Рішення № 4222137, 21.07.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2009 р. Справа № 57/115-09

вх. № 3959/4-57

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Острога А.Г. - провідний спеціаліст юридичного відділу, дов. №124 від 27.05.09р.

Прокурора - Горгуль Н.В., посв. №33 від 06.03.08р.

Відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Заступника прокурора м. Харкова м. Харків в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків

до Закритого акціонерного товариства закритого типу "Індустріальна науково-технологічна компанія "Інтек", м. Харків

про стягнення 180792,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача –ЗАТ „Індустріальна науково-технологічна компанія „Інтек” стягнення заборгованість в сумі 180792,07 грн., з яких 87589,05 грн. заборгованість з орендної плати та 93203,02 грн. пеня, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань по договору оренди № 3182-Н від 29.12.2006 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 травня 2009 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09 червня 2009 року об 11:20 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 червня 2009 року, у зв’язку з неявкою представників сторін розгляд справи відкладено на 01 липня 2009 року о 10:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 липня 2009 року, з метою належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, розгляд справи відкладено на 13 липня 2009 року о 12:40 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.07.2009 року, у зв’язку з неявкою відповідача у судове засідання та невиконанням сторонами вимог суду, розгляд справи відкладено на 21 липня 2009 року о 09:30 год.

У призначеному судовому засіданні 21 липня 2009 року прокурор та представник позивача позов підтримували та наполягали на його задоволенні. Через канцелярію суду прокурор надав додаткові документи (вх. № 826 від 21.07.2009 року, які долучені до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання 21 липня 2009 року не з’явився, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав, заборгованість не спростував.

Судом перевірена адреса відповідача: відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 20.05.2009 року, відповідач зареєстрований за адресою: 61068, м. Харків, просп. Московський, 96-А, кв. 15, саме на цю адресу судом надіслано ухвалу від 01 липня 2009 року. Окрім того, як свідчать надані прокурором докази, на зазначену вище адресу відповідача прокурором надіслано позовну заяву та додані до неї документи.

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав, заборгованість не спростував.

Присутні в судовому засіданні 21 липня 2009 року представник позивача та прокурор вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача.

Оскільки, двомісячний строк розгляду справи, передбачений пунктом 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України спливає, враховуючи вимоги статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами .

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача судом встановлено наступне.

29 грудня 2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківської області (далі позивач) та ЗАТ „Індустріально науково-технологічною компанією”(далі - відповідач) укладено Договір оренди № 3182-Н (далі –договір), відповідно до умов якого, позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно –нежитлові приміщення –на 6-му та 7 -му поверхах 13-ти поверхової лабораторно-конструкторської будівлі (інв. № 10002) загальною площею 804,0 кв.м., що розміщене за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 168, що знаходиться на балансі Науково-дослідного проектного інституту „Союз”. Вартість майна визначена згідно з незалежною оцінкою, станом на 10.10.2006 року становить 1413000,00 грн.; майно за зазначеним договором передавалось з метою розміщення офісу.

Факт передачі приміщення підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна, підписаним сторонами 29 грудня 2006 року та скріплений печатками сторін.

Відповідно до п. 3.1. Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, зі змінами, та становила без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) –листопад 2006 року –12298,61 грн. (Додаток № 3). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди –грудень 2006 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за грудень 2006 року.

Відповідно до п. 3.2 Договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 3.3 Договору, орендна плата перераховується орендарем щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у наступному порядку: безпосередньо до Державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 70%; на рахунок, визначений балансоутримувачем - у розмірі 30%.

Додатковою угодою № 1 до договору оренди № 3182 –Н від 29.12.2006 року укладеною між сторонами 26 січня 2003 року, пункт 3.1. визначено в наступній редакції : „Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, зі змінами і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) –грудень 2006 року –18613,59 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди –січень 2007 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень 2007 року.

Додатковою угодою № 2 до договору оренди № 3182 –Н від 29.12.2006 року укладеною між сторонами 21 січня 2008 року продовжено строк дії договору на 2 роки 11 місяців, тобто з 28.11.2007 р. по 27.10.2010 року включно.

Таким чином, станом на момент розгляду справи договір № 3182 –Н від 29.12.2006 року є діючим.

