Вирок № 42222269, 30.12.2014, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Справа № 554/11306/14-к

ВИРОК

Іменем України

Дата документу 30.12.2014

30 грудня 2014 року колегія суддів Октябрського районного суду м. Полтави у складі:

головуючого - судді Савченка А.Г.

суддів Андрієнко Г.В., Сороки К.М.

при секретарях Гречка Є.В., Дудка А.С.

за участю прокурора Євсіка В.А.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3

законних представників обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5

потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8

представника служби у справах

неповнолітніх ОСОБА_9

представника КМСН Миргородського

МРВ УМВС України в Полтавській області Острянина О.В.

обвинувачених ОСОБА_11, ОСОБА_12

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12014170260000318 по обвинуваченню

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, освіта неповна середня, студента 2 курсу ПТУ м. Миргород Полтавської області, не одруженого, в силу статті 89 КК України не судимого

та

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця і мешканця АДРЕСА_2, громадянина України, освіта неповна середня, студента 1 курсу ПТУ м. Миргород Полтавської області, не одруженого, в силу статті 89 КК України не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 6, 7, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. п. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 та ч. 3 ст. 289 КК України,

в с т а н о в и в :

12 квітня 2014 року, приблизно о 01 год., неповнолітні обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які перебували у стані алкогольного сп'яніння та знаходились біля домоволодіння АДРЕСА_3, діючи за попередньою змовою групою осіб з хуліганських мотивів, маючи умисел на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_14, вчинили бійку з ним, у ході якої ОСОБА_11 спочатку кухонним ножем спричинив різану рану на передній поверхні шиї, а потім ударом ногою в область голови збив потерпілого на землю, після чого ОСОБА_12 почав наносити останньому удари ногами по різних частинах тулубу, чим спричинив йому згідно висновку судово-медичного експерта № 99 від 8 липня 2014 року тілесні ушкодження у вигляді синців, що розташовані на тильній поверхні лівої кисті в проекції 2-ї п'ясної кістки з розповсюдженням на тил проксимальної фаланги 2 та 3 пальців кисті, на внутрішній поверхні середньо-нижньої третини правого передпліччя, на тилі правого променево-п'ясткового суглобу, на тилі правої кисті, в проекції 4 п'ястної кістки, саден, що розташовані на тилі лівої кисті біля основи 2 пальця, на тилі дистальної фаланги 3 пальця правої кисті, на тилі проксимальної фаланги 3 пальця лівої кисті, на тилі правої кисті біля основи 2 пальця, на тилі правої кисті в проекції 4 п'ястної кістки, в ділянці проекції копчика, на зовнішній поверхні лівого стегна, які утворилися від дії тупих предметів, з силою достатньою для їх утворення, в указаний строк і по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Після цього, ОСОБА_11, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_14, каменем, який знайшов на місці бійки, наніс ним декілька ударів в голову потерпілого, чим заподіяв йому згідно цього ж висновку судово-медичного експерта тілесні ушкодження у вигляді багатоуламкового перелому кісток склепіння та основи черепу, крововиливів у м'які тканини голови тім'яної ділянки зліва, тім'яно-потиличної ділянки зліва, лобної ділянки зліва та справа та у м'яку мозкову оболонку по всій конвекситальній поверхні, забою речовини головного мозку лобно-скроневої ділянки справа та лобно-скроневої ділянки зліва, перелом під'язикової кістки з крововиливами у м'які тканини шиї, перелом кісток носа, лівої та правої щелепних кісток та орбіт, рани, що розташовані в надбрівній ділянці справа, в надбрівній ділянці зліва з розповсюдженням на ліву брову та верхню повіку ока, доходячи до внутрішнього кута ока, в суглобовій ділянці справа, з розповсюдженням на щоку, в ділянці підборіддя справа (в проекції тіла нижньої щелепи), дві в тім'яній ділянці зліва, в тім'яно-потиличній ділянці зліва, на передній поверхні шиї, у верхній третині вище рівня щитовидного хряща, синці, що розташовані на нижній повіці лівого ока, навколо правого ока, на передній поверхні шиї, більше справа у середній третині, на боковій поверхні шиї справа у верхній третині, садна, що розташовані майже по всій правій половині обличчя (лобна ділянка, щелепна, щока, ділянка проекції гілки нижньої щелепи), які утворилися від дії тупих предметів з силою достатньою для їх утворення, в указаний у постанові про призначення експертизи строк і по ступеню тяжкості у своїй сукупності, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_14, яка наступила на місці спричинення йому тілесних ушкоджень.

Зразу ж після настання смерті потерпілого обвинувачені ОСОБА_12 та ОСОБА_11 з метою приховання злочину відтягли труп потерпілого ОСОБА_14 до сусіднього домоволодіння по АДРЕСА_4, де й залишили.

Продовжуючи свої злочинні дії, приблизно о 02 год. цієї ж доби, вони ж, перебуваючи неподалік від будинку № 26 по вулиці Довге Озеро в м. Миргород, куди направились після вбивства потерпілого ОСОБА_14, діючи з прямим умислом за попередньою змовою групою осіб між собою, з метою заволодіння чужими коштами та майном шляхом умисного вбивства,здійснили розбійний напад на потерпілого ОСОБА_15, якого випадково зустріли на шляху свого руху. Реалізуючи свій злочинний намір, обвинувачений ОСОБА_11 безпричинно штовхнув потерпілого, який впав на землю, після чого спільно з ОСОБА_12 нанесли йому не менше ніж по 2 удари ногами в область голови кожен.

В подальшому каменем, який знайшли на місці нападу на потерпілого, завдали ним не менше двох ударів в область голови потерпілого ОСОБА_15, чим спричинили останньому згідно висновку судово-медичного експерта № 98 від 8 липня 2014 року, тілесні ушкодження у вигляді синців, що розташовані на тильній поверхні правої кисті (3); на тильній поверхні лівої кисті (2); на лівій щоці, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, а також рани в лобній ділянці, в правій скроневій ділянці, синці навколо очей, багатоуламкові переломи кісток основи та склепіння черепу, крововиливи у м'які тканини голови та у м'яку мозкову оболонку, забій речовини головного мозку, які утворилися від дії тупих предметів з силою достатньою для їх утворення, в указаний у постанові строк і по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть.

Далі, з метою доведення свого єдиного умислу, спрямованого на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_15 з корисливих мотивів, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 заволоділи особистим майном потерпілого, а саме мобільним телефоном «Sony Xperia С1605» в корпусі чорного кольору вартістю 800 грн., планшетом «ASUS ME 372 CG-1A046A» в корпусі білого кольору вартістю 200 грн. та іншими речами, які матеріальної цінності не представляють, чим спричинили потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 1000 грн. та з місця вчинення злочину зникли.

Від отриманих ушкоджень потерпілий ОСОБА_15 помер на місці скоєння щодо нього злочину.

Продовжуючи свої злочинні дії, приблизно о 03 год. цієї ж доби, вони ж, діючи за попередньою змовою групою осіб між собою, маючи єдиний спільний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом шляхом умисного вбивства його власника, переслідуючи корисливий мотив, викликали автомобіль таксі служби «Альфа» на адресу вул. Довге Озеро, 64 м. Миргорода. Після прибуття автомобіля таксі марки «ВАЗ 2109» д. н. з. НОМЕР_1 під керуванням потерпілого ОСОБА_8, сіли до нього. Далі, діючи з метою протиправного заволодіння транспортним засобом та умисного вбивства потерпілого під час руху останнім по вул. Сластіона в м. Миргород, обвинувачений ОСОБА_11, який сидів на задньому сидінні автомобіля за водієм, з достатньою силою наніс декілька ударів викруткою в область голови та шиї потерпілого ОСОБА_8, чим заподіяв йому згідно висновку судово-медичного експерта № 100 від 12 квітня 2014 року тілесні ушкодження у вигляді ран, які розташовані за ділянкою лівої вушної раковини, на волосяній частині голови, в тім'яній ділянці зліва, які могли утворитися від не менш, ніж двох точок прикладання сили тупого твердого предмету, яким міг бути кінець викрутки, наданої на експертизу, по давності утворення можуть відповідати строку, вказаному у постанові про призначення експертизи та відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Свій злочинний намір, направлений на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_8 обвинувачені не довели до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки останньому після отримання тілесних ушкоджень вдалося зупинити автомобіль та втекти.

Після цього обвинувачений ОСОБА_12, який сидів на передньому пасажирському сидінні, сів за кермо автомобіля та продовжив на ньому рух, протиправно заволодівши таким чином транспортним засобом потерпілого та довівши до кінця свій спільний з обвинуваченим ОСОБА_11 злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом потерпілого ОСОБА_8, а саме автомобіля «ВАЗ 2109» д. н. з. НОМЕР_1, ринкова вартість якого становить 28308,41 грн. із застосуванням насильства небезпечного для життя потерпілого в момент заподіяння.

В ході розгляду справи в суді обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_12 дали непослідовні суперечливі показання з приводу обставин вчинення інкримінованих їм злочинів. Так, після оголошення обвинувального акту 18 вересня 2014 року обидва обвинувачених вину у вчиненні інкримінованих їм злочинів визнали в повному обсязі, ствердно відповівши на запитання суду, чи розуміють вони суть обвинувачення та чи визнають свою вину в цьому. Так само під час допиту свідка ОСОБА_16 в суді, який підтвердив факт причетності обвинувачених до вбивства потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_15, про що вони особисто розповіли йому зразу ж після скоєння злочину, останні, відповідаючи на запитання суду про відповідність показань свідка дійсності, підтвердили їх правдивість, а також те, що вони розповідали йому про вбивство потерпілих, не зазначаючи, що на них чинився тиск з чийого б то не було боку, оскільки на той час вони не були затримані працівниками міліції. В подальшому вони змінили своє ставлення до обвинувачення і заявили, що визнають вину частково, а саме в частині протиправного заволодіння транспортним засобом потерпілого ОСОБА_8, вчинення на нього розбійного нападу та спричинення йому тілесних ушкоджень, наголосивши при цьому, що наміру вбивати його вони не мали. Про обставини виявлення та вилучення у них викраденого у потерпілого ОСОБА_15 майна заявили, що випадково, коли повертались вночі додому, помітили лежачого на землі чоловіка, біля якого знаходились сумки з речами, які вони викрали, оглянули та відібрали ті речі, які їм сподобались, інші спалили. Вважають, що то лежав саме потерпілий ОСОБА_7, якого вони не били і не звернули уваги на те, був він живим чи мертвим. Наявність крові потерпілих ОСОБА_14 і ОСОБА_15 на своєму взутті і одязі пояснюють тим, що могли просто замаратись нею, коли забирали сумки біля останнього, не помітивши, що той був в крові, а щодо, першого із названих, його кров на їх одязі могла появитись, коли вони намагались припинити бійку, яку затіяв потерпілий ОСОБА_14 з одним із учасників розпиття спиртних напоїв в будинку матері обвинуваченого ОСОБА_11, де вони в той час також знаходились та спільно розпивали спиртне.

Категорично заперечили свою причетність як до вбивства кого-небудь із потерпілих, так і до спричинення їм тілесних ушкоджень. Наголосили, що в ході досудового розслідування обмовили себе у причетності до вбивства двох потерпілих внаслідок примусу та недозволених методів досудового розслідування, які були застосовані до них з боку працівників міліції. При цьому як факти, так і обставини вбивства потерпілих їм були повідомлені працівниками міліції під час застосування щодо них тортур з використанням протигазів, через які в шляхи їх дихальних органів вводився дим від цигарок. Незважаючи на те, що всі слідчі дії з їх участю під час досудового розслідування справи виконувались в присутності їх захисників та законних представників, вони боялися повідомити про застосування щодо них недозволених методів працівникам правоохоронних органів, оскільки думали, що це не матиме для них позитивного результату, а послужить підставою для застосування ще більш жорстоких тортур. З цих же мотивів вони не повідомляли і слідчого суддю та суд про це, коли розглядались відповідні клопотання про обрання запобіжних заходів та продовження строків їх тримання під вартою, а також під час підготовчого судового засідання та розгляду справи в суді аж до самого закінчення судового розгляду.

Зважаючи на непослідовність та очевидну надуманість показань обвинувачених, в яких вони заперечують свою причетність до скоєння умисних вбивств потерпілих ОСОБА_14 і ОСОБА_15, суд не приймає їх до уваги, розцінюючи як неправдиві та дані ними з метою уникнення від покарання за скоєння особливо тяжких злочинів. При цьому суд виходить з наступного.

Так, допитаний під час розгляду справи в суді потерпілий ОСОБА_8 показав, що 12 квітня 2014 року, приблизно о 05 год., він на власному автомобілі «ВАЗ 2109» д. н. з. НОМЕР_1, на якому надавав послуги таксі, приїхав за викликом на вул. Довге Озеро в м. Миргород Полтавської області. Прибувши на місце виклику, він помітив, що в вікнах будинку, на адресу якого він був викликаний, не світиться світло. Це йому здалося дивним, але не викликало підозри. Через декілька хвилин до нього підійшли обвинувачені, які повідомили, що це вони викликали таксі і сіли в салон автомобіля - ОСОБА_11 на заднє сидіння за водієм, а ОСОБА_12 на переднє пасажирське сидіння. Тільки но він рушив з місця, то зразу ж відчув різкий удар твердим предметом в шию. Він різко зупинив автомобіль. В цей час обвинувачений ОСОБА_11, обхопивши шию руками та притиснувши до сидіння, почав душити його. Зрозумівши, що на нього вчинено напад, в процесі якого можуть завдати шкоду його здоров'ю або навіть вбити, він вискочив з автомобіля та почав втікати. При цьому він побачив, що на його сидіння впала викрутка, якою йому було нанесено удар і яку він підібрав. По дорозі він зустрів невідомого, який їхав на скутері, і попросив його підвезти до працівників міліції, які неподалік робили огляд місця пригоди і яких він бачив, коли їхав на місце виклику. Приїхавши до працівників міліції, він повідомив їм про напад на нього і разом з ними виїхав до місця його скоєння. При наближенні до нього він побачив як з автомобіля почали втікати особи, які ним заволоділи. Працівники міліції затримали одного із втікачів. Ним виявився свідок ОСОБА_16 Зазначив, що якби йому не вдалося зупинити автомобіль і втекти, то обвинувачені його вбили б, так як хотіли заволодіти автомобілем. Про це, на його думку, також свідчить обстановка, поведінка обвинувачених, знаряддя, яким заподіювалось тілесні ушкодження. Цього не сталося лише тому, що він зміг вирватися від обвинувачених та втекти.

В ході слідчого експерименту з участю потерпілого ОСОБА_8, проведеного під час досудового слідства останній розповів і показав, як і де на нього було вчинено розбійний напад та як йому були заподіяні тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичного експерта № 100 від 18 квітня 2014 року (том 2 а. п. 165-166)у ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження у вигляді рани, що розташовані за ділянкою лівої вушної раковини на волосяній частині голови, в тім'яній ділянці зліва, які могли утворитися від не менш ніж двох точок прикладення сили тупого предмету, яким також міг бути удар металевим кінцем викрутки, представленої на експертизу, по давності утворення можуть відповідати вказаній в описовій частині постанови даті та по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Отже, судом встановлено, що показання потерпілого ОСОБА_8 відповідають об'єктивним даним, які були отримані під час проведення судово-медичної експертизи, а також іншим доказам, які були досліджені в суді, а тому приймаються до уваги як доказ причетності обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до скоєння цього злочину.

Потерпіла ОСОБА_6, сестра загиблого ОСОБА_14, під час допиту в суді показала, що 12 квітня 2014 року був вбитий її брат. Про обставини вчинення вбивства їй відомо лише зі слів працівників міліції, але їх вона на цей час вона вже не пам'ятає. Цивільний позов по справі заявляти не буде. У вирішенні питання про призначення покарання покладається на розсуд суду.

Про обставини вбивства загиблого ОСОБА_15 потерпіла ОСОБА_7, його мати, в суді зазначила, що обставини вбивства їй невідомі, але наполягала на суворому покаранні обвинувачених, відмовившись при цьому від будь-яких претензій матеріального характеру до них.

Свідок ОСОБА_16 під час допиту в суді показав, що приблизно о 4-й год. 12 квітня 2014 року, коли він знаходився вдома, йому зателефонував обвинувачений ОСОБА_12 та запропонував зустрітися. Він вийшов на вулицю, куди той прийшов разом з обвинуваченим ОСОБА_11 Обидва обвинувачених розповіли йому, що вони вчинили вбивство двох чоловіків - одного біля магазину «Верба», а другого біля магазину «Островок» на вулиці Довге Озеро, в зв'язку з чим їм необхідно втікати з міста і вони запропонували йому втікати разом з ними. Він спочатку завагався, так як злякався від почутого, але згодом погодився, так як вони були його друзями. Зайшов в будинок, щоб зібрати речі, а обвинувачені пішли в напрямку будинку ОСОБА_12 Приблизно через 15-20 хв. обвинувачені повернулися і вони всі втрьох пішли до будинку ОСОБА_11 Перебуваючи в будинку ОСОБА_11, він бачив як той відмивав свої кросівки, в які він був взутий, від крові. В подальшому кожен з них взяв свої речі і вони пішли на зупинку громадського транспорту. На зупинці ОСОБА_12 за вказівкою ОСОБА_11 відійшов в сторону та відразу ж повернувся з двома сумками, вмістиме яких в його присутності вони почали переглядати. Він бачив, що в сумці були мобільні телефони «Nokia», «Sony», зарядні пристрої до телефонів, CD-диски, рулетка, канцелярський ніж, дві викрутки, якісь гвіздки та інше.

Потім обвинувачені викликали таксі, але не до місця, на якому вони знаходились в той час, а трохи далі від нього. Коли через деякий час повз них проїхав автомобіль таксі «Альфа», то обвинувачені пішли слідом за ним, а йому запропонували чекати на зупинці. Перебуваючи там, приблизно через п'ять хвилин він почув шум пробуксовування шин автомобіля по асфальту, після чого менше ніж через хвилину обвинувачені під'їхали до нього на вказаному автомобілі, за кермом якого сидів ОСОБА_12, та наказали йому брати сумки і сідати до автомобіля. У салоні автомобіля, крім ОСОБА_11 та ОСОБА_12 більше нікого не було і він зрозумів, що обвинувачені протиправно заволоділи автомобілем. На їх вимогу він подав сумки до салону автомобіля, але сісти в нього не встиг, так як до них під'їхав автомобіль з працівниками міліції. Побачивши їх, ОСОБА_11 крикнув, що необхідно втікати. Обвинувачені вискочили з автомобіля і побігли, а його зразу ж затримали працівники міліції. При затриманні у нього було вилучено мобільний телефон, який він взяв подивитись, коли обвинувачені оглядали вмістиме принесених ними сумок. В подальшому, приблизно о 5-й - 7-й год., він був доставлений до міськрайвідділу міліції, де був допитаний та дав показання з приводу подій, які стали йому відомі зі слів обвинувачених та очевидцем яких він був після їх розповіді про це. Показання слідчому він давав добровільно. Ніякого фізичного примусу з боку працівників міліції на нього не чинилось. Працівникам міліції, як і суду він розповів правду про обставини відомі йому про вчинені обвинуваченими злочини.

В ході досудового слідства з метою перевірки та уточнення показань з ним було проведено слідчий експеримент, в ході якого ОСОБА_16 розповів, при яких обставинах і де він зустрічався з обвинуваченими у день вбивства, з якого місця він спостерігав за ними, де він знаходився, коли після протиправного заволодіння транспортним засобом обвинувачені приїхали до нього та де він був затриманий.

Із відеозапису даної слідчої дії, який був переглянутий в судовому засіданні, вбачається, що свідок ОСОБА_16 під час його допиту в ході проведення слідчого експерименту давав показання добровільно, невимушено, без впливу сторонніх осіб. Він поводив себе вільно, адекватно ситуації, в якій він перебував, він не виглядав пригніченим або примушеним, що у суду не викликає сумнівів у правдивості ним розказаного тоді, а також під час допиту в суді.

В зв'язку з цим суд приймає до уваги його показання як правдиві, оскільки вони в повній мірі узгоджуються з іншими доказами по справі, їм не суперечать і їх відповідність дійсності підтвердили також обвинувачені, які наголосили, що свідок під час допиту в суді дав правдиві та повні показання з приводу того, що відбувалося в ніч, коли вони вчинили вбивства, про які розповіли останньому.

Суд не приймає до уваги твердження обвинувачених про те, що свідок ОСОБА_16 обмовляє їх у причетності до скоєння умисних вбивств потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_15, про що вони почали стверджувати лише під час закінчення з'ясування обставин справи в суді, не наводячи будь-яких об'єктивних підстав для цього. При цьому суд виходить з того, що свідок і обвинувачені перебували на той час в дружніх стосунках, що кожний із них підтвердив в суді, між ними не було конфліктних стосунків або неприязні, які б давали підстави для обмови, що, на думку суду, виключає можливість цього. Крім того, на момент затримання свідок ні з яких інших джерел, ніж від обвинувачених, не міг знати ні про факти вчинення умисних вбивств, ні про місце їх скоєння. Цього в суді спочатку не заперечували і обвинувачені, що дає підстави суду розцінити показання свідка як правдиві, а факт повідомлення йому останніми про вбивство потерпілих як такий, що мав місце і свідчить про причетність обвинувачених до скоєння умисних вбивств.

Надуманим суд розцінює і твердження обвинувачених про те, що свідок нібито страждає якимось психічними розладами, з приводу яких лікувався в лікарняних закладах. При цьому ні якими розладами страждає свідок, ні, де або коли він лікувався, вони не знають, а стверджують про це лише відповідаючи на поставлені запитання своїх захисників, що викликає сумнів у суду з приводу об'єктивності їх тверджень. Судом не встановлено, що свідок страждає будь-яким психічним розладом або захворюванням, яке б викликало сумнів у його спроможності об'єктивно сприймати, відтворювати та оцінювати ситуацію, очевидцем якої він був, а сторонами не надано таких доказів. Сам він категорично заперечує факт захворювання на будь-яку психічну хворобу. Поведінка свідка в суді, логічність його мислення, спосіб та хід викладення думок не викликають у суду ніяких сумнівів з приводу цього, в зв'язку з чим суд розцінює твердження обвинувачених про неможливість свідка давати об'єктивні показання про обставини відомі йому по справі, як спробу скомпроментувати його як особу та поставити під сумнів як доказ показання, які він дав, викриваючи їх у причетності до скоєння особливо тяжких злочинів.

Суд не приймає до уваги і те, що допит свідка на досудовому слідстві здійснювався без захисника або законного представника, оскільки ці показання судом не досліджувались, вони не приймаються до уваги, а на час допиту в суді свідок досяг повноліття.

Свідок ОСОБА_18 пояснив суду, що він працює дільничним інспектором в Миргородському МРВ при УМВС України в Полтавській області. 12 квітня 2014 року, приблизно о 3 год., отримавши повідомлення від чергового райвідділу, він виїхав до магазину «Островок», поблизу якого був виявлений труп невстановленого чоловіка зі слідами насильницької смерті. Під час перебування на місці події до них підійшов потерпілий ОСОБА_8 та повідомив, що декілька хвилин тому на нього було скоєно розбійний напад.

Із показань свідка ОСОБА_19, які він дав в суді, слідує, що він працює оперуповноваженим СКР Миргородського МРВ та займається розкриттям тяжких кримінальних правопорушень. 12 квітня 2014 року він був присутнім на місці вчинення злочину, та проводив першочергові оперативно розшукові дії, спрямовані на розкриття злочину. Від свідка ОСОБА_16, якого було затримано, йому стало відомо, що до вчинення злочину причетні ОСОБА_11 та ОСОБА_12 В подальшому, в результаті співпраці з названим свідком йому спільно з оперуповноваженим СКР ОСОБА_20 вдалося затримати ОСОБА_11, який, будучи виявленим, намагався втекти.

Свідок ОСОБА_20 пояснив суду, що він працює оперуповноваженим СКР Миргородського МРВ. 12 квітня 2014 року, отримавши повідомлення про вбивство невідомого чоловіка біля магазину «Островок», займався його розкриттям. На місці події на тротуарі було багато крові, великий камінь з нашаруванням на ньому речовини бурого кольору та розкиданий одяг. В той час до вказаного магазину підійшов потерпілий ОСОБА_8 та повідомив, що декілька хвилин тому, по вул. Д.Озеро приблизно за двісті метрів від даного магазину, двоє невідомих вчинили на нього розбійний напад. З метою перевірки вказаної інформації він на службовому автомобілі направився до вказаного місця разом з ДІМ Мигородського МРВ ОСОБА_18 Проїхавши близько 200-300 метрів, по вказаній вулиці, поблизу зупинки громадського транспорту вони помітили автомобіль «ВАЗ 2109» синього кольору, який стояв на проїжджій частині дороги, як невідомий чоловік різко почав тікати від автомобіля, що стояв через територію домоволодіння, яке розташоване поряд. Він разом з ОСОБА_18 почав переслідування невідомого та затримав його. Затриманим виявився ОСОБА_16, який повідомив, що його друзі ОСОБА_12 та ОСОБА_11 вчинили цієї ночі вбивство невідомого чоловіка та збирались втекти з міста. З цією метою вчинили напад на таксиста та заволоділи його автомобілем.

Перевіряючи отриману інформацію, працівники міліції приїхали на АДРЕСА_2, де проживав обвинувачений ОСОБА_12 і затримали його.

В подальшому, в результаті співпраці з ОСОБА_16, останній домовився про зустріч з ОСОБА_11 біля авто-заправки «Кварк» по вул. Сорочинська в м. Миргород. Коли той туди прийшов їм вдалося його затримати.

Свідок ОСОБА_21 пояснив суду, що 12 квітня 2014 року він перебував в будинку з потерпілим ОСОБА_22 та іншими особами, з якими вживав алкогольні напої. Приблизно о 23 год. до них приєдналися ОСОБА_11 з ОСОБА_12 Під час перебування у вказаному будинку він запам'ятав, що відразу після того як ОСОБА_14 пішов звідти за ним з будинку вийшли і обвинувачені, а наступного дня він дізнався про вбивство ОСОБА_14

Згідно висновку судово-медичного експерта № 99 від 8 липня 2014 року (том 2 а. п. 204-208) у потерпілого ОСОБА_14 виявлені тілесні ушкодження у вигляді багатоуламкового перелому кісток склепіння та основи черепу; крововиливів у м'які тканини голови тім'яної ділянки зліва, тім'яно-потиличної ділянки зліва, лобної ділянки зліва та справа та у м'яку мозкову оболонку по всій конвекситальній поверхні; забою речовини головного мозку лобно-скроневої ділянки справа та лобно-скроневої ділянки зліва; перелому під'язикової кістки з крововиливами у м'які тканини шиї; перелому кісток носа, лівої та правої щелепних кісток та орбіт; рани, що розташовані в надбрівній ділянці справа; в надбрівній ділянці зліва з розповсюдженням на ліву брову та верхню повіку ока, доходячи до внутрішнього кута ока; в скуловій ділянці справа з розповсюдженням на щоку; в ділянці підборіддя справа (в проекції тіла нижньої щелепи), дві; в тім'яній ділянці зліва; в тім'яно-потиличній ділянці зліва; на передній поверхні шиї, у верхній третині, вище рівня щитовидного хряща; синців, що розташовані на нижній повіці лівого ока; навколо правого ока; на передній поверхні шиї, більше справа у середній третині; на боковій поверхні шиї справа у верхній третині; на тильній поверхні лівої кисті, в проекції 2-ї п'ястної кістки з розповсюдженням на тил проксимальної фаланги 2 та 3 пальців кисті; на внутрішній поверхні середньо-нижньої третини правого передпліччя; на тилі правого променевоп'ясткового суглобу; на тилі правої кисті в проекції 4 п'ястної кістки; саден, що розташовані майже на всій правій половині обличчя; на тилі лівої кисті, біля основи 2 пальця; на тилі дистальної фаланги 3 пальця правої кисті; 4 пальця; на тилі проксимальної фаланги 3 пальця лівої кисті; на тилі правої кисті, біля основи 2 пальця; на тилі правої кисті, в проекції 4 пальця п'ястної кістки; в ділянці проекції копчика та на зовнішній поверхні середньої третини лівого стегна, які могли утворитися від дії твердих тупих предметів (окрім рани на передній поверхні шиї у верхній третині, яка утворилася від дії гостро ріжучого предмету), з силою, достатньою для їх утворення, по давності утворення можуть відповідати даті, вказаній у описовій частині постанови та по ступеню тяжкості відносяться:

а) багатоуламковий перелом кісток склепіння та основи, черепу; крововиливи у м'які тканини голови тім'яної ділянки зліва, тім'яно-потиличної ділянки зліва, лобної ділянки зліва та справа та у м'яку мозкову оболонку по всій конвекситальній поверхні; забій речовини головного мозку лобно-скроневої ділянки справа та лобно-скроневої ділянки зліва; перелом кісток носа, лівої та правої скулових кісток та орбіт; рани, що розташовані в надбрівній ділянці справа; в надбрівній ділянці зліва, з розповсюдженням на ліву брову та верхню повіку ока, доходячи до внутрішнього кута ока; в щелепній ділянці справа, з розповсюдженням на щоку; в ділянці підборіддя справа (в проекції тіла нижньої щелепи), (дві); в тім'яній ділянці зліва в тім'яно-потиличній ділянці зліва; синці, що розташовані на нижній повіці лівого ока; навколо правого ока; садна, що розташовані майже на всій правій половині обличчя (лобна ділянка, щелепна, щока, ділянка проекції гілки нижньої щелепи) оцінюються тільки у своїй сукупності, до тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть;

б) перелом під'язикової кістки та крововиливи у м'які тканини шиї; синці на передній поверхні шиї, більше справа, у середній третині; на боковій поверхні шиї справа у верхній третині стосовно живої особи, - до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, по критерію тривалого розладу здоров'я;

в) рана на передній поверхні шиї у верхній третині, стосовно живої особи - до легких тілесних ушкоджень, по критерію короткочасного розладу здоров'я;

г) синці, що розташовані на тильній поверхні лівої кисті, в проекції 2-ї п'ястної кістки, з розповсюдженням на тил проксимальної фаланги 2 та 3 пальців кисті; на внутрішній поверхні середньо-нижньої третини правого передпліччя; на тилі правого променево-п'ясткового суглобу; на тилі правої кисті, в проекції 4 п'ястної кістки, садна, що розташовані на тилі лівої кисті біля основи 2 пальця, на тилі дистальної фаланги 3 пальця правої кисті, на тилі проксимальної фаланги 3 пальця лівої кисті, на тилі правої кисті біля основи 2 пальця, на тилі правої кисті в проекції 4 п'ястної кістки; в ділянці проекції копчика; на зовнішній поверхні лівого стегна - до легких тілесних .ушкоджень.

Усі, вищезазначені тілесні ушкодження є прижиттєвими, про що свідчить їх характер та наявність крововиливів у м'які тканини.

Причиною смерті потерпілого ОСОБА_14 стала тупа травма голови, що призвела до виникнення багатоуламкового перелому кісток склепіння та основи черепу та забою речовини головного мозку.

Між тілесними ушкодженнями, виявленими на тілі трупа ОСОБА_14 та причиною його смерті є прямий причинно-наслідковий зв'язок.

Показання обвинуваченого ОСОБА_12, які він дав під час слідчого експерименту, повністю відповідають об'єктивним даним, отриманим під час судово-медичного дослідження трупу ОСОБА_14 по механізму заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому і частково по кількості та локалізації, а показання обвинуваченого ОСОБА_11 не відображають утворення різаної рани шиї у потерпілого.

Відповідно до висновку судово-медичного експерта № 98 від 8 липня 2014 року (том 2 а. п. 109-112) у потерпілого ОСОБА_15 виявлені такі тілесні ушкодження: забій речовини головного мозку в правій скроневій ділянці; крововиливи у м'які тканини голови майже по всій поверхні та у м'яку мозкову оболонку майже по всій конвексітальній поверхні; багатоуламкові переломи кісток основи та склепіння черепа; синці, що розташовані на тильній поверхні правої кисті (3); на тильній поверхні лівої кисті (2); на лівій щоці; навколо лівого ока; навколо правого ока; рани, що розташовані на лобі справа; в правій скроневій ділянці ( 5); на лобі зліва, які могли утворитись не менш, ніж від дев'яти точок прикладання сили твердих тупих предметів, по давності утворення можуть відповідати даті, вказаній в описовій частині постанови, та по ступеню тяжкості відносяться:

а) рани в лобній ділянці; в правій скроневій ділянці; синці навколо очей; багатоуламкові переломи кісток основи та склепіння черепа; крововиливи у м'які тканини голови та у м'яку мозкову оболонку; забій речовини головного мозку, оцінюються тільки у своїй сукупності - до тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті;

б) синці, що розташовані на тильній поверхні правої кісті (3); на тильній поверхні лівої кисті (2); на лівій щоці, стосовно живої особи -до легких тілесних ушкоджень;

Усі, виявлені тілесні ушкодження є прижиттєвими, про що свідчить їх характер та крововиливи у м'які тканини.

Ушкодження голови трупу потерпілого ОСОБА_15 утворилися не менш, ніж від 7-ми точок прикладання сили твердих тупих предметів, верхніх кінцівок - не менше, ніж від 2-х точок. Ушкодження голови наносились з великою силою, на що вказують масивні багатоуламкові переломи кісток черепа та тяжка черепно-мозкова травма; синці на кінцівках - з силою достатньою для їх утворення.

Смерть ОСОБА_15 настала внаслідок тупої травми голови, що призвела до виникнення перелому кісток склепіння та основи черепу, забою у речовину головного мозку, крововиливу у м'яку мозкову оболонку.

Між тілесними ушкодження, виявленими на трупі ОСОБА_15 та причиною його смерті є прямий причинно-наслідковий зв'язок.

Показання обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які вони дали під час слідчого експерименту, повністю відповідають об'єктивним даним, отриманим під час судово-медичного дослідження трупу ОСОБА_15 по механізму заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому і частково по кількості та локалізації.

Під час огляду місця події 12 квітня 2014 року, яким є домоволодіння по АДРЕСА_4 та прилеглої території, протокол про що був досліджений в суді, було виявлено труп ОСОБА_14 з ознаками насильницької смерті та вилучено гіпсовий зліпок відбитку взуття, зразки речовини бурого кольору (далі - РБК) та контрольні зразки, будівельний блок з наслоюванням РБК, зразок ґрунту з РБК та контрольний зразок, цегляні камінці з РБК, зразок піщаного грунту з РБК - слід волочіння, ніж та черевики (том 2 а. п. 42-45)

Згідно протоколу огляду місця події від 12 квітня 2014 року, який був досліджений в суді, було оглянуто будинковолодіння в м. Миргород Полтавської області по вул. Довге Озеро на куті території домоволодіння НОМЕР_2, де виявлено труп ОСОБА_15 з ознаками насильницької смерті та в ході огляду вилучено камінь з нашаруванням РБК (ймовірне знаряддя злочину), елементи одягу з РБК, зразки грунту з нашаруванням РБК та контрольний зразок, зразки ґрунту з нашаруванням РБК із калюжі та контрольний зразок, зразки грунту під каменем та контрольний зразок, три гіпсових зліпка низу взуття (том 2 а. п.46-56)

Під час обшуку за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_12 12 квітня 2014 року було виявлено та вилучено мобільні телефони «Samsung Е 2121В» чорного кольору, «Nokia 1800» чорного кольору, «Motorolla С115», останній із яких належав потерпілому ОСОБА_15 (том 3 а. п.77-83)

В ході обшушу, проведеного в цей же день по АДРЕСА_1 за місцем проживання батька обвинуваченого ОСОБА_11 було виявлено та вилучено спортивну сіру куртку з синіми та блакитними вставками з нашаруваннями РБК та маску з шерстяної шапки чорного кольору (том 3 а. п.88-92)

Під час огляду місця події 12 квітня 2014 року, яким є територія домогосподарства по АДРЕСА_5, було виявлено автомобіль «ВАЗ-2109», який належить потерпілому ОСОБА_8, виявлено та вилучено викрутку з полімерним руків'ям та хрестоподібним металевим кінцем, яка являється знаряддям нападу на нього (том 2 а. п. 113-149).

