Вирок № 42222295, 04.12.2014, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/2516/14-к

Пров. № 1-кп/544/174/2014

В И Р О К

іменем України

04 грудня 2014 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючого - судді Сімонової С.Г.,

за участі секретаря Пірогова В.Г.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду на вул. Леніна, 41 обвинувальний акт із угодою про визнання винуватості в кримінальному провадженні, унесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 12014170290000455 від 01.08.2014, відносно

ОСОБА_1, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Веймар Німеччина, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, освіта повна середня, такого, що не має утриманців, знятого з обліку у військовому комісаріаті, не є депутатом, не має військових та спеціальних звань, урядових нагород, участі у військових діях не приймав, жителя АДРЕСА_1 раніше не судимого в силу статті 89 Кримінального кодексу України (далі КК),

якому органами досудового розслідування висунуто підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 309 КК,

із участю сторін кримінального провадження з боку обвинувачення прокурора Тютюнника В.В., із боку захисту обвинуваченого ОСОБА_1,

У С Т А Н О В И В :

Органами досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_1 висунуто підозру про те, що він на початку серпня 2014 року на вул. Садовій м. Пирятина Полтавської області поблизу залізничної колії зірвав дикоростучі рослини коноплі та снотворного маку, які переніс до свого гаражу та будинку за місцем проживання на АДРЕСА_1 для виготовлення наркотичних засобів.

09 жовтня 2014 року о 08 годині 35 хвилин під час проведення обшуку за місцем проживання обвинуваченого на АДРЕСА_1, працівниками міліції було виявлено та вилучено 5,006 грамів особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу у гаражі та спальні будинку підсудного та 0,6367 грами особливо небезпечного наркотичного засобу - концентрату макової соломи у гаражі обвинуваченого, які останній незаконно придбав, виготовив та зберігав для власного вжитку без мети збуту.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 органами досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК, як незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором прокуратури Пирятинського району Полтавської області Тютюнником В.В., якому на підставі ст. 37 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, 28 листопада 2014 року укладена угода про визнання винуватості.

Відповідно до угоди про визнання винуватості обвинувачений беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК.

В угоді зазначається також узгоджене її сторонами покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК, у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить на час розгляду справи 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить із того, що відповідно до ст. 468 КПК у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Як передбачено ч. 4 ст. 469 КПК угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, унаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, відповідно до ч. 3 ст. 12 КК є злочином середньої тяжкості, та внаслідок його вчинення шкода завдана лише суспільним інтересам.

У судовому засіданні встановлено, що зміст даної угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК.

Судом установлено, що обвинуваченому ОСОБА_1 роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК, положення ч. 4 ст. 474 КПК, наслідки невиконання угоди, передбачені ч. 1 ст. 476 КПК, а саме, обмеження його права на оскарження вироку в апеляційному та касаційному порядку, відмова від права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, допиту під час судового розгляду свідків обвинувачення, подачі клопотання про виклик свідків і надання доказів, що свідчать на його користь, крім того, йому роз'яснено наслідки невиконання угоди.

У підготовчому судовому засіданні з'ясовано, що обвинувачений, розуміючи, що кримінальне провадження стосовно нього може бути розглянуто в судовому засіданні, де він буде мати весь обсяг прав, у тому числі, допитувати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, які свідчать на його користь, просив затвердити угоду.

При цьому, суд відповідно до частин 5 та 6 ст. 474 КПК переконався, що обвинувачений винуватість визнав добровільно і з розумінням того, що відмовляється від своїх прав, включаючи право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо інкримінованого йому кримінального правопорушення, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Крім того, обвинуваченому судом роз'яснено наслідки угоди, характер обвинувачення та конкретне покарання, передбачене ч. 1 ст. 309 КК, погоджене сторонами угоди, у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить на час розгляду справи 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Судом установлено, що підстави для відмови в затвердженні даної угоди, передбачені ч.7 ст. 474 КПК, відсутні.

Згідно приписів пункту першого частини третьої статті 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.

Розглянувши угоду, вислухавши доводи сторін, суд уважає, що угода підлягає затвердженню, оскільки відповідає вимогам ст. 472 КПК, дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 309 КК кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, угода укладена добровільно, обвинувачений ОСОБА_1 може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості останнього наявні, узгоджене покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором прокуратури Пирятинського району Полтавської області Тютюнником В.В.

Приписами ч. 2 ст. 124 КПК установлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Витрати на залучення експерта в даному кримінальному провадженні для проведення судово-хімічних експертиз становлять 1774 грн 08 коп.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Речові докази суду не надавалися.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК, суд -

У Х В А Л И В :

Угоду про визнання винуватості від 28 листопада 2014 року по кримінальному провадженню, унесеному до ЄРДР за № 12014170290000455 від 01.08.2014, укладену між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором прокуратури Пирятинського району Полтавської області Тютюнником Владиславом Васильовичем, затвердити.

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України, призначивши узгоджене покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить на час розгляду справи 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, витрати на залучення експерта у розмірі 1774 (тисяча сімсот сімдесят чотири) гривень 08 копійок для проведення судово-хімічних експертиз від 10.10.2014 та від 06.11.2014 у кримінальному провадженні, унесеному до ЄРДР за № 12014170290000455 від 01.08.2014, на користь держави в УДКСУ у Пирятинському районі, код установи банку 831019, код ЄДРПОУ 37958534, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, розрахунковий рахунок 31118115700379, код класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження».

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених пунктами 1 та 2 частини 4 ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України, до апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: