Рішення № 42218275, 26.12.2014, Білогірський районний суд Хмельницької області

Білогірський районний суд Хмельницької області 30200 Хмельницька обл., смт Білогр'я, вул. Шевченка, 42, inbox@bg.km.court.gov.ua, Тел.(факс) 038 41 2 1444

Справа № 669/1416/14-ц

Провадження № 2/669/401/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2014 року смт.Білогір'я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі:

головуючої судді Герасимчук Н.П.,

при секретарі Дмитришиній В.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2, та представника відповідача - Білогірської РДА

Хмельницької області, Піхотинської Ю.В.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Миклашівської сільської ради Білогірського району Хмельницької області, відділу Держземагенства у Білогірському районі Хмельницької області, ОСОБА_2, Білогірської районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання права на земельну частку (пай),

В С Т А Н О В И В :

27.11.2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Миклашівської сільської ради Білогірського району Хмельницької області, відділу Держземагенства у Білогірському районі Хмельницької області про визнання права на земельну частку (пай), що належала її матері, ОСОБА_4. Зазначила, що ОСОБА_4 станом на 08 серпня 1995 року працювала і була членом сільськогосподарського підприємства «Хлібороб», отже мала право на земельну частку (пай), її було включено в списки осіб, які мають право на земельну частку (пай). ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 померла, в зв'язку з чим їй не було видано відповідний сертифікат. Вирішити дане питання в позасудовому порядку не виявилося можливим.

В судовому засіданні позовні вимоги підтримала, уточнила та пояснила, що після смерті матері, відповідно до ст. 549 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року) спадщину прийняв її син, ОСОБА_5, який фактично прийняв спадщину, оскільки проживав у спадковому будинку, та не заявив про відмову від неї. ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_5 помер. Після смерті брата вони з сестрою, ОСОБА_2 прийняли спадщину та через нотаріальну контору оформили спадщину на грошові кошти, які йому належали, проте оформити право на житловий будинок та земельну частку(пай) не мають можливості, оскільки право власності на житловий будинок не було зареєстровано у органах реєстрації нерухомого майна, а на земельну частку(пай) не було виписано Сертифікат на право на земельну частку (пай).

Просила визнати за нею, як спадкоємицею ОСОБА_5, право власності на земельну ділянку у розмірі земельної частки (паю), що діяла для членів спілки селян «Хлібороб» с. Миклаші Білогірського району Хмельницької області.

Представники відділу Держземагенства у Білогірському районі Хмельницької області та Миклашівської сільської ради Білогірського району Хмельницької області належним чином і своєчасно повідомлені про дату розгляду справи в судове засідання не з'явилися, направили до суду заяви в якій просили справу розглянути без їх участі, позов ОСОБА_1 визнали.

Представник Білогірської РДА позов визнала, суду пояснила, що спадкодавець ОСОБА_4, як працівник колективного сільськогосподарського підприємства мала право на земельну частку (пай). При паюванні сільськогосподарських земель, була включена у списки с/с «Хлібороб» під № 275. Середня земельна частка розраховувалася на кількість осіб, що були включені до списків. На території Миклашівської сільської ради є невитребувані земельні частки (паї), тому підстав для відмови у позові не вбачає.

Відповідачка ОСОБА_2 вимоги ОСОБА_1 визнала, просила їх задовольнити. Суду пояснила, що вони з позивачкою частково оформили спадщину після смерті брата, ОСОБА_5, який фактично прийняв спадщину після смерті матері. Вартість спадкового майна: земельної ділянки(паю), та житлового будинку, що належали матері рівні, тому за взаємною згодою вони вирішили розподілитися спадковим майном: їй - житловий будинок, а сестрі - земельну часку(пай).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до п. «а» ч.3 ст.152 ЗК України, «захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав».

Відповідно до п.17 Перехідних положень Земельного Кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до ст. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

В силу ст. 5 цього ж Указу видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

ОСОБА_4 мала право на частку у пайовому фонд спілки селян «Хлібороб» с. Миклаші Білогірського району Хмельницької області відповідно до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай) пай, затвердженого зборами співвласників, що підтверджується протоколом засідання комісії по визначенню земельної частки (паю) членів КСП «Хлібороб» №1 від 01 лютого 1996 року з додатком, списком членів КСП, що мають право на земельну частку (пай) спілки селян «Хлібороб» та пенсіонерів з їх числа, які раніше працювали в господарстві і залишаються його членами.

Із довідки відділу Держземагенства у Білогірському районі Хмельницької області № 09-88/14 від 01 жовтня 2014 року вбачається, що ОСОБА_4 сертифікат на право на земельну частку (пай) не одержала (а.с.23).

Після її смерті спадщину прийняв ОСОБА_5 відповідно до положень ст. 549 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року), ст.1264, ч.3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та на протязі строку, встановленого статтею 1270 цього ж Кодексу не заявив про відмову від неї. ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_5 помер. Згідно повідомлення приватного нотаріуса Білогірського нотаріального округу № 526/02-14 від 18 грудня 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 Вказані обставини підтверджуються довідками Миклашівської сільської ради Білогірського району Хмельницької області № 240 від 12 вересня 2013 року, № 334 від 25 грудня 2013 року, та Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину № 39211013 виданою 18 грудня 2014 року приватним нотаріусом Білогірського районного нотаріального округу в Хмельницькій області ОСОБА_6 (а.с.а.с.18,19).

Згідно довідки відділу Держземагенства у Білогірському районі №3409/13 від 26.12.2013 року вартість земельної частки(паю) по с/с «Хлібороб» с. Миклаші Білогірського району Хмельницької області з врахуванням індексації становить 45440 грн.

Пунктом 11 ч.1 ст.346 ЦК України встановлено, що право власності припиняється зі смертю власника.

Згідно ст. 1218 даного Кодексу до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, тому до позивача, як до спадкоємця, який прийняв спадщину, відповідно до ст. 1216 цього ж Кодексу перейшли всі права власника майна, проте із за неможливості одержання Сертифікату на право на земельну частку (пай) , оформити право на спадщину на вказане майно у позасудовому порядку неможливо.

Ч.4. ст. 174 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вимоги позивача ґрунтуються на законних вимогах, відповідачі не заявляють про застосування строку позовної давності, тому підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову суд не знаходить.

Згідно ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі, тому у суду є всі підстави для розгляду вказаного позову та достатньо доказів вважати, що спадкодавець ОСОБА_4 мала право на земельну частку (пай), яка відповідно до ст. 1266 за правом представлення після смерті ОСОБА_5 належить ОСОБА_1, як його спадкоємцю.

На підставі наведеного, керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 346, 1216, 1218 ЦК України, п.п. 2, 5 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 8 серпня 1995 року, ст.132 ЗК України, ст. ст. 10,11,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою с. Миклаші Білогірського району Хмельницької області, ІПН НОМЕР_1, право на земельну ділянку в розмірі та вартості земельної частки (паю) для члена селянської спілки «Хлібороб» с. Миклаші Білогірського району Хмельницької області, що діє на території Миклашівської сільської ради Білогірського району Хмельницької області, яка належала ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області через Білогірський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня одержання копії рішення.

Суддя Н. П. Герасимчук