Рішення № 42219882, 01.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23043/14 01.12.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АК Інжинірінг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство "Нова Справа"

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Шумейко О.О. (за довіреністю від 02.06.2014);

від відповідача: Супрун Н.М. (директор).

В судовому засіданні 01 грудня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

22 жовтня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АК Інжинірінг" (позивач) подало до канцелярії Господарського суду міста Києва позовну заяву вих. № 188 від 15.10.2014 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство "Нова Справа" (Відповідач) про стягнення грошових коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем грошових зобов'язань за договором позики (безвідсоткової) № 1-2013 від 14.01.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2014 р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/23043/14. Розгляд справи призначено на 05.11.2014 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2014 року розгляд справи відкладено на 01.12.2014 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АК Інжинірінг» (далі - Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова справа» (надалі - Позичальник) (разом - сторони) укладено договір позики (безвідсоткової) № 1-2013 (далі - Договір або Договір позики, належним чином завірена копія долучена до матеріалів справи), згідно з п. 1.1. якого, за даним Договором Позикодавець передає Позичальникові поворотну фінансову допомогу (далі за текстом - сума безвідсоткової позики), а Позичальник зобов'язується повернути зазначену суму позики в обумовлений строк.

Позивач стверджує, що Відповідач допустив невиконання грошових зобов'язань за Договором позики, у зв'язку з чим просить стягнути з ТОВ "Агенство "Нова Справа" заборгованості за Договором в розмірі - 100 000,00 грн., а також 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання в сумі - 21 604,10 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як встановлено судом, 14 січня 2013 року між ТОВ «АК Інжинірінг» та ТОВ «Нова справа» укладено договір позики (безвідсоткової) № 1-2013, згідно з п. 1.1. якого, за даним Договором Позикодавець передає Позичальникові поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов'язується повернути зазначену суму позики в обумовлений строк.

Відповідно до п. 2.1. Договору, сума безвідсоткової позики за даним Договором становить 100 000,00 грн.

Згідно з п. 3.1. Договору, Позикодавець зобов'язаний перерахувати Позичальникові на його банківський рахунок суму безвідсоткової позики, визначену у п. 2.1. Договору, протягом 5-ти банківських днів з дати підписання цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач належним чином (відповідно до п. 3.1. Договору позики) виконав свої обов'язки за Договором, а саме протягом 5-ти банківських днів з дати підписання Договору позики перерахував грошові кошти в розмірі 100 000,00 грн. на рахунок № 26008166416 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві отримувачу ТОВ «Агенство «Нова Справа», у якості оплати поворотної фінансової допомоги згідно договору № 1-2013 від 14.01.2013р., що підтверджується платіжним дорученням № 2854 від 17 січня 2013 року (копія платіжного доручення в справі).

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 3.2. Договору позики, Позичальник зобов'язується повернути суму безвідсоткової позики до 01 лютого 2013 року. Позика вважається повернутою в день зарахування на банківський рахунок Позикодавця всієї суми коштів, отриманої Позичальником за цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою досудового врегулювання спору, Позивачем направлявся на адресу відповідача лист № 66 від 25.04.2014 року про повернення поворотної фінансової допомоги (строк повернення якої настав 01.02.2013 року), що підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком (копії листа, опису та чеку в справі). Однак, Відповідач відповіді на вказаний лист не надав.

Станом на день розгляду справи судом доказів повернення суми безвідсоткової позики ТОВ «Агентство «Нова справа» до суду не представлено.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності з п. 4.1. Договору позики, у випадку невиконання або неналежного виконання однією зі сторін зобов'язань за цим договором, вона несе відповідальність передбачену чинним законодавством.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням обставин невиконання з боку Позичальника умов Договору перед Позикодавцем щодо повернення суми позики, настання дати її повернення, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з Відповідача 21 604,10 грн. 3% річних від простроченої суми за період з 02.02.2013 року по 15.10.2014 року та інфляційних втрат за період з лютого 2013 року по жовтень 2014 року.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що Відповідач в установленому порядку обставини, які доведені Позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовна заява про стягнення заборгованості за Договором позики підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в розмірі 2 432,08 грн. покладається на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33-34, 49, 82-85 Господарського процесуального України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГЕНТСТВО «НОВА СПРАВА» (ідентифікаційний код 32769836, адреса: 02230, м. Київ, вулиця Боженко, будинок 2, р/р в АТ «Укрексімбанк» м. Києва, МФО 380333, свідоцтво платника ПДВ № 100223188, ІПН 327698326521), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АК ІНЖИНІРІНГ" (ідентифікаційний код 32041006, адреса: 03151, м. Київ, вулиця Народного ополчення, будинок 1, р/р 26005011059677 в ПАТ «Укрсоцбанк» м. Київ, МФО 300023), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу 100 000,00 грн. (сто тисяч гривень), 3% річних та інфляційні в розмірі 21 604,10 грн. (двадцять одна тисяча шістсот чотири гривні 10 копійок) і судовий збір 2 432,08 грн. (дві тисячі чотириста тридцять дві гривні 08 копійок). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.12.2014р.

Суддя Ю.В. Цюкало