В ході огляду автомобіля «ВАЗ 2109» синього кольору д. н. з. НОМЕР_1, який належить потерпілому ОСОБА_8, було виявлено та вилучено дві сумки з РБК та інші речі, серед яких знаходились паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_12, військовий квиток на ім'я останнього, паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_15, особисті речі останнього та інші речові докази (том 2 а. п. 113-149)

Згідно висновків судово-медичної імунологічної експертизи № 371, 426 від 7 та 13 травня 2014 року (том 3 а. п. 136-138, 141-143) кров потерпілого ОСОБА_14 належить до В (ІІІ) групи, якій властиві антиген В і ізогемаглютинін анти-А; кров потерпілого ОСОБА_15 належить до А(ІІ) групи, якій властиві антиген А і ізогемаглютинін анти-В; кров обвинуваченого ОСОБА_11 належить до А (ІІ) групи, якій властиві антиген А і ізогемаглютинін анти-В; кров обвинуваченого ОСОБА_12 належить до АВ(IV) групи, якій властиві антигени А і В.

На спортивних штанах обвинуваченого ОСОБА_11, що надані на дослідження - висновок експерта № 449 від 3 липня 2014 року (том 4 а. п. 20-22), на його спортивній куртці - висновок експерта № 446 від 30 травня 2014 року (том 4 а. п. 53-58), на його кросівках - висновок експерта № 577 від 4 липня 2014 року (том 3 а. п. 152-154) знайдена кров людини, де виявлений антиген В. Кров у цих слідах могла походити від потерпілого ОСОБА_14

Відповідно до висновку експерта № 372 від 23 травня 2014 року (том 3 а. п. 157-163) на зразку ґрунту з дороги, зразку трави з узбіччя дороги, зразку грунту з канави, зрізі з дошок містка, цегляних камінцях, зразку піщаного ґрунту, зрізі з порогу будинку, вилучених з місця вбивства потерпілого ОСОБА_14 виявлена його кров.

На жилеті потерпілого ОСОБА_15, його сумках, які були вилучені в автомобілі потерпілого ОСОБА_8, джинсових штанах, кофті, кросівках, рулетці, пластиковій картці згідно висновків експерта № 431, 441, 430, 432, 429, 440, 439, 438 від 23, 27, 23, 20, 22, 22, 22, 20 травня 2014 року (том 4 а. п. 31-36, 39-43, 72-77, 95-99, 102-106, том 3 а. п. 180-184, 187-190, 193-196) виявлена кров людини, яка може походити від нього самого та обвинуваченого ОСОБА_11

На штанах обвинуваченого ОСОБА_12відповідно до висновку експерта № 445 від 27 травня 2014 року (том 3 а. п. 46-50) виявлена кров, яка може походити від потерпілого ОСОБА_14, а на його спортивній кофті та куртці відповідно до висновків експерта № 443 та № 442 від 22 травня 2014 року (том 3 а. п. 166-170, 173-177) виявлена кров, яка може походити від потерпілого ОСОБА_15

Відповідно до висновку судово-медичної цитологічної експертизи № 133 від 12 травня 2014 року (том 4 а. п. 3-8) на будівельному блоці, вилученому з місця вбивства потерпілого ОСОБА_14 виявлені об'єкти, зовні схожі на волосся, а також виявлений антиген В ізосерологічної системи АВО, який може походити від особи (осіб), в крові (якої) яких він знаходиться, в тому числі, і від потерпілого ОСОБА_14

Згідно з висновком експерта № 153 від 2 червня 2014 року (том 4 а. п. 87-91) на камені, вилученому з місця вбивства потерпілого ОСОБА_15 виявлена кров, яка може походити як від останнього, так і обвинуваченого ОСОБА_11

Відповідно до висновків експерта № 176-МК та 216-МК від 3 та 21 липня 2014 року відповідно (том 4 а. п. 108-111, 113-116) на клаптику шкіри з надбрівної ділянки зліва виявлена забита рана, яка утворилася від дії твердого, тупого предмету, який має обмежену контактуючу поверхню. На стінках рани виявлені включення мілких, твердих часток жовто-коричневого кольору. На клаптику шкіри з передньої поверхні шиї виявлена різана рана, яка утворилась від дії предмету, який має гостре лезо. На клаптику шкіри з тім'яної ділянки зліва виявлена забита рана (фрагмент рани), яка утворилася від дії твердого, тупого предмету, який має обмежену контактуючу поверхню. На клаптику шкіри з надбрівної ділянки справа виявлено дві забиті рани, які утворилися від дії твердого, тупого предмету, який має обмежену контактуючу поверхню. На клаптику шкіри з ділянки підборіддя справа виявлено три забиті рани, які утворилися від дії твердого, тупого предмету, який має обмежену контактуючу поверхню. По краях і на стінках рани №1 виявлені включення мілких, твердих часток жовто-коричневого кольору. На клаптику шкіри з скулової ділянки справа виявлена забита рана, чисельні садна і поверхневі рани на поверхні клаптика, які утворилися від дії твердого тупого предмету, в області ран виявлені накладення часток піщано-подібних мас і включення мілких, твердих часток жовто-коричневого (цегляного) кольору. По краях і на стінках ран, на клаптиках шкіри металізації сполуками заліза не виявлено.

Виявлені забиті рани, на клаптиках шкіри, могли утворитися від дії будівельного каменя, наданого на експертизу.

Різана рана на клаптику шкіри, з передньої поверхні шиї, могла утворитися від дії леза клинка ножа, який наданий на експертизу.

Згідно висновку експерта № 191-МК від 3 липня 2014 року (том 4 а. п. 118-119) на клаптику шкіри з правої лобної ділянки, виявлена забита рана, яка утворилася від дії твердого тупого предмету, який має обмежену контактуючу поверхню. На клаптику шкіри з правої скроневої ділянки виявлено чотири забитих рани, які утворилися від дії твердого тупого предмету. Рани №1, №2, №3 утворилися від дії предмету, який має обмежену подовжену контактуючу поверхню. Рана № 4 утворилася від дії предмету, який має обмежену, кутоподібну контактуючу поверхню. В області забитих ран, на клаптиках шкіри, металізації сполуками заліза не виявлено.

Виявлені забиті рани, на клаптиках шкіри, могли утворитися від дії каменя наданого на експертизу.

