Постанова № 42220229, 06.01.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2015 року 810/6652/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Свентовіт» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Свентовіт» (далі - ПП«Свентовіт» або позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі – ДПІ у Києво-Святошинському районі або відповідач) про: визнання протиправними дій, які полягали у проведенні відповідачем зустрічної звірки ПП «Свентовіт», результати якої оформлено листом від 31.10.2014 №619/10-13-22-03/38857655; визнання протиправними дій відповідача щодо коригування показників податкової звітності ПП «Свентовіт» в інформаційних базах даних Державної фіскальної служби на підставі листа від 31.10.2014 №619/10-13-22-03/38857655; зобов’язання відповідача поновити в інформаційних базах даних Державної фіскальної служби показників податкової звітності ПП «Свентовіт» шляхом вилучення з них або анулювання відомостей, внесених на підставі листа від 31.10.2014 №619/10-13-22-03/38857655.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушено встановлений законодавством порядок організації та проведення зустрічних звірок, що призвело до порушення його прав та законних інтересів, оскільки за результатами проведеної звірки здійснено коригування показників податкової звітності позивача в інформаційних базах та системах податкового органу за відсутності на те правових підстав.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що ДПІ у Києво-Святошинському районі діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Водночас, складений лист не породжує для позивача жодних правових наслідків у сфері публічно-правових відносин, оскільки він не містить управлінських висновків та не приписує позивачеві вчинити будь-які обов'язкові дії, а відтак, не порушує його права та законні інтереси.

Також відповідач вказав, що жодних змін до баз даних на підставі даного листа ним не вносилось, а тому вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Представники сторін, повідомленні своєчасно та належним чином про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання, призначене на 06.01.2015, не з’явились. Разом з цим, матеріали справи містять клопотання сторін про розгляд справи за відсутності їх представників.

Дослідивши наявні матеріали справи у їх сукупності та враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи сторони були повідомленні своєчасно та належним чином, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом прийнято рішення про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ПП «Свентовіт», ідентифікаційний код 38857655, як платник податків узятий на податковий облік відповідачем з 25.09.2014 за №101313152794.

Як вбачається із матеріалів справи, посадовими особами ДПІ у Києво-Святошинському районі 31.10.2014 складений, без зазначення адресата, лист за №619/10-13-22-03/38857655 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Свентовіт» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за липень та вересень місяці 2014 року», який містить загальну інформацію про позивача, перелік інформації, яку необхідно зіставити, зафіксовано факт відсутності реєстрації податкових накладних за липень та вересень 2014 року у Єдиному реєстрі податкових накладних. При проведенні аналізу наявної в органі ДПС інформації встановлено, що за період липень, вересень 2014 року на ПП «Свентовіт» відсутні трудові, матеріальні ресурси, виробничі потужності, транспортні засоби. У зв’язку із порівнянням даних додатку 5 до податкових декларацій з ПДВ за період липень та вересень місяці 2014 року в сукупності з усією наявною інформацією, в тому числі про стан підприємства - « 9» (направлено повідомлення про відсутність його за місцезнаходженням), посадові особи податкового органу у листі висловили припущення, що за даний період усі господарські операції ПП «Свентовіт» здійснені без мети настання реальних наслідків.

У зв’язку з цим, даний лист містить інформацію про необхідність вжиття заходів щодо упередження декларування схемного кредиту по ланцюгу постачання за липень та вересень 2014 року, оскільки вбачається відсутність у ПП «Свентовіт» об’єктів оподаткування.

Позивач вважає, що відповідач фактично провів зустрічну звірку, результати якої оформив листом від 31.10.2014 №619/10-13-22-03/38857655.

Водночас, за його твердженням, при здійсненні заходів з метою проведення зустрічної звірки посадовими особами відповідача порушено вимоги податкового законодавства в частині дотримання порядку її проведення.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовано Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється, в тому числі, шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті Податкового кодексу України).

Статтею 72 Податкового кодексу України визначено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, у тому числі, інформація про фінансово-господарські операції платників податків, та інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах. Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана органу державної податкової служби в установленому законом порядку. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Зустрічна звірка є однією із складових інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

З метою отримання податкової інформації, відповідно до положень пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначено приписами Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232 (далі по тексту – Порядок № 1232).

Крім цього, наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, якими визначено механізми дії податкового органу у разі необхідності здійснення такої звірки (далі – Методичні рекомендації).

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1232 та пункту 4.6 Методичних рекомендацій, за результатами проведення зустрічної звірки складається довідка про результати проведення зустрічної звірки у двох примірниках та реєструється в Журналі реєстрації довідок/актів не пізніше останнього робочого дня терміну, відведеного для проведення зустрічної звірки відповідно до пункту 3.2 або 4.5 Методичних рекомендацій.

У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Під час розгляду справи сторони не надали суду як доказів щодо вчинення відповідачем дій та заходів, направлених на проведення зустрічної звірки, так і доказів її проведення, оскільки не надано та не повідомлено суд про наявність як самих дій так і жодних актів індивідуальної дії, складених відповідачем за результатами проведення зустрічної звірки, як то передбачено положеннями податкового законодавства.

