Рішення № 4222180, 11.06.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м.Київ-32, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"11" червня 2009 р. Справа № 1/020-09

за позовом закритого акціонерного товариства «Агрофірма Березанська птахофабрика»,

с. Садове, Баришівський район

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш», м. Буча

про стягнення 836,60грн.

Суддя: А.С. Грєхов

за участю представників сторін:

від позивача: Короп Ю.П., довіреність від 01.04.2009 року;

від відповідача: не з’явився.

Обставини справи :

До господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось закрите акціонерне товариство «Агрофірма Березанська птахофабрика»(далі-позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш»(далі-відповідач) про стягнення 836,60грн., що складає 748,60грн. основного боргу, 88,00грн. пені за несвоєчасну сплату заборгованості за поставлений товар.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору №45 від 01.02.2007 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.05.2009 року порушено провадження у справі №1/020-09 та призначено її до розгляду на 11.06.2009 року.

В судовому засіданні 11.06.2009 року представник позивача підтримала позов, надала усні пояснення по суті спору та подала витребувані ухвалою суду від 26.05.2009 року документи.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи, що відповідач повідомлявся про час та місце засідання суду належним чином, неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами по справі укладено договір №45 від 01.02.2007 року (далі –договір), відповідно до умов якого (п.1.1.) позивач (постачальник) зобов’язується поставити товар згідно замовлення відповідача (покупця), а відповідач (покупець), в свою чергу, прийняти його відповідно до накладних, і оплатити товар у термін, зазначений в п.4.2.

Згідно п.п. 3.1., 3.3., 3.5. договору кількість і вартість товару фіксується в накладній, що виписується відповідно до попереднього замовлення відповідача (покупця) і передається по факсу, e-mail або через торгового представника позивача (постачальника). Постачання товару здійснюється за рахунок позивача (постачальника) за адресою, що вказана на замовленні. Позивач (постачальник) робить поставку товару з наданням відповідачу (покупцю) таких документів, як зокрема, видаткова накладна та податкова накладна.

Судом встановлено, що на виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар –яйце куряче на суму 748,60грн., що підтверджується копіями видаткової накладної №К-0001271 від 23.09.2008 року та прибуткової накладної №ВК-0012710 від 23.09.2008 року, які знаходяться в матеріалах справи.

Як передбачено п. 4.1., 4.2. договору загальна сума договору складає суму вартості товару, поставленого за всіма разом взятими накладними до цього товару. Відповідач (покупець) оплачує суму за реалізований товар за цінами, зазначеними у накладних кожні 7 календарних днів.

Відповідач в порушення умов договору своїх зобов’язань щодо своєчасної сплати за поставлений товар належним чином не виконав, їх оплату в повному обсязі не здійснив, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 748,80грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

Позивачем відповідачу направлено претензію №49/01 від 28.01.2009 року про стягнення станом на 23.01.2009 року основної заборгованості в сумі 748,60грн. та пені за прострочку оплати заборгованості в сумі 57,50грн. Відповіді на претензію позивач від відповідача не отримав.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Як встановлено ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В статті 525 вказаного Кодексу зазначено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення з відповідача 748,80грн. заборгованості за поставлений товар.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, як це передбачено ст. 218 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 5.3. договору у випадку невиконання, неналежного чи несвоєчасного виконання однією зі сторін своїх зобов’язань за цим договором, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми простроченого зобов’язання.

На підставі п. 5.3 договору позивачем заявлено до стягнення з відповідача 88,00грн. пені, нарахованої за період з 01.10.2008 року по 25.03.2009 року.

За таких обставин, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача 88,00грн. пені за прострочення оплати боргу.

Згідно частини 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, як це встановлено частиною 1 ст. 12 Цивільного кодексу України. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вищевикладеного, позов закритого акціонерного товариства «Агрофірма Березанська птахофабрика»до товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш»підлягає задоволенню повністю.

Відшкодування позивачу витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України суд покладає на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов закритого акціонерного товариства «Агрофірма Березанська птахофабрика»до товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш» задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш», Київська область, м. Буча, вул. Жовтнева, 66-А (код 32630105) на користь закритого акціонерного товариства «Агрофірма Березанська птахофабрика», Київська область, Баришівський район, селище Садове (код 30698067) –748,60грн. (сімсот сорок вісім гривень шістдесят копійок) основного боргу, 88,00грн. (вісімдесят гривень) пені, а також, державне мито в сумі 102грн. (сто дві гривні) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50грн. (триста дванадцять гривень п’ятдесят копійок).

3. Копію рішення надіслати сторонам по справі.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Грєхов А.С.