Рішення № 4222437, 22.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.07.09 р. Справа № 1/136

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”

м. Київ в особі Філії “Донецьке РУ” ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит”

до відповідача Приватного підприємства “Азовмех” м. Маріуполь Донецької області

про стягнення 504 594 грн. 14 коп.

Суддя Азарова З. П.

При секретарі судового засідання: Єжель С.А.

Представники:

Від позивача: Краснов О.В. - представник

Від відповідача не з’явився

В засіданні брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство “Банк”Фінанси та Кредит” в особі філії “Донецьке регіональне управління” ВАТ “Банк ”Фінанси та Кредит” звернулося з позовом до Приватного підприємства „Азовмех” про стягнення заборгованості у сумі 63 000, 00 дол. США, відсотків у сумі 2 660,00 дол. США, пені у сумі 94,59 дол. США

В обґрунтування позову позивач надав: кредитний договір № 53/2006 від 26.04.2006р., договори про внесення змін №№ 1 від 21.08.2006р., 2 від 15.03.2007р., 3 від 12.06.2007р., 4 від 11.12.2007р., 5 від 27.03.2008р., витяг з особового рахунку відповідача, меморіальний валютний ордер № 1 від 26.04.2006р., розрахунок позову.

Разом з позовною заявою позивач звернувся з заявою про прийняття заходів щодо забезпечення позову, проте в її обґрунтування не були надані будь-які докази, тому вона залишена судом без задоволення. Крім того, позивач надав заяву, в якій визначив позовні вимоги у національній валюті України та просить стягнути заборгованість у сумі 483 455 грн. 70 коп., відсотки у сумі 20 412 грн. 57 коп., пеню у сумі 725 грн. 87 коп.

В судове засідання 25.06.2009р. відповідач не з’явився, вимоги суду не виконав. Розгляд справи був відкладений.

У наступне судове засідання відповідач також не з’явився, не скористався своїм процесуальним правом на захист інтересів, не надав відзив, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив, що 26.04.2006р. між сторонами був укладений кредитний договір № 53/2006, згідно з яким кредитор (позивач) зобов’язався надати позичальнику (відповідачу) кредит в сумі 63 000,00 дол. США, а позичальник (відповідач) зобов’язався повернути отримані грошові кошти до 15.03.2007р. та сплатити за користування кредитом відсотки в розмірі 16 % річних.

Договором № 4 від 11.12.2007р. про внесення змін до вказаного кредитного договору сторони продовжили строк повернення кредиту до 13.09.2012р.

Розділом 3 договору сторони передбачили порядок нарахування та сплати відсотків, відповідно до якого розрахунок відсотків здійснюється за період користування кредитними коштами з моменту списання кредитних коштів з позичкового рахунка позичальника, до моменту повернення коштів на позичковий рахунок позичальника. Розрахунок відсотків за день видачі здійснюється як за кожний день, а за день повернення не здійснюється. Розрахунок відсотків здійснюється, виходячи з 365 днів (366 днів у високосному році), в місяці – по календарю. Нарахування та уплата відсотків за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Позичальник сплачує відсотки у строк з 01 по 10 число кожного місяця. У вказаний строк сплачуються відсотки за користування кредитними коштами з першого по останній календарний день попереднього місяця. Позичальник сплачує відсотки за останній звітний період (тобто звітний період, у якому настає строк повернення кредиту) не пізніше строку повернення кредиту, вказаного у договорі.

Загальні умови виконання зобов’язань визначені нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Позивач виконав свої договірні зобов’язання, надав кредит у сумі, яка визначена договором, про що свідчить меморіальний валютний ордер № 1 від 26.04.2006р. Проте, відповідач з 01.02.2009р. припинив сплату відсотків, внаслідок чого за ним виникла заборгованість.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Згідно з пунктом 7.1 договору за прострочку повернення кредитних коштів та/або сплату відсотків позичальник сплачує банку пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожний день прострочки. Факт прострочки виконання зобов’язань мав місце, він підтверджений матеріалами справи, тому позивач правомірно нарахував пеню в сумі 94,59 дол. США, що становить 725 грн. 87 коп.

Розділом 6 договору сторони передбачили умови дострокового повернення кредиту, згідно з яким банк має право вимагати повернення виданих кредитних коштів та сплати відсотків за весь період користування кредитом до настання строку повернення кредиту, а позичальник зобов’язаний повернути отримані кредитні кошти, сплатити відсотки протягом одного дня з моменту отримання вимоги банка. Відповідачем були порушені умови договору і позивач листами №№ 04/3907від 12.08.2008р., 04/5843 від 27.10.2008р., 04/2674 від 23.03.2009р. звернувся до відповідача з вимогою погасити заборгованість, проте вони залишені відповідачем без задоволення, тому позивач правомірно звернувся з позовом до суду.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підстави своїх вимог або заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України). Позивач довів позовні вимоги і вони підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” м. Київ в особі Філії “Донецьке РУ” ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит”

задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства “Азовмех” (87505, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Ткачева, 57, код 30506592, п/р № 26003071941980 в філії “Донецьке РУ” ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит”, МФО 335816) на користь Відкритого акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, МФО 321024, код 09807856, кор. рах. № 32001170801 в НБУ по м. Києву і Київської обл. в особі Філії “Донецьке РУ” ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит” (83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 27, МФО 335816, код 25795288) заборгованість у сумі 483 455 грн. 70 коп., відсотки у сумі 20 412 грн. 57 коп., пеню у сумі 725 грн. 87 коп., судові витрати по сплаті державного мита в сумі 5 045 грн. 94 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп.

Рішення оголошено у засіданні та набуває законної сили після закінчення десятиденного строку.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя Азарова З.П.