Таким чином, позивач фактично оспорює дії відповідача щодо складання листа від 31.10.2014 №619/10-13-22-03/38857655 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Свентовіт» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за липень та вересень місяці 2014 року».

Відповідно до завдання адміністративного судочинства, що закріплено у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (стаття 17 Кодексу адміністративного судочинства України).

Тобто, до юрисдикції адміністративних судів віднесено розгляд і вирішення спорів фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, у яких вони вважають, що суб'єкт владних повноважень своїм рішенням, діями чи бездіяльністю порушив їхні права, свободи чи інтереси.

Залежно від компетенції органу, який прийняв документ, характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти суб’єктів владних повноважень поділяються на нормативні і такі, що не мають загальнообов’язкового характеру, тобто акти індивідуальної дії.

За усталеними в теорії права підходами до класифікації актів, нормативно-правовий акт - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, який встановлює, змінює чи припиняє дію обов'язкових правил поведінки, обмежених в часі, просторі та за колом осіб та призначений для неодноразового застосування. Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акта (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.

Таким чином, акт державного чи іншого уповноваженого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки) (пункт 86.7 статті 86 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 86.7 статті 87 Податкового кодексу України, з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності) керівником органу державної податкової служби (або його заступником) приймається рішення про визначення платнику податків грошових зобов'язань.

Таке рішення податковим органом приймається у формі податкового повідомлення-рішення - письмового повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Однак, лист відповідача від 31.10.2014 №619/10-13-22-03/38857655 є лише носієм інформації, не є обов’язковим до виконання, не містить владних (розпорядчих) приписів, не змінює і не скасовує норми права, не породжує прав і обов'язків у позивача.

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що дії по складанню вказаного листа та його зміст стали підставами для виникнення у позивача будь-яких прав та обов'язків, які є обов'язковими для виконання.

Як встановлено судом, податковим органом на підставі листа від 31.10.2014 №619/10-13-22-03/38857655 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Свентовіт» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за липень та вересень місяці 2014 року», що за твердженням позивача є, фактично, актом перевірки, жодного податкового повідомлення-рішення не приймалося.

А відтак, твердження позивача про проведення відповідачем зустрічної звірки ПП «Свентовіт», а фактично перевірки, не підтверджуються належними доказами, оскільки в матеріалах справи відсутній будь – який документ, що складається за результатами проведення зустрічних звірок або перевірок контролюючим органом.

Таким чином, суд констатує, що лист від 31.10.2014 №619/10-13-22-03/38857655 не є рішенням органу владних повноважень та не має і не може мати для платника податків будь-яких наслідків, оскільки він призначається для внутрішнього використання відповідачем.

Враховуючи наведене та ту обставину, що такі дії не породжують будь-яких правових наслідків для позивача, не містять приписів та вимог відповідача, які є обов'язковими для виконання позивачем, чинне законодавство наділяє податковий орган правом на складання листів, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Крім цього, суд звертає увагу на ту обставину, що ухвали та повістки направлялись судом за адресою, яка зазначена позивачем у позовній заяві. Однак, до суду повернувся конверт з довідкою пошти «за закінченням терміну зберігання», що підтверджує інформацію, викладену у листі відповідача про відсутність суб’єкта господарювання за місцезнаходженням.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій, які полягали у коригуванні відповідачем показників податкової звітності ПП «Свентовіт» в інформаційних базах даних Державної фіскальної служби на підставі листа від 31.10.2014 №619/10-13-22-03/38857655 та зобов’язання відповідача поновити в інформаційних базах даних Державної фіскальної служби показників податкової звітності ПП «Свентовіт» шляхом вилучення з них або анулювання відомостей, внесених на підставі листа від 31.10.2014 №619/10-13-22-03/38857655, суд зазначає таке.

Позивачем на вимогу суду не було надано жодного доказу на обґрунтування своєї правової позиції, викладеної у позовній заяві, не надано і жодних доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій щодо коригування в інформаційних базах даних податкового органу показників податкової звітності позивача.

Водночас, судом були вжиті всі необхідні заходи шляхом витребування цих документів як у позивача, так і у відповідача.

Відповідно до письмових пояснень відповідача, жодних змін до інформаційних баз даних Державної фіскальної служби на підставі листа від 31.10.2014 №619/10-13-22-03/38857655 ним не вносилось.

На підтвердження зазначеного матеріали справи містять роздруківку з інформаційної бази даних, з якої вбачається відсутність коригування податковим органом показників податкової звітності ПП «Свентовіт» на підставі листа від 31.10.2014 №619/10-13-22-03/38857655.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до положень статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Проте, позивачем не доведено, а судом не встановлено факту коригування відповідачем показників податкової звітності ПП «Свентовіт» в інформаційних базах даних Державної фіскальної служби на підставі листа від 31.10.2014 №619/10-13-22-03/38857655.

Враховуючи наведене, а також те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами про порушення відповідачем його прав діями, які полягали у складанні листа, жодних змін до інформаційних баз даних податкового органу на підставі листа від 31.10.2014 №619/10-13-22-03/38857655 відповідачем, станом на дату розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, не вносилось, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, а доказів понесення ним інших витрат, пов’язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови – 06.01.2015