Постанова № 42220360, 05.01.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/4636/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

24 листопада 2014 року Полтавська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку в сумі 3 992,34 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за відповідачем рахується податковий борг зі сплати єдиного податку з фізичних осіб - підприємців на суму 3992,34 грн., який виник в результаті несплати відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання та суми штрафу визначеної податковим повідомленням-рішенням.

Як вбачається з матеріалів справи 03.12.2014 відповідач отримав копію ухвали про відкриття скороченого провадження, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Правом надати до суду заперечення у десятиденний строк не скористався.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, дійшов до наступних висновків.

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), зареєстрований як фізична особа - підприємець 21.06.2012.

Як платник податків відповідач знаходиться на податковому обліку у Новосанжарському відділені Полтавській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області з 22.06.2014.

З 14.12.2012 ФОП ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування та відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування є платником єдиного податку за ставкою 20% група - 2.

Згідно із п. 295.1 та п. 295.2 ст. 295 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (надалі - ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Згідно матеріалів справи щомісячний розмір авансових внесків єдиного податку для відповідача на підставі його заяви розраховано податковим органом у розмірі 243,60 грн.

З урахуванням наявної переплати в розмірі 120,46 грн. в період з грудня 2013 року по жовтень 2014 року за особовим рахунком відповідача утворилась заборгованість в сумі 2 424,48 грн.

Крім того, 29.10.2014 року працівниками Новосажарського відділення Полтавської ОДПІ проведено камеральну перевірку щодо несвоєчасності сплати сум єдиного податку, за результатами якої було складно акт № 291/2888504907 від 29.10.2014, яким зафіксовано несплату відповідачем авансових внесків з єдиного податку протягом листопада - грудня 2013 року та 9 місяців 2014 року.

За результатами розгляду вказаного акту позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 291/17 від 29.10.2014, яким ФОП ОСОБА_1 визначено штрафну санкцію за несвоєчасну сплату сум єдиного податку за листопад-грудень 2013 року та січень - вересень 2014 року в розмірі 1447,40 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було отримано відповідачем 29.10.2014, про що свідчить його підпис в корінці податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

В силу вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Оскільки відповідачем тривалий час не проводилася сплата авансових внесків з єдиного податку, на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України та з метою погашення податкового боргу відповідачем сформовано податкову вимогу №248-25 від 11.06.2014, яка направлялась відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та отримана ним 20.06.2014, про що свідчить його підпис в повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Станом на день розгляду справи сума податкового боргу, що рахується за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 становить 3992,34 грн., що підтверджується розрахунком суми заборгованості та відомостями картки особового рахунку платника податків ФОП ОСОБА_1

Підпунктом 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи наявність у відповідача обов'язку зі сплати податкових зобов'язань, а у позивача - прав на контроль за сплатою податкових зобов'язань і штрафних (фінансових) санкцій та на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову - про стягнення не сплаченої на дату судового розгляду справи суми боргу в розмірі 3992,34 грн.

Згідно з частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на р/р 31514970700345, код платежу 18050400, одержувач місцевий бюджет Малоперещепинської сільської ради, код одержувача 37464450, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 3 992,34 грн. (три тисячі дев'ятсот дев'яносто дві гривні 34 копійки).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.С. Бойко