Відповідно до висновків експерта № 186-МК та 185-МК від 26 червня 2014 року (том 4 а. п. 121-122, 126-127) на штанах і куртці обвинуваченого ОСОБА_11 виявлені сліди речовини, подібної до крові:

- по передній і задній поверхні штанів виявлені плямисті накладення червоно-коричневої речовини, подібної до крові, без визначення їх виду і помарки подібної речовини без визначення механізму їх утворення;

- по передній поверхні зліва і справа і в області правого бокового шва виявлені сліди-бризки, які летіли різнонаправлено, під різними кутами до поверхні штанів;

- по задній поверхні справа виявлена група бризок, які летіли як майже перпендикулярно, так і в напрямку зліва на право, дещо згори вниз, до поверхні штанів, при вертикально одягнутому положенні штанів;

- по передній і задній поверхні куртки зліва і справа, по передній і задній поверхні рукавів виявлені сліди у вигляді чисельних помарок, без визначення механізму їх утворення; виявлені чисельні мазки, які утворилися від різнонаправленого ковзного зіткнення з поверхнею, між якими була рідка речовина, подібна до крові; виявлені плямисті накладення речовини, подібної до крові, без визначення виду слідів;

- по передній поверхні куртки зліва, в верхніх і нижніх відділах, по передній поверхні справа і по передній поверхні лівого рукава, виявлені сліди-бризки, загальний напрямок яких свідчить, що бризки летіли в основному в напрямку знизу вгору, справа наліво, при вертикально одягнутому положенні куртки;

- по задній поверхні манжета правого рукава, виявлені множинні сліди, які утворилися від дрібних бризок, що летіли перпендикулярно, або майже перпендикулярно до задньої поверхні правого рукава і могли утворитися внаслідок ударів по скупченню крові, або закровавленій поверхні тупим предметом.

Згідно висновку експерта № 192-МК від 26 червня 2014 року (том 4 а. п. 124125) на кросівках обвинуваченого ОСОБА_11 виявлені сліди, речовини подібної до крові:

- на правому і лівому кросівках, по передній поверхні, в області і навколо отворів, на поверхні шнурків, на бокових поверхнях союзки кросівок і на бокових поверхнях підошв виявлені розмиті, плямисті накладення червоно-коричневої речовини, подібної до крові, з просоченням тканини шнурка лівого кросівка.

Дані сліди, у вигляді плямистих накладень, на кросівках і просочення тканини шнурка лівого кросівка, утворились внаслідок попадання рідкої крові на поверхню кросівок, без можливості визначення виду слідів.

Відповідно до висновку № 95 від 11 липня 2014 року (том 3 а. п. 117-121) ринкова вартість автомобіля «ВАЗ-2109» д. н. з. НОМЕР_1, який належить потерпілому ОСОБА_8 становить 28308 грн.

Судом в ході розгляду справи були оглянуті надані стороною обвинувачення речові докази, які були предметом дослідження названих вище судових експертиз. В процесі їх огляду було встановлено, що на предметах одягу обвинувачених та потерпілих маються масивні сліди речовини бурого кольору, які у висновках експертиз визначаються як сліди крові. При дослідженні речових доказів судом встановлено, що вони були вилучені, описані та запаковані у визначеному кримінально-процесуальним кодексом порядку, про що свідчить також описання цього в висновках судових експертиз.

В зв'язку з цим суд не приймає до уваги твердження обвинувачених про те, що речові докази по справі вилучались, запаковувались та надавались на експертизу для їх дослідження з порушенням встановленого для цього порядку.

Суд не приймає до уваги твердження обвинувачених про те, що висновки судово-імунологічних експертиз носять припускальний ймовірний характер належності крові, виявленої на одязі та взутті обвинувачених, потерпілим ОСОБА_14 та ОСОБА_15, в зв'язку з чим не можуть прийматися до уваги як доказ по справі. На їх думку, факт походження крові від потерпілих повинен був встановлюватися проведенням експертизи ДНК. Не приймаючи до уваги це твердження, суд виходить з того, що факт походження належності крові потерпілим на одязі і взутті обвинувачених встановлений не лише на підставі висновків судово-медичних експертиз, а сукупності всіх доказів по справі. Зокрема, суд враховує факт визнання обвинуваченими на початку розгляду справи в суді їх вини у вчиненні умисних вбивств потерпілих, відповідності їх показань про механізм, локалізацію та спосіб спричинення тілесних ушкоджень потерпілим об'єктивним даним, які були отримані під час проведення судово-медичного дослідження трупів потерпілих, показань потерпілих та свідків, які вказують на їх причетність до скоєння цих злочинів, факту вилучення у обвинувачених викраденого ними майна у потерпілих, наявності великої масивності та кількості слідів крові на їх одязі. Все це, на думку суду, свідчить про їх причетність до вбивства потерпілих, а тому висновки судових експертиз, в яких зазначається про можливість походження крові на їх одязі і взутті від потерпілих судом приймається до уваги як окремий доказ, який в сукупності з іншими доказами з безперечністю свідчить про її походження від потерпілих, а отже про причетність обвинувачених до вбивства названих осіб.

Аналізуючи наведені докази, суд враховує їх повну узгодженість та відповідність між собою як про причини і обставини вчинення умисних вбивств потерпілих, механізм та спосіб заподіяння їм тілесних ушкоджень, так і мотиви вчинення злочинів.

В зв'язку з наведеним суд вважає правдивими показання свідка ОСОБА_16, так як вони підтверджуються сукупністю наведених вище доказів.

Ці показання разом з іншими доказами суд покладає в основу обвинувачення ОСОБА_11 та ОСОБА_12, спростовуючи при цьому їх твердження про непричетність до скоєння умисних вбивств потерпілих.

При цьому суд враховує, що обвинувачені під час слідчого експерименту в присутності своїх захисників, давали показання про механізм та спосіб нанесення тілесних ушкоджень і їх локалізацію. Відповідність їх показань в цій частині об'єктивним даним, які були отримані при судово-медичному дослідженні трупів потерпілих, підтверджено висновками судово-медичного експерта, про що зазначено вище.

Суд не оцінює показань, які вони давали під час досудового слідства по справі, визнаючи свою вину у вчиненні умисних вбивств потерпілих, але приймає до уваги, що протягом судового розгляду справи вони неодноразово визнавали свою причетність до цього.

Надуманим та таким, що не відповідає дійсності суд розцінює і твердження обвинувачених про те, що під час досудового слідства вони обмовили себе у причетності до скоєння умисних вбивств потерпілих внаслідок застосування щодо них тортур з боку працівників міліції. Зокрема, на думку суду, вочевидь вигаданим являється їх твердження про те, що зразу ж після затримання вони були побиті працівниками міліції, які в процесі побиття з застосуванням протигазів та фізичної сили вигадали їм версії вбивств двох потерпілих, яких вони дотримувались протягом всього досудового слідства, даючи показання як під час допиту, так і слідчого експерименту, а також в суді під час розгляду питань про взяття їх під варту. Крім того, уявно з обережністю, відповідаючи на запитання захисників, вони наголошували про те, що в місцях ізоляції, де їх утримували під час досудового слідства, особи оздоблені слідами татуювань та з відповідними манерами спілкування в таких місцях, наштовхували їх на необхідність визнання вини у обвинуваченні, яке їм інкримінувалось, що довгий час і служило поштовхом до цього. При цьому в жодному випадку вони самостійно конкретно не вказали, які саме тортури і насильство з боку працівників міліції до них застосовувалось і що саме їм розповідали ті особи, на яких вони вказали. Оцінюючи ці твердження як надумані, суд виходить з того, що обвинувачені були затримані майже зразу ж після вбивства, обставини якого не були відомі ні працівникам міліції, ні будь-яким іншим особам, а тому розповісти про це їм ніхто не міг. Окрім того, обвинувачений ОСОБА_12 стверджує, що о 5-й год. зразу ж після затримання його вивезли в поле, де поклали обличчям вниз на землю і примусили визнавати вину у вбивстві двох осіб. Виходячи з часу і обставин затримання, а також осіб, які його затримали, суд вважає, що на той час не тільки про обставини, а й про факт вбивства двох осіб, тим, хто затримував обвинуваченого відомо не було.

Зразу ж після затримання з дотриманням процесуальних процедур в присутності захисників і законних представників неповнолітніх обвинувачених, з роз'ясненням їх процесуальних прав, вони були допитані та безпосередньо після цього з ними були проведені слідчі експерименти з застосуванням відеозйомки. Перегляд відеозаписів цих слідчих дій в суді свідчить про те, що обвинувачені вели себе спокійно, в їх вигляді та поведінці не проглядалось стурбованості, наляканості або невпевненості у стверджуваному та тому, що вони показували, зміст їх розповіді, послідовність викладення про події, які мали місце, свідчить про логічність їх суджень і детальну, а не загальну обізнаність у цьому. Викладаючи про обставини скоєних злочинів, показуючи місця їх скоєння, імітуючи нанесення ударів потерпілим, описуючи спосіб нанесення ударів та заподіяння смерті потерпілим, вони відповідали не лише на запитання слідчого, а й захисників, які були присутніми при цьому та які ставили їм запитання. Жодного разу ніхто із них не скаржився на застосування щодо них недозволених методів досудового слідства та застосування фізичного примусу, факт якого спростовується також висновками судово-медичних експертиз обвинувачених, згідно яких ні в кого із обвинувачених не виявлено будь-яких тілесних ушкоджень (том 4 а. п. 44, 48). Не вказували вони на це і слідчим суддям, які розглядали клопотання органів досудового слідства про взяття їх під варту як зразу ж безпосередньо після затримання, так і в подальшому під час продовження строків тримання під вартою. Їх твердження про те, що вони боялись помсти за це з боку працівників правоохоронних органів, суд розцінює як надумане, оскільки на даний час умови і місце їх тримання під вартою не змінились і підстави боятись розправи, слідуючи логіці їх суджень, не відпали, однак вони почали стверджувати про це, що, на думку суду, є свідченням надуманості таких тверджень. Такий висновок суду ґрунтується ще й на тому, що за час розгляду справи по суті в суді вони заявили про це лише при завершенні судового розгляду справи, неодноразово до цього заявляючи про визнання своєї причетності до скоєних вбивств. Отже, на підставі цього суд приходить до висновку про надуманість їх тверджень про застосування щодо них фізичного примусу та недозволених методів досудового слідства, а тому до уваги не приймає, розцінюючи як спосіб захисту від обвинувачення у вчинених злочинах.

Оцінюючи мотиви злочинних дій обвинувачених, суд вважає, що вони вчинили вбивство потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_15 умисно, першого із хуліганських спонукань, а останнього з корисливих мотивів. Про це свідчить безпричинність нападу на потерпілого ОСОБА_14 та спосіб його вбивства, а про корисливий мотив вбивства потерпілого ОСОБА_15 - заволодіння його майном та розпорядження ним. Суд також вважає, що вони вчинили напад на потерпілого ОСОБА_8 з метою його пограбування та вбивства, а також протиправного заволодіння транспортним засобом. Про це, на думку суду, свідчить характер їх дій- нанесення удару викруткою в життєво важливі органи та заволодіння транспортним засобом потерпілого. Суд вважає, що умисел, спрямований на умисне вбивство потерпілого вони не довели до кінця з причин, що не залежали від їх волі, так як останній, вчинивши їм опір, вирвався від них та втік. При оцінці дій обвинувачених і спрямованості їх умислу суд враховує висновки судово-психіатричних експертиз № 271 та № 258 від 16 травня 2014 року (том 3 а. п. , 98-105, 107-114) про те, що обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_12 будь-яким психічними захворюванням не страждали та не страждають у даний час. Однак, при дослідженні особистісних особливостей вони виявляють достатню активність темпу психічних процесів і станів, низьку вразливість, відсутність імпульсивності, виражену емоційну нестійкість, високий індекс психопатизації зі схильністю до антисоціальних вчинків та алкоголізації, які не могли суттєво вплинути на їх свідомість та діяльність у момент скоєння інкримінованих їм діянь, так само і на характер їх свідчень по матеріалах кримінальної справи. ОСОБА_11 та ОСОБА_12 під дію ч. ч. 2-3 ст. 19 та ст. 20 КК України не підпадають, можуть постати перед слідством та судом.

Отже, суд вважає доведеною вину обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм злочинів за обставин і способом та з мотивів вказаних вище, і кваліфікує їх діяння за п. п. 6, 7, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. п. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 та ч. 3 ст. 289 КК України

Обставиною, яка пом'якшує покарання кожного із обвинувачених, суд визнає вчинення злочину неповнолітніми.

Обставиною, яка обтяжує покарання кожного із обвинувачених, суд визнає вчинення ними злочину в стані алкогольного сп'яніння.

При визначенні покарання, суд враховує конкретні обставини справи, характер, тяжкість та ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, особу кожного із обвинувачених та обставини, що впливають на призначення покарання.

Суд приймає до уваги, що скоєні обвинуваченими злочини є особливо тяжкими.

Суд також враховує поведінку обвинувачених під час і зразу після їх скоєння, особу кожного із них, які раніше вже засуджувались за вчинення умисних злочинів, хоча судимість за це погашена у визначеному законом порядку, умови їх проживання та виховання, їх відношення до скоєного, думку потерпілих, які наполягають на суворому покаранні кожного із них, відсутність будь-якого розкаяння за вчинене, що вони проявили під час розгляду справи в суді, і приходить до висновку про необхідність призначення їм максимального покарання, передбаченого кримінальним кодексом за скоєні ними злочини.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Судові витрати на залучення експертів підлягають стягненню з обвинувачених.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 373 та 374 КПК України, суд,

з а с у д и в :

ОСОБА_11 та ОСОБА_12 визнати винними у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 6, 7, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15, п. п. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 та ч. 3 ст. 289 КК України та призначити кожному із них покарання:

за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України на дванадцять років позбавлення волі;

за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України на дванадцять років позбавлення волі;

за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України на чотирнадцять років позбавлення волі;

за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України на п'ятнадцять років позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України на десять років позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України на десять років позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 15, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України на десять років позбавлення волі;

за ч. 4 ст. 187 КК України на тринадцять років позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 289 КК України на дев'ять років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання кожному із обвинувачених визначити шляхом часткового складання призначених покарань у виді п'ятнадцяти років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання рахувати з 12 квітня 2014 року, зарахувавши в нього час перебування кожного із обвинувачених під вартою в зв'язку з обранням щодо них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по цій справі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо кожного із обвинувачених у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Стягнути з обвинувачених на користь держави 1031,94 грн. судових витрат.

Речові докази - знаряддя злочинів, знищити. Одяг обвинувачених та потерпілих, які були вилучені в ході досудового слідства, а також речі, які були предметами посягань і визнані речовими доказами по справі в ході досудового слідства, - повернути за належністю.

Вирок може бути оскаржено в Апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

СуддяА.Г. Савченко