Постанова № 42218632, 22.12.2014, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/1478/14-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М у К Р А Ї Н И

22.12.2014 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Боголюбової Л.М.

при секретарі Петрокушиній Н.В.

з участю представника позивачки ОСОБА_1

представника відовідача Михальської Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Красилові адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Красилівської районної державної адміністрації про визнання відмови протиправною,-

в с т а н о в и в:

позивачка звернулася до суду за захистом порушеного права, посилаючись на те, що вона, ОСОБА_3 є матір»ю ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Покійний син, ОСОБА_4, народився в с. Каламаринка, Красилівського району ІНФОРМАЦІЯ_2, 21 червня 1990р. був призваний для проходження військової служби в Збройних силах СРСР.

В 1991 році син ОСОБА_4 під час проходження військової служби важко захворів, у зв»язку з чим тривалий час лікувався у лікарняних закладах і у березні 1991 року військово-лікувальною комісією ГВКГ ім. Н. Бурденко на підставі свідоцтва про хворобу №136 від 01.03.1991р. визнаний негодним для проходження військової служби внаслідок отриманого захворювання гострий мієлобластний лейкоз в період проходження військової служби та знятий з військового обліку. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

Для отримання статусу « члена сім»ї загиблого (померлого)» вона звернулась до управління соціального захисту населення Красилівської райдержадміністрації,однак отримала відмову від 11.03.2014року.

Вважає відмову неправомірною, оскільки відповідно до ст. 10 ЗУ «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» чинність закону поширюється на сім»ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього закону, які загинули (пропали безвісті) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов»язків військової служби (службових обов»язків), а також внаслідок захворювання, пов»язанного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів; сім»ї військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, які призивалися на збори військовозобов»язаних Міністерства оборони, органів внутрішніх справ і державної безпеки колишнього Союзу РСР і загинули ( померли) під час виконання завдань по охороні громадського порядку при надзвичайних ситуаціях, пов»язаних з антигромадськими проявами; сім»ї загиблих під час Великої Вітчизняної війни осіб із числа особового складу груп самозахисту об»єктових та аварійних команд місцевої протиповітряної оборони, а також сім»ї загиблих внаслідок бойових дій працівників госпіталів, лікарень та інших медичних закладів.

З вище викладених підстав просить визнати протиправним відмову управління соціального захисту населення щодо видачі посвідчення «Члена сім»ї загиблого».

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник управління праці та соціального захисту населення Красилівської РДА в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просить відмовити в позові, надавши письмові заперечення.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню із слідуючих підстав.

Судом об'єктивно встановлено, що позивачка є матір»ю померлого військовослужбовця ОСОБА_4,який проходив службу в збройних силах колишнього Союзу РСР з 21.06.1990р. по 01.03.1991р.

В період проходження служби виконував службові обов'язки за професією телеграфист.

Згідно свідоцтва про хворобу від 01.03.1991року №136 рядовий ОСОБА_4 перебував на лікуванні з 21.11.1990р. по 23.11.1990р. в 114 ОВГ, з 23.11.1990р. по 11.03.1991р. в ГВКГ ім. Н. Бурденко. Згідно п. 12 вказаного свідоцтва про захворювання йому був встановлений діагноз гострий мієлобластний лейкоз, та комісією визначено причинний зв»язок, що дане захворювання отримано під час проходження військової служби.

На підставі ст.20-А графи 1 розпису хвороб і фізичних недоліків ( приказ Министра Оборони СССР 1987г. № 260) він визнаний негодним для проходження військової служби та знятий з військового обліку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер від гострого мієлобластного лейкозу в с. Каламаринка Красилівського району, Хмельницьткої області.

Позивачка звернулася до Управління соціального захисту населення Красилівської райдержадміністрації із заявою про надання їй відповідного статусу «члена сім»ї загиблого» проте отримала лист - відмову від 11.03.2014р. № 836/02-10.

Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» чинність закону поширюється на сім»ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього закону, які загинули (пропали безвісті) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов»язків військової служби (службових обов»язків), а також внаслідок захворювання, пов»язанного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів; сім»ї військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, які призивалися на збори військовозобов»язаних Міністерства оборони, органів внутрішніх справ і державної безпеки колишнього Союзу РСР і загинули ( померли) під час виконання завдань по охороні громадського порядку при надзвичайних ситуаціях, пов»язаних з антигромадськими проявами; сім»ї загиблих під час Великої Вітчизняної війни осіб із числа особового складу груп самозахисту об»єктових та аварійних команд місцевої протиповітряної оборони, а також сім»ї загиблих внаслідок бойових дій працівників госпіталів, лікарень та інших медичних закладів.

У своєму заперечені представник відповідача посилається на те, що згідно поданого свідоцтва про хворобу №136 від 01.03.1991р. захворювання ОСОБА_4 отримано в період проходження військової служби, а не виконання військового обов»язку під час воєнних дій та конфліктів, тому підстав для встановлення статусу « член сім»ї загиблого (померлого) вона не має.

Проте із змісту ст.1 п.3 Закону України «Про військовий обов»язок і військову службу» військовий обов»язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов»язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Ст.10 ЗУ « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначає осіб, на яких поширюється чинність цього Закону, а саме на сім»ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього закону, які загинули (пропали безвісті) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов»язків військової служби (службових обов»язків), а також внаслідок захворювання, пов»язанного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів…

Тобто перелік таких осіб включає осіб, які померли внаслідок захворювання одержаного

в період проходження військової служби.

Проходження військової служби ОСОБА_4 стверджується його військовим квитком,

а отримання захворювання стверджується свідоцтвом про хворобу № 136 від 01.03.1991 року, де

є помітка, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в реанімаційному відділенні лікарні внаслідок

опромінення у військовій частині.

За таких обставин суд вважає, що позивачка має підстави для встановлення статусу «член

сім»ї загиблого (померлого)».

При цьому суд враховує положення ч. 1 ст. 8 КАС України відповідно до якої суд при

вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина,

її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» , ЗУ « Про військовий обов»язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 69, 86, 99, 100, 161-163, 186 КАС України, суд,-

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення

Красилівської райдержадміністрації щодо відмови в наданні статусу члена сім'ї загиблого та

видачі ОСОБА_3 посвідчення «Члена сім'ї загиблого».

Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Красилівської

райдержадміністрації видати ОСОБА_3 посвідчення «Члена сім'ї загиблого».

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного адміністративного суду.

Суддя: Л. М. БОГОЛЮБОВА