Орендодавцем належним чином виконано свої зобов’язання по договору, проте, Орендар (відповідач) порушив умови Договору щодо своєчасного внесення позивачу плати за оренду приміщення, внаслідок чого, у відповідача за період з листопада 2008 року по березень 2009 року виникла заборгованість в сумі 87589,05 грн. що і стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі з позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов’язку в натурі (присудження до виконання обов’язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 цього кодексу та частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного і комунального майна"

Проте, Орендар систематично порушував умови Договору щодо своєчасного внесення 70% орендної плати до державного бюджету, внаслідок чого, за період листопада 2008 року по березень 2009 року, виникла заборгованість відповідача з орендної плати перед державним бюджетом України у сумі 87589,05 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов’язання з оплати орендної плати за договором оренди № 3182 –Н від 29.12.2006 року .

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд визнає вимогу прокурора щодо стягнення з відповідача 87589,05 грн. заборгованості з орендної плати за період з листопада 2008 року по березень 2009 року, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.1.ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу та пені).

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно частиною 2 статті 9 Цивільного кодексу України особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання можуть бути передбачені Законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, а згідно зі статтею 3 цього закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до п. 3.5 Договору сторонами була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у вигляді пені у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. За прострочення внесення орендної плати, позивач нарахував відповідачу пеню, яка станом на 27.04.2009 року склала 93203,02 грн. (0,5% від суми заборгованості), що перевищує розмір подвійної облікової ставки Національного банку України та не відповідає вимогам діючого законодавства.

Як вбачається з наданого прокурором розрахунку заявленої до стягнення пені, позивач - РВ ФДМУ по Харківській області здійснив нарахування не на суму, яка була заявлена до стягнення, а на вже існуючу заборгованість (69659,95 грн., станом 19.11.2008 року), яка не є предметом даного спору. Заявлена прокурором до стягнення сума основного боргу (орендної плати) не охоплює період, на який прокурором була нарахована пеня. На час прийняття рішення по справі суду не надано жодного доказу, який би підтверджував наявність заборгованості відповідача перед позивачем за відповідний період.

Проте, позивачем необґрунтовано нараховано відповідачу пеню, у розмірі передбаченому договором та на незаявлену до стягнення суму боргу. Судом перераховано розмір пені, з урахуванням вимог діючого законодавства, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за заявлений позивачем період для нарахування пені. Таким чином, за період з 19 листопада 2008 року по 30 квітня 2009 року (заявлений період для нарахування пені) розмір пені на заявлену у позові суму основного боргу (орендної плати) складає 6527, 87 грн. В решті заявленої вимоги щодо стягнення пені, суд відмовляє в її задоволенні як зайво нарахованої.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов’язання по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, пеня у сумі 6527,87 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

У відповідності до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволених вимог покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75 статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 11,15,16 509, 525, 526, 530, 546,548, 551, 629, 610, 611, 612, 651,762,764,782 Цивільного кодексу України, статтями 179, 188, 193, 198, 232, 283, 284, 285, 286, 291, 343, Господарського кодексу України, ст. ст. 18, 26 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", ст.. 1,2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Індустріальна науково-технологічна компанія "ІНТЕК" (61128, м. Харків, пр-т 50 років СРСР, 20, к. 345, розрахунковий рахунок 2600101300185 у Харківській філії ТОВ "Укрпромбанк", МФО 35686, код ЄДРПОУ 31344132) на користь державного бюджету України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України (р/р 31111094700002, ГУДКУ у Харківській області, код ЄДРПОУ ВДК 24134490, МФО 851011) 87589,05 грн. заборгованості з орендної плати, 6527,87 грн. пені.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Індустріальна науково-технологічна компанія "ІНТЕК" (61128, м. Харків, пр-т 50 років СРСР, 20, к. 345, розрахунковий рахунок 2600101300185 у Харківській філії ТОВ "Укрпромбанк", МФО 35686, код ЄДРПОУ 31344132) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) – 941,17 грн. державного мита.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Індустріальна науково-технологічна компанія "ІНТЕК" (61128, м. Харків, пр-т 50 років СРСР, 20, к. 345, розрахунковий рахунок 2600101300185 у Харківській філії ТОВ "Укрпромбанк", МФО 35686, код ЄДРПОУ 31344132) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) – 162,68 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в сумі 86675,15 грн. в задоволенні позову відмовити.

Суддя

Повний текст рішення підписано 23 липня 2009 року.

справа № 57/115-09