Ухвала суду № 42216738, 24.12.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 22ц-778/5695/2014 р. Головуючий у 1-й інстанції: Махіборода Н.О.

Суддя-доповідач: Кухар С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2014 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого, судді:Онищенко Е.Асуддів:Ломейко В.О. Кухаря С.В.при секретаріСеменчук О.В.розглянувши апеляційну скаргу Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2014 року у справі за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції,-

ВСТАНОВИЛА :

У липні 2014 року ОСОБА_5 звернувся до суду зі скаргою, яка в подальшому була уточнена, на дії державного виконавця Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ Лукашевич В.В. у провадженні якої знаходилося виконавче провадження на примусове виконання ухвали апеляційного суду Запорізької області від 05.08.2011 року по справі №22-4246/11 про заборону ОСОБА_7 здійснювати відчуження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, до вирішення справи по суті. Заявник просив суд визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ Лукашевич В.В. та начальника Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ Проценко А.Ю. щодо невнесення в реєстр заборон відомостей щодо заборони відчуження вищевказаної земельної ділянки. А також, зобов'язати державного виконавця Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ Кривду Ю.В., на виконанні у якої зараз знаходиться це провадження чи іншого державного виконавця Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ, в провадженні якого буде знаходиться виконавче провадження №31848424, вжити заходів щодо внесення запису у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, про заборону ОСОБА_7 здійснювати відчуження земельної ділянки площею 0,1 га за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування вимог заявник зазначив, що 11.07.2014 року йому стало відомо, що державним виконавцем Лукашевич В.В. 27.04.2012 року було вилучено з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про арешт зазначеної земельної ділянки та оголошення заборони на її відчуження. 28.04.2012 року державним виконавцем Лукашевич В.В. було винесено постанову про заборону ОСОБА_7 відчужувати земельну ділянку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Блюхера, 6.23 до вирішення справи по суті, однак, запис у Єдиний реєстр. заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про таке обтяження, вона не внесла.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2014 року скаргу задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ Лукашевич В.В. та начальника Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ Проценко А.Ю., який листом від 16.07.2014 року вих. №12 погодився з такою бездіяльністю, щодо не внесення запису до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про заборону ОСОБА_7 здійснювати відчуження земельної ділянки площею 0,1 га за адресою: АДРЕСА_1. Зобов'язано державного виконавця Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ Кривду Ю.В., чи іншого державного виконавця Ленінського ВДВС Запорізького МУЮ, в провадженні якого буде знаходиться виконавче провадження №31848424, вжити заходів щодо внесення у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запису про заборону ОСОБА_7, здійснювати відчуження земельної ділянки площею 0,1 га за адресою: АДРЕСА_1.

Ленінський відділ ДВС Запорізького МУЮ вернувся до суду із апеляційною скаргою на зазначену ухвалу суду, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, ухвалити нову, якою скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 312 ЦПК суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо її постановлено з додержанням вимог закону.

Як встановлено судом попередньої інстанції, ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 05.08.2011 року по справі №22-4246/2011 року заборонено ОСОБА_7 відчуження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, до вирішення справи по суті» (а.с.49).

Постановою №31848424 від 03.04.2012 року старший державний виконавець Лукашевич В.В. наклала арешт та оголосила заборону на відчуження ОСОБА_7 земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 2310100000:04:006:0231 за адресою: АДРЕСА_1, та в цей же день державний виконавець Лукашевич В.В. винесла постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із повним та фактичним виконанням судового рішення на підставі п.8 ч.І ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження (а.с. 4).

Начальник Ленінського ВДЖ Запорізького МУЮ постановою від 25.04.2012 року скасував постанову про закінчення виконавчого провадження від 03.04.2012 року у зв'язку із помилкою державного виконавця, оскільки згідно резолютивної частини ухвали апеляційного суду Запорізької області від 05.08.201 року судом було не накладено арешт на земельну ділянку, а було ухвалено про заборону ОСОБА_7 відчужувати земельну ділянку (а.с.54).

27.04.2012 року державним виконавцем Лукашевич В.В. було вилучено з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про арешт та оголошення заборон - відчуження ОСОБА_7 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с.53).

28.07.2012 року державним виконавцем Лукашевич В.В. було винесено постанову про заборону вчиняти певні дії, якою було заборонено ОСОБА_7 відчужувати земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 до вирішення справи по суті, однак, запис у Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про таку заборону не було нею внесено (а.с.66).

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно преамбули до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» цей Закон визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Згідно ч. І ст. 2, ч. 2 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обтяження це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів. Державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Пунктом 67 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, яке затверджено Постановою КМУ №703 від 22.06.2011 року, передбачено, що для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, є, зокрема, рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи вказані обставини та норми закону, та те, що вказана ухвала апеляційного суду Запорізької області від 05.08.2011 року є ухвалою про забезпечення позову, якою обмежується можливість відповідачу здійснити відчуження належного йому спірного майна, тому, внесення запису у державний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна є обов'язковою умовою виконання такої ухвали про забезпечення позову, так як без внесення цих даних до реєстру заборон вона фактично не буде виконаною, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення скарги.

Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав, для визнання ухвали суду першої інстанції такою, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для скасування чи зміни цього судового рішення немає.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів. -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2014 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: