09

За позовом Споживчого кооперативу «Горобіївка-4», с. Горобіївка

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-лізинг»,

м. Бровари

про спонукання до виконання умов договору

Суддя –Мальована Л.Я.

позивач –Русан Р.В., дов. від

Представники: 12.06.2009 р.

відповідач –Граб Ю.І., дов. від

20.03.2009 р.

оголошувалась перерва

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 222 724 грн. 98 коп., які складають: 122 724 грн. 98 коп. надмірно сплачених лізингових платежів по договору № 20081055 від 25.06.2008 р., 100 000 грн. витрат, понесених у зв‘язку з невиконанням договору та зобов‘язання повернути транспортний засіб Volkswagen Touareg GP (державний номерний знак АА8509НМ).

Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 238 909 грн., які складають: 138 909 грн. надмірно сплачених лізингових платежів по договору № 20081055 від 25.06.2008 р., 100 000 грн. витрати на оплату адвокатських послуг.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

25.06.2008 р. між сторонами було укладено договір фінансового лізингу транспортного засобу № 20081055 та додаток до договору № 1, який є невід‘ємною частиною договору, згідно умов якого відповідач передав позивачу у користування два автомобіля, а останній зобов‘язувався здійснювати періодичні лізингові платежі, які складаються із відшкодування вартості об‘єкта лізингу, вартості фінансових послуг та технічної підтримки, загальної суми, що належить до виплати за весь час користування об‘єктом лізингу, а також залишкової вартості об‘єкту лізингу.

Як вбачається із матеріалів справи та наданих сторонами письмових доказів, з жовтня 2008 р. відповідач почав підвищувати вартість своїх послуг за договором, а саме –виставляти платіжні вимоги на більші суми.

Позивач зазначає, що 09.04.2009 р. під час проведення ремонтних робіт у сервісному центрі за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, співробітниками ТОВ «Оптіма-лізинг»за підтримки наряду МВС було затримано один автомобіль із звинуваченням СК «Горобіївка-4»у спробі угону транспортного засобу. При цьому автомобіль до Районного управління МВС направлено не було, на стоянці ТОВ «Оптіма-лізинг»він також відсутній.

13.04.2009 р. відповідачем на адресу позивача була направлена претензія з вимогою повернути заборгованість в сумі 33 000 грн. В той же день позивач направив на адресу відповідача вимогу щодо повернення захопленого автомобіля. Письмової відповіді на претензію отримано не було, але усно було повідомлено про можливість повернення автомобілю після сплати позивачем на користь відповідача 33 000 грн.

Зважаючи на неможливість повернення автомобіля шляхом переговорів, СК «Горобіївка-4» змушено було виконати вимогу ТОВ «Оптіма-лізинг»та сплатити додатково 33 000 грн., але ТОВ «Оптіма-лізинг»автомобіль не повернув.

Як свідчить заява про уточнення позовних вимог відповідачем під час розгляду справи повернутий автомобіль Volkswagen Touareg GP (державний номерний знак АА8509НМ).

Позивач зазначає, що загальна сума переплати по договору становить 138 909 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката в сумі 100 000 грн. у відповідності до ст. 44 ГПК України.

Відповідач подав письмовий відзив на позов в якому заперечує, посилаючись на наступне:

Лізингові платежі нараховувались відповідно до п. 9.2 договору, тому вимога позивача про стягнення надмірно сплачених коштів є безпідставною. Відповідач вважає необґрунтованою вимогу про стягнення з нього 100 000 грн. витрат на юридичну допомогу, оскільки позивачем не надано доказів, що зазначена сума сплачена саме за адвокатську допомогу, а також відповідач вважає, що заявлені до стягнення 100 000 грн. є неспіразмірними з заявленими позовними вимогами. Також відповідач посилається на те, що при визначенні розумності таких витрат слід виходити з розміру оплати праці фахівця та часу, який фактично було затрачено на такі роботи та понесені витрати адвокатом, і крім того, на думку відповідача зазначені юридичні послуги надаються юридичною фірмою безоплатно, відповідно до умов самого договору про юридичну допомогу.

Щодо повернення транспортного засобу, то 30.04.2009 р. уповноважений водій СК «Горобіївка-4»отримав його зі стоянки ТОВ «Оптима-лізинг», про що свідчить акт стану автомобіля, підписаний водієм.

Щодо вимог про накладення арешту на транспортні засоби, то оскільки зазначені транспортні засоби є власністю відповідача, то позивач не довів в чому саме відповідач буде перешкоджати користуванню транспортними засобами.

Також відповідач зазначає, що позивач звернувся до суду з заявою про стягнення з нього 222 724 грн. 98 коп., один відсоток із яких складає 2 227 грн. 25 коп. Позивачем було сплачено державне мито в сумі 2 228 грн., а тому відповідач вважає, що позовні вимоги щодо передачі транспортного засобу митом не оплачені.

Враховуючи все вищенаведене, просить суд в позові відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача суми переплати за договором в розмірі 138 909 грн., судом встановлено наступне:

Відповідач у відзиві на позов зазначає, що лізингові платежі нараховувались відповідно до п. 9.2 договору, проте твердження відповідача не можна прийняти до уваги.

Норма, викладена в ст. 524 ЦК України та на яку в своїх зауваження посилається відповідач, надає право сторонам визначити еквівалент зобов‘язання в іноземній валюті.

Але в договорі фінансового лізингу транспортного засобу № 20081055 немає визначення або посилання на суму, яку повинен сплатити лізингоодержувач лізингодавцю в іноземній валюті. Натомість є чітко встановлений графік платежів, який в свою чергу є істотною умовою договору. Даний графік платежів визначає не тільки розмір щомісячних платежів, а й загальну суму, яку повинен сплатити лізингоодержувач лізингодавцю за весь строк користування об‘єктом лізингу.

Збільшення лізингових платежів у виставлених відповідачем платіжних вимогах, є факт односторонньої зміни умов договору, який порушує права позивача.

Статтею 118 ГК України встановлено, що зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона по договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

За таких обставин суд вважає що сума 138 909 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Що стосується повернення автомобіля Volkswagen Touareg GP, то в цій частині провадження у справі підлягає припиненню:

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Стягнення зазначених витрат в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому ЗУ «Про адвокатуру».

Як зазначалось вище, позивачем подані: договір № 01/03-03 від 07.03.2009 р.; платіжне доручення № 118 від 12.06.2009 р.; акт прийому-передачі наданих адвокатом Бурдюг О.М. послуг (свідоцтво № 3732/10 від 18.09.2008 р.), тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково, витрати по сплаті державного мита, судові витрати відносяться на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-лізинг»(Київська область, м. Бровари, пер. Оболонський, 4, код ЄДРПОУ 31033785) на користь споживчого кооперативу «Горобіївка-4»(Київська область, Бориспільський район, с. Горобіївка, вул. Леніна, 56, код ЄДРПОУ 34444248) –138 909 грн. основного боргу, 100 000 грн. адвокатських послуг, 2 390 грн. державного мита, 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

В решті вимог провадження у справі припинити.

Суддя Мальована Л. Я.