Рішення № 42220153, 05.01.2015, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.01.2015 р. Справа №917/2152/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь", вул. Хорива, 11-А, м.Київ, 04071

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека низьких цін Кремінь", вул.Першотравнева, 43, м.Кременчук, Полтавська область,39600

ІІІ особа: Приватне акціонерне товариство "Альба Україна", 08300, Київська область, м.Бориспіль, вул.Шевченка,100.

про стягнення 821774,34грн.

Суддя Кльопов І.Г.

Представники сторін:

від позивача: Кіндяк О.І.

від відповідача: не з"явився

від ІІІ особи не з"явився

У судовому засіданні 05.01.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 ГПК України.

Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 821774,34грн., у т.ч. 712498,54грн. - основна сума боргу, 63734,46грн. - пеня за період з 18.05.2014р. по 09.10.2014р., 8491,42грн. - 3% річних за період з 18.05.2014р. по 09.10.2014р., 37049,92грн. - інфляційні нарахування за період з 18.05.2014р. по 30.09.2014р.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує, з підстав, викладених у відзиві на позов за вих. №78 віл 23.12.2014р.

Третя особа у судове засідання не з"явилася, пояснень по суті спору не надала.

Ухвалою від 25.12.2014р. суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням по справі за позовом ТОВ "Аптека низьких цін Кремінь" до ПАТ "Альба Україна" про визнання недійсним Договору відступлення прав вимоги №70364-20/14-7 від 05.06.2014р., поданого до господарського суду Київської області, оскільки відповідачем не надано суду доказів прийняття даної позовної заяви господарським судом Київської області.

Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши і оцінивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, заслухавши представника позивача, суд, встановив:

19 грудня 2011 року між приватним акціонерним товариством «Альба Україна» («Продавець») та товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека низьких цін Кремінь" («Покупець», «Відповідач») було укладено договір купівлі-продажу №895 (Договір купівлі-продажу), у відповідності до положень якого Продавець зобов'язався передавати (поставляти) лікарські засоби і вироби медичного призначення у власність Покупця, а Покупець зобов'язався приймати товар та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов зазначеного договору.

Пунктом 1.2 та 2.4 Договору купівлі-продажу встановлено, що товар передається по найменуванню та в кількості, з зазначенням ціни митної і ціни відпускної, що будуть описані в кожному окремому випадку у видаткових накладних. Ціни за одиницю товару, а також загальна сума товарної партії визначаються відповідно до відпускних цін Продавця та згідно з узгодженим Сторонами заказом і зазначаються у видаткових накладних.

Згідно з п. 2.З. Договору купівлі-продажу, кожна товарна партія формується шляхом узгодження заказу. Узгодження заказу відбувається шляхом обміну інформації за телефоном, факсимільним зв'язком, електронним зв'язком чи за допомогою інших засобів. Підтвердження виконання заказу продавцем є підписання видаткової накладної Покупцем при прийомі-передачі партії товару.

У відповідності до положень пункту 2.5 Договору купівлі-продажу, сума Договору складає загальну суму товару, поставленого відповідно до умов даного договору, і визначається шляхом складення сум товарних партій визначених у видаткових накладних.

Пунктом 4.2 Договору купівлі-продажу визначено, що покупець зобов'язаний прийняти товар і оплатити його в порядку, передбаченому розділом 5 зазначеного Договору.

З пп. 5.1 - 5.4 Договору купівлі-продажу випливає, що покупець проводить оплату товару у формі безготівкового розрахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. Оплата кожної товарної партії проводиться у повному обсязі на умовах, що вказуються у видатковій накладній на поставку товарної партії. У розрахункових документах Покупець повинен вказувати номер та дату видаткової накладної згідно з якою здійснюється сплата за поставлений товар та номер і дату Договору.

Пунктами 6.1. та 6.2. Договору встановлено, що товар вважається переданим Продавцем і прийнятим Покупцем по кількості та асортименту в момент підписання Сторонами видаткової накладної на товарну партію. Право власності на товар переходить від Продавця до Покупця з моменту підписання видаткових накладних.

Так, у відповідності до умов вказаного вище Договору купівлі-продажу ПрАТ «Альба Україна», як Продавець, у період з 25.03.2014р. до 19.04.2014р. поставило ТОВ "Аптека низьких цін Кремінь", як Покупцю, лікарські засоби відповідно до наданих накладних на загальну суму 712 498, 60 грн. (сімсот дванадцять тисяч чотириста дев'яносто вісім грн.) 60 коп., що підтверджується копіями видаткових накладних (в матеріалах справи) та відповідно до яких граничний строк оплати останньої неоплаченої накладної - 17.05.2014 року

Викладене вище свідчить про належне виконання прийнятого на себе зобов'язання з передачі товару Продавцем з відображенням такого виконання у документах первинного бухгалтерського обліку,

Як зазначає позивач у позові, відповідач, у передбачені даними видатковими накладними строки, оплата переданого товару не провів, що свідчить про порушення останнім як умов укладеного Договору купівлі-продажу, так і норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, у виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (надалі ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України (ЦК України) визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За змістом статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором чи товаророзпорядчими документами не визначено іншого строку оплати. Отже обов'язок оплатити продукцію у покупця визначений саме після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього.

Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України закріплено правові наслідки порушення зобов'язання, зокрема у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

В силу статті 216, ч. 1 статті 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч. 2 статті 217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені штраф і пеня (ч. 1 статті 230 ГК України).

Розділом 7 Договору купівлі-продажу передбачено, що у випадку порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує заподіяну з її вини шкоду та сплачує штрафні санкції, передбачені даним розділом договору та чинним законодавством України.

Також, у випадку порушення відповідачем п. 5.2 Договору купівлі-продажу, він виплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день розрахунку за кожний день заборгованості (п.7.2 Договору купівлі-продажу). Так, відповідачу нараховано пеню у розмірі 63734,46грн. за період з 18.05.2014р. по 09.10.2014р.

Крім того, відповідно до статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сума інфляційних нарахувань за період з 18.05.2014р. по 09.10.2014р. становить 37049,92грн., сума 3% річних за період з 18.05.2014р. по 09.10.2014р. становить 37049,92грн.

У відповідності до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Так, 05 червня 2014 р. між ПрАТ «АЛЬБА УКРАЇНА» як Первісним кредитором та ПАТ «Банк» Київська Русь» ( «Новий кредитор», «позивач») було укладено Договір відступлення прав вимоги №70364-20/14-7 (Договір відступлення).

Відповідно до п.1.1 Договору відступлення права вимоги Первісний кредитор відступає (продає), а Новий кредитор (купує) за 712498,54грн. у порядку та на умовах, визначених цим Договором, право вимоги за зобов"язаннями ТОВ "Аптека низьких цін Кремінь" ідентифікаційний номер 37965667, місцезнаходження: 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Першотравнева, 43 (надалі - Боржник) у сумі 712498,54грн., що випливає з Договору купівлі-продажу № 895 від 19.12.2011р. , укладеного між Боржником та Первісним кредитором, в цілому надалі по тексту "Основне зобов2язання".

Відповідно до п. 1.1.1. та п. 1.1.2 Договору відступлення прав вимоги №70364-20/14-7 від 05.06.2014 року, право вимоги Первісного кредитора за зобов'язаннями Боржника на суму зазначену в п. 1.1 Договору випливає з Договору купівлі-продажу № 895 від 19.12.2011р. Також, Первісний кредитор засвідчує, що заперечення, які можуть бути висунуті Боржником проти вимог Нового кредитора на момент підписання Договору, не існує, вимоги є дійсними та немає підстав для їх невиконання Боржником.

Відповідно до п. 1.2 Договору відступлення, Первісний кредитор зобов'язаний повідомити Боржника про здійснення відступлення права вимоги за Основним зобов'язанням протягом 3 днів з моменту набуття Новим кредитором права вимоги.

Відповідно до Додатку №1 до Договору відступлення права вимоги №70364-20/14-7 від 05.06.2014р. відповідачу було направлено повідомлення про здійснення відступлення право вимоги.

Згідно з п. З.1. Договору відступлення, Новий кредитор набуває права вимоги, що відступається за цим Договором після підписання Сторонами зазначеного договору.

Пунктом 7.1. Договору відступлення передбачено, що Новий кредитор набуває право вимагати від Боржника належного виконання зобов'язання по оплаті коштів Боржником у сумі, яка зазначена у п. 1.1 цього Договору.

Відповідно до п.7.2 Договору відступлення - крім права вимоги, Новий кредитор набуває право на стягнення з Боржника неустойки/штрафних санкцій і збитків, заподіяних невиконанням чи неналежним виконанням ним зобов'язань за Договором купівлі - продажу.

Так, 11.08.2014р позивач направив на адресу відповідача Претензію №1 від « 11» серпня 2014 року з вимогою сплатити суму боргу, проте, така вимога позивача була залишена без уваги.

Таким чином, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму боргу у розмірі 821 774, 34 грн. у тому числі: сума основної заборгованості за Договором купівлі - продажу - 712 498, 54 грн.; пеня у розмірі - 63 734,46 грн. за період з 18.05.2014р. по 09.10.2014р.; 3% річних за прострочення виконання зобов'язання, нараховані за період з 18.05.2014 р. по 09.10.2014р. у розмірі 8 491,42 грн.; інфляційні нарахування за період з 18.05.2014 р. по 30.09.2014р. у розмірі 37049,92 грн.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, а також подані представниками сторін додаткові докази, заслухавши їх пояснення, всебічно повно та об'єктивно за своїм внутрішнім переконанням оцінивши всі обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека низьких цін Кремінь» (39600, Полтавська обл., м. Кремінчук, вул. Першотравнева, буд. 43, Код ЄДРПОУ 37965667) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11-А, МФО 319092, код ЄДРПОУ 24214088) грошові кошти у загальному розмірі 821 774, 34 грн., з яких: 712 498, 54 грн. - основна сума боргу; 63 734, 46 грн - пеня, 8 491, 42 грн - 3 % річних, 37 049, 92 грн. - інфляційні нарахування, а також 16435,50грн. судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішення законної сили.

Повне рішення складено 06.01.2015р.

Суддя І.Г. Кльопов