Постанова № 42220073, 23.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 грудня 2014 року № 826/6965/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна"до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві; Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві провизнання протиправною бездіяльності, скасування податкового повідомлення-рішення №0000241530 від 13.05.2014 та стягнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 559 610,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна»; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (Форма «В1») державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві № 0000241530 від 13.05.2014 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму в розмірі 21 789,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10 894,50 грн.; стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 559 610,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Позивач зазначає, що висновки податкового органу про те, що позивачем в порушення п. 198.1, п. 198.2, ст. 198, п. 200.1, п.200.4 ст. 200, п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України завищено податковий кредит за грудень 2013 року на суму 21789 грн. по взаємовідносинам із ТОВ «Вторметекспорт», що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ на суму 21789 грн., в зв'язку з тим, що останнім не подано податкову декларацію з ПДВ за грудень 2013 року та не задекларовано податкові зобов'язання за грудень 2013 року на суму ПДВ 21789 грн., є необґрунтованими та безпідставними, а отже, в супереч вимогам законодавства, відповідачем не відшкодовано на користь позивача податок на додану вартість в розмірі 559610,00 грн.

Відповідач - 1 (Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві) проти позовних вимог заперечив, з підстав викладених в запереченнях на позовну заяву.

Відповідач - 2 (Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві) в судове засідання не прибув, був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва 20.06.2014 від Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві надійшли заперечення на позовну заяву № 05-12/1711-8393 від 17.06.2014 (вх. 01-5/45272 від 20.06.2014), в яких останній зазначає, що на адресу казначейства не надходили висновки від податкового органу щодо відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

В судовому засіданні 03.12.2014 суд перейшов в письмове провадження на підставі статті 128 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

19 лютого 2014 року ТОВ «Аскоп-Україна» подало до ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві в електронній формі Податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2014 року, якій присвоєний реєстраційний номер № 9008392797 від 19.02.2014.

В рядку 23.1. вищезазначеної податкової декларації ТОВ «Аскоп-Україна» заявило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника, в розмірі 560019,00 грн., також позивачем було подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4) та розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3).

Співробітниками Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в період з 07.04.2014р. по 18.04.2014р. проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування ТОВ «Аскоп-Україна» бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку в сумі 560 019,00 грн., відображених в податковій декларації з ПДВ за січень 2014 року. За результатами перевірки складений Акт № 2426/26-53-15-01/30579869 від 25.04.2014р. (надалі по тексту Акт перевірки № 2426/26-53-15-01/30579869).

В акті перевірки №2426/26-53-15-01/30579869 зазначено, що перевіркою не встановлено порушень при відображенні ТОВ «Аскоп-Україна» у декларації за січень 2014 року бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 537 821 гривень, а виявлено порушення п. 198.1, п.198.2, ст. 198, п.200.1 п. 200.4 ст.200, п.201.6, ст. 201 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-IV (зі змінами та доповненнями) підприємством завищено суму податкового кредиту на 22 198 грн. за грудень 2013 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника в банку по декларації за січень 2014 року на 22 198 грн.

На підставі Акту перевірки Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 13.05.2014 №0000241530, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 22198,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 11099 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 13.05.2014 №0000241530 та не вчиненням відповідачем дій щодо відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість за січень 2014, вважаючи дії відповідача протиправним, звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

В частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (Форма «В1») державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві № 0000241530 від 13.05.2014р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму в розмірі 21 789,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10 894,50 грн., суд зазначає наступне.

В Акті перевірки № 2426/26-53-15-01/30579869 зазначено, що під час перевірки виявлено порушення п. 198.1, п.198.2, ст. 198, п.200.1 п. 200.4 ст.200, п.201.6, ст. 201 розділу V Податкового кодексу України підприємством завищено суму податкового кредиту на 22198 грн. за грудень 2013 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника в банку по декларації за січень 2014 року на 22198 грн.

Відповідачем були зроблені дані виноски з підстав того, що за грудень 2013 року (період виникнення від'ємного значення) Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Аскоп-Україна» з питань достовірності декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №1787/26-53-15-01/30579869 від 02.04.2014.

Вищевказаною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Аскоп-Україна» п. 198.1, п. 198.2 ст.198, п. 200.4 ст. 200, п. 201.6 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, у зв'язку з чим Позивачем завищено суму податкового кредиту, що призвело до завищення суми від'ємного значення за грудень 2013 року в розмірі 21 789,00 грн.

На підставі акту перевірки №1787/26-53-15-01/30579869 відповідачем 16.04.2014 прийнято податкове повідомлення-рішення (форми В4) № 0000211530, яким згідно з п. 54.3 ст. 54, п. 58.1. ст. 58, пп. 78.1.8 п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України, за порушення вимог п. 198., 198.2 ст. 198, п. 200.1, 200.4 ст. 200, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, зменшила ТОВ "Аскоп-Україна" розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 21789,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомлення-рішенням № 0000211530 позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 квітня 2014 року № 0000211530.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2014 по справі №826/5801/14 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп - Україна" задоволено повністю та визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 16 квітня 2014 року № 0000211530.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2014 року - без змін.

