Рішення № 42224885, 25.11.2014, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/5757/14-ц

Провадження №2/428/1993/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2014 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

при секретарі Якимовій С.М., Гергель Т.В.

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання права на спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Сєвєродонецького міського суду з позовом до Сєвєродонецької міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання права на спадкування. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що у 1997 р. вона познайомилась з ОСОБА_4. Вони стали проживати однією сім'єю в трикімнатній квартирі, яка належала ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_1. Згодом вони обміняли трикімнатну квартиру на однокімнатну, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2. Вона разом з ОСОБА_4 жили однією сім'єю більше 17 років. Після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_2. Просила суд встановити факт її проживання з ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з січня 1997 р. по ІНФОРМАЦІЯ_1

Під час судового розгляду справи позивач ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги та просила суд встановити факт її проживання з ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з січня 1997 р. по ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за нею право на спадкування, як спадкоємця четвертої черги, після смерті ОСОБА_4

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду від 21.11.2014 р. до участі у справі як співвідповідача було залучено ОСОБА_3, яка є рідною дочкою померлого ОСОБА_4

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 підтримали заявлений позов, підтвердили доводи, викладені в позові. Просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог. Згодом в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_6 не заперечував проти задоволення позовних вимог. Згодом в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій визнав позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3, допитана в якості свідка, суду пояснила, що ОСОБА_1 познайомилась з її батьком ОСОБА_4 приблизно в 1995 р. ОСОБА_1 та батько недовго прожили у квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, а згодом переїхали до квартири АДРЕСА_2. Вона (відповідач) сприймала свого батька і ОСОБА_1, як чоловіка та дружину. Вони жили разом, батько ходив до магазину, а тітка ОСОБА_1 готувала їжу, займалась хатніми справами. У них були спільні кошти, рішення щодо купівлі речей вони приймали разом. Коли батько помер, то саме тітка ОСОБА_1 здійснила його поховання.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що знайома з ОСОБА_1, яка є її подругою 25 років. Вона (свідок) знає ОСОБА_4, який приблизно 17 років був цивільним чоловіком ОСОБА_1 Вони дружили родинами, багато часу проводили разом. Спочатку ОСОБА_8 і ОСОБА_4 жили у трикімнатній квартирі, потім в однокімнатній квартирі по пр. Радянському. Вона (свідок) два-три рази на тиждень зустрічалась з ОСОБА_8 та ОСОБА_4 і вони разом ходили до магазину. У ОСОБА_8 та ОСОБА_4 були спільні гроші, вони разом відпочивали, разом святкували свята. Коли ОСОБА_8 захворіла, то ОСОБА_4 її доглядав. На її думку ОСОБА_9 та ОСОБА_4 жили однією родиною як чоловік та дружина. Вони мали намір укласти шлюб, але чомусь відкладали цю подію.

Заслухавши пояснення сторін, свідчення свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1, 2 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна, або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Статтею 13 КпШС Украни було встановлено, що реєстрація шлюбу встановлюється як в інтересах державних і громадських, так і з метою охорони особистих і майнових прав та інтересів подружжя і дітей.

Права і обов'язки подружжя породжує лише шлюб, укладений у державних органах реєстрації актів громадянського стану.

Час виникнення прав і обов'язків подружжя визначається моментом реєстрації шлюбу в органах реєстрації актів громадянського стану.

Частиною 2 ст. 3 СК України встановлено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Частиною 2 ст. 21 СК України встановлено, що проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

Таким чином, інститут проживання однією сім'єю чоловіка і жінки набув нормативного закріплення у Сімейному кодексі України, який набрав чинності з 01.01.2004 р. До того сімейні правовідносини регулювались Кодексом про шлюб та сім'ю України, який не передбачав юридичних наслідків такого проживання.

Виходячи з норм СК України суд вважає, що сім'я складається з чоловіка та жінки, їхніх дітей (власних або прийомних) і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей. Тобто лише при підтвердженні належними достатніми доказами існування усіх вищезазначених притаманних сім'ї зв'язків між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в період з січня 1997 р. по ІНФОРМАЦІЯ_1 та не перебування цих осіб в зареєстрованому шлюбі, може бути встановлений факт проживання однією сім'єю як чоловіка та дружини.

За повідомленням Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сєвєродонецького міського управління юстиції від 24.09.2014 р. №02.2.3-4.19 відсутні актові записи про шлюб за період з 01.01.1997 р. по ІНФОРМАЦІЯ_1 на ОСОБА_4 та на ОСОБА_1.

Згідно копії свідоцтва про смерть НОМЕР_1, виданого 20.08.2014 р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сєвєродонецького міського управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що складено відповідний актовий запис за №1078 20.08.2014 р.

В позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначає, що проживала разом з померлим ОСОБА_4 однією сім'єю, була зареєстрована у належній йому на праві власності квартирі та поховала свого цивільного чоловіка.

Зазначені обставини були підтверджені свідченнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_7, які підтвердили, що дійсно ОСОБА_4 і ОСОБА_1 прожили 17 років разом однією сім'єю як чоловік та дружина, мали спільний побут, спільні кошти, вели сумісне господарство і мешкали разом за адресою: АДРЕСА_2. Коли ОСОБА_4 помер, його поховання здійснила ОСОБА_1

Також в судовому засіданні було встановлено, що померлому ОСОБА_4 на праві власності належала квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується копією договору обміну квартир від 16.06.1998 р. та реєстраційним надписом КП «Сєвєродонецьке БТІ» від 30.06.1998 р.

Згідно даних домової книги та копії паспорту НОМЕР_2, виданого 25.06.1998 р. Сєвєродонецьким МВ УМВС України у Луганській області, ОСОБА_1 з 01.12.2009 р. була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2.

На думку суду зазначені докази свідчать про те, що дійсно ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали однією сім'єю, як чоловік та дружина без шлюбу з січня 1997 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

За даними Спадкового реєстру спадкова справа після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, не заводилась, що підтверджується листом Другої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори від 22.10.2014 р. №56/01-16.

Відповідно до копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.09.2014 р. ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4

З урахуванням встановленого факту проживання позивача ОСОБА_1 і ОСОБА_4 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 має право на спадкування за законом як спадкоємець четвертої черги після смерті ОСОБА_4, оскільки проживала з померлим однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.

Виходячи з викладеного, суд прийшов до висновку що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 174, 212-215, 256 ЦПК України, ст. 22 КпШС України, ст.ст. 3, 21 СК України, ст.ст. 1264 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_4 однією сім'єю без шлюбу в період з січня 1997 р. до ІНФОРМАЦІЯ_1

Визнати за ОСОБА_1 право на спадкування після смерті ОСОБА_4, як спадкоємця четвертої черги.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Харківської області через Сєвєродонецький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення в повному обсязі складено 25.11.2014 р.

Суддя Ж. І. Кордюкова