У відповідності до частини першої статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2014 по справі №826/5801/14 встановлено, що у ТОВ "Аскоп-Україна" були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до податкового кредиту сум, сплачених позивачем контрагентові, а аналіз наданих позивачем податкової накладної, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ТОВ "Вторметекспорт".

Обставини, які встановлені судовими рішеннями не потребують додаткового встановлення та з'ясування, враховуючи, що Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2014 по справі №826/5801/14 встановлено правомірність формування позивачем податкового кредиту за грудень 2013 на суму 21 789 грн. по взаємовідносинам із ТОВ "Вторметекспорт", то в даному випадку висновки відповідача, які викладені в акті перевірки 2426/26-53-15-01/30579869 щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» п. 198.1, п. 198.2, ст. 198, п. 200.1, п.200.4 ст. 200, п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України завищено податковий кредит за грудень 2013 року на суму 21 789 грн. по взаємовідносинам із ТОВ «Вторметекспорт», що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ на суму 21 789 грн., в зв'язку з тим, що останнім не подано податкову декларацію з ПДВ за грудень 2013 року та не задекларовано податкові зобов'язання за грудень 2013 року на суму ПДВ 21 789 грн., є необґрунтованими та безпідставними.

Як встановлено судами, надана позивачу податкова накладна за формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства. Відповідач також не надав суду доказів визнання цих податкових накладних недійсними. Недоліків в оформленні цих податкових накладних згідно Порядку заповнення відповідачем в ході перевірки виявлено не було.

Також слід відзначити, що право платника податку на бюджетне відшкодування не залежить від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника, оскільки позивач не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов'язків щодо сплати податків іншими контрагентами. Якщо інші контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки виключно для них.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України 03.02.2014 по справі N К/800/26324/13, в ухвалі Вищого адміністративного суду України 23.07.2013 по справі N К/9991/36821/12.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині щодо визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (Форма «В1») державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві № 0000241530 від 13.05.2014р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму в розмірі 21 789,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10 894,50 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 559 610,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна», суд зазначає наступне.

Згідно підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно з пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Судом встановлено, що згідно акту перевірки № 2426/26-53-15-01/30579869 зазначено, що перевіркою не встановлено порушень при відображенні ТОВ «Аскоп- Україна» у декларації за січень 2014 року бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 537 821 гривень, тим самим податковий орган визнав право Товариства на отримання бюджетного відшкодування ПДВ і підтвердив достовірність розрахунку заявленої у розмірі 537 821 гривень до відшкодування суми, проте, не подав у визначений законодавством строк до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Судом встановлено, що відповідачем не подано до органу державної казначейської служби висновку щодо відшкодування позивачу суми податку на додану вартість в розмірі 559 610,00 грн., правомірність щодо відшкодування суми податку на додану вартість якої підтверджена зокрема і судовими рішеннями (Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2014 по справі №826/5801/14 та Ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2014), які набрали законної сили, а отже, позивач має право на повернення суми бюджетного відшкодування у зазначеному розмірі.

Отже, юридично правильним є висновок, що податковий орган, в порушення вимог чинного законодавства України, в межах встановлених строків, не подав органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а тому обґрунтованими є позовні вимоги щодо стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Аналізуючи наведені вище підстави для набуття особою права автоматичного бюджетного відшкодування, суд приходить до висновку, що, враховуючи відсутність у Позивача податкового боргу, останній має право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2014 року.

Аналогічна позиція викладена в Ухвалах Вищого адміністративного суду України від 06 листопада 2014 р. по справі № К/800/40160/14, від 20.11.2012 р. по справі N К/9991/4061/12; Постанові Верховного суду України від 3 червня 2014 року по справі № 21-131а14.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині щодо визнання протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 559 610,00 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 559 610,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 200.7 та п. 200.10 цієї статті платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно п. 200.11 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 200.12 та п. 200.13 ст. 200 даного Кодексу орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Таким чином, право на стягнення бюджетного відшкодування у позивача виникає лише після подання органом державної податкової служби Державному казначейству України висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету або відмові в поданні, або виплаті відшкодування.

Положеннями пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Приписи ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України визначають, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

При цьому, пп. 5 п. 3 затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року №460/2011 Положення про Державну казначейську службу України ДКС України відповідно до покладених на неї завдань здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 4 ч. 4 Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1232 від 21.12.2005 року, казначейство відповідно до покладених на нього завдань провадить безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевого бюджетів і бюджетних установ, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

У відповідності до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011, № 845, органи казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів; стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 7 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 559 610,00 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов - задовольнити частково.

2.Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 559610,00 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна».

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (Форма «В1») державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві №0000241530 від 13.05.2014 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму в розмірі 21789,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10894,50 грн.